Поняття і класифікація інвестицій

У разі, коли підприємство має вільні, тобто не потрібні для поточного споживання, кошти і може дозволити собі спрямувати їх від основної діяльності на певний час, можливі такі варіанти їх використання.

Варіант 1. Кошти залишаються на поточному банківському рахунку під незначний відсоток (3 % річних) і поступово знецінюються. Цінність готівкових або безготівкових грошей може впасти внаслідок, наприклад, інфляції чи девальвації. Окрім того, вільні, не інвестовані, гроші не можуть забезпечити отримання доходу, а їх власник з цієї причини втрачає певні економічні вигоди. Грошові кошти на поточному банківському рахунку підприємства не є інвестицією.

Варіант 2. Кошти інвестуються, тобто вкладаються в інші сфери економіки чи нові напрямки діяльності підприємства, в активи, які будуть працювати на підприємство і забезпечуватимуть отримання поточного доходу.

Варіант 3. Кошти інвестуються в активи, які здатні забезпечувати отримання як поточного доходу, так і приносити так званий курсовий дохід, тобто вартість цих активів з часом може зростати. Серед таких активів можуть бути об'єкти нерухомості, акції тощо. Інвестування в такому напрямку не тільки забезпечує власнику отримання поточного доходу, а й зберігає їх від інфляції.

Якщо підприємство обрало другий чи третій варіанти використання вільних коштів, воно здійснило інвестування. Сума грошей, вкладена у фінансові інвестиційні інструменти або реальні активи, яка в такій формі може приносити дохід її власнику, називається інвестицією. Можна здійснювати інвестування не тільки готівкових або безготівкових грошей, інвестувати будь-які цінності, наприклад, матеріальні або нематеріальні активи можуть бути внеском до статутного капіталу новоствореного підприємства.

Інвестиція - спосіб розміщення капіталу, який має забезпечити збереження або збільшення вартості капіталу і (або) принести позитивну величину доходу, тобто інвестиція - це обмін сьогоднішньої вартості на, можливо, невизначену майбутню вартість.

Відповідно до Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиції - це всі види грошових, майнових та інтелектуальних коштовностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької або інших видів діяльності, в результаті яких утворюється прибуток або досягається соціальний ефект.

Згідно зі стандартами бухгалтерського обліку інвестиція - це актив, який утримується підприємством для приросту капіталу через розподіл доходу (наприклад, відсотків, роялті, дивідендів та ренти) для збільшення вартості капіталу або інших вигід для підприємства-інвестора.

Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" інвестиція - це господарська операція, яка передбачає придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Інвестор - це фізична або юридична особа, яка володіє капіталом і вкладає його відповідно до обраного напрямку інвестування.

Інвестування - це процес розміщення капіталу в спеціально обрані фінансові інструменти або реальні активи з метою збільшення цінності і (або) отримання позитивного результату. Бажання здійснювати інвестування виникає тоді, коли вкладені кошти дають змогу компенсувати початкові витрати й отримати додатковий прибуток.

Інвестиційна діяльність - це сукупність дій громадян, юридичних осіб або держави, спрямованих на реалізацію інвестицій.

Реінвестиція - це господарська операція, яка передбачає здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок доходу (прибутку), отриманого від інвестиційних операцій.

Підприємства реалізують або утримують інвестиції з різних причин. Для деяких підприємств, наприклад, страхових компаній та банків, інвестиційна діяльність є важливим елементом операцій, і оцінка показників діяльності таких підприємств може багато в чому або винятково залежати від результатів інвестиційної діяльності. Інші підприємства утримують інвестиції як засіб збереження надлишку коштів або інвестують для захисту, сприяння чи подальшого існування господарських або торговельних відносин.

Реальні інвестиції - це вкладення капіталу в реальні активи з метою відтворення існуючих або створення нових капітальних благ. Це є витрати на придбання матеріальних або нематеріальних активів, які будуть використовуватися протягом деякого тривалого часу, даючи дохід їх власнику. В реальних інвестиціях капітал зв'язується на довгий період часу.

До форми реального інвестування належать:

- нове будівництво;

- придбання цілісних майнових комплексів;

- реконструкція;

- модернізація;

- оновлення окремих видів устаткування;

- інноваційне інвестування в нематеріальні активи;

- інвестування у створення запасу оборотних активів;

- інвестування з метою підтримання виробничих потужностей.

Капітальні інвестиції (капітальні вкладення) - це періодично здійснювані довгострокові витрати капіталу на відтворення основних засобів і об'єктів соціальної інфраструктури підприємства.

Фінансові інвестиції - це використання наявного капіталу для придбання акцій, облігацій або інших цінних паперів, що випускаються підприємствами або державою. Це є вкладення коштів в обмін на тим чи іншим чином оформлені зобов'язання.

Існують законодавчі обмеження щодо створення підприємств з іноземними інвестиціями, наприклад заборонено створювати іноземні підприємства в галузях, що мають стратегічне значення для державної безпеки.

Прямі інвестиції - це форма вкладень, яка надає безпосередньо інвестору право власності на цінний папір або майно, наприклад, через внесення коштів до статутного капіталу в обмін на корпоративні права. До прямих інвестицій належать такі, котрі формують більше 10-25 % капіталу та забезпечують, як правило, право на участь в управлінні підприємством.

Портфельні інвестиції - це вкладення в портфель, тобто в сукупність цінних паперів або майнових цінностей. Формуючи інвестиційний портфель, інвестор має комбінувати вкладення таким чином, щоб досягти поставленої мети при оптимальних рівнях дохідності, ризику і ціни вкладень. Для формування вдалого портфеля найбільше значення має диверсифікація, під якою розуміють включення до інвестиційного набору декількох інвестиційних фінансових інструментів з різними характеристиками.

Інвестиції з високим ступенем ризику - це вкладення, які вважаються спекулятивними з погляду гарантій отримання певного доходу. Інвестиції з низьким ступенем ризику - це вкладення, що вважаються безпечними з погляду отримання певного доходу.

Цінні папери - це інвестиційні інструменти, які засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходів у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передання грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Цінні папери можна класифікувати таким чином:

- боргові;

- пайові;

- похідні цінні папери;

- товаророзпорядчі.

Боргові - це інвестиційні інструменти, які засвідчують відносини позики, тобто надання коштів у борг в обмін на право отримання доходу у вигляді процентів, і передбачають зобов'язання емітента повернути суму боргу у визначений час. До них належать облігації підприємств, облігації місцевих позик (муніципальні), облігації внутрішньої державної позики, казначейські зобов'язання, векселі, депозитні (ощадні) сертифікати, заставні.

Облігація - це цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). В Україні перебувають в обігу на внутрішньому ринку облігації внутрішніх державних позик (ОВДП), облігації місцевих позик і корпоративні облігації підприємств.

Вексель - цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання емітента векселя (векселедавця) сплатити після настання встановленого строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Розрізняють простий і переказний види векселів.

Простий вексель - це цінний папір, який засвідчує обіцянку векселедавця сплатити власнику векселя зазначену суму грошей у визначений