Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Загальні положення. Мета: розгляд звіту про власний капітал та методики його заповнення




ЗВІТ ПРО ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

Лекція 5

Мета: розгляд звіту про власний капітал та методики його заповнення.

План викладу і засвоєння матеріалу:

5.1. Загальні положення

5.2. Рекомендації по складанню Звіту про власний капітал

Ключеві слова та терміни: звіт про власний капітал, складові частини звіту, статутний капітал, пайовий капітал, резервний капітал, порядок складання звіту.

Література [11; 17 с. 68-82,20 с. 213-240; 22 с. 114-136;25 с. 76-102]

Час: 2 год.

У складі річної фінансової звітності відповідно до Закону України від 16.07.99р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено складання Звіту про власний капітал (ф. № 4). Визначення змісту, форми звіту та загальні вимоги до розкриття його статей передбачено ПБО 5 «Звіт про власний капітал».

Мета складання Звіту про власний капітал — розкрити інформацію про зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

За даними складу та змінами джерел власного капіталу користувачі фінансової звітності провадять детальну оцінку ефективності управління, визначають динаміку та перспективи економічних прав інвесторів.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

• вкладення (внесення) власниками грошей та інших активів у підприємство;

• накопичення суми прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства.

Сума власного капіталу може збільшуватись також внаслідок збільшення вартості активів без збільшення зобов'язань (дооцінка необоротних активів, безкоштовне надходження активів).

Власний капітал за рівнем відповідальності поділяють на:

• капітал, сума якого визначається в установчих документах, з обов'язковою державною реєстрацією і розмір якого не може бути меншим за встановлену законодавством суму;

• нереєстрований капітал — додатково вкладений капітал для ведення господарської діяльності підприємства.

Оцінка й визначення власного капіталу залежать від оцінки й визначення активів і зобов'язань підприємства. Сума власного капіталу — це абстрактна вартість майна підприємства, яка не є його поточною або реалізаційною вартістю і тому не відображає поточну на даний момент вартість прав власників фірми.

У зв'язку з цим сума власного капіталу може збігатися або не збігатися з ринковою вартістю акцій підприємства або із сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів або підприємства загалом.

Водночас власний капітал є основою для початку та продовження господарської діяльності підприємства й виконує функції:

• довгострокового фінансування, так як використовується підприємством протягом тривалого періоду;

• застави для захисту прав кредиторів, так як сумою власного капіталу підприємства визначається відповідальність перед зовнішніми кредиторами, а також захист кредиторів від ризику втрати вкладеного у підприємство капіталу;

• компенсації понесених збитків, так як достатній рівень власного капіталу гарантує їх погашення;

• оцінки кредитоспроможності — величина вартості власного капіталу є гарантією здатності підприємства щодо погашення отриманого кредиту;

• фінансування ризикових операцій, так як сума власного капіталу з найменшим занепокоєнням з боку власників може використовуватися для проведення ризикованих опе­рацій господарської діяльності підприємства та здійснення ризикованих інвестицій;

• реального символу незалежності і влади, так як за обсягом власного капіталу у загальній його структурі визначається незалежність власників і повнота впливу на господарську діяльність підприємства;

• розподілу доходів і активів, так як найчастіше розподіл отриманого фінансового результату за звітний період та майна у разі ліквідації підприємства здійснюється на підставі внеску власників у капітал.

Оскільки мета створення підприємства — отримання прибутку, то реалізувати цю мету можна лише при збереженні і примноженні власного капіталу. Збереження капіталу, наприклад за рік, відбувається у разі, якщо підприємство отримує прибуток без зменшення суми власного капіталу, наявної на початок року. При цьому сума чистих активів на кінець року після вилучення передбачених виплат власникам або повернення внесків власників перевищує суму чистих активів на початок року.

Структура Звіту про власний капітал побудована за шаховим принципом та відповідно до переліку розділів Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну України від 30. 11.99 р. № 291.

Шаховий принцип побудови Звіту передбачає розміщення по горизонталі складових власного капіталу, а по вертикалі статей з відображенням інформації про його зміни (збільшення або зменшення). Правильне ведення бухгалтерського обліку власного капіталу є запорукою достовірної звітної інформації, тому вважаємо за доцільне навести перелік господарських операцій, що призводять до змін у власному капіталі за його елементами та порядок відображення їх в обліку.

Повне розкриття інформації про джерела формування власного капіталу мають забезпечувати дані про нього, відображені в розділі І пасиву Балансу «Власний капітал».

Розглянемо порядок складання Звіту відповідно до ПБО 5 у напрямах складових та статей формування (зміни) власного капіталу.

Складові власного капіталу. До переліку складових власного капіталу відповідно до ПБО 5 необхідно віднести: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, неоплачений капітал, вилучений капітал.

У статті «Статутний капітал» (графа 3) наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Формування статутного капіталу за рахунок внесків засновників (учасників) має бути зафіксовано в засновницьких документах підприємства. Крім того, сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення, мають бути зареєстровані у Державному реєстрі суб'єктів господарювання і за вартістю відповідати даним бухгалтерського балансу. Різниця між зареєстрованою сумою статутного капіталу та фактично внесеною засновниками є неоплаченим капіталом підприємства.

Акціонерне товариство має право збільшувати або зменшувати статутний капітал.

Збільшення статутного капіталу може відбуватися в разі, якщо всі раніше випущені акції повністю оплачено за вартістю, не нижчою від номінальної. Збільшення капіталу відбувається шляхом:

• додаткової емісії (випуску акцій);

• збільшення номінальної вартості акцій;

• обміну раніше випущених облігацій на акції;

• реінвестиції дивідендів.

Під час складання Звіту перевіряють порядок, правильність визначення джерел збільшення статутного капіталу.

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється шляхом: зменшення номінальної вартості акцій; зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом викупу їх у власників з метою анулювання.

Слід пам'ятати, що неоплачені кошти засновників (учасників) зменшують реальний розмір статутного капіталу і в Балансі («Неоплачений капітал» — код рядка 360) мають відображатися зі знаком мінус.

У статті «Пайовий капітал» (графа 4) наводиться сума пайових внесків членів кооперативів, спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами.

Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у підприємстві відповідно до установчих документів для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

Пайовий капітал формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових внесків, які надходять від індивідуальних та колективних членів кооперативу спілки тощо. Розміри обов'язкових пайових внесків визначаються загальними зборами пайовиків із розрахунку потреби у власних оборотних коштах. У разі вибуття із членів підприємства та у разі його ліквідації обов'язкові пайові внески підлягають поверненню пайовикам. Строки повернення пайових внесків визначають з урахуванням фінансового стану і боргових зобов'язань підприємства.

Для забезпечення розвитку господарської діяльності підприємства можуть вноситися додаткові пайові внески пайовиками на добровільних засадах. Ці внески також підлягають повному або частковому поверненню згідно із заявами пайовиків. При щорічному розподілі прибутку за рішенням зборів пайовиків на обов'язкові та додаткові пайові внески нараховуються дивіденди, які можуть бути зараховані на поповнення паю.

Під час складання Звіту з'ясовують джерело формування пайового капіталу, порядок визначення розмірів пайових внесків та їх повернення пайовикам, принцип нарахування дивідендів та правильність відображення операцій з пайовим капіталом на рахунках бухгалтерського обліку.

У статті «Додатковий вкладений капітал» (графа 5) акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість.

Додатково вкладений капітал —це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість.

У статті «Інший додатковий капітал» (графа 6) відображаються сума дооцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Інший додатковий капітал — це сума дооцінки активів, вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб та інші види додаткового капіталу, потреба в якому виникає в процесі господарської діяльності підприємства.

У статті «Резервний капітал» (графа 7) наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Резервний капітал — це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Складаючи звітність, перевіряють правильність формування, використання резервного капіталу та відображення його в бухгалтерському обліку.

Кошти резервного капіталу використовуються відповідно до напрямів, передбачених в установчих документах: покриття непередбачених витрат у разі нестачі прибутку, погашення боргів при ліквідації товариства, виплата дивідендів за привілейованими акціями тощо.

Слід мати на увазі, що залишки невикористаних коштів резервного капіталу переходять на наступний рік.

У статті «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» (графа 8) відображається або сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Нерозподілені прибутки —це сума прибутку, одержана в результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства за вирахуванням прибутку, використаного в звітному періоді, включаючи податок на прибуток.

Складаючи Звіт, перевіряють правильність використання нерозподіленого прибутку та відображення його в бухгалтерському обліку.

У статті «Неоплачений капітал» (графа 9) відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу. Тобто, у статті «Власний капітал» відображається вся сума власного капіталу, що визначена установчими документами, а частка, яка ще не внесена засновниками (учасниками), відображається у статті «Неоплачений капітал».

Неоплачений капітал—це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до капіталу.

Складаючи звітність, перевіряють збільшення (зменшення) суми неоплаченого капіталу та відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

У статті «Вилучений капітал» (графа 10) господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

Вилучений капітал — фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників.

Складаючи Звіт, необхідно пам'ятати, що різниця між номінальною та балансовою вартістю акцій, що анулюються, зменшує нерозподілений прибуток або додатково вкладений капітал.

Статті формування власного капіталу. Складання звітності за кожною статтею власного капіталу здійснюється в розрізі джерел його формування: статутного, пайового, додатково вкладеного, іншого додаткового, резервного капіталу, нерозподіленого прибутку.

У статтях «Залишок на початок року» (ряд. 010) відображають суми власного капіталу по елементах, наведені в балансі підприємства, на початок звітного періоду.

Правильне відображення залишку власного капіталу у ф. № 4 (графи 3 —10) на початок року має відповідати даним, відображеним у Балансі відповідно за кодами рядків 300,310, 320, 330, 340, 350, 360, 370, а графа 11 ф. № 4 — за кодом рядка 380.

Статті коригування включають: зміну облікової політики, виправлення помилок, інші зміни (коди рядків 020, 030, 040). За цими статтями відображають суми коригувань, що відбулись внаслідок зміни облікової політики, передбачені ПБО 6 «Виправлення помилок і змінну фінансових звітах».

Відповідно до ПБО 6 облікова політика може змінюватися тільки, якщо змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує положення бухгалтерського обліку, або якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Складаючи звітність, необхідно пам'ятати, що не вважається зміною облікової політики для:

• подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

• подій або операцій, які не відбувалися раніше.

Облікова політика має застосовуватися щодо подій та операцій з моменту їх виникнення. Винятком є випадки, коли суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно. У таких випадках облікова політика поширюється лише на події та операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики.

Вплив зміни облікової політики на події та операції минулих періодів відображається у звітності шляхом:

— коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

—повторного надання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.

У разі, якщо неможливо простежити відмінність зміни облікової політики від зміни облікових оцінок, це розглядається й відображається як зміна облікових оцінок.

Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року. Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.

За статтею «Скоригований залишок на початок року» (ряд. 050) відображають залишок власного капіталу на початок звітного року після внесення відповідних коригувань за кожною графою з 3-ї до 11 -ї, відповідно здійснюється розрахунок (рядки 010 +/- 020 +/- 030 +/- 040). Дані в графах 3-ї до 11-ї наводяться зі знаками "+" і "—", що означає відповідно збільшення чи зменшення елемента.

Переоцінка активів: дооцінка основних засобів, уцінка основних засобів (ряд. 060 і 070). За цими статтями відображають збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки основних засобів.

За цими рядками перевіряють правильність переоцінки первісної вартості і суми зносу об'єктів основних засобів, індексу переоцінки, віднесення в бухгалтерському обліку суми дооцінки, уцінки, перевищення суми попередніх уцінок (дооцінок) над сумою попередніх дооцінок (уцінок) та відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

Суму дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів слід включати до складу додаткового капіталу, а суму уцінки - до складу витрат. Винятком є випадки перевищення суми попередніх уцінок (дооцінок) над сумою попередніх дооцінок (уцінок).

Перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів при черговій дооцінці вартості цього об'єкта основних засобів включають до складу доходів звітного періоду з відображенням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів і зазначеним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу.

Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів при черговій уцінці залишкової вартості цього об'єкта основних засобів спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу із включенням різниці між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів і зазначеним перевищенням до витрат звітного періоду.

У разі вибуття об'єктів основних засобів, які раніше було переоцінено, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Переоцінка активів: дооцінка незавершеного будівництва, уцінка незавершеного будівництва (ряд. 080 і 090). За цими статтями перевіряють правильність відображення в бухгалтерському обліку дооцінки (уцінки) незавершеного будівництва та відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

Порядок проведення дооцінки (уцінки) незавершеного будівництва аналогічний порядку дооцінки (уцінки) основних засобів.

Переоцінка активів: дооцінка нематеріальних активів, уцінка нематеріальних активів (ряд. 100 і 110).

