Модуль 2

№ змістового модуля	Тема	Кіль-кість годин
Змістовий модуль 3. Хірургічні захворювання підшлункової залози, шлунка і дванадцятипалої кишки.
	Практична робота в перев’язочній і операційній.
	Гострий апендицит. Ускладнення гострого апендициту.
	Жовчно-кам’яна хвороба. Гострий холецистит. Хронічний холецистит. Малоінвазивна хірургія.
	Гострий панкреатит. Ускладнення гострого панкреатиту. Рак підшлункової залози.
	Виразкова хвороба шлунка i дванадцятипалої кишки. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування. Оперативне лiкування виразкової хвороби.
	Ускладнення виразкової хвороби: перфоративна виразка. Патогенез, клініка, діагностика, лікування.
	Ускладнення виразкової хвороби: кровоточива виразка. Патогенез, клініка, діагностика, лікування.
	Ускладнення виразкової хвороби: стеноз. Патогенез, клініка, діагностика, лікування.
	Рак шлунка.
	Контроль змістового модуля №3.
Змістовий модуль 4. Гостра кишкова непрохідність, перитоніти.
	Гостра кишкова непрохідність.
	Перитоніти. Розповсюджені форми перитоніту.
	Обмежені форми перитоніту. Комплексне лікування перитоніту.
	Антибіотикотерапія в хірургії.
	Диференціальна діагностика між гострими захворюваннями органів черевної порожнини.
	Контроль змістового модуля №4.
Змістовий модуль 5. Хірургія надзвичайних ситуацій.
	Сучасна хірургічна травма в умовах масових ушкоджень при катастрофах і надзвичайних ситуаціях. Основи лiкувально-евакуацiйних заходiв в сучасних умовах. Медичне сортування, евакуація потерпілих. Травматичний шок як перший перiод травматичної хвороби. Ступені тяжкості шоку. Травматична хвороба. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, клінічна картина. Дiагностика та лiкування на етапах медичної евакуації. Основи iнтенсивної iнфузiйної терапiї.
	Серцево-легенева реанiмація: відновлення прохідності дихальних шляхів, дихання, кровообігу. Первинна підтримка життя.
	Бойова хірургічна травма. Вогнепальна рана. Ранова балістика, патоморфологія ранового процесу. Лiкування вогнепальних ран. Первинна і вторинна хірургічна обробка вогнепальної рани. Медикаментозне лікування. Вибухова травма. Класифікація, клінічна картина.
	Нейротравма. Поранення лиця і шиї. Класифікація травм м'яких тканин, ЛОР – органів, очей, лицьового скелету. Патоморфологія, клінічна картина, перебіг, ускладнення. Дiагностика та лiкування на етапах медичної евакуації.
	Ушкодження грудної клiтки. Пневмоторакс. Гемоторакс. Забій і тампонада серця. Нестабільна грудна клітка. Класифікація. Дiагностика та лiкування на етапах медичної евакуації. Ушкодження живота. Закрита травма живота. Ножовi та вогнепальнi поранення.
	Травматичні пошкодження судин і нервів. Краш-синдром. Полiтравма. Комбiнованi радiацiйнi та хiмiчнi ураження. Синдром взаємного обтяження. Механізми компенсації при тяжкій травмі.
	Термiчна опікова травма. Опiкова хвороба. Класифікація. Патоморфологія ранового процесу, визначення глибини і площі ушкоджень. Термiчна холодова травма. Клінічна картина, перебіг, ускладнення. Дiагностика та лiкування на етапах медичної евакуації.
	Контроль змістового модуля №5.
Змістовий модуль № 6. Навчальна історія хвороби.
	Практична робота біля ліжка хворого.
	Курація хворого І.
	Курація хворого ІІ.
	Захист історії хвороби.
	Підсумковий модульний контроль.
	Разом

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА № 6

для студентів до практичного заняття на тему:

“ Контроль змістовного модуля №1 ”

1. Актуальність теми: Підведення підсумків по вивченим темам та їх закріплення.

2. Навчальні цілі.

Знати: Вміти обстежити хворих із захворюваннями молочної залози, органів грудної клітки, захворювань н/кінцівок, вміти провести серцево-легеневу реанімацію. Проводити профілактичні огляди, навчитись призначати додаткові методи обстеження та правильно інтерпретувати результати дослідження.

Вміти: Провести пальпацію, аускультацію, перкусію, збирати скарги, анамнез захворювання. Проводити диференціальну діагностику. Вміти оцінити результати інструментальних та рентгенологічних методів обстеження. Вміти визначити алгоритм лікування.

3. Самостійна позааудиторна робота:

Студенти на схемах та таблицях поглиблюють знання анатомії грудної клітки, середостіння, н/кінцівок тощо. Проводять обстеження у хворих, знайомляться з результатами додаткових методів обстеження, складають план лікування при даній патології.

4. Теоретичні питання до заняття:

А. Питання для самоконтролю:

1. Причини виникнення захворювань молочної залози;

2. Класифікація захворювань молочної залози;

3.Симптоматика захворювань молочної залози;

4. Методи діагностики захворювань молочної залози;

5. Методи консервативного лікування;

6. Методи операвних втручань при захворюваннях молочної залози;

7. Причини основних видів ускладнень;

8. Знати деонтологічні принципи при виконанні даних операцій;

9. Знати юридичні засади.

10.Поняття про інгаляційний та неінгаляційний наркоз. Стадії та клініка наркозу.

11.Основні медикаментозні середники для інгаляційної анестезії.

12.Лікарські препарати для неінгаляційної анестезії.

13.Апаратура та інструментарій для анестезії. Ендотрахеальний наркоз.

14.Ускладнення пов’язані із загальною анестезією.

15.Поняття про термінальні стани та смерть організму. Основні причини зупинки серця та дихання.

16.Серцево-легенева реанімація, класифікація за П.Сафаром.

17.Відновлення вільної прохідності дихальних шляхів, потрійний прийом Сафара.

18.Методика проведення ШВЛ.

19.Техніка проведення закритого масажу серця.

20.Контроль ефективності реанімаційних заходів. Ускладнення при проведенні реанімації.

21. Анатомію кровопостачання нижніх кінцівок

22.Етіологію облітеруючих захворювань нижніх кінцівок.

23.Класифікацію облітеруючих захворювань нижніх кінцівок.

24.Патогенез (визначальні та сприяючі фактори) облітеруючих захворювань нижніх кінцівок.

25.Клінічні прояви захворювання та можливі ускладнення

26.Діагностику, профілактику

27.Принципи оперативного та консервативного лікування. Анатомія венозної та лімфатичної систем нижніх кінцівок.

28.Причини варикозного поширення вен нижніх кінцівок.

29. Класифікація, клініка варикозного поширення вен нижніх кінцівок.

30.Загальні та місцеві клінічні прояви.

31.Ускладнення варикозного розширення вен нижніх кінцівок.

33.Принципи оперативного та консервативного лікування варикозного поширення вен нижніх кінцівок.

5. Самостійна аудиторна робота.

1. Пальпація, перкусія, аускультація молочних залоз, реґіонарних л/вузлів, органів грудної клітки.

3. Діагностика захворювань та складання плану лікування.

4. Диференціальна діагностика.

5. Вивчити методи пальпації, діагностики, алгоритми консервативного та хірургічного лікування даних захворювань.

6. Виконання перевязки після операції.

6.Рекомендована література:

Основна:

1. Л.Я.Ковальчу, Ю.П.Спіженко, В.Ф.Саєнко, Г.В.Книшов, М.Ю.Ничитайло Шпитальна хірургія. – Тернопіль.: Укрмедкнига, 1999.

2. А.А.Чиркин, А.Н. Окороков, И.И. Гончарик Диагностический справочник терапевта – Минск.: Беларусь, 1993.

3. Конспект лекцій по хірургії.

4. Методичні рекомендації для студентів по хірургії.

