Сертифікати про проходження товару

8.1 Верифікація сертифікатів про проходження товарів з України

8.2 Порядок нарахування податків та зборів за вантажною митною декларацією при ввезенні товарів суб’єктами ЗЕД

Сертифікат про походження товару повинен однозначно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни і виданий органом держави-експортера, уповноваженим відповідно до національного законодавства. Він має містити:

– письмову заяву експортера (постачальника чи виробника) про країну походження товару;

– письмове посвідчення компетентного органу країни вивезення, який видав сертифікат, про те, що наведені у сертифікаті відомості відповідають дійсності.

Існують різні форми сертифікатів: загальна форма (ORIGINAL), форма А, форма СТ-1, форма EUR, текстильний сертифікат, сертифікат на металопродукцію.

Сертифікат подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами митного оформлення. У разі втрати сертифіката приймають його офіційно завірений дублікат.

У разі ввезення товарів на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково:

– на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України;

– на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

– якщо це передбачено міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку, а також законодавством України в галузі охорони довкілля, здоров'я населення, захисту прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України;

– у випадках, коли в документах, які подаються для митного оформлення, немає відомостей про походження товарів або у митного органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів.

Для підтвердження походження товарів, які ввозяться на митну територію України на умовах вільної торгівлі, застосвуються сертифікати про походження товару форми СТ-1 для товарів країн СНД, а для товарів з Македонії – сертифікат форми EUR.

У разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей.

За відсутності належним чином оформленого сертифіката чи додаткових відомостей про походження товару або у разі неможливості достовірно визначити країну походження товару така країна визнається невідомою. Товари, країна походження яких невідома, пропускаються митним органом з метою їх переміщення через митний кордон України за умови сплати мита за повними ставками.

8.1 Верифікація сертифікатів про проходження товарів з України

Відповідно до ст. 315 МКУ верифікація сертифікатів про походження товарів з України здійснюється митними органами у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірку сертифікатів здійснює ДМСУ із залученням регіональних митниць та митниць. У разі потреби до участі у верифікації сертифікатів митні органи можуть залучати в установленому порядку спеціалістів та експертів інших підприємств, установ та організацій.

Верифікація сертифікатів здійснюється у формі перевірки сертифіката на автентичність (справжність) і перевірки достовірності відомостей, що містяться у ньому.

За запитом митних органів торгово-промислові палати зобов'язані надавати їм необхідну інформацію, пов'язану з видачею таких сертифікатів і необхідну для здійснення верифікації сертифікатів про походження товарів з України.

З метою встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товарів з України, митні органи, згідно зі ст. 316 МКУ, можуть затребувати у підприємств-виробників товарів документацію, необхідну для перевірки даних, зазначених у такому сертифікаті, а також здійснювати безпосередньо на підприємствах перевірку виробництва товарів та первинної документації, пов'язаної з таким виробництвом.

За результатами верифікації сертифіката ДМСУ складає акт, форма якого затверджується ДМСУ. На підставі акта ДМСУ надсилає органу, від якого надійшов запит, повідомлення про результати верифікації сертифіката. У разі виявлення недостовірності даних, внесених до сертифіката, ДМСУ подає відповідній Торгово-промисловій палаті (ТПП) пропозицію про анулювання сертифіката. У разі виявлення митними органами порушення вимог до оформлення сертифіката ДМСУ інформує про такі факти уповноважений орган.

8.2 Порядок нарахування податків та зборів за вантажною митною декларацією при ввезенні товарів суб’єктами ЗЕД

Митне оформлення товарів і їх пропуск можуть здійснюватися лише після сплати належних сум митних платежів або за умови надання митним органом у встановленому порядку відстрочення чи розстрочення їхньої сплати.

Перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України, є однією із форм митного контролю.

У графах ВМД, заповнених на основі наданих до неї товаросупровідних документів (договорів, інвойсів, транспортних документів, сертифікатів походження та ін.) міститься необхідна для нарахування митних платежів інформація. Оформлена у митному відношенні ВМД підтверджує права й обов'язки зазначених у ній осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових та інших операцій.

За ВМД нараховуються залежно від напрямку переміщення та застосованого митного режиму:

— митні збори;

— мито;

— акцизний збір;

— податок на додану вартість (ПДВ).

Сплата платежів провадиться до або на момент митного оформлення шляхом їх перерахування за безготівковим розрахунком на рахунок митної установи, або внесення сум готівкою до каси митниці. Оформлення ВМД здійснюється за умови фактичного надходження на спеціальний рахунок митниці коштів (попередня оплата за митне оформлення) у сумі, що забезпечує сплату всіх установлених актами законодавства податків і зборів (обов'язкових платежів) і митних зборів, що під тверджується банківською випискою, а при готівковій сплаті – квитанцією встановленого зразка.

У платіжних дорученнях на сплату коштів у графі "призначення платежу" має бути зазначено "Попередня оплата за митне оформлення ВМД. Без ПДВ".

Платниками митних платежів за ВМД є суб'єкти підприємницької діяльності – юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення.

Об'єкти оподаткування (митна вартість, кількісні показники та ін.) визначаються чинним законодавством для кожного з видів платежів і застосовуються залежно від видів товарів, ставок, митних режимів тощо.

З метою контролю за правильністю нарахування та повнотою сплати митних платежів під час митного оформлення ВМД співробітники митних органів перевіряють правильність визначення:

— основи нарахування платежів (митної вартості, кількісних та вагових показників та ін.);

— рівня ціни товару;

— умов постачання;

— коду згідно з УКТЗЕД;

— країни походження;

— курсів валюти;

— правомірності надання пільг та інші фактори, що здійснюють вплив на рівень оподаткування.

Недобросовісні суб'єкти підприємницької діяльності з метою уникнення від оподаткування або зменшення його рівня, застосовують спроби заниження митної вартості, невірного кодування товарів, які підлягають оподаткуванню акцизним збором або на які застосовуються значні ставки мита, заявляють неправильні відомості щодо країни походження.

Для запобігання таких випадків митні органи проводять відповідну експертизу з залученням спеціалістів відділів контролю митної вартості, номенклатури та класифікації товарів, митних платежів, лабораторії з експертного забезпечення, Управління митно-тарифного регулювання, експертів з інших організацій, розробляють переліки товарів, що становлять "групи ризику" із зазначених питань і при митному оформленні яких застосовуються додаткові заходи контролю.

Переліки та коди звільнень від сплати митних платежів (преференції), наданих на основі відповідних законодавчих актів, наведені у "Класифікаторах пільг в обкладенні товарів..." (на сьогодні це додатки № 7–10 до наказу ДМСУ від 9 липня 1997 р. № 307, у редакції наказу ДМСУ від 18 квітня 2002 р. №207).

Контрольні питання

1. З якої кількості знаків складається товарна під категорія в УКТЗЕД?

2. Хто веде та зберігає еталонний примірник УКТЗЕД?

3. Яка служба здійснює розробку поясненнь та рекомендацій з метою забезпечення однакового тлумачення і застосування УКТЗЕД?

Лекція № 9

Дата добавления: 2014-01-05