Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів

Єдиного порядку укладення господарського договору не існує. Це пов'язано зі складністю господарського життя.

Розрізняють конкурентні та неконкурентні способи укладення господарських договорів.

Конкурентними способами укладення господарських договорів є:

¾торги (аукціони, тендери);

¾конкурси;

¾двоступеневі торги (конкурентні переговори);

¾процедура запиту цінових пропозицій (котирувань).

Серед неконкурентних способів укладення господарських договорів розрізняють два основні види:

1. Неконкурентні способи А (договір укладається з певним продавцем, покупцем, виконавцем.

2. Загальний порядок укладання господарських договорів: процедура укладення господарського договору цим способом (передбачена ст. 181 ГК України).

3. Шляхом проведення прямих переговорів.

Основні засади зміни та розірвання господарських договорів

1. Зміна та розірвання господарського договору здійснюється зазвичай за згодою сторін (якщо інше не передбачено законом та договором)

1. У разі відсутності згоди - в судовому порядку за позовом заінтересованої сторони за умови дотримання досудового порядку, передбаченого ст. 188 ГК України.

2. Надсилання ініціатором зміни чи розірвання договору відповідної пропозиції іншій стороні.

3. Розгляд такої пропозиції адресатом та відповідь на неї протягом 20-денного строку з моменту отримання пропозиції.

4. Передання спору на розгляд суду протягом 20-денного строку з моменту отримання відмови прийняти пропозиції щодо зміни чи розірвання договору чи завершення терміну отримання відповіді (у разі залишення пропозиції без відповіді).

5. Винесення судом відповідного рішення: а) про задоволення позову про зміну чи розірвання господарського договору за наявності для цього підстав, передбачених законом та/або договором; б) про відмову в позові про зміну чи розірвання господарського договору (у разі необґрунтованості чи незаконності позовних вимоги); в) про залишення позову без розгляду.

5. Зміст господарського договору

Однією з характерних рис господарського договору є його особливий зміст, спрямований на забезпечення господарських потреб його сторін.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань. Умови господарського договору можуть належати до різних типів (видів). За критерієм обов'язковості (необов'язковості) розрізняють обов'язкові (повинні включатися до договору відповідно до вимог законодавства) та необов'язкові (включаються до договору за погодженням сторін).

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів (державних стандартів, норм і правил, технічних умов та інших, зазначених у статті 15 ГК), а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому ГК України. Відповідно до статей 189-191 ГК у господарських зобов'язаннях можуть застосовуватися такі види цін:

¾ вільні ціни;

¾ державні ціни, в тому числі фіксовані (встановлені в твердій сумі);

¾ регульовані (з встановленням граничного рівня цін або граничного відхилення від державних фіксованих цін).

Умови договору щодо ціни мають відповідати вимогам антимонопольно-конкурентного законодавства. У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує такі вимоги, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни.

Строком дії господарського договору є час, упродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору (на зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше). Крім строку дії договору (як загального строку), розрізняють проміжні договірні строки (строки виконання окремих етапів робіт, поставки продукції тощо).

Звичайними є такі умови господарського договору, які є характерними для певного його виду, але відсутність яких у договорі не впливає на його юридичну силу.

Універсальна модель господарського договору, що забезпечує належний захист інтересів його сторін, передбачає необхідність включення до нього умов щодо:

¾ предмета договору, його кількісних та якісних характеристик;

¾ строку дії договору та строків його виконання;

¾ суми договору та ціни одиниці виміру (тони, літра, метра, штуки тощо);

¾ порядку виконання та порядку передачі-приймання виконання;

¾ порядку та форми платежів;

¾ відповідальності за невиконання (неналежне виконання) сторонами договірних зобов'язань;

¾ обставин, що виключають відповідальність сторін за невиконання (неналежне виконання) сторонами договірних зобов'язань (форс-мажор);

¾ способів забезпечення належного виконання договірних зобов'язань (застава, гарантія тощо);

¾ порядку розгляду спорів, що випливають з господарського договору, в тому числі визначення юрисдикційного органу, а щодо зовнішньоекономічних контрактів - країни, законодавство якої застосовуватиметься під час розгляду спору.

Дата добавления: 2014-01-05