Даосизм

Лаоцзи та його вчення про "дао". Даосизм як філософське вчення виникає в Китаї приблизно одночасно з конфуціанством, в се­редині першого тисячоліття до н.е. (VI-V ст. до н.е.) Засновником цьо­го вчення вважаєтьсядавньокитайський філософ Лаоцзи. Історична до­стовірність існування Лаоцзи є дискусійною і в наші дні. Брак відо­мостей історичного та біографічного характеру дає підстави пере­важній більшості дослідників вважати Лаоцзилегендарною особою.

Розрізняють даосизм філософський та релігійний. Релігійний сформувався на основі філософського вчення. Головні ідеї даосизму викладені в трактаті " Даодецзин ". Автором трактату вважають Лаоц­зи. Згідно із цим ученням, фундаментом природи і суспільства, всього живого Всесвіту є велике " дао " (букв. - шлях). Дао, насамперед, це за­гальний закон природи, початок і кінець творення. Дао перебуває поза часом і простором, дао — це нескінченність й абсолют; і хоча дао народжує все, але виявляється воно через " де " (букв. - доброчинність). Тобто, "де" - це якість "дао", засіб його виявлення. Якщо "дао" все народжує, то "де" - все годує. Ці ідеї стали фундаментом релігії даосизму.

Чільне місце в релігійно-філософській системі даосів посідає принцип " у вей " (недіяння). Цей принцип означає: не роби нічого і нічого не буде зроблено. Іншими словами, все зробиться само собою, в результаті природної ходи закономірно обумовлених подій.

Вчення "дао" і "де" та принцип "у вей" є власне філософською частиною даосизму. Початок релігійному даосизму дало вчення про безсмертя. На думку даосів, тіло кожної людини є своєрідним мікро­космом, що схожий на Всесвіт - макрокосм. І там і тут діє безліч духів, чия присутність має важливе значення для функціонування організму. Пересічній людині нічого не відомо про те, що її тіло є вмістилищем духів. Але той, хто хоче досягти безсмертя, повинен турбуватися про духів свого тіла, осягнути взаємодію тіла і духів (між іншим, на думку даосів, тіло людини населяють 36 тисяч різних духів). Основна мета в досягненні безсмертя - не дати духам залишити тіло. Сила духів буде поступово зростати, тіло людини - дематеріалізовуватися, людина ста­не безсмертною і вознесеться на небо.

Даоські мудреці виробили велику кількість різних за своєю сутністю методів і засобів досягнення безсмертя. Умовно їх можна поділити на фізіологічні, духовно-етичні та психологічні. До фізіологіч­них засобів належить обмеження в харчуванні. На шляху до безсмертя людяна повинна, перш за все, дотримуватися суворої дієти: не вживати вина, м'яса, прянощів, навіть овочів. Така сувора дієта мотивувалася тим, що духи, котрі населяють тіло людини, не люблять запаху крові, інших запахів і можуть залишити тіло. Особа, яка бажала досягти без­смертя, змушена була відмовитися від вживання зернових, оскільки саме вони є перешкодою для дематеріалізації організму. Даоси вважа­ли, що одночасне дотримання всіх обмежень є шкідливим. Тому вони радили поступово відмовлятися від заборонених продуктів (через їх обмеження та пости).

Окрім суворої дієти даоси надавали великого значення фізич­ним вправам, була розроблена ціла система дихальних і фізичних вправ. Особлива увага приділялась диханню. Воно мало здійснюватися так легко і непомітно, як дихання немовляти в материнському лоні.

Духовно-етичні та психологічні засоби досягнення безсмертя пе­редбачали дотримання доброчинностей та практики споглядання. Щоб стати безсмертною, особа мала здійснити не менш як 1200 доброчесних вчинків, при цьому навіть один аморальний вчинок зводив усе нанівець.

Шлях до безсмертя був надзвичайно складним і тривалим, зай­мав практично все життя. Кульмінацією входження в безсмертя вважа­лося злиття дематеріалізованого організму з Великим Дао. Взагалі кри­теріїв входження в безсмертя вироблено не було. Вважалося, що лю­дина не померла, а просто зникла, залишила свою тілесну оболонку, вознеслась на небо і таким чином досягла безсмертя.

Проповідь довголіття і безсмертя забезпечила лаоським про­повідникам популярність у народі та прихильність імператорів, допо­могла вистояти в умовах панування конфуціанства.

