Аналізі грошових потоків

ОЦІНКА ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

ФІНАНСОВА ДІАГНОСТИКА

Оцінка персоналу

Не менш важливу роль у складі завдань діагностики потенціалу підприємства відграє і оцінка персоналу. Оцінка персоналу є одним із значущих управлінських чинників і підлягає діагностиці, разом з організаційно-управлінськими, фінансовими та іншими аспектами діяльності підприємства.

Основні цілі оцінки персоналу: адміністративна; інформаційна; мотиваційна.

Основними критеріями оцінки персоналу є: рівень освіти і професійної підготовки; виробничий досвід і практичні знання; організаційні якості; організаційна поведінка; цілеспрямованість (прагнення до просування, енергійність, ініціативність, прагнення отримувати нові знання і навики, старанність); інтелектуальні здібності (загальна ерудиція, здатність до абстрактного мислення, уважність); стан здоров’я, вік.

Названі критерії оцінки носять загальний характер. Реалізація в практичній діяльності припускає їх конкретизацію.

Методи оцінки персоналу можна класифікувати таким чином: прогностичний; практичний; імітаційний. Прогностичний метод ґрунтується на використанні анкетних даних, характеристик, рекомендацій, думок членів трудового колективу, менеджерів. Практичний метод передбачає перевірку працівника на конкретному робочому місці, що дозволяє оцінити результати його діяльності. Для реалізації методу використовуються пробні переміщення співробітників. Імітаційний метод полягає в експертній оцінці ділових і особистих якостей на основі рішення імітаційної задачі. На основі отриманих результатів проводиться експертна оцінка персоналу.

Цей напрям фінансово-економічної діагностики полягає у:

1. Дослідженні структури розподілу доходів:

Податки (ПДВ, акцизи, податок на прибуток тощо))

Витрати

Прибуток

Податок на прибуток

Чистий залишок прибутку / збитки

2. Дослідженні структурних зсувів у динаміці, оцінці темпів динаміки кожної із статей та елементів витрат:

ідентифікація найбільш вагомих статей та елементів (матеріальні витрати, заробітна плата, амортизація, соціальні виплати, інші)

Достатність коштів на кожен період

Збалансованість потоків

При оцінці фінансових результатів необхідно оцінити прибуток за звітний період, а також виявити чинники, що впливають на його суму. Вказана завдання виконується у два етапи:

- аналізується рівень, динаміка і структура прибутку (основного фінансового результату діяльності);

- аналізується рівень, динаміка чинників, що впливають на величину прибутку: об'єму виробництва; витрат виробництва (собівартості).

Джерелом інформації для аналізу рівня, динаміки і структури прибутку є звіт про прибутки і збитки. Методика аналізу передбачає складання звіту в процентній і індексній формах і послідовне здійснення наступних операцій:

- складання структури розподілу доходу по статтях: собівартість; операційний прибуток; виплата відсотків і податків; чистий прибуток; реінвестований прибуток;

- виявлення напрямів структурних змін за ряд років (звітних періодів), порівняння темпів зміни кожної статті;

- виявлення «найвагомішої» статі, оцінка чинників впливу, динаміка структурних змін і аналіз причин пропорцій (диспропорцій).

При аналізі структури і структурної динаміки витрат ставиться завдання виявити можливості раціональнішого використовування виробничих ресурсів, зниження витрат на виробництво, реалізацію і забезпечення зростання прибутку. В процесі аналізу необхідно оцінити динаміку головного ціноутворюючого чинника — собівартості реалізованої продукції. Дослідження рівня та структури собівартості продукції (послуг) повинні включати виявлення основних тенденцій, ідентифікацію «проблемної статі» тощо.

Аналіз відбувається на двох рівнях. На першому рівні здійснюють загальний аналіз показників собівартості та її структури, який проводиться шляхом виявлення відхилення фактичної собівартості від планової як у фактичних, так і в планових цінах. Серед показників собівартості виділяють:

- повну собівартість товарної продукції — загальна сума витрат на виробництво;

- виробничу собівартість продукції;

- витрати на гривню продукції (аналіз по цьому показнику є порівнянням фактичних витрат в цінах, передбачених в планових розрахунках за звітний рік, з плановими витратами);

- собівартість одиниці окремих видів продукції.

У ході аналізу оцінюється структура витрат по статтях та економічних елементах; складаються графіки структурної динаміки; виявляються «найвагоміші статті», на які слід звернути особливу увагу з метою виявлення резервів їх скорочення, для чого доцільно побудувати аналогічні діаграми, що відображають структуру цієї найвагомішої статі; ідентифікують статті, які швидко зростають (темпи зростання яких значно перевищують темпи динаміки витрат в цілому), саме ці статті стануть «проблемними» найближчим часом; проводять аналіз чинників зміни собівартості.

На другому рівні проводиться більш поглиблений аналіз на базі поділу витрат на постійні і змінні, що дозволяє провести аналіз беззбитковості і оптимізувати структуру виробничої програми. На практиці більшість лише умовно можна віднести до постійних чи змінних. Недоліки «умовності» поділу витрат суттєво компенсуються перевагами аналізу беззбитковості.

Точка беззбитковості — рівень фізичного обсягу реалізації впродовж розрахункового періоду часу, при якому виручка від реалізації продукції співпадає з витратами виробництва. Обмеження, які повинні дотримуватися при розрахунку точки беззбитковості: об'єм виробництва рівний об'єму продажів; постійні витрати однакові для будь-якого обсягу виробництва; змінні витрати змінюються пропорційно обсягу виробництва; ціна не змінюється протягом періоду, для якого визначається точка беззбитковості; ціна одиниці продукції і вартість одиниці ресурсів залишаються постійними; у разі розрахунку точки беззбитковості для декількох найменувань продукції структура виробничої програми залишається незмінною.

2. АНАЛІЗ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

Потік грошових коштів є різницею між надходженнями і виплатами за певний період. Відмінності потоку грошових коштів від прибутку полягають в наступному:

- у складі прибутку враховані як грошові, так і негрошові форми доходу;

- прибуток признається після відвантаження товару, що не завжди співпадає з моментом надходження грошових коштів;

- витрати на виробництво продукції признаються після її реалізації, а не у момент їх оплати;

- потік грошових коштів включає також амортизацію, капітальні витрати, податки, штрафи, боргові виплати тощо.

Аналіз звіту про рух грошових коштів є методом оцінки чистої зміни суми грошових коштів підприємства між початковою і кінцевою датами, зафіксованими у фінансовому звіті.

Метою аналізу грошових потоків є перевірка на достатність коштів на кожен період; збалансованість потоків. Потоки систематизують за напрямками діяльності: оперативна діяльність, інвестиційна діяльність, фінансова діяльність. Для діагностики використовують два методи: прямий та непрямий.

Таблиця 5.2

Прямий метод оцінки грошових потоків

Назва	Сума
Залишок коштів на початок періоду
1. Оперативна діяльність - надходження - видатки
2. Інвестиційна діяльність - надходження - видатки
3. Фінансова діяльність - надходження - видатки
Залишок коштів на кінець періоду

Непрямий метод оцінки грошових потоків

Назва	Сума
Залишок коштів на початок періоду
Рух коштів від операційної діяльності. Прибуток після сплати податків Коректування Амортизація Збільшення активів «-» Збільшення пасивів «+»
Рух коштів від інвестиційної діяльності Зміна суми матеріальних і нематеріальних активів (необоротних)
Рух коштів від фінансової діяльності Зміна суми заборгованості Зміна величини власних засобів
Залишок коштів на кінець періоду
Сальдо на початок «+» = Приріст «+» /зменшення «-» = сальдо коштів на кінець

Діагностика грошових потоків:

Дата добавления: 2014-01-05