Загальні поняття про ВНД людини

Сама назва ВНД трактується як сукупність взаємозв'язаних нервових процесів, які діють у вищих центрах головного мозку, які забезпечують вищі психічні реакції людини. ВНД – є нерозривна єдність спадкових і набутих форм пристосування організму. Вперше в 17 столітті французький вчений Рене Декарт відкрив і сформулював рефлекторний принцип поведінки тварини і людини. Це мало величезне значення для послідуючих наукових відкриттів фізіологічних основ психічної діяльності людини. Але сам Декарт вважав, що рефлекси лежать тільки в основі автоматичних дій людини, а на вищі форми поведінки вони не розповсюджуються. Слідуючим великим кроком в перед по вивченню фізіологічних механізмів ВНД були наукові праці видатного чеського вченого І.Прохазки. він вперше описав рефлекторну дугу, більш досконало і науково розтлумачив поняття "рефлекс". Прохазка першим став відстоювати точку зору про те, що вся діяльність нервової системи, в тому числі й психічна, мають рефлекторний принцип. На жаль, ці погляди І.Прохазки не були підкріплені експериментальними дослідженнями, тому і не одержали широкого розповсюдження і признання. Тим більше, що накопичувалися багато наукових даних про різні форми дуже складної психічної функції людни, які вилились в те, що у другій половині 19 століття виникла нова наука – психологія. Значна частина видатних вчених-психологів того часу (Циган, В.Ф.Чиж та ін.) вважали, що психічна діяльність не залежить від фізіологічної діяльності нервової системи, не зумовлена впливами зовнішнього середовища, функціонує тільки завдяки своїм внутрішнім закономірностям. У зв'язку з цим ВНД вважалася науковою, виключно психологічною. Російський вчений І.М.Сєченов своїми дослідженнями по рефлексам головного мозку (1863 р.) ще більше розвинув ідею І.Прохазки про те, що рефлекторні механізми лежать в основі психічної діяльності людини, і що психічна діяльність людини зумовлена впливами зовнішнього середовища. Він був ідейним натхненником І.Павлова в його майбутніх працях і відкриттях по ВНД.

І.П.Павлов і його школа. На протязі 35 років проводились експериментальні роботи по фізіології ВНД, які одержали признання в усьому цивілізованому світі. Про них буде іти мова при вивченні тих чи інших розділів ВНД (вчення про умовні рефлекси, про сигнальні системи, типи ВНД у людей і тварин і т.д.). Після смерті Павлова вчення його продовжили багато його учнів і послідовників як у нас, так і за кордоном (П.К.Анохін, К.М.Биков, Чернігівський, Орбелі, Ю.Конорські та ін.). Крім Павлова і його школи питання фізіології ВНД самостійно розробляються В.М.Бехтерєвем, Беритовим, на Україні акад.Костюком, В.Скоком та іншими.

Дата добавления: 2014-01-05