Розвиток астрономії, астрологи, алхімії, медицини та геомантики даосами. Переважна більшість послідовників даосизму вва­жала, що досягнення безсмертя можливе за допомогою різноманітних еліксирів і порошків. У даоській літературі описується надзвичайна кількість рецептів їх приготування. В основі створення чудодійних ліків лежала багаторазова перегонка металів, перше місце серед яких займала сірчана ртуть. Серед мінералів найбільшою повагою користу­вався нефрит. Для розмішування еліксирів і різних чудодійних засобів рекомендувалось використовувати нефритові чашки та ложки, оскіль­ки, на думку даосів, нефрит посилював їх властивості. І хоча еліксиру безсмертя так і не було віднайдено, даоські алхіміки зробили значний внесок у розвиток фармацевтичних знань.

Астрономічні спостереження та передбачення долі по зірках та небесних явищах в Китаї були відомі здавна. Даоси теж вивчали розташування зірок, їх рух і пов'язували зміни в розташуванні небес­них світил зі змінами в самій людині, в мікрокосмі людського організ­му. Була проведена величезна робота з вивчення і систематизації аст­рологічних та астрономічних матеріалів. Даоси створили велику кіль­кість гадальних книг, астрологічних календарів, гороскопів, зоряних карт тощо.

Даоські маги та чаклуни досягли всекитайськоі слави. В арсе­налі магів-лікарів було багато дійових засобів і методів для боротьби з хворобами. Але все ж чільне місце серед них посідали не лікувальні засоби, а магічні. Варто сказати, що саме магічним засобам більше довіряли і пацієнти, і лікарі.

Окремо слід сказати про внесок даосів у розвиток геомантики. Спостерігаючи за зоряним небом, вони виявили зв'язок між небесними явищами та законами земної сфери. За допомогою цих знань даоси визначали, наскільки та чи інша місцевість підходить для будівництва храму, житлового будинку тощо. Геоманти-даоси користувалися в Ки­таї великою популярністю. Без їх прогнозу не розпочиналося жодне будівництво. Отже, синтез раціонального і містичного (алхімія, фарма­цевтичні та медичні знання, астрономія та астрологія, геомантика) були складовою частиною релігії даосів.

Пантеон богів у даосизмі. Пантеон богів, духів і безсмертних у даосизмі був воістину безмежним. До їх числа автоматично входили всі шановані духи, правителі, міфічні герої, проповідники тощо. У да-оських священних книгах під загальною назвою "Даодзан" існують знач­ні протиріччя у визначенні важливості тих чи інших богів, духів, Героїв тощо. Серед цього розмаїття особливою пошаною користують­ся Лаоцзи - засновник релігії, імператор Хуанді - легендарний родона­чальник китайців, богиня Заходу Сіванму, першолюдина Пань Чу (Гу). На честь божеств даоси створили численні храми, в яких відбуваються богослужіння.

Кожну релігійну громаду даосів очолював священик. Свяще­ники підкорялись єпископам, а всі вони разом підкорялись лаоському папі. Духовенство користувалось великою пошаною у прихожан. Де­яким особам, які належали до керівної верхівки, приписувались чудо­дійна сила, а також влада над демонами та духами. Але все ж за бага­товікову історію існування даосизму чіткої централізованої системи, яка б забезпечувала ефективність керівництва, так і не виникло.

Доля даосизму як релігійного вчення протягом усієї історії іс­нування складалась по-різному. Йому була властива деяка трансформація та еволюція, кризи і розквіт. Головним учителем даосів виступала природа, вони вчилися у неї, розвивали природні якості, як фізичні так і духовні, заперечували насилля, мали культ чеснот. І зараз велика кількість населення світу вклоняється Великому Дао. Серед послідовників даосизму є і жителі України.

Основні поняття: Авеста, авестизм, Анхра-Майнью, Ахурамазда, ба, Вендідат, гаханбари, Даодецзин, дао, де, ка, Лаоцзи, маздаїзм, мантика, мітраїзм, "Книги мертвих", парсизм, політеїзм, політична нація, у-вей, язичництво, Ясна

.

Запитання для самоконтролю:

1. Чим відрізняється релігія етносу та етнічна релігія?

2. Які релігії можна назвати національними?

3. Які риси були притаманні раннім етнічним релігіям?

4. Чим відрізняються пізні етнічні релігії?

5. Яке поняття пов'язують з раннім етапом розвитку етнічних релігій?

6. Назвіть особливості зороастризму.

Дата добавления: 2014-01-05