П л а н

Київ 2012

Та його інформаційне забезпечення

Основні етапи проведення наукового дослідження

МАТЕРІАЛИ ДО ЛЕКЦІЇ № 3

ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Поняття та види фінансово-правових санкцій

Фінансово-правова санкція – це міра державного примусу, що міститься в нормативному акті, виражена у грошовій формі та застосовується уповноваженими державними органами до осіб, за скоєння фінансового правопорушення з метою охорони та забезпечення фінансових правовідносин, а також покарання правопорушників.

Фінансово-правові санкції, залежно від способу охорони бюджетних правовідносин, поділяються на:

- правовідновлювальні, реалізація яких спрямована на усунення шкоди, заподіяної протиправними діяннями фінансовим інтересам держави, примусове виконання невиконаних фінансових обов’язків, а також на відновлення порушених фіскальних (бюджетних) прав держави. Правовідновлювальною фінансовою санкцією є пеня, функція якої полягає у компенсування державі чи місцевому утворенню ту шкоду, а точніше збитки, які вони несуть у зв’язку з несвоєчасною сплатою до відповідних бюджетів податків та інших обов’язкових платежів, несвоєчасним поверненням бюджетних коштів тощо. Пеня як фінансово-правова санкція є додатковим фінансовим обтяженням для правопорушника і відрізняється від пені як цивільно-правової санкції. Пеня як фінансова санція не може встановлюватися угодою сторін, перераховується виключно у доход держави чи місцевого утворення, її стягнення здійснюється у безспірному порядку уповноваженими державними ораганами;

- каральні (штрафні), реалізація яких спрямована на попередження фінансового правопорушення, а також на виправлення і перевиховання порушників фінансового законодавства. Вони встановлюються за фінансові правопорушення з метою покарання правопорушника, а також попередження нових правопорушень. Штраф як фінансово-правова санкція відрізняється від адміністративного штрафу і цивільно-правового штрафу.

Кафедра суспільних наук

навчальна дисципліна
”МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ”

Для підготовки магістрів усіх спеціальностей

денної та заочної форм навчання

1. Основні етапи наукового дослідження.

2. Розробка програми дослідження.

3. Види науково-технічної інформації.

4. Методи пошуку і збору наукової інформації.

Опорні поняття: науковий напрям, наукова проблема, обґрунтування теми дослідження, мета, об’єкт, предмет дослідження, план-графік, інформація.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень: Підручник. – К., 2002. *

2. Ковальчук В.В., Моїсеєв Л.М. Основи наукових досліджень: Навч. посіб­ник. – К., 2004. *

3. Крушельницька О. В. Методологія і організація наукових досліджень. – К., 2006.

4. Методические рекомендации к самостоятельной работе по курсу «Основы научных исследований». – Х., 2004.

5. Мозгова Н.Г. Логіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 2007.

6. Олійник П.М. Методичні рекомендації до виконання магістерської роботи зі спеціальності „Правознавство”. – К., 2001.

7. Спіцин Є. С. Методика організації науково-дослідної роботи студентів у вищому закладі освіти. – К., 2003.

8. Фаренік С. А. Логіка і методологія наукового дослідження. Науково-методичний посіб. – К., 2000.

9. Клименюк О.В. Виклад та оформлення результатів наукового дослідження: Авторський підручник, - Ніжин, 2007.

10. Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень: Конспект лекцій. – К., 2005.*

11. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень. – К., 2004.*

Дата добавления: 2014-01-05