Додаткова:

1. Д.В. Григорян Руководство к практическим заняттям по общей хирургии. – М. – 1976.

2. Д.Ф. Скрипниченко Хірургія. - К.: Вища школа, 1992. - С. 131-152.

3. Б.В. Петровський. Хирургические болезни. – М.: Медицина. 1980.

4. Цитовская Л.В. Руководство к практическим занятиям по хирургии. - К.: Вища школа, 1988. - С. 4-14.

5. Гостищев В.К. Руководство к практическим занятиям по общей хирургии. - М.: Медицина, 1987. - С. 4-32.

Методичну розробку підготував к.мед.н., доцент Чурпій І.К.

Затверджено на засіданні кафедри, протокол № ___ від________ 20__р.

Зав. каф. хірургії

стоматологічного ф-ту, д.мед. н., професор: О.В.Пиптюк

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА № 7

для студентів до практичного заняття на тему:

“ Гострий гнійний плеврит. Емпієма плеври. Абсцес і гангрена легень. Рак легень ”

1. Актуальність теми: Гнійні захворювання легень та плеври завжди супроводжуються важким станом хворого і вимагають лікування в умовах стаціонару із застосуванням консервативних та оперативних методів. Часто призводять до інвалідизації та зниженні працездатності хворого в майбутньому.

2. Навчальні цілі.

Знати: Вміти обстежити хворих із захворюванням легень та плеври. Проводити профілактичні огляди, навчитись призначати додаткові методи обстеження та правильно інтерпретувати результати дослідження.

Вміти: Провести аускультацію органів грудної клітки, зібрати скарги, анамнез захворювання. Проводити диференціальну діагностику гостого і хронічного медіатиніту. Вміти оцінити результати ендоскопічного, рентгенологічного та інструментальних методів обстеження. Вміти визначити алгоритм лікування емпієми та абсцесу легень.

3. Самостійна позааудиторна робота:

Студенти на схемах та таблицях поглиблюють знання анатомії грудної клітки, легень, плеври тощо. Проводять обстеження органів грудної клітки у хворих, знайомляться з результатами додаткових методів обстеження, складають план лікування при даній патології.

4. Теоретичні питання до заняття:

1. Анатомія та фізіологія плеври.

2. Класифікація емпієми плеври.

3. Фізикальні методи дослідження (пальпація, перкусія, аускультація).

4. Клініко-лабораторні методи дослідження.

5. Інструментальні методи дослідження.

6. Визначення емпієми плеври.

7. Емпієма плеври - етіопатогенез, клініка, діагностика.

8. Основні принципи лікування емпієми плеври.

9. Основні групи антибактеріальних та антисептичних препаратів, що застосо­вуються в лікуванні емпієми плеври.

10. Хірургічне лікування емпієми плеври.

11. Причини основних видів ускладнень;

12. Знати деонтологічні принципи при виконанні даних операцій;

13. Знати юридичні засади.

5. Самостійна аудиторна робота.

1. Перкусія органів грудної клітки.

2. Аускультація органів грудної клітки.

3. Діагностика абсцесу легень, плевриту, емпієми плеври і складання плану лікування.

4. Диференціальна діагностика.

5. Введення назогастрального зонда, ентеральне харчування.

6. Виконання перевязки після операції на органах грудної клітки.

6. Рекомендована література:

1. Основна література:

1. Ковальчук Л.Я. і співавтори Шпитальна хірургія. – Тернопіль, “Укрмедкнига” 1999. – 273 с.

2. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. Київ. Здоров’я. 2000.

3. Ваврик Ж.М. Лекції з хірургії.-Київ, 2000.- С. 343.

2. Додаткова література:

1. Зайцев В.Т. Неотложная хирургия брюшной полости. - К.: Здоровья, 1989. - 106 с.

2. Хирургические манипуляции / Под ред. О.Б. Милькова, В.Н. Круцяка. - К.:

Вища школа, 1985. - 207 с.

3. Буянов В.М., Нестеренко Ю.А. Хирургия: Учебник. - М.: Медицина, 1990. - 624 с.

4. Б.В. Петровський. “Хирургические болезни”. – М.: Медицина. 1980.

5.Скрипниченко Д.Ф. Хірургія. -К.: Вища школа, 1992. - 581 с.

6. Конспект лекцій по хірургії.

Методичну вказівку підготував доцент Чурпій І.К.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри протокол №__від__________ 2011 року.

Завідувач кафедри хірургії

стоматфакультету, д.мед.н., професор Пиптюк О.В.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА № 8

для студентів до практичного заняття на тему:

“ Захворювання стравоходу. Дивертикули стравоходу. Езофагіти. Пошкодження, сторонні тіла стравоходу. Кардіоспазм. Опіки, рубцеві звуження стравоходу. Рак стравоходу ”

1. Актуальність теми: Захворювання шлунково-кишкового тракту залишаються одним із самих розповсюджених хвороб людства. Частота деяких не має тенденції до зниження, а інші характеризуються помірним зростанням. Одним із таких є захворювання та травми стравоходу.

2. Навчальні цілі.

Знати: Вміти обстежити хворих із захворюванням стравоходу. Проводити профілактичні огляди, навчитись призначати додаткові методи обстеження та правильно інтерпретувати результати дослідження.

Вміти: Провести аускультацію органів грудної клітки, зібрати скарги, анамнез захворювання. Проводити диференціальну діагностику дивертикулу стравоходу, езофагіту, кардіоспазму. Вміти оцінити результати ендоскопічного, рентгенологічного та інструментальних методів обстеження. Вміти визначити алгоритм лікування.

3. Самостійна позааудиторна робота:

Студенти на схемах та таблицях поглиблюють знання анатомії грудної клітки, стравоходу тощо. Проводять обстеження органів грудної клітки у хворих, знайомляться з результатами додаткових методів обстеження, складають план лікування при даній патології.

4. Теоретичні питання до заняття:

1. Знати анатомію стравоходу.

2. Знати фізіологію стравоходу.

3. Класифікацію захворювань.

4. Етіопатогенез основних захворювань стравоходу.

5. Методи дослідження захворювань стравоходу.

6. Класифікація, клініка, діагностика (дивертикулів, стриктур, ахалазії, раку).

7. Лікування захворювань стравоходу.

8. Алгоритм діагностики і лікування захворювань стравоходу.

9. Медична допомога при травмах стравоходу.

10. Перша допомога при опіках стравоходу лугами.

11. Перша допомога при опіках стравоходу кислотами.

12. Причини основних видів ускладнень.

13. Знати деонтологічні принципи при виконанні даних операцій.

14. Знати юридичні засади.

5. Самостійна аудиторна робота.

1. Перкусія органів грудної клітки.

2. Аускультація органів грудної клітки.

3. Діагностика дивертикулу стравоходу, езофагіту, кардіоспазму і складання плану лікування.

4. Диференціальна діагностика.

5. Введення назогастрального зонда, ентеральне харчування.

6. Підготувати хворого до рентгенологічного та ендоскопічного обстежень;

7. Виконання перевязки після операції на органах грудної клітки та стравоходу.

6.Рекомендована література:

1. Основна література

1. Ковальчук Л.Я. і співавтори Шпитальна хірургія. – Тернопіль, “Укрмедкнига” 1999. – 273 с.

2. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. Київ. Здоров’я. 2000.

3. Ваврик Ж.М. Лекції з хірургії.-Київ, 2000.- С. 343.

2. Додаткова література

4. Зайцев В.Т. Неотложная хирургия брюшной полости. - К.: Здоровья, 1989. - 106 с.

5. Хирургические манипуляции / Под ред. О.Б. Милькова, В.Н. Круцяка. - К.:

Вища школа, 1985. - 207 с.

6. Буянов В.М., Нестеренко Ю.А. Хирургия: Учебник. - М.: Медицина, 1990. - 624 с.

4. Б.В. Петровський. “Хирургические болезни”. – М.: Медицина. 1980.

5.Скрипниченко Д.Ф. Хірургія. -К.: Вища школа, 1992. - 581 с.

6. Конспект лекцій по хірургії.

Методичну вказівку підготував доцент Чурпій І.К.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри протокол №__від__________ 2011 року.

Завідувач кафедри хірургії

стоматфакультету, д.мед.н., професор Пиптюк О.В.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 9

для студентів до практичного заняття на тему:

“ Медіастиніти. Етіологія, патогенез,

клініка, діагностика, лікування.”

І. Актуальність теми.

Запальні захворювання клітковини середостіння є досить небезпечною хірургічною патологією, яка важко піддається лікуванню і приводить до смерті пацієнтів. Однією з причин виникнення медіастиніту є поширення глибоких флегмон шиї в середостіння. З такими випадками зустрічаються у своїй практиці стоматологи. А тому важливо знати про етіологію виникнення даного захворювання, його клінічні прояви, діагностику, лікування для того, щоб проводити профілактику розвитку важкої патології.

ІІ. Навчальні цілі.

Знати: Методи обстеження середостіння, причину розвитку, особливості клінічних проявів, перебіг захворювання, ускладнення, методи консервативного і оперативного лікування, профілактику розвитку захворювання.

Вміти: Провести аускультацію органів грудної клітки, зібрати скарги, анамнез захворювання. Проводити диференціальну діагностику гостого і хронічного медіатиніту. Вміти оцінити результати ендоскопічного, рентгенологічного та інструментальних методів обстеження. Вміти визначити алгоритм лікування медіастиніту.

III. Самостійна позааудиторна робота:

Студенти на схемах та таблицях поглиблюють знання анатомії середостіння, грудної клітки, тощо. Проводять обстеження органів грудної клітки у хворих, знайомляться з результатами додаткових методів обстеження, складають план лікування при медіастиніті.

IV. Контрольні питання теми:

1.Анатомо-фізіологічні особливості будови середостіння.

2. Які інструментальні та рентгенологічні методи дослідження використовуються для діагностики запальних захворювань середостіння.

3. Класифікація, визначення, причини виникнення гострого медіастиніту.

4. Причини виникнення хронічного медіастиніту.

5. Клініка і діагностика гострого медіастиніту.

6. Особливості хірургічного лікування гострого медіастиніту.

7. Консервативне лікування гострого медіастиніту.

8. Причини хронічного медіастиніту.

9. Клініка і діагностика хронічного медіастиніту.

10. Особливості лікування хронічного медіастиніту.

V. Самостійна аудиторна робота.

1. Перкусія органів грудної клітки.

2. Аускультація органів грудної клітки.

3. Діагностика медіастиніту і складання плану лікування.

4. Диференціальна діагностика гострого і хронічного медіастиніту.

5. Введення назогастрального зонда, ентеральне харчування.

6. Виконання перевязки після операції середостінні.

VI. ЛІТЕРАТУРА

1. Основна література

1. Ковальчук Л.Я. і співавтори Шпитальна хірургія. – Тернопіль,

“Укрмедкнига” 1999. – 273 с.

2. Кузин И.М. Хирургические болезни.- М.: Медицина, 1986.- С. 515-526.

3. Шидловський В.О., Захараш М.П. «Факультетська хірургія» -Тернопіль «Укрмедкнига» 2002р.

4. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія // Київ, “Здоров’я”, 2004.

2. Додаткова література

1. Панцырев Ю.М. Клиническая хирургия.- М.: Медицина, 1988.- С. 241- 243.

2. Ваврик Ж.М. Лекції з хірургії.-Київ, 2000.- С. 343.

3. Мокшонов И.Я., Гарелин П.В., Дубовин О.И. и др. Хирургические операции

// Минск, 2004, с.413.

4. Конспект лекцій по хірургії.

