Суб’єкти публічної адміністрації в митній справі

Відповідно до МКУ держава є монополістом у галузі митної справи. Вона визначає систему правового регулювання митної справи, розробляє митну політику, організовує та безпосередньо здійснює митну справу.

Тому вивчаючи питання про управління митною справою, необхідно виходити, перш за все, із значення її законодавчого забезпечення. В цьому напрямку визначальною є роль Верховної Ради України, яка приймає основні нормативні акти, розглядає відповідність міжнародних актів з митних питань Конституції України та приймає рішення про їх імплементування в митне законодавство України. Верховна Рада України приймає також окремі закони, що регулюють митні пільги та порядок їх впровадження, митні тарифи на окремі товари, митні режими тощо.

Суттєвий вплив на управління митною справою має Президент України. Укази Президента України мають вирішальне значення при визначенні структури, штатного розпису, чисельності, а також призначенні на посади вищого керівництва митних органів.

Правові норми, які регламентують діяльність Президента України в галузі митної справи містяться у Конституції України та інших законодавчих актах. Президент України має значні повноваження в сфері адміністративно-правового регулювання митної справи. Президент України відповідно до статті 102 Конституції є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі №1-45[12] було відмінено Конституційну реформу 2004 року[13]. Президент України знову отримав значну частину повноважень, якими був наділений у сфері виконавчої влади, а саме, повноваження щодо формування структур органів виконавчої влади. У зв'язку з цим можна казати про збільшення управлінського впливу Президента і на галузь митної справи.

Відповідно статті 106 Конституції України Президент виконує наступні функції пов'язані з митною справою: забезпечує державну незалежність, національну безпеку; представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України; призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку; утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади (в тому числі Міністра фінансів, Міністра економічного розвитку і торгівлі, Голову Державної митної служби України).

Президент також здійснює керівництво у сфері національної безпеки, очолює Раду національної безпеки і оборони України. Відповідно до статті 107 Конституції України Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони[14].

Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України. До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

Серед основних функцій, що мають безпосередній вплив на галузь митної справи слід відмітити координацію та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час, яка пов'язана з діяльністю Державної митної служби України як спеціального органу виконавчої влади в галузі митної справи[15].

Повноваження Президента України в галузі митної справи визначає також Митний кодекс України. Відповідно до ч. 3 статті 11 МКУ "органи державної влади, Президент України в межах своїх повноважень, визначених Конституцією України та Законами України, здійснюють керівництво митною справою та контроль за діяльністю митних органів України"[16].

Також, Президент України визначений як суб'єкт державного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю у статті 9 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"[17].

Загальне керівництво Президента України в галузі митної справи включає такі складові як видання нормативно-правових актів з митних питань, здійснення контрольних заходів за виконанням Указів та розпоряджень Президента. Так, наприклад, Указом Президента було затверджене Положення Про Державну митну службу України[18].

Контрольні заходи передбачають дії Голови Адміністрації Президента України, його заступників та співробітників Адміністрації, апарату Ради національної безпеки по перевірці виконання указів та розпоряджень Президента України.

Здійснення примусових заходів Президентом України в галузі митної справи полягає у звільненні з посади Голови Державної митної служби України та його заступників.

Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади організовує втілення митної політики в конкретні організаційні заходи. Як визначено в ст. 116 Конституції України, Кабінет Міністрів забезпечує здійснення митної справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону "Про Кабінет Міністрів України"[19] він організовує та забезпечує здійснення митної справи. Ч. 4 ст. 3 МКУ встановлює, що Кабінет Міністрів України організовує та забезпечує здійснення митної справи відповідно до МКУ та інших законів України, а також міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку, координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, інших органів виконавчої влади при вирішенні питань, що стосуються митної справи.

Відповідно до Указу Президента від 09.12.2010 р. № 1085[20] діяльність ДМСУ спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Указом Президента від 8 квітня 2011 № 446 затверджено Положення про Міністерство фінансів України[21] в якому визначено: "Мінфін України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики". До цього митна служба підпорядковувалася безпосередньо Кабінету Міністрів.

Мінфіну надано повноваження з розгляду звітів про виконання покладених на митну службу завдань і планів їх роботи.

Згідно з положенням Мінфін здійснює нормативно-правове регулювання в митній сфері.

Міністру фінансів надані повноваження з:

1. координації, спрямування та визначення пріоритетів у діяльності митної служби;

2. внесення пропозиції Прем'єр-міністру щодо кандидатури на посаду Голови ДМСУ;

3. погодження призначення керівників та заступників структурних підрозділів ДМСУ.

Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. До митних органів належать:

1) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи;

2) регіональні митниці;

3) митниці.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи є Державна митна служба України, яка створена Указом Президента України «Про державну митну службу України» від 29 листопада 1996 р.[22]. Держмитслужба стала правонаступником ліквідованого Державного митного комітету України.

Відповідно до Положення "Про Державну митну службу України"[23] затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 582 Державна митна служба України (ДМСУ) є центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр). ДМСУ входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері державної митної справи.

ДМСУ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністра, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Основними завданнями ДМСУ є:

1) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері державної митної справи;

2) реалізація державної політики у сфері державної митної справи;

3) забезпечення захисту економічних інтересів України.

ДМСУ відповідно до покладених на неї завдань:

1) організовує та контролює діяльність регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій;

2) організовує та забезпечує здійснення регіональними митницями, митницями контролю за дотриманням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами установленого законом порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України, у тому числі й після завершення операцій митного контролю та митного оформлення;

3) здійснює контроль за:

своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких законом покладено на митні органи;

класифікацією за товарною номенклатурою Митного тарифу України товарів, поданих до митного оформлення;

правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до закону та загальноприйнятої міжнародної практики;

правильністю визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України;

4) забезпечує застосування митних режимів, здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, поміщених у відповідні митні режими;

5) відповідно до законодавства вживає разом з іншими органами виконавчої влади заходів до:

недопущення незаконного переміщення через митний кордон України культурних цінностей;

захисту інтересів споживачів товарів, недопущення переміщення через митний кордон України товарів, які не відповідають установленим законодавством вимогам якості та безпеки;

6) вживає заходів щодо захисту прав інтелектуальної власності у процесі зовнішньоекономічної діяльності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів;

7) вживає заходів, спрямованих на профілактику, виявлення, припинення, розкриття контрабанди та порушень митних правил;

8) здійснює дізнання у кримінальних справах про контрабанду, а також провадження у справах про порушення митних правил та контролює здійснення цієї діяльності регіональними митницями, митницями;

9) веде митну статистику;

10) здійснює ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

11) проводить верифікацію (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України та здійснює у випадках, встановлених чинними міжнародними договорами, видачу сертифікатів походження;

12) вживає встановлених законом заходів до погашення нарахованих митними органами грошових зобов’язань платників податків;

13) розробляє та впроваджує сучасні технології здійснення митного контролю і митного оформлення, нові види митного забезпечення, засобів ідентифікації товарів і транспортних засобів, здійснює контроль за їх застосуванням митними органами;

14) здійснює у межах своїх повноважень заходи щодо запобігання та протидії корупції та іншим службовим зловживанням у митній службі, впроваджує правила етики поведінки посадових осіб митної служби України та здійснює контроль за їх виконанням;

15) вносить пропозиції щодо підготовки проектів програм розвитку митної справи, соціального захисту працівників митної служби;

ДМСУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через регіональні митниці, митниці і спеціалізовані митні установи та організації.

ДМСУ у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, підприємствами, установами, організаціями.

ДМСУ у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України та доручень Міністра видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою ДМСУ.

ДМСУ очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра, та звільняє з посади Президент України.

Голова ДМСУ має двох заступників, у тому числі одного першого. Першого заступника та заступника Голови ДМСУ призначає на посаду Президент України за поданням Прем’єр-міністра України відповідно до пропозицій, внесених Головою ДМСУ та погоджених Міністром. Першого заступника, заступника Голови ДМСУ звільняє з посад Президент України.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції ДМСУ, обговорення найважливіших напрямів її діяльності в Держмитслужбі України утворюється колегія у складі Голови ДМСУ (голова колегії), першого заступника та заступників Голови, посадових осіб Мінфіну України, визначених посадових осіб ДМСУ[24]. У разі потреби до складу колегії можуть входити керівники структурних підрозділів ДМСУ, а також у встановленому порядку інші особи. Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу ДМСУ.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності в Держмитслужбі України можуть утворюватися постійні або тимчасові консультативні, дорадчі органи. Так, наприклад, 24.03.2011 р. було затверджено новий склад "Громадської ради при Державній митній службі України", який нараховує 67 представників різних громадських організацій, асоціацій українських товаровиробників, представників ЗМІ[25].

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, постійних або тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Головою ДМСУ.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.2011 р. №937 "Про затвердження граничної чисельності працівників апарату центральних органів виконавчої влади"[26] гранична чисельність центрального апарату ДМСУ становить 316 працівників, територіальних органів - 17759.

Структура апарату ДМСУ затверджується Головою ДМСУ за погодженням із Міністром[27].

Структура центрального апарату Державної митної служби України:

1. Керівництво

2. Управління забезпечення діяльності Голови Служби:

Організаційний відділ

Відділ інформаційно-аналітичного забезпечення

3. Організаційно-розпорядчий департамент:

Управління справами

Управління з питань організаційного забезпечення

Сектор з питань взаємодії зі ЗМІ та громадськістю

4. Департамент організації митного контролю та оформлення:

Управління організації та технологій митного контролю

Управління декларування та митних режимів

Відділ контролю за переміщенням товарів

5. Департамент митних платежів:

Управління адміністрування митних платежів

Управління митної вартості

6. Департамент класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД:

Управління митно-тарифного регулювання

Управління класифікації товарів

Відділ нетарифного регулювання

Сектор експортного контролю

Сектор захисту прав інтелектуальної власності

7. Департамент кадрової роботи

8. Управління фінансів, бухгалтерського обліку та звітності

9. Управління правового забезпечення

10. Контрольно-ревізійний відділ

11. Головний інспектор із мобілізаційної роботи

12. Головний інспектор із захисту державної таємниці та спеціального документального зв'язку

Штатний розпис, кошторис ДМСУ затверджуються Головою ДМСУ за погодженням із Мінфіном України.

ДМСУ є юридичною особою публічного права, головним розпорядником бюджетних коштів, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Як було уже зазначено, до системи митних органів входять регіональні митниці та митниці. Система регіональних митниць та митниць була створена в 1996 році під час реорганізації всієї системи митних органів. В Митному Кодексі цим митницям присвячено всього дві статті - 14 та 15, в яких визначено їх статус[28].Розвиток митної справи в Україні характеризується постійними змінами в системі митних органів. Особливо це стосується регіональних митниць. Їх кількість постійно змінювалась і коливалась від 9 до 1. Саме зараз в системі митних органів існує тільки 1 регіональна митниця - Київська[29].Правовий статус кожної із зазначених регіональних митниць визначається окремим положенням.

Регіональна митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, який на території закріпленого за ним регіону здійснює в межах своєї компетенції митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, координацію діяльності підпорядкованих йому митниць, спеціалізованих митних установ і організацій.

Регіональна митниця у своїй діяльності керується Конституцією України, Митним кодексом України, іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями колегії та наказами Державної митної служби України.

Регіональна митниця підпорядковується Державній митній службі України. Положення про регіональну митницю розробляється на підставі Митного кодексу України, Положення про Державну митну службу України, Примірного положення[30], погоджується начальниками відповідних управлінь Державної митної служби України й затверджується наказом Державної митної служби України.

Положення про структурні підрозділи регіональної митниці, а також посадові інструкції їх працівників затверджуються начальником регіональної митниці на підставі типових положень та інструкцій, розроблених Державною митною службою України[31].

Створення, реорганізація та ліквідація регіональної митниці здійснюються згідно з чинним законодавством. Структура, штатний розпис та кошторис регіональної митниці затверджуються Головою Державної митної служби України. Гранична чисельність працівників регіональної митниці затверджується наказом Державної митної служби України. Місце розташування та зона діяльності регіональної митниці визначаються Державною митною службою України[32].

Регіональній митниці підпорядковуються розташовані на території закріпленого за нею регіону митниці та спеціалізовані митні установи й організації, за винятком митниць та спеціалізованих митних установ і організацій, підпорядкованих безпосередньо Державній митній службі України. Регіональна митниця координує та контролює їх діяльність у межах повноважень, визначених Положенням про регіональну митницю.

Регіональна митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України й своїм найменуванням та інші печатки, штампи, бланки, відповідні рахунки в територіальному відділенні Державного казначейства та банку.

Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України. Митниці були створені згідно з наказом Державного митного комітету України від 08.04.92 р. №73 на базі митних постів, які залишилися від СРСР. Після проведення реорганізації і скорочення митних органів у 2011 році залишилось 26 митниць.

Основними завданнями митниці є:

1) безпосереднє здійснення митної справи, контроль за додержанням юридичними та фізичними особами законодавства України з питань митної справи;

2) захист економічних інтересів України;

3) забезпечення виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку;

4) застосування відповідно до закону заходів тарифного й нетарифного регулювання при переміщенні товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон України;

5) здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, предметів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, удосконалення форм і методів здійснення митного контролю й митного оформлення;

6) здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів, забезпечення додержання учасниками зовнішньоекономічних зв’язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

7) створення в зоні своєї діяльності сприятливих умов для прискорення товарообігу та збільшення обсягів пасажиропотоку через митний кордон України;

8) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

9) розвиток міжнародного співробітництва в галузі митної справи;

