Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Соціально-економічне прогнозування

Читайте также:
  1. Економічний лібералізм (лесеферизм) та етатизм про вплив держави на соціально-економічне життя суспільства.
  2. Принципи та методи економічного прогнозування.
  3. Суть та методи прогнозування.

Життя сучасного суспільства є неможливим без передбачення майбутнього, без визначення перспектив його розвитку. Нині прогнозування є одним з вирішальних наукових факторів формування стратегії і тактики економічної політики держави. Державне регулювання економіки повинно забезпечувати втілення тільки оптимальних рішень, оскільки потенційні втрати суспільства від необґрунтованих розпорядчих заходів набагато збільшуються. Отже, сьогодення потребує розширення фронту прогнозування, дальшого вдосконалення методології та методики розробки прогнозів. Що вищий рівень соціально-економічного прогнозування в суспільстві, то вища й ефективність цілеспрямованого впливу держави на хід соціально-економічних процесів.

Прогноз (грец. передбачення) — це науково обґрунтоване судження про можливий стан об’єкта в майбутньому, а також про альтернативні шляхи і строки досягнення такого стану. Процес розробки прогнозів називається прогнозуванням.

Прогнозування дає можливість отримати об’єктивне уявлення про те, що може відбутися в економіці за тих чи інших умов чи обставин. Прогнози дозволяють, зокрема:

- міркувати про можливі стани соціально-економічного розвитку в майбутньому;

- оцінити альтернативні шляхи розвитку;

- обґрунтувати вибір найбільш прийнятного варіанта вирішення соціально-економічних проблем.

Одним з найважливіших напрямків прогнозування суспільного розвитку є соціально-економічне прогнозування.

У Законі України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» зазначено, що «державне прогнозування економічного і соціального розвитку» - це науково обґрунтоване передбачення напрямів розвитку країни, окремих галузей економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного і соціального розвитку. А «прогноз економічного і соціального розвитку» є засобом обґрунтування вибору тієї чи іншої стратегії та прийняття конкретних рішень органами законодавчої та виконавчої влади, органами місцевого самоврядування щодо регулювання соціально-економічних процесів.

Прогнозування є сполучною ланкою між теорією і практикою в усіх галузях життя суспільства. У методології прогнозування розрізняють два аспекти: теоретичний і управлінський. Теоретич­ний аспект полягає в тому, що за допомогою прогнозування здійснюється аналіз реальних фактів та причинно-наслідкових зв’язків, оцінка й опис можливих і бажаних перспектив розвитку об’єкта. Управлінський аспект формує рекомендації щодо державного регулювання економіки на відповідну перспективу.



Класифікувати прогнози можна за 11 ознаками.

 

Класифікаційна ознака Прогнози
1. За ступенем контролю • контрольовані (наприклад, прогноз інвестицій у національну економі­ку є контрольований з боку держави в особі Міністерства економіки); • неконтрольований (наприклад, прогноз загального обсягу угод на фондовій біржі, у цьому випадку прогнозована величина є лише пе­редбаченням, а прогнозована зміна не підлягає безпосередньому конт­ролю).
2. За масштабом • мікропрогноз (окремого підприємства); • галузевий; • макропрогноз (національної економіки); • суперпрогноз (світової економіки).
3. За часом • оперативний (до 1 місяця); • короткостроковий (до 1 року); • середньостроковий (до 5 років); • довгостроковий (понад 15 років).
4. За об'єктом прогнозу • природних ресурсів; • трудових ресурсів; • інвестицій; • науково-технічний; • соціальний; • зайнятості; • доходів тощо.
5. За кількістю об'єктів (прогнозованих величин) • одиничний; • множинний.
6. За способом побудови (залежно від того, прогноз заданий одним числом чи інтервалом) • точний (наприклад, ВВП становитиме 120 млрд. грн.); • інтервальний (наприклад, ВВП становитиме 110-130 млрд. грн.).
7. За функціональною ознакою • пошуковий - базується на умовному перенесенні на майбутнє тенден­цій розвитку об'єкта, що склалися у минулому та діють нині, абстра­гується від факторів, здатних змінити ці тенденції. Мета пошукового прогнозу - з'ясувати, як розвиватимуться події за збереженням існую­чих тенденцій. • Нормативний (цільовий) - розробляється на основі заданих цілей (нормативів) і передбачає визначення способів і терміну їх досягнення.
8. За варіантами прогнозу • песимістичний; • оптимістичний; • стриманий (середній).
9. За ступенем обґрунтованості · інтуїтивні; · логічні.
10. За призначенням · загального призначення; · спеціального призначення.
11. За елементами та напрямами відтворення · прогнози первинних факторів виробництва; · прогнози суспільних потреб.

