Поняття. Правовому режиму земельних сервітутів присвячені ст

Правовому режиму земельних сервітутів присвячені ст. ст. 98-102 (Глава 16 "Право земельного сервітуту") ЗК України, ст. ст. 401-406 (Глава 32) ЦК України.

Законодавче визначення земельного сервітуту наведено у ст. 98 ЗК України: «право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). "

ЦК України містить формулювання "право користування чужим майном (сервітут)" (ч. 1 ст. 401 ЦК України), що не розкриває ознак сервітуту.

Проблема: існуюче визначення земельного сервітуту (ст. 98 ЗК України) є недосконалим, воно утруднює (1) встановлення сервітутів відносно ділянок, що не є суміжними (хоча така можливість і передбачена ч. 2 ст. 404 ЦК України), утруднює (2) встановлення сервітутів на користь чи за рахунок іншого нерухомого майна (наприклад, сервітутне право власника трубопроводу на чужу земельну ділянку), а також (3) встановлення сервітутів на користь певних осіб. Вважаємо, що через відсутність прямої заборони встановлення подібних сервітутів на сьогодні є правомірним, проте фактично воно є дуже сильно утрудненим.

NB. Слід розрізняти поняття земельного сервітуту як встановленого договором або судом речового права, наслідком якого є обмеження прав власників інших ділянок, та законодавчо встановлені обмеження прав власників земельних ділянок в інтересах сусідів, що не породжують речового права інших осіб [9].

4.2. Види земельних сервітутів

Невичерпний перелік видів земельних сервітутів передбачений у ст. 99 ЗК України:

Стаття 99. Види права земельного сервітуту

Власники або землекористувачі земельних ділянок можуть
вимагати встановлення таких земельних сервітутів:
а) право проходу та проїзду на велосипеді;
б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;
в) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі,
зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;
г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із
чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;
ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню
або через сусідню земельну ділянку;
д) право забору води з природної водойми, розташованої на
сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;
е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої
на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до
природної водойми;
є) право прогону худоби по наявному шляху;
ж) право встановлення будівельних риштувань та складування
будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;
з) інші земельні сервітути.

Окремі науковці надають вживанню у п. "е" терміну "природної"' [водойми] великого значення, заперечуючи можливість встановлення сервітутів у випадку із штучною водоймою [10]. Зважаючи, що перелік земельних сервітутів є відкритим, з таким підходом погодитися не можна.Ч. 2 ст. 403 ЦК України передбачає також поділ сервітутів на певний строк {строкових) або без встановлення строків {безстрокових).

4.3. Встановлення земельних сервітутів: підстави та порядок

Порядку встановлення земельних сервітутів присвячена ст. 100 ЗК України:

Стаття 100. Порядок встановлення земельних сервітутів
1. Сервітут може бути встановлений договором, законом,
заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові
(володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій
конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
2. Земельний сервітут може бути встановлений договором між
особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем)
земельної ділянки.
Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає
державній реєстрації в порядку, встановленому для державної
реєстрації прав на нерухоме майно.

Таким чином, законодавчо встановлено наступні порядки встановлення сервітутів –

(1) договірний,

(2) встановлений законом

(3) судовий.

(4) заповітом.

4.4. Підстави та порядок припинення земельних сервітутів.

Підстави і порядок припинення земельних сервітутів врегульовані ст. 102 ЗК України:

Стаття 102. Припинення дії земельного сервітуту
1. Дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках:
а) поєднання в одній особі суб'єкта права земельного
сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника
земельної ділянки;
б) відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний
сервітут;
в) рішення суду про скасування земельного сервітуту;
г) закінчення терміну, на який було встановлено земельний
сервітут;
ґ) невикористання земельного сервітуту протягом трьох років;
д) порушення власником сервітуту умов користування
сервітутом.
2. На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої
встановлено земельний сервітут, дія цього сервітуту може бути
припинена в судовому порядку у випадках:
а) припинення підстав його встановлення;
б) коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює
використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний
сервітут, за її цільовим призначенням.

[1] Відомості Верховної Ради України. - 2004. - N 11. - Ст. 140.

[2] Носік В. В. Право власності на землю Українського народу: Монографія. - К.: Юрінком Інтер, 2006.-С. 245-246.

[3] Там само. - С. 246.

[4] Новый Земельный кодекс Российской Федерации: проблемы применения // Государство и право. - 2003. - № 5. - С. 102.

[5] Див.: Аккуратов И. Ю., Коршунов Н. М., Хорев А. А. К вопросу об ограничениях и обременениях права собственности // Государство и право. - 2000. - № 10. - С. 72; Сенчищев В. И. О понятии обременения права // Вестник Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации. - 2003. - № 5. - С. 104-108; Долинская В. В. Ограничения права собственности: понятие и виды // Закон. - 2003. - № 11. - С. 4; Басин Ю. Г. Обременение вещных прав в гражданском обороте // Предприниматель и право. - 2000. - № 8. - С. 7-8, та ін. До цієї думки приєднується і Р. І. Марусенко.

[6] Поточний архів Українського державного науково-дослідного і проектного інституту цивільного сільського будівництва "УКРНДІПРОЦИВІЛЬСЇЛЬБУД".

[7] Кулинич П. Ф. Право добросусідства за земельним законодавством України // Земельне право. -2006.-№ 1.-С. 32.

[8] Там само.-С. 33.

[9] Бусуйок Д. В. До питання про співвідношення обмежень прав на землю в інтересах сусідів із земельними сервітутами // Стан та перспективи розвитку аграрного права: Матеріали Міжнар. наук.-теорет. конф., присвяченої 80-річчю д. ю. н., проф., акад. АПрН України В. 3. Янчука, Київ, 26-27 травня 2005 р. / Під ред. В. М. Єрмоленка, В. І. Курила. - К: Магістр - XXI сторіччя, 2005. - С. 133-136: Бусуйок Д. Способи встановлення обмежень прав на землю за законодавством України: теоретичний аспект // Юридична Україна. - 2005. - № 2. - С. 60-63;

Копылов А. В. Вещные права на землю в римском, русском дореволюционном и современном гражданском праве. - М.: Статут, 2000. - 255 с:

Новицкий И. Б. Право соседства. Рамки и значение проблемы // Право и жизнь. -1924.-Книга 5/6. - С. 3-12.

[10] Алексеева С. Виды земельных сервитутов и их классификация // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 5. - С. 31.

Дата добавления: 2014-01-05