За цими статтями за даними бухгалтерському обліку відображають суми дооцінки (уцінки) нематеріальних активів.

На підприємстві може здійснюватися переоцінка тільки тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. При проведенні переоцінки окремого об'єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку). Якщо переоцінку об'єктів групи нематеріальних активів проведено, то надалі їх необхідно переоцінювати щороку.

Суму дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів слід відображати у складі додаткового капіталу, а суму уцінки - у складі витрат звітного періоду. Винятком із цього положення є перевищення суми попередніх уцінок (дооцінок) над сумою попередніх дооцінок (уцінок).

Так, перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об'єкта нематеріального активу при черговій дооцінці вартості цього об'єкта нематеріальних активів включають до складу доходів звітного періоду з відображенням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів і зазначеним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу.

Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єктів нематеріальних активів при черговій уцінці залишкової вартості цього активу спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу з включенням різниці між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів і зазначеним переви­щенням до витрат звітного періоду.

У разі вибуття об'єктів нематеріальних активів, які раніше було переоцінено, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цих об'єктів нематеріальних активів включають до складу нерозподіленого при­бутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Чистий прибуток (збиток) за звітний період (ряд. 130). За цією статтею відображають чистий прибуток чи збиток, які мають дорівнювати «Чистому прибутку (збитку)», відображеному в Звіті про фінансові результати (ф. № 2, ряд. 220 або 225).

Розподіл прибутку: виплати власникам (дивіденди), спрямування прибутку до статутного капіталу, відрахування до резервного капіталу (ряд. 140, 150, 160). За цими статтями відображають нарахування дивідендів власникам, спрямування прибутку до статутного капіталу, відрахування до резервного капіталу відповідно до засновницьких документів.

Стаття «Розподіл прибутку» (ряд. 140-110) повинна відображати розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до резервного капіталу тощо.

У статті «Внески учасників» (ряд. 180-200) відображаються дані про збільшення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства.

Внески до статутного капіталу відображають відповідно до засновницьких документів підприємства, його збільшення, зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу.

Вилучення капіталу: викуп акцій (часток), перепродаж викуплених акцій (часток), анулювання викуплених акцій (часток), вилучення частки в капіталі, зменшення номінальної вартості акцій (ряд. 210, 220, 230, 240, 250). За цими статтями відображають викуп, перепродаж викуплених акцій та їх анулювання, вилучення частки в капіталі, зменшення номінальної вартості.

Інші зміни в капіталі: списання невідшкодованих збитків, безкоштовно отримані активи (ряд. 260 і 270). За цими статтями відображають інші зміни у власному капіталі підприємства, які не було включено до вищезазначених статей, зокрема списання невідшкодованих збитків, безкоштовно отримані активи та інші зміни, а також відображення операцій у бухгалтерському обліку.

Разом змін в капіталі (ряд. 290). За цією статтею відображають розрахунок підсумку зміну складі власного капіталу за звітний період, що визначається як сума скоригованого залишку капіталу на початок року та всіх змін протягом звітного року внаслідок переоцінки активів, використання чистого прибутку, внесків учасників, вилучення капіталу та інших зміну капіталі (за кожною графою з 3-ї по 11-у відповідно рядки: 050 + 060 + 070 + 080 + 090 + 100 + 110 + 120 + 130+140 + 150 + 160 + 170 + 180+190 + 200 + 210 + 220 + 230 + 240 + 250 + 260 + 270+280). Дані в графах 3-11 наводяться зі знаками "+" і "-", що означає відповідно збільшення чи зменшення елемента).

Залишок на кінець року (ряд. 300). За цією статтею відображають розрахунок залишку джерел власного капіталу на кінець року, що визначається як сума скоригованого залишку капіталу на початок року та зміну структурі власного капіталу, спрямованих на його збільшення за вирахуванням зменшення капіталу. Залишок власного капіталу на кінець року у ф. № 4 (за графами з 3-ї по 10-у) має дорівнювати власному капіталу за кожним джерелом, відображеним у Балансі за відповідними рядками (наприклад, код рядка 300 графа З ф. №4 = коду рядка 300 графи 4 ф. № 1). Крім того, код рядка 300 графи 11ф. № 4 має відповідати даним розділу І пасиву Балансу — коду рядка 380 графи 4.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 741; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.048 сек.