Механізм вдиху та видиху

При вдиху міжреберні м'язи піднімають ребра, а діафрагма, скорочуючись, стає менш опуклою, в результаті об'єм грудної клітки збільшується, легені розширюються, тиск повітря в них стає нижче атмосферного і повітря спрямовується в легені - відбувається спокійний вдих. При глибокому вдиху, крім зовнішніх міжреберних м'язів і діафрагми, одночасно скорочуються м'язи грудей і плечового пояса.

При видиху міжреберні м'язи і діафрагма розслаблюються, ребра опускаються, опуклість діафрагми збільшується, в результаті об'єм грудної клітки зменшується, легені стискаються, тиск у них стає вище атмосферного і повітря спрямовується з легких - відбувається спокійний видих. Глибокий видих обумовлений скороченням внутрішніх міжреберних і черевних м'язів.

5. Легеневі об’єми: життєва ємність легень і компоненти, що її складають. Залишковий об'єм. Шкідливий (мертвий) простір. Загальне ємність легень. Спірометрія. Спірографія.

Легеневий об’єм або легенева ємність являє собою об'єм повітря, що проходить через легені при різних фазах дихального циклу. Об'єм легенів може бути виміряний безпосередньо.

Середня місткість легкого дорослого чоловіка може становити 6 літрів повітря, але тільки маленька частина цього обсягу використовується при нормальному диханні.

Нормальний дихальний об'єм - це об'єм повітря, що проходить через легеню під час спокійного вдиху і спокійного видиху.

Середня людина робить 12-24 вдихів в хвилину.

Частота дихання — кількість дихальних циклів (вдих — видих) за хвилину. У стані спокою людина здійснює за хвилину 12-16 дихальних циклів, під час сну 10-12, а при фізичному навантаженні, тяжкій хворобі — 30-35. У немовлят та осіб похилого віку частота дихання у спокої 20-25.

Глибина дихання визначається об'ємом повітря, яке вдихається і видихається. У спокійному стані до легень надходить 500 мл повітря (дихальний об'єм ДО) і стільки ж виходить під час видиху. З 500 мл, що вдихає людина, тільки 350 мл потрапляє до альвеол. Близько 150 мл затримується у мертвому просторі: в порожнинах носа, носової і ротової частини глотки, гортані, трахеї і бронхів, де не відбувається газообмін. Після спокійного вдиху під час максимального зусилля можна ще вдихнути 1,5 л додаткового повітря (резервний об'єм вдиху РО вдиху), а при найглибшому видиху можна ще видихнути 1,5 л, додатковий видих (резервний об'єм видиху РО видиху).

Життєва ємність легень(ЖЄЛ) — це найбільша кількість повітря, яке людина може видихнути після максимально глибокого вдиху. Вираховується за формулою:

ДО + РО вдиху + РО видиху = ЖЄЛ

Життєва ємність легень залежить від віку, статі, росту, маси тіла, фізичного розвитку людини. Показники ЖЄЛ коливаються: від 3500-4800 мл — у чоловіків та 3000-3500 мл — у жінок. У фізично тренованих людей, що займаються веслуванням, плаванням, гімнастикою, вона досягає 6000-7000 мл. Визначають ЖЄЛ за допомогою спірометра.

Після максимального видиху в легенях залишається 1000–1500 мл повітря, яке називають залишковим. Це пов'язано з тим, що завдяки нижчому тиску в плевральній порожнині по відношенню до атмосферного легені не змикаються і завжди мають залишки повітря.

У тренованих людей при навантаженні, звичайно, зростає дихальний об'єм, а у нетренованих у відповідь на навантаження зростає частота дихальних рухів.

Шкідливий простір - (мертвий простір) - 1) частина простору дихальних шляхів, заповнена повітрям, не що берете участь у газообміні; 2) обсяг тієї частини внутрішнього простору обладнань, що приєднуються до дихальних шляхів (протигазів, апаратів штучного дихання, наркозних апаратів), з якої видихуване повітря може при вдиху знову надходити в дихальні шляхи.

Спірометрі́я — визначення життєвого об'єму легень за допомогою спірометра. Спірометрію застосовують при профілактичних дослідженнях і з метою діагностики захворювань легень і серцево-судинної системи.

Визначення ряду функціональних показників дихальної системи методом спірометрії здійснюється за допомогою спеціальних приладів - спірометрів (повітряних або водних).

Дата добавления: 2014-01-05