10) ведення митної статистики;

11) здійснення верифікації (підтвердження достовірності) сертифікатів про походження товару з України;

12) контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

13) контроль за раціональним використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до нормативів та кошторисів, збереженням державної власності;

14) своєчасне й повне перерахування податків, зборів та інших платежів, справляння яких відповідно до законодавства України покладено на митні органи, на рахунки відповідних бюджетів згідно з чинним порядком розрахунків з урахуванням положень Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Митниця відповідно до покладених на неї завдань здійснює в зоні своєї діяльності митний контроль та митне оформлення товарів, предметів і транспортних засобів юридичних та фізичних осіб відповідно до всіх митних режимів. У межах компетенції, визначеної ДМСУ, приймає рішення щодо продовження строку тимчасового ввезення (вивезення) товарів і транспортних засобів, тимчасово ввезених на митну територію України (тимчасово вивезених з митної території України) під зобов’язання про зворотне вивезення (ввезення).

Митниця:

1) розробляє та реалізує плани заходів щодо запобігання контрабанді й порушенням митних правил; заводить справи про порушення митних правил, здійснює провадження в них; порушує кримінальні справи про контрабанду та проводить дізнання в них;

2) вживає спільно з правоохоронними органами заходів, спрямованих на відвернення незаконного вивезення за кордон предметів, що становлять національне, історичне чи культурне надбання держави;

3) проводить силами підрозділів митної варти (у тому числі спільно з правоохоронними та іншими державними органами поза зоною митного контролю) оперативні заходи щодо виявлення, попередження та припинення контрабанди, порушень митних правил, забезпечує контроль за проходженням, охороною й супроводженням підакцизних товарів, у тому числі тих, що переміщуються через територію України транзитом. Здійснює охорону територій, будівель, споруд і приміщень митних органів, забезпечує охорону зон митного контролю від будь-яких протиправних посягань;

4) здійснює контроль за доставленням товарів, предметів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, у митниці призначення. У разі недоставки товарів, предметів і транспортних засобів у митницю призначення вживає спільно з правоохоронними органами заходів для їх розшуку та притягнення до відповідальності винних осіб.

Митниця веде облік суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, розташованих у зоні її діяльності. Контролює дотримання юридичними особами та громадянами встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон України. Регулярно інформує відповідну регіональну митницю, Державну митну службу України про зовнішньоекономічні операції суб’єктів господарювання, розташованих у зоні її діяльності.

Вона здійснює контроль за переміщенням валютних цінностей через митний кордон України, здійснює контроль за переміщенням товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, внесені до реєстру Державної митної служби України.

Митниця забезпечує в зоні своєї діяльності ритмічну та безперебійну роботу пунктів пропуску через державний кордон України.

Керівництво митницею здійснює начальник, що призначається на посаду та звільняється з посади наказом Державної митної служби України.

Для забезпечення виконання регіональними митницями та митницями завдань, визначених Митним Кодексом та іншими законами України, можуть створюватися митні пости. Митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Митний пост не віднесено до митних органів.Митні пости створюються в міру необхідності у населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських та річкових портах та інших об’єктах, розташованих у зоні діяльності регіональної митниці, митниці. Станом на жовтень 2011 року функціонує 126 митних постів[33].Типове положення про митний пост затверджене наказом Держмитслужби від 06.05.2003 № 289 [34].Створення, реорганізація та ліквідація митних постів здійснюються ДМСУ за поданням відповідної регіональної митниці, митниці. Керівник митного поста призначається на посаду і звільняється з посади керівником ДМСУ.Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1996 року № 698 в системі митних органів були створені підрозділи митної варти і затверджено положення про митну варту[35]. В статтях 19-23 Митного Кодексу визначається правовий статус митної варти, її завдання та права. Митна варта - спеціальні підрозділи митних органів, призначені для боротьби з порушеннями митних правил, охорони територій, будівель, споруд та приміщень митних органів, охорони та супроводження товарів і транспортних засобів, забезпечення охорони зон митного контролю.Митна варта діє на основі Митного Кодексу інших нормативно-правових актів.Керівництво підрозділами митної варти здійснює керівник ДМСУ, а в регіональних митницях і митницях - відповідно керівники цих митних органів.Особовий склад митної варти може забезпечуватися зброєю та спеціальними засобами, транспортом, радіо- і телефонним зв’язком, а також спорядженням відповідно до МКУ, законів України та інших нормативно-правових актів. Завданнями митної варти є: 1) здійснення заходів, пов’язаних із виявленням, розкриттям, припиненням, профілактикою порушень митних правил, запобіганням таким порушенням;2) охорона будинків, споруд, приміщень митних органів та інших об’єктів митної інфраструктури, зон митного контролю від будь-яких протиправних посягань;3) фізичний захист співробітників митних органів, інших осіб, а також товарів, які перебувають у зоні митного контролю, від протиправних дій;4) локалізація разом з іншими органами конфліктних ситуацій у зоні діяльності митних органів;5) участь у ліквідації наслідків катастроф, аварій, стихійного лиха та екологічного забруднення в зоні діяльності митних органів.Для здійснення визначених Митним Кодексом завдань підрозділи митної варти мають право: 1) розташовувати тимчасові пости, пересуватися будь-якими ділянками місцевості і водного простору в межах митної території України, а в межах контрольованого прикордонного району - за погодженням з відповідними органами охорони державного кордону України. Для виконання покладених на неї завдань у структурі митної варти можуть бути створені спеціальні наряди таких видів: група охорони і супроводження товарів та інших предметів, що перебувають під митним контролем, тимчасовий пересувний пост (автомобільний, вертолітний тощо), контрольний пост, розшукова група, група захоплення тощо;2) затримувати та проводити в установленому Митним Кодексом порядку огляд товарів, транспортних засобів і громадян, які перетинають митний кордон України у пунктах пропуску;3) проводити за рішенням керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи або його заступника, керівника регіональної митниці (митниці) або його заступника у встановленому Митим Кодексом порядку огляд та переогляд оформлених митними органами транспортних засобів і товарів, у тому числі тих, що переміщуються транзитом через територію України;4) супроводжувати та охороняти товари, які перебувають під митним контролем, у тому числі ті, що переміщуються через територію України транзитом;5) запрошувати осіб до митних органів для з’ясування обставин порушення митних правил. У невідкладних випадках з’ясування обставин і первинне документування такого порушення можуть здійснюватися в інших придатних для цього місцях;

6) використовувати необхідні технічні засоби митного контролю з метою виявлення фактів незаконної діяльності фізичних і юридичних осіб у справах про митні порушення;

7) відповідно до законодавства зберігати, носити та застосовувати спеціальні засоби і зброю та використовувати службових собак;

8) застосовувати спеціальні засоби, зброю та використовувати службових собак лише в межах, необхідних для припинення протиправних дій особи (групи осіб).

Підрозділи митної варти розміщуються, як правило, в місцях розташування регіональних митниць і митниць.За рішенням керівника ДМСУ особовий склад, транспорт, озброєння та спеціальні засоби підрозділів митної варти у разі оперативної необхідності можуть бути тимчасово переміщені в інші регіони України поза місцем основного розміщення.В статті 17 Митного Кодексу зазначено, що у межах бюджетних коштів, передбачених для утримання митної служби України, виключно для забезпечення виконання завдань, покладених на митні органи, відповідно до Митного Кодексу та законів України в митній службі України можуть створюватися:1) експлуатаційні;2) транспортні;3) інформаційно-аналітичні;4) кінологічні спеціалізовані установи;5) освітні організації.Створення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих митних установ та організацій здійснюється ДМСУ в межах повноважень, визначених Митним Кодексом та законами України.У митній службі України створюються Центральна митна лабораторія, яка є спеціалізованою митною установою, і митні лабораторії, які є структурними підрозділами регіональних митниць, митниць (ст. 18 МКУ).Центральна митна лабораторія здійснює науково-методичне керівництво митними лабораторіями.Центральній митній лабораторії, митним лабораторіям надається право на здійснення експертної діяльності в межах питань, віднесених до компетенції митної служби.

Наказом ДМСУ від 29.03.2004 р. № 220 було затверджене Положення[36], в якому зазначено, що Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи є регіональною митницею з питань лабораторних досліджень та експертиз, входить до системи митних органів України й в установленому порядку здійснює митну справу. Управління безпосередньо підпорядковується Голові Державної митної служби України. Управління здійснює експертно-дослідну, класифікаційну та науково-методичну діяльність з покладених на нього завдань у митних цілях.

Класифікатор митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій, затверджений Наказом ДМСУ від 26.04.2006 № 335, містить перелік спеціалізованих митних установ та організацій[37]. До нього входять:

1. Департамент ресурсного забезпечення, капітального будівництва та експлуатації об’єктів митної інфраструктури;2. Автотранспортне митне господарство;3. Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи;4. Академія митної служби України;5. Центр підвищення кваліфікації, перепідготовки працівників та кінології Держмитслужби;

6. Кінологічний центр;

7. Державний науково - дослідний інститут митної справи.

Статус спеціалізованих митних установ та організацій визначається окремими положеннями.

Дата добавления: 2014-01-05