Гарантії законності рід час оперативно-розшукової діяльності

Вступ

План

Гарантії законності та система контролю за проведенням оперативно-розшукової діяльності

Тема 6.

Вступ

1.Гарантії законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності.

2. Система контролю за проведенням оперативно-розшукової діяльності.

Список використаних джерел

Виходячи із специфіки оперативно-розшукової функції та важливості принципу законності в Законі України „Про оперативно-розшукову діяльність”, введена спеціальна норма, що має назву: „Гарантії законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності” (ст. 9).

Раніше відзначалось, що під законністю слід розуміти, перш за все, точне виконання законів, підзаконних та нормативних актів, які забезпечують реалізацію оперативно-розшукової функції. Крім того, головною вимогою дотримання законності є наявність підстав, передбачених ст. 6 вказаного Закону, які дають право здійснювати оперативно-розшукові заходи.

Таким чином, незважаючи на наявність у Законі України „Про оперативно-розшукову діяльність” таких важливих інститутів, як принципи (ст. 4) та підстави (ст. 6), законодавець у спеціальній нормі формулює ряд умов, при дотриманні яких забезпечується (гарантується) законність при реалізації оперативно-розшукової фукнкції.

Контроль за оперативно-розшуковою діяльністю здійснюються Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону, Державною митною службою України, Управлінням державної охорони України, Державною податковою службою України, центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань, розвідувальним органом Міністерства оборони України.

Відомчий контроль здійснюється з метою:

- дотримання законності і обґрунтованості оперативно-розшукових заходів у відповідності до вимог законів та відомчих нормативних актів з питань організації оперативно-розшукової діяльності;

- своєчасного виявлення та усунення недоліків під час здійснення оперативно-розшукових заходів та попередження можливих відхилень від вимог законів і відомчих нормативних актів;

- реагування на порушення законності під час проведення оперативно-розшукових заходів, відновлення порушених прав свобод особи, відшкодування моральних і матеріальних збитків притягнення винних до відповідальності.

Повсякденний і поточний контроль за дотриманням законності в проведенні оперативно-розшукової діяльності здійснює керівник оперативного підрозділу. Керівники органів здійснюючих оперативно-розшукову діяльність можуть мати заступників, відповідальних за організацію оперативно-розшукової діяльності. В органах внутрішніх справ в містах і районах у начальників органів є заступники – начальники міліції кримінального блоку, які відповідають за роботу оперативних підрозділів. В ГУМВС – УМВС областей, міст Києва і Севастополя та на транспорті – перші заступники начальників УМВС – начальники міліції кримінального блоку, перші заступники – начальники управлінь по боротьбі з організованою злочинністю.

Виконання завдань оперативно-розшукової діяльності вимагає від оперативних працівників чіткого знання норм чинного законодавства, його неухильного дотримання на практиці, глибокого розуміння сутності оперативно-розшукової діяльності, як форм захисту прав і свобод людини, забезпечення конституційних гарантій їх реалізації.

Принципи додержання прав свобод людини, викладені у ст. 9 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність”, визначають, що в процесі оперативно-розшукової діяльності не допускається порушення прав і свобод як фізичних, так і юридичних осіб. Чітке і неухильне дотримання закріплених нормативних положень стосовно правового статусу особистості є однією із принципових вимог законності і важливою гарантією її дотримання в здійсненні оперативно-розшукової діяльності.

Детально розглянемо положення статті 9 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність”.

Стаття 9. Гарантії законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності

У кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальником органу внутрішніх справ, підрозділу внутрішньої безпеки МВС, органу Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, охорони вищих посадових осіб, Служби зовнішньої розвідки України, оперативного підрозділу податкової міліції, органу, установи виконання покарань чи слідчого ізолятора, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, органу державної митної служби або його уповноваженим заступником.

Контроль за оперативно-розшуковою діяльністю здійснюється Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону, Державною митною службою України, Управлінням державної охорони України, Державною податковою служби України, центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань, розвідувальним органом Міністерства оборони України.

На особу, яка підозрюється в підготовці до вчинення злочину, переховується від органів досудового розслідування, суду або ухиляється від відбування кримінального покарання, безвісти зникла, ведеться тільки одна оперативно-розшукова справа. Без заведення оперативно-розшукової справи проведення оперативно-розшукових заходів, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, забороняється. Про заведення оперативно-розшукової справи виноситься постанова, яка затверджується начальником або уповноваженим заступником начальника органу внутрішніх справ, підрозділу внутрішньої безпеки МВС, органу Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, розвідувального органу Міністерства оборони України, Служби зовнішньої розвідки України, оперативного підрозділу податкової міліції, органу Державної митної служби України, органу або установи виконання покарань чи слідчого ізолятора. У постанові зазначаються місце та час її складання, посада особи, яка виносить постанову, її прізвище, підстава та мета заведення оперативно-розшукової справи.

Про заведення оперативно-розшукової справи протягом доби письмово повідомляється прокурор.

При перевірці осіб у зв'язку з допуском їх до державної таємниці, а також до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках оперативно-розшукова справа не заводиться. Така перевірка повинна тривати не більш як два місяці.

Під час здійснення оперативно-розшукової діяльності не допускається порушення прав і свобод людини та юридичних осіб.

Окремі обмеження цих прав і свобод мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватись лише за рішенням слідчого судді з метою виявлення, попередження чи припинення тяжкого або особливо тяжкого злочину та у випадках, передбачених законодавством України, з метою захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства.

При наявності достатніх підстав дозвіл на проведення оперативно-розшукової діяльності дає керівник відповідного оперативного підрозділу, який несе відповідальність за законність здійснюваних заходів відповідно до чинного законодавства.

При застосуванні оперативно-розшукових заходів працівники оперативних підрозділів зобов'язані враховувати їх відповідність ступеню суспільної небезпеки злочинних посягань та загрозі інтересам суспільства і держави.

У випадках порушення прав і свобод людини або юридичних осіб в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, а також у разі, якщо причетність до правопорушення особи, щодо якої здійснювались оперативно-розшукові заходи, не підтвердилась, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону, Управління державної охорони України, Державна податкова служба України, центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань, Державна митна служба України або розвідувальний орган Міністерства оборони України, розвідувальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, Служба зовнішньої розвідки України зобов'язані невідкладно поновити порушені права і відшкодувати заподіяні матеріальні та моральні збитки в повному обсязі.

Громадяни України та інші особи мають право у встановленому законом порядку одержати від органів, на які покладено здійснення оперативно-розшукової діяльності, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії.

Забороняється передавати і розголошувати відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист або такі, що можуть зашкодити слідству чи інтересам людини, безпеці України. Забороняється оприлюднювати або надавати зібрані відомості, а також інформацію щодо проведення або непроведення стосовно певної особи оперативно-розшукової діяльності до прийняття рішення за результатами такої діяльності. Питання оприлюднення або надання такої інформації після прийняття рішення регулюється законом.

Підрозділи, що використовують автоматизовані інформаційні системи в оперативно-розшуковій діяльності, повинні забезпечити можливість видавати дані про особу на запит органів досудового розслідування, прокуратури, суду. В місцях зберігання інформації повинна бути гарантована її достовірність та надійність охорони.

Одержані внаслідок оперативно-розшукової діяльності відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не містять інформації про вчинення заборонених законом дій, зберіганню не підлягають і повинні бути знищені. Відомості, одержані внаслідок оперативно-розшукової діяльності, щодо підготовки до терористичних актів чи їх вчинення окремими особами та групами, зберігаються до 5 років.

Не підлягають передачі і розголошенню результати оперативно-розшукової діяльності, які відповідно до законодавства України становлять державну таємницю, а також відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини. За передачу і розголошення цих відомостей працівники оперативних підрозділів, а також особи, яким ці відомості були довірені при здійсненні оперативно-розшукової діяльності чи стали відомі по службі або роботі, підлягають відповідальності згідно з чинним законодавством, крім випадків розголошення інформації про незаконні дії, що порушують права людини.

Оперативно-розшукові заходи, пов'язані з тимчасовим обмеженням прав людини, проводяться з метою запобігання тяжким або особливо тяжким злочинам, їх виявлення та припинення, розшуку осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання або безвісти зникли, захисту життя, здоров'я, житла і майна працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, припинення розвідувально-підривної діяльності проти України.

Спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця може проводитися з метою встановлення даних про особу та про її зв'язки у разі, коли є факти, які підтверджують, що нею готується тяжкий або особливо тяжкий злочин, для отримання відомостей, які вказують на ознаки такого злочину, для забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб, а також з метою отримання розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави.

Для одержання інформації забороняється застосовувати технічні засоби, психотропні, хімічні та інші речовини, які пригнічують волю або завдають шкоди здоров'ю людей та навколишньому середовищу.

Проведення оперативно-розшукових заходів може бути оскаржено, якщо в результаті їх здійснення відбулося пряме порушення прав і свобод громадянина, створення перешкод у реалізації громадянином його прав і свобод. Для подання скарги особі достатньо вважати, що дії, які були здійснені відносно неї, є незаконними. Задоволення скарги залежить від того, наскільки вона буде обґрунтована й мотивована.

Скарги на дії та рішення органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, можуть подаватися у вищестоящі органи, прокуратуру чи суд.

Право особи витребувати відомості про характер отриманої стосовно неї інформації відповідає припису ч. 3 ст. 32 Конституції України про забезпечення кожному можливості ознайомлюватися з документами і матеріалами, які безпосередньо торкаються його прав і свобод, якщо інше не передбачено законом. Оскільки відомості про осіб, впроваджених в організовані злочинні групи, про штатних негласних співробітників, а також дані про організацію і тактику оперативно-розшукових заходів становлять державну таємницю, то матеріали оперативної перевірки й інші документи або їхні копії, що відображають оперативно-розшукову діяльність, не можуть бути вручені зацікавленій особі для ознайомлення. Їй повідомляють тільки відомості про отриману стосовно неї інформацію; іншими словами – відомості про існування матеріалів, що характеризують особу й поведінку заявника.

Суд, який розглядає скаргу особи на відмову в повному обсязі, має право ознайомитися з оригіналами оперативно-службових документів. Водночас він не вправі знайомити з ними заявника. У судовому рішенні про задоволення скарги органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, ставить за обов^’язок надати заявнику раніше нерозкриті відомості. Наскільки такі відомості мають бути конкретними й деталізованими, визначає суд.

Застосування виняткових заходів без дозволу суду (слідчого судді) до осіб, які перевіряються на причетність до вчинення тяжких злочинів, що розробляються оперативними підрозділами, а також розшукуваних осіб забороняється. Категорично забороняється застосовувати до осіб психотропні, хімічні та інші речовини, які пригнічують волю людини або можуть завдати шкоди її здоров^’ю, а також до осіб, з якими вони проживають, спілкуються і які не мають відношення до протиправних дій.

Забороняється також застосовувати речовини, що можуть завдати шкоди навколишньому середовищу й призвести до екологічної катастрофи.

Окремі оперативно-розшукові заходи проводяться за наявності ухвали слідчого судді: негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіо-, відеоконтроль особи, аудіо-, відеоконтроль місця, спостереження за особою та інші. Проведення таких заходів повинно бути погоджено із прокурором, а їх метою, у свою чергу, є запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину.

За здійснення оперативно-розшукових заходів без відповідного дозволу (ухвали) у випадках, коли таке санкціонування є обов^’язковим, оперативний працівник може бути притягнений до кримінальної відповідальності як за вчинення посадових злочинів.

Встановлення спеціального порядку проведення окремих оперативно-розшукових заходів є додатковою гарантією дотримання законності в здійсненні оперативно-розшукової діяльності.

Дата добавления: 2014-01-05