Зав. кафедри хірургії

стоматфакультету,

д.мед.н., професор Пиптюк О.В.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 10

для студентів до практичного заняття на тему:

“ Загальна герніологія. Пахвинна, стегнова, пупкова, післяопераційна, діафрагмальна та рідкі види гриж. Ускладнення гриж.”

І. Актуальність теми.

Грижа (herniae) – це вихід нутрощів із місця їх фізіологічного розміщення через природні канали або дефекти стінки живота і тазу під шкіру, або внутрішні кишені та порожнини. Займає значну частку серед іншої хірургічної патології, може бути причиною гострого живота. Діагностика та лікування вимагає від лікаря глибоких теоретичних знань та практичних навиків. Защемлення грижі призводить до виникнення гострої хірургічної патології, що загрожує життю хворого. Летальність при даній патології складає 2,5 %.

ІІ. Навчальні цілі.

Знати: Що таке грижа. Місця утворення гриж. Етіологія та патогенез утворення гриж. Будова грижі. Симптоматику і варіанти клінічного перебігу різних видів гриж. Алгоритми діагностики і лікування грижі. Способи пластики різних видів гриж.

Вміти: Провести пальпацію грижевого випинання, зовнішнього пахового кільця, діагностувати наявність грижі та її ускладнення. Провести диференціальну діагностику між паховою і стегновою грижами. Вміти оцінити основні прояви захворювання. Вміти визначити метод пластики грижі і алгоритми лікування защемленої грижі.

III. Самостійна позааудиторна робота:

Студенти на схемах та таблицях поглиблюють знання анатомії черевної стінки, пахового каналу, стегнового отвору, білої лінії живота, тощо. Проводять обстеження хворих з грижами, знайомляться з результатами додаткових методів обстеження, складають план лікування.

IV. Контрольні питання теми:

1. Анатомо-фізіологічні особливості будови передньої черевної стінки: пахового каналу, стегнового кільця, білої лінії живота, ділянки пупка, трикутник Петі, простір Лесгафта.

2. Що таке грижа, будова грижового мішка.

3. Класифікація гриж.

4. Причини виникнення різних видів гриж.

5. Диференціальна діагностика прямої і косої пахової грижі.

6. Клініка, діагностика, лікування стегнової грижі.

7. Клініка, діагностика, лікування пупкової грижі.

8. Клініка, діагностика, лікування грижі білої лінії живота.

9. Етіологія, клініка, діагностика, лікування інцізійної грижі.

10. Діафрагмальні грижі: класифікація, клініка, діагностика, лікування.

11. Рідкісні форми гриж: грижі мечевидного відростка, спігелевої лінії, поперекові, запиральні, промежинні, сідничні грижі.

12. Защемлені грижі, класифікація, клініка, діагностика, лікування.

13. Сучасні методи алопластики грижі.

V. Самостійна аудиторна робота.

1. Пальпація зовнішнього отвору пахового каналу.

2. Пальпація всіх ділянок, де можуть утворитися грижі.

3. Діагностика грижі і формулювання повного діагнозу.

4. Диференціальна діагностика пахової і стегнової грижі.

5. Виконання перевязки після операції з приводу грижі.

VI. ЛІТЕРАТУРА

1. Основна література

1. Ковальчук Л.Я. і співавтори Шпитальна хірургія. – Тернопіль, “Укрмедкнига” 1999. – 273 с.

2. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. Київ. Здоров’я. 2000.

3. Ваврик Ж.М. Лекції з хірургії.-Київ, 2000.- С. 343.

2. Додаткова література

7. Зайцев В.Т. Неотложная хирургия брюшной полости. - К.: Здоровья, 1989. - 106 с.

8. Хирургические манипуляции / Под ред. О.Б. Милькова, В.Н. Круцяка. - К.:

Вища школа, 1985. - 207 с.

9. Буянов В.М., Нестеренко Ю.А. Хирургия: Учебник. - М.: Медицина, 1990. - 624 с.

4. Б.В. Петровський. “Хирургические болезни”. – М.: Медицина. 1980.

5.Скрипниченко Д.Ф. Хірургія. -К.: Вища школа, 1992. - 581 с.

6. Конспект лекцій по хірургії.

Зав. кафедри хірургії

стоматфакультету,

д.мед.н., професор Пиптюк О.В.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 11

для студентів до практичного заняття на тему:

“ Захворювання товстої кишки.Хвороба Крона.

Неспецифічний виразковий коліт. Хвороба Гіршпрунга. ”

І. Актуальність теми.

Захворювання товстого кишківника: хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт, хвороба Гіршпрунга часто зустрічаються у хірургічній практиці. Дещо скритий перебіг цих захворювань затрюднює їх діагностику. Несвоєчасне виявлення і не проведене адекватне лікування може привести до розвитку хірургічних ускладнень. Ускладнення, ризик малігнізації слизової товстої кишки в людей молодого, середнього віку приводить до втрати працездатності і тому є важливою соціальною проблемою.

ІІ. Навчальні цілі.

Знати: Методи обстеження товстої кишки, особливості клінічних проявів, перебіг захворювань, ускладнення, методи консервативного і оперативного лікування, профілактику захворювань товстої кишки.

Вміти: Провести пальпацію, аускультацію окремих відрізків товстої кишки. Провести пальцеве дослідження прямої кишки та ректосигмоскопію. Вміти діагностувати основні ускладнення при НВК. Провести диференціальну діагностику. Вміти оцінити основні ендоскопічні, лабораторні, біохімічні та імунологічні показники при НВК, хворобі Крона, Гіршпрунга. Вміти оцінити основні позакишкові прояви захворювань. Вміти визначити алгоритм лікування ускладнених форм.

III. Самостійна позааудиторна робота:

Студенти на схемах та таблицях поглиблюють знання анатомії товстої кишки, проводять обстеження проктологічних хворих, знайомляться з результатами додаткових методів дослідження товстої кишки.

IV. Контрольні питання теми:

1.Анатомо-фізіологічні особливості будови товстої кишки.

2. Які інструментальні та лабораторні методи дослідження використовуються

для діагностики захворювань товстої кишки.

3. Принципи підготовки кишечника до операцій.

4. Етіологія, клініка гострої та хронічних форм хвороби Крона.

5. Диференціально-діагностичні критерії хвороби Крона.

6. Особливості консервативного і хірургічного лікування хвороби Крона.

7. Ранні та віддалені ускладнення після оперативного лікування хвороби

Крона.

8. Які основні синдроми характерні для неспецифічного виразкового коліту.

9. Ускладнення неспецифічного виразкового коліту.

10. Клінічна характеристика ускладнень неспецифічного виразкового коліту.

11. Диференціальна діагностика неспецифічного виразкового коліту та хвороби

Крона.

12. Лікування консервативне і хірургічне неспецифічного виразкового коліту.

13. Ранні та віддалені ускладнення після операцій на товстій кишці.

14. Етіологія, клініка, діагностика хвороби Гіршпрунга.

15. Лікування хвороби Гіршпрунга.

V. Самостійна аудиторна робота.

1. Постановка очисної клізьми.

2. Пальпація всіх відділів товстої кишки.

3. Постановка газовідвідної трубки.

4. Написання схеми консервативного лікування НВК.

5. Виконання перевязки після операції на товстому кишківнику.

VI. ЛІТЕРАТУРА

Основна література

1. Кузин И.М. Хирургические болезни.- М.: Медицина, 1986.- С. 515-526.

2. Масляк В.М. і співавтори «Практична колопроктологія». –Львів, 1993р.

3. Шидловський В.О., Захараш М.П. «Факультетська хірургія» -Тернопіль «Укрмед- книга» 2002р. Шидловський В.О., Захараш М.П. «Факультетська хірургія» -Тернопіль «Укрмед- книга» 2002р.

Додаткова література

4. Панцырев Ю.М. Клиническая хирургия.- М.: Медицина, 1988.- С. 241- 243.

5. Дробні Ш. Хірургія кишечника.-Будапешт, 1983.-С.82-91,110-114,134-137.

4. Шалімов О.О., Саєнко В.Ф. Хірургія кишківника.-Київ, 1977.-С.З-20.

5. Ваврик Ж.М. Лекції з хірургії.-Київ, 2000.- С. 343.

Зав. кафедри хірургії

стоматфакультету,

д.мед.н., професор Пиптюк О.В.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 12

для студентів до практичного заняття на тему:

“Захворювання прямої кишки. Геморой. Тріщина, випадіння прямої кишки. Гострий парапроктит.”

І. Актуальність теми.

Пряма кишка є термінальною частиною товстого кишківника. Наука, яка займається вивченням захворювань прямої кишки - проктологія. Сучасна проктологія є однією із ведучих розділів медицини, зокрема хірургії. Захворюваність прямої кишки достатньо розповсюджена серед людства. Гемороєм, тріщиною прямої кишки хворіють більше 10% населення, парапроктит займає 30% серед усіх захворювань прямої кишки, тощо. Виникнення згаданих захворювань викликає значний відсоток непрацездатності, фізичний і моральний дискомфорт у пацієнтів. Важливо знати клінічні прояви захворювань прямої кишки, а особливо методи профілактики для їх запобігання.

ІІ. Навчальні цілі.

Знати: Методи обстеження прямої кишки, особливості клінічних проявів, перебіг, методи консервативного і оперативного лікування, профілактику захворювань прямої кишки.

Вміти: Провести пальцеве обстеження прямої кишки, підготовити до інших методів обстеження, виконати постановку клізм, збирати анамнез, виставляти діагноз, призначати лікування захворювань прямої кишки, надавати хворому необхідного операційного положення і підбирати хірургічний інструментарій для певних операцій.

III. Самостійна позааудиторна робота:

Студенти на схемах та таблицях поглиблюють знання анатомії прямої кишки, проводять обстеження проктологічних хворих, знайомляться з результатами додаткових методів дослідження прямої кишки.

IV. Контрольні питання теми:

1. Геморой - етіологія, класифікація, клінічні прояви.
2. Ускладнення гемороя, діагностика захворювання.
3. Особливості консервативного лікування.
4. Методи оперативного лікування.
5. Тріщина прямої кишки: етіологія, симптоми, діагностика.
6. Особливості консервативного і оперативного лікування тріщини.
7. Випадіння прямої кишки: етіологія, клінічні прояви, класифікація.
8. Методи лікування випадіння прямої кишки.
9. Гострий парапроктит: етіологія, класифікація, клінічні прояви.
10. Ускладнення гострого парапроктіту, методи лікування.

V. Самостійна аудиторна робота.

1. Постановка очисної клізьми.

2. Пальцеве обстеження прямої кишки.

3. Постановка газовідвідної трубки.

4. Перекладання хворого в ліжку.

5. Виконання перевязки після операції на прямій кишці.

VI. ЛІТЕРАТУРА

Основна література

6. Кузин И.М. Хирургические болезни.- М.: Медицина, 1986.- С. 515-526.

7. Масляк В.М. і співавтори «Практична колопроктологія». –Львів, 1993р.

8. Шидловський В.О., Захараш М.П. «Факультетська хірургія» -Тернопіль «Укрмед- книга» 2002р. Шидловський В.О., Захараш М.П. «Факультетська хірургія» -Тернопіль «Укрмед- книга» 2002р.

Додаткова література

9. Панцырев Ю.М. Клиническая хирургия.- М.: Медицина, 1988.- С. 241- 243.

10. Дробні Ш. Хірургія кишечника.-Будапешт, 1983.-С.82-91,110-114,134-137.

6. Шалімов О.О., Саєнко В.Ф. Хірургія кишківника.-Київ, 1977.-С.З-20.

7. Ваврик Ж.М. Лекції з хірургії.-Київ, 2000.- С. 343.

Зав. кафедри хірургії

стоматфакультету,

д.мед.н., професор Пиптюк О.В.

Дата добавления: 2014-01-05