Нормативний (показник виконання нормативного виробітку)

Аналіз продуктивності праці

Аналіз використання робочого часу

Повноту використання персоналу можна оцінити за кількістю днів та годин, які відпрацював один працівник за аналізований період часу, а також за ступенем використання фонду робочого часу. Такий аналіз проводять для кожної категорії працівників, по кожному виробничому підрозділу та в цілому по підприємству. Аналізують два показники:

- середня тривалість робочого дня (зміни) залежить від календаря, кількості днів чергової відпустки, інших відпусток, днів непрацездатності, пропусків, невиходів на роботу з дозволу адміністрації;

- середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за певний період (місяць, квартал, рік).

Тривалість дня (зміни) залежить від:

- тривалості нормативного робочого тижня (42 годин в Україні);

- час простою в продовж дня;

- час скорочень, передбачених законодавством

Для виявлення причин цілоденних та внутрішньозмінних втрат робочого часу порівнюють дані фактичного та планового балансу робочого часу. Вони можуть бути зумовлені об’єктивними та суб’єктивними обставинами: додатковими відпустками з дозволу адміністрації, тимчасовою втратою працездатності внаслідок захворювань працівників, прогулами, простоями через несправність устаткування, перебоями у поставках сировини та іншими причинами, викликаними неефективним управлінням виробництвом. Непродуктивні витрати (втрати) часу:

- неявка на роботу з дозволу адміністрації;

- прогули;

- простої;

- брак.

Кожну із причин слід вивчати детально. Особливу увагу варто звернути на вивчення втрат робочого часу (непродуктивних витрат праці) у зв’язку з ліквідацією браку.

Для оцінювання рівня інтенсивності використання трудового потенціалупідприємства застосовують систему показників:

- загальні: середньорічна, середньоденна і середньогодинна продуктивність – виробіток на одного робітника/працівника у вартісному вимірнику (для горизонтального аналізу);

- часткові: затрати часу на виготовлення продукції кожного виду (для горизонтального і вертикального аналізу);

- допоміжні: затрати часу на виконання кожної із робіт (на одиницю об’єкту) або об’єм за одиницю часу.

Для оцінки продуктивності праці використовують методи:

- вартісний;

- натуральний;

Для оцінки впливу чинників продуктивності праці застосовують факторний аналіз, для здійснення якого можна використовувати відповідну модель (рис.4.5).

Рис.4.5. Структурно-логічна модель факторного аналізу продуктивності праці

У рамках досліджень слід звернути увагу на умови праці, які класифікують наступним чином: комфортні; такі, що відповідають нормам; несприятливі; нешкідливі; шкідливі (слід раціоналізувати робочі місця); екстремальні (слід ліквідувати робочі місця); недопустимі.

Інтенсивність праці характеризують такими показниками:

коефіцієнт зайнятості робітника:

(4.36)

коефіцієнт інтенсивності праці:

(4.37)

Інтенсивність та продуктивність оцінюють інтегральним показником:

К_інт= К_п*К_і (4.38)

Вказані показники можуть бути визначені лише для окремих видів продукції, робіт.

Критеріальним показником ефективності використання потенціалу трудових ресурсів підприємства є рентабельність персоналу:

(4.39).

Зв’язок цього показника з рівнем продуктивності праці можна проілюструвати так:

(4.40).

Структурно-логічна модель факторного аналізу рентабельності праці представлена на рисунку 4.6.

Рис.4.6. Структурно-логічна модель факторного аналізу рентабельності персоналу

Наведена модель дає можливість дослідити зв'язок зміни рентабельності та продуктивності праці.

Дата добавления: 2014-01-05