КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Гальванічний елемент
Електрохімічна комірка, в якій відбуваються самочинні процеси окиснення-відновлення, і, як наслідок, виникає електричний струм, називається гальванічним елементом. Отож, гальванічний елемент є джерелом електричної енергії. Типова електрохімічна комірка – гальванічний елемент – зображена на рис 1. Для схематичного зображення гальванічних елементів або електродів використовують умовні записи. Форму та символіку схематичного зображення гальванічних елементів визначено рішенням IUPAС. Згідно з цими правилами речовини, які є в одному розчині, записують через кому. Межу розділу твердої і рідкої фаз позначають символом “/” або “|”, а електролітичний контакт рідких фаз двох півелементів – символом “//” або “||”. Півелемент, у якому відбувається самочинний процес окиснення, називають анодом і записують у схемі ліворуч. Півелемент, у якому відбувається самочинний процес відновлення, називають катодом і записують праворуч. Отож, схему гальванічного елемента, зображеного на рис. 1, записують так: Zn/ZnSO4//Cu/CuSO4. Анод у гальванічному елементі заряджений від’ємно (заряд “-”), катод – додатно (заряд “+”). Напрям струму – від анода до катода. Рис. 1. Гальванічний елемент з солевим містком Якщо у коло під’єднати потенціометр, то можна виміряти різницю потенціалів електродів, тобто загальну напругу на електродах комірки. Цю різницю потенціалів називають рівноважною і вона дорівнює електрорушійній силі (ЕРС) комірки: ЕРС=Ек-Еа+Едиф, де Ек, Еа – електродні потенціали катода й анода – двох півреакцій, які становлять комірку; Едиф – дифузійний потенціал або потенціал рідинного сполучення, який виникає на межі розділу двох рідких фаз (різних електролітів двох півелементів) і зумовлений відмінністю швидкостей дифузії іонів через цю межу. Відмінності у швидкості дифузії спричинені різницею рухливостей іонів і градієнтом концентрацій. Значення Едиф переважно невідоме, може досягати декількох сотих часток вольт. Це лімітує точність прямих потенціометричних вимірювань. Дифузійний потенціал зменшують і стабілізують за допомогою солевого містка (електролітичного ключа), яким замикають коло. Солевий місток – це скляна трубка, заповнена насиченим розчином електроліту з приблизно однаковими рухливостями катіона й аніона в агар-агарі. Найчастіше це KCl, KNO3, NH4NO3 тощо. З підвищенням концентрації електроліту солевого містка потенціал рідинного сполучення зменшується, оскільки послідовні потенціали рідинного сполучення на двох кінцях містка стають рівними за величиною і протилежними за знаком, і так компенсують один одного. Солевий місток також попереджає пряму взаємодію компонентів обидвох півелементів. Потенціал рідинного сполучення солевого містка становить декілька мілівольт або менше і здебільшого його впливом на ЕРС елемента можна знехтувати. У гальванічному елементі катодом завжди є півелемент з більшим значенням електродного потенціалу.
Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 1591; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |