Облік ремонту і технічного обслуговування автотранспортних засобів

Система технічного обслуговування й ремонту автотранспортних засобів передбачає: підготовку до продажу, технічне обслуговування їх у період обкатки, щоденне обслуговування, періодичне технічне обслуговування, сезонне технічне обслуговування, технічне обслуговування під час консервації, поточний ремонт, капітальний ремонт, технічне обслуговування й ремонт автотранспортних засобів на лінії.

Ремонт — комплекс операцій із відновлення справності або працездатності, відновлення ресурсу автомобіля або складових його частин.

Технічне обслуговування автомобілів — операція або комплекс операцій із підтримання працездатності або справності автотранспортного засобу в період його використання за призначенням, зберігання й транспортування. Мета технічного обслуговування й ремонту — утримання автотранспортних засобів у технічно справному стані та належному зовнішньому вигляді, забезпечення надійності, економічності, безпеки руху й екологічної безпеки. До технічного обслуговування автомобіля, зокрема, належать: операції із заміною шин і акумуляторних батарей, санітарна обробка автотранспортного засобу, роботи щодо заправки експлуатаційними рідинами. Технічне обслуговування є профілактичним заходом у плановому порядку залежно від пробігу й часу роботи автотранспорту.

Поточний ремонт виконують для забезпечення або відновлення працездатності автомобіля. Він полягає у заміні (або) відновленні окремих частин об’єкта ремонта.

Проведення поточного ремонту сприяє підтриманню об’єкта в робочому стані й одержанню первинно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його експлуатації, але не веде до поліпшення об’єкта (збільшення майбутніх економічних вигод, первинно очікуваних від використання об’єкта).

Капітальний ремонт виконують для відновлення працездатності й цілковитого відновлення ресурсу автомобіля із заміною або відновленням будь-яких частин, зокрема й базових.

Під час проведення капітального ремонту виконання окремих робіт може поліпшувати працездатність об’єктів ремонту (модернізація базових деталей при заміні їх тощо), що зумовлює збільшення майбутніх економічних вигод, первинно очікуваних від використання об’єкта.

Згідно з чинними нормативами до складу витрат поточного періоду належать вартість витрат на експлуатацію й технічне обслуговування об’єктів основних засобів, зокрема й автомобілів. Вартість ремонтів відносять до складу витрат поточного періоду, якщо їх виконання не приводить до поліпшення об’єктів ремонту (до збільшення майбутніх економічних вигод, початково очікуваних від використання об’єкта). Якщо проведення ремонтних робіт сприяє поліпшенню об’єктів — їхній модернізації (наприклад, заміна двигуна на потужніший), що зумовлює збільшення майбутніх економічних вигод, первинно очікуваних від використання об’єкта, вартість таких робіт відносять до збільшення первинної вартості об’єктів ремонту.

На підприємстві, на підставі чинних технічних нормативів, розробляють перелік операцій, що належать до технічного обслуговування, поточного ремонту, капітального ремонту без поліпшення об’єкта, капітального ремонту із поліпшенням об’єкта — модернізацією автотранспортних засобів.

Про виконання відповідних робіт складають акти:

про виконання профілактичного обслуговування автомобіля;

про виконані ремонти без поліпшення об’єктів (модернізації);

про виконані ремонти із поліпшенням об’єктів (модернізацією).

Приймання виконаних робіт з капітального ремонту об’єктів

оформлюють Актами прийому-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів типової форми ОЗ-2 (зразок 3.4).

В актах зазначають реквізити: вид та обсяг виконаних робіт, марки та номери автомобіля, а також трудові й матеріальні витрати. Акти підписують працівники відповідної ремонтної служби, що виконує ці роботи, а також працівники ВТК, що їх приймають. Оформлені акти разом із усіма первинними документами (лімітно-забірними картами, вимогами, табелями, нарядами, інвентарними картками на дорогі запасні частини, вузли й агрегати) передають до бухгалтерії. На підставі актів здійснюють списання з підзвітних осіб раніше отриманих матеріальних цінностей. За цими актами також нараховують заробітну плату персоналу, виходячи із зазначених у них: професії працівника, його розряду, виду виконаної роботи, відпрацьованих годин і тарифної ставки або відрядної розцінки.

Ремонт і технічне обслуговування автомобілів можуть виконувати ремонтні майстерні, станції технічного обслуговування або інші сторонні організації. У разі виконання зазначених робіт силами підприємства витрати фіксують за дебетом субрахунка 231 «Допоміжне виробництво». По завершенні робіт їхню відпускну вартість згідно із відомістю розподілу послуг, виконаних для внутрішніх потреб, відносять у дебет рахунка 23 «Виробництво» за відповідною статтею калькуляції з кредита субрахунка 231 «Допоміжне виробництво». Якщо вказані роботи виконує стороння організація, то на підставі її рахунку й акту прийнятих робіт робиться запис:

Дебет рахунка 23 Кредит рахунка 63.

Зразок 3.4

ВАТ «Верховина»

ТИПОВА ФОРМА № 03-2

Ідентифікаційний код з ЄДРПОУ Затверджую:

М. І. Борисов

АКТ

ПРИЙМАННЯ-ЗДАЧІ ВІДРЕМОНТОВАНИХ,

РЕКОНСТРУЙОВАНИХ ТА МОДЕРНІЗОВАНИХ ОБ’ЄКТІВ

	Номер документа	Дата складання	Код особи, яка відповідає за збереження основних засобів	Код виду операцій
		06.09.03

Цех, відділ, дільниця, лінія	Дебет	Кредит	Сума	Номер
рахунок, субрахунок	код аналітичного обліку	рахунок, субрахунок	код аналітичного обліку	інвентарний	заводський
						20 143	152 346

На замовлення № 71 від 15.08.03 р. — наказ про капремот на ВАТ «Верховина» перебував у плановому (неплановому) ремонті з 04.09.03 р. по 06.09.03 р., а саме 2 дні.

Передбачені відомістю дефектів роботи по ремонту (реконструкції, модернізації) виконані повністю (не повністю).

Встановлено: двигун ГАЗ-24

По закінченні ремонту (реконструкції, модернізації) об’єкт пройшов випробування та здан в експлуатацію 30.09.03 р.

Зміни в характеристиці об’єкта, що визнані реконструкцією, модернізацією, капітальним ремонтом

Здав механік Пляцюк М. З.

Прийняв начальник транспортного цеху Студілко Л. М

У таблиці 3.6 наведено облік операцій з виконання ремонтних робіт.

Таблиця 3.6

Облік операцій з виконання ремонтних робіт

№	Зміст операції	Д-т	К-т	Сума
	Підрядником виконано капітальний ремонт без поліпшення експлуатаційних якостей автомобіля
	Підрядником виконано капітальний ремонт із модернізацією (поліпшення експлуатаційних якостей автомобіля)
	Вартість модернізації збільшує первинну вартість автомобіля
	Оприбутковано запасні частини
	Нараховано податковий кредит із ПДВ за операціями 1, 2, 4
	Сплачено постачальникам
	Списано вартість встановлених на автомобіль запчастин

У процесі виробничої діяльності автотранспортного підприємства для обліку окремих операцій, пов’язаних із роботою автотранспорту, можуть оформлювати такі документи: табель обліку роботи автопарку, Акт про поломку (пошкодження) автомобіля, Акт про технічний стан автомобіля, Акт про дорожньо-транспортну пригоду із матеріальним збитком (акт у разі аварії).

7 Облік витрат і калькулювання собівартості автоперевезень

Основними завданнями обліку витрат на АТП є: своєчасність, повне і правильне визначення витрат на перевезення за статтями витрат і елементами витрат, при порівнянні їх з плановими в перерахунку на фактичний обсяг перевезень, розрахунок собівартості виконаних робіт і послуг за їх окремими видами та в цілому на підприємстві; виявлення внутрішніх резервів зниження собівартості перевезень; точне відображення всіх невиробничих витрат і втрат з метою їх ліквідації в подальшому.

АТП, як і інші підприємства, можуть здійснювати операційну, фінансову та інвестиційну діяльність, при цьому виникають відповідні витрати, які відображаються відповідно до ПБО 16 “Витрати”.

Операційна діяльність АТП полягає у здійсненні процесів постачання, виробництва і збуту.

Процес постачання на автотранспортному підприємстві полягає в купівлі палива, матеріалів, запасних частин та інших матеріальних цінностей, необхідних для нормальної експлуатаційної діяльності.

Процес виробництва на автомобільному транспорті полягає в здійсненні транспортного процесу (перевезення), в результаті якого готова продукція як така не утворюється. Продукцією АТП виступає сам процес переміщення вантажів і пасажирів, на стадії якого засоби праці, предмети праці і сама праця вступають у взаємозв’язок.

Процес виробництва поступово переходить у стадію збуту, на якій здійснюються розрахунки із замовниками за надані їм послуги по перевезенню і формуються фінансові результати.

Для відображення доходів від надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, що перебуває на балансі підприємства, застосовується рахунок 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”.

Фактичні витрати на поставку продукції, до відпускної ціни якої включено суму відшкодування витрат на поставку такої продукції до станції (пристані) призначення, якщо розрахунки за неї проводяться безпосередньо між постачальником і покупцем (без участі збутової організації), відображаються на рахунку 903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”, Витрата на експлуатацію автомобільного транспорту, що перебуває на балансі підприємства, відображаються на балансовому рахунку 23 “Виробництво”.

Порядок відображення в обліку операцій, пов'язаних з наданням послуг ввезення вантажів автомобільним транспортом, що перебуває на балансі підприємства:

1. Відображено договірну вартість надання послуг 361-703

2. Нараховано податкові зобов’язання по ПДВ 361-641

3. Відображено чистий дохід від наданих послуг 703-791

4. Списано фактичні витрати на експлуатацію автотранспорту 903-791 23, 91-903

5. Отримано грошові кошти за надані послуги 31-36

Калькулювання собівартості

Облік і калькулювання фактичної собівартості перевезень на транспортних підприємствах здійснюється з використанням нормативного, стандарт-костінгу, позамовного методів або простим підрахунком витрат.

Основними елементами нормативного методу є облік витрат на виконання окремих видів перевезень за діючими нормами, облік відхилень від норм і облік зміни норм.

Зведений облік витрат на експлуатацію рухомого складу, його обслуговування і ремонт при нормативному методі ведеться за статтями витрат у розрізі окремих видів перевезень (робіт, послуг) з виявленням і обліком відхилень від норм за кожним з показників.

Для розрахунку фактичної собівартості перевезень при застосуванні нормативного методу обліку основою є нормативна калькуляція.

Фактичну собівартість перевезень обчислюють додаванням до нормативної собівартості або відніманням від неї виявлених у звітному періоді відхилень від норм і зміни норм.

Для складання нормативної, планової і звітної калькуляцій застосовується єдина номенклатура статей витрат.

Фактичні витрати, що перевищують нормативні, не включаються у витрати виробництва, якщо такі перевитрати пов'язані зі зловживанням, нестачами, крадіжками, нетехнологіч-ним використанням і порушенням правил збереження.

Позамовний метод обліку витрат і калькулювання собівартості передбачає відокремлений облік витрат за кожним видом перевезень (робіт, послуг) у розрізі статей витрат.

Об'єктом обліку і калькуляції при застосуванні цього методу є окремі види перевезень (робіт, послуг), а калькуляційними одиницями — відповідні одиниці вимірювання їх.

Витрати на оплату праці, вартість паливно-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів та інші витрати, які можна безпосередньо віднести на вартість відповідних перевезень, включаються в собівартість відповідних об'єктів калькулювання.

Амортизаційні відрахування, витрати на технічне обслуговування і поточний ремонт рухомого складу, вартість автомобільних шин за транспортними засобами, що експлуатувалися при здійсненні кількох видів перевезень (робіт, послуг), розподіляються між об'єктами калькулювання пропорційно до обсягів перевезень (робіт, послуг).

Загальновиробничі витрати транспортних підприємств щомісяця розподіляються між:

— основним виробництвом з подальшим розподілом між видами перевезень;

— допоміжним виробництвом у частині робіт, призначених для потреб власного капітального будівництва, непромислових господарств, а також для реалізації;

— обслуговуючими виробництвами;

— капітальним будівництвом, що здійснюється господарським способом.

Залежно від видів виконуваних перевезень (робіт, послуг), технічного оснащення рухомого складу та інших умов загальновиробничі витрати, віднесені до основного виробництва, розподіляються між окремими видами перевезень за одним з таких методів:

— пропорційно до заробітної плати основних працівників; " — відповідно до частки планової суми загальногосподарських витрат у загальній сумі планової собівартості окремих видів перевезень;

— на одну гривню фактичних доходів за окремими видами перевезень;

— пропорційно до суми витрат за іншими калькуляційними статтями.

8 Формування та відображення фінансових результатів на АТП

Згідно з Планом рахунків усі підприємства для відображення доходів від автомобільних перевезень вантажів та пасажирів застосовують субрахунок 703.

Для збору об’єктивної інформації про фінансовий стан і результати діяльності на підприємствах необхідно вести відокремлений облік операцій з перевезення вантажів та пасажирів. Не менш важливо вести відокремлений облік реалізації послуг за пільговими і не пільговими перевезеннями.

Для ведення відокремленого обліку слід застосовувати субрахунки третього і четвертого порядку.

Відокремлений облік витрат на кожний вид перевезень, так само як і облік доходів, може бути досягнутий у результаті використання субрахунків (рахунків третього, четвертого порядку).

При перевезенні пасажирів в автобусах і легкових маршрутних автомобілях-таксі доходи відображаються за вирахуванням страхового внеску, який стягується з пасажирів міжобласних ліній.

У бухгалтерському обліку суми страхового збору не є доходом перевізника, оскільки вони надходять за агентським договором на користь страхувальника. Вони акумулюються до перерахування страхувальникові на субрахунку 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”. Лише в тому разі, коли згідно з агентською угодою перевізник за оформлення страхових полісів отримує від страхувальника винагороду, сума винагороди буде вважатись доходом перевізника від послуг, що надаються, і обліковуватись на субрахунку 703.

Відображення фінансового результату автомобільних перевезень, робіт і послуг на рахунках бухгалтерського обліку наведено нижче

Реалізація автомобільних перевезень

1. Здача в банк на інкасо рахунків за перевезення 361-703

2. Відображено внесення виручки від перевезення пасажирів в маршрутних автобусах, легкових маршрутних автомобілях-таксі, вантажних і легкових автомобілях. 301-703

Одночасно нарахована сума страхового внеску 301-685

3. Відображено суму ПДВ 703-641

4. Відображено відшкодування замовниками добових і квартирних витрат водіїв, залізничного тарифу 361-372

5. Здача в банк на інкасо рахунків за перегін нових і відремонтованих автомобілів. Шляхові перевезення вантажів 361-703

6. Відображено собівартість реалізованих автомобільних перевезеннях 903-23

7. Визначено фінансовий результат 791-703, 903-791

Реалізація транспортно-експедиційних і навантажувально-розвантажувальних робіт

8. Здача в банк на інкасо рахунків за роботу 361-703

9. Здача замовниками рахунків за виконані роботи для зарахування на рахунок отриманих від них планових платежів 361-703

10. Відображено суму ПДВ 703-641

11. Списано витрати по реалізованих роботах 903-23

12. Визначено фінансовий результат від реалізації робіт 79-703; 903-79

Реалізація послуг нетранспортного характеру

13Відображено реалізацію стороннім покупцям продукції 361-703

14 Відображено суму ПДВ 703-641

15 Списано фактичні витрати 903-20, 23

16 Визначено фінансовий результат від реалізації послуг нетранспортного характеру

791-703; 903-791

Список використаних та рекомендованих джерел

1. Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті. Затверджено наказом Мінтрансу України від 10.02.98р. №43.

2. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні. Затверджене Постановою кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. №250 (з наступними змінами і доповненнями).

3. Атамас П.Й. Бухгалтерський облік у галузях економіки, Центр учбової літератури, 2008, 392 стр.

4. Белуха М.Т. Бухгалтерский учет на автомобильном транспорте: Учебник для вузов. - М.: Транспорт, 1989. - 261 с.

5. Даньків Й.Я., Лучко М.Р., Остап'юк. М.Я. Бухгалтерський облік у галузях економіки: Навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп./ - К.: Знання, 2007. - 243 с. 6. 6. Захожай В.Б., Базась М.Ф., Матюха М.М., Базась В.М. Бухгалтерський облік в галузях економіки: Підручник для студентів вищих навчальних закладів; За ред.. В.Б. Захожая, М.Ф. База ся.-К.:МАУП, 2005р.-968с.

7. Свідерський Є.І. Бухгалтерський облік у галузях економіки: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2004. — 233 с.

8. Смоленюк П.С., Даньків Й.Я., Остап’юк М.Я., Лучко М.Р. Бухгалтерський облік в основних галузях

Дата добавления: 2014-01-05