Семантичні класи антонімів

Антоніми поділяються за двома основними різновидами показників – семантичними і структурними.

Семантична класифікація грунтується на відмінності між двома різновидами протилежностей – контрарної (лат.contrarius – протилежний, розташований напроти) і комплементарної (лат. complementum – доповнення, довершення).

Суть контрарної протилежності у тому, що вона виражається протилежними поняттями, між якими можна поставити один або кілька проміжних членів, які виражають ступені переходу між симетрично розташованими абсолютно протилежними значеннями.

Наприклад, між антонімами молодий і старий можна помістити: немолодий, середнього віку, літній, нестарий, старуватий.

Комплементарна протилежність грунтується на відношенні між поняттями, які взаємодоповнюють одне одного, але не характеризуються будь-якими проміжними членами зі значенням ступенів або градації вияву відповідних ознак (живий – мертвий, холостий – одружений, чоловік - жінка).

З урахуванням характеру контрарної і комплементарної протилежностей можна виділити три семантичних класи антонімів.

1.Перший клас об’єднує антоніми на позначення якісних протилежностей, здатних мати різні щодо міри або інтенсивності проміжні ступені вияву (контрарні антоніми).

Наприклад: гарячий - (теплий, теплуватий, тепленький, теплесенький, прохолодний, холоднуватий) – холодний.

2. До другого класу належать антоніми, відношення між якими грунтується на комплементарній протилежності між значеннями слів. Відсутність ступенювання відповідних ознак призводить до того, що антонімічні відношення охоплюють строго визначені пари слів (життя – смерть, війна – мир, однаковий – різний, присутній - відсутній).

3.Третій клас утворюють антоніми, які позначають взаємне протилежне спрямування дій, ознак, властивостей (входити - виходити, зволожувати – висушувати, нагрівати – охолоджувати, ділити – множити, нападати - захищатися). У зв’язку із загальним значенням напряму, антоніми цього класу називають векторними (лат. vector– той, що несе).

4. За спрямуванням дій та ознак виділяються також антоніми, пов’язані відношенням конверсії (лат.conversio – обертання, перетворення). Антоніми-конверсиви позначають дії або ознаки, пов'язані між собою відповідними усталеними ситуаціями, взаємозалежністю, причиново-наслідковими відношеннями. (Студент складає іспит. Професор приймає іспит. Літак летів над хмарами. Хмари знаходяться під літаком.)

Лексичні одиниці вступають у квазіантонімічні відношення на основі таких значеннєвих показників, що не становлять крайніх, або симетричних протилежностей і не можуть вважатися власне антонімами (крах – перемога, ганьбити – хвалити, мозолястий – ніжний (про руку)). Особливість квазіантонімів те, що члени відповідного лексико-семантичного відношення, як правило, протиставляються за ознаками:

- високий ступінь вияву ознаки – нейтральний ступінь, відсутність ознаки (миттєвий - повільний);

- негативна оцінка – відсутність оцінки (повзти (ледве йти) - поспішати);

- повторна дія – антидія (відродитися - відмерти);

- досягнення – втрата результату дії (вирватися (з полону) – потрапити (в полон));

- неозначена – означена кількість (багатозначний - однозначний).

Окремий різновид антонімії становить енантіосемія (гр. enantios- протилежний, sema - значення), під якою розуміють поєднання протилежних значень в одному слові. (з’їжджати (з гори, на гору), шугати (вгору, вниз), прослухати (не почути нічого зі сказаного, не пропустити нічого зі сказаного), позичати (брати у борг, давати у борг)).

Існують й інші лексико-семантичні класифікації антонімів:

І. Апресян Ю.Г., Касаткін Л.Л., Крисін Л.П.:

1) наявність ознаки – відсутність ознаки (рух –спокій, розквіт – занепад, логічний – алогічний, штатний - позаштатний);

2) початок дії, стану, ознаки - - припинення дії, стану, ознаки. (вилетіти – влетіти, увімкнути – вимкнути, заснути – прокинутись, зацвісти - відцвісти).

3) більший ступінь вияву ознаки – менший ступінь вияву ознаки (великий – малий, довгий – короткий, палати – тліти, ускладнювати – полегшувати, рано - пізно).

ІІ. Л.А. Лисиченко:

1) антоніми, що виражають градуальну якісну оцінку (тепло – холод (прохолода));

2) антоніми – конверсиви (брати – давати; перемога - поразка);

3) антоніми, що виражають протилежну спрямованість дії або ознаки (до – від, схід - захід);

4) антоніми, що відтворюють комплементарну протилежність понять (спокій - рух).

Дата добавления: 2014-01-05