 

Джерелами інформації для прогнозування є:

• накопичені знання і досвід;

• фактична і статистична інформація про об'єкт прогнозування;

• економіко-математичні моделі.

Можна визначити наступні основні етапи (функції) процесу прогнозування:

1. Науковий аналіз соціально економічних процесів і тенденцій за змістом передбачає три стадії.

Ø Ретроспекція (лат. — погляд в минуле) — етап прогнозування, на якому досліджується історія розвитку об’єкта для одержання його систематизованого опису.

Ø Діагноз (грец. — розпізнання, визначення) — етап прогнозування, на якому досліджується об’єкт з метою виявлення тенденцій його розвитку і вибору методів і моделей прогнозування.

Ø Проекція (лат. — погляд в майбутнє) — етап прогнозування, на якому за даними діагнозу розробляється прогноз об’єкта, здійснюється оцінка вірогідності, точності або обґрунтованості прогнозу.

2. Дослідження об’єктивних зв’язків соціально-економічних явищ за кожної конкретної ситуації здійснюється через виявлення причин і наслідків їхнього виникнення. Під час прогнозування необхідно враховувати невизначеність, що її обумовлено ймовірнісним характером вияву економічних законів, неповнотою їхнього знання, наявністю суб’єктивного фактора під час прийняття рішень, недостатністю й неповнотою інформації.

3. Оцінка об’єкта прогнозування на основі обраних альтернатив - реалізація принципу багатоваріантності розвитку національної еконо­міки та її підсистем: розробка кількох варіантів майбутнього розвитку, їхній аналіз і порівняння за певними критеріями (мінімізація витрат, максимізація результату, часовий критерій, політичні, зовнішньоекономічні фактори тощо).

4. Підготовка рекомендацій для прийняття адекватних управ­лінських рішень - формування макроекономічного прогнозу передбачає розробку відповідних рекомендацій і пропозицій щодо набору і харак­теру конкретних заходів державного впливу (обґрунтування напрямків соціально-економічного розвитку, форм, методів та інструментів держав­ного регулювання економіки для урядових структур).

5. Оцінка можливих наслідків прийнятих рішень - запропоно­вані рекомендації мають супроводжуватися передбаченнями результатів майбутнього державного втручання (невтручання) в економічне життя суспільства.

В економічні прогнози закладають три групи регуляторів:

1. Податки, податкові пільги і порядок нарахування амортизації, процент за кредит, мито, тощо.

2. Фінансові засоби держави: бюджетні інвестиції, субсидії, дотації, державні гарантії, державні кредити тощо.

3. законодавчо встановлені обмеження матеріально-речових потоків: ліцензії, квоти, державні контракти.

Маніпулюючи цими, переважно економічними, регуляторами, держава намагається максимально наблизитися до показників нормативного прогнозу, але таким чином, щоб жодною мірою не блокувати механізми ринку, ринкової саморегуляції, механізми ринкового збалансування економіки.

Державні прогнози економічного і соціального розвитку національної економіки розробляють на довго -, середньо - і короткострокові періоди в цілому по Україні, а також за регіонами та галузями економіки.

Прогнозні параметри визначають з урахуванням результатів аналізу економічного і соціального розвитку України за попередній період та припущень щодо зовнішньої економічної ситуації і внутрішньої еконо­мічної політики в перспективі.

Вони здійснюються, виходячи з аналізу демографічної ситуації, науково-технічного потенціалу, накопиченого національного багатства, зовнішньое­кономічного становища України, наявності природних ресурсів, соціальної структури суспільства, а також прийнятої стратегії економічного розвитку.

Прогнози розробляються в кількох варіантах з урахуванням можли­вого впливу внутрішніх і зовнішніх, політичних, економічних та інших факторів.

Результати прогнозів економічного і соціального розвитку національ­ної економіки використовують для прийняття органами законодавчої та виконавчої влади конкретних рішень у сфері економічної політики, зокре­ма, для розробки загальнодержавних, регіональних, галузевих програм.

Система прогнозування економічного й соціального розвитку націо­нальної економіки України та її регіонів є важливою складовою загальної системи державного регулювання економічного й соціального розвитку та дієвим інструментом реалізації економічної політики національної економіки.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Соціально-економічне прогнозування

Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 365; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.156.69.204
Генерация страницы за: 0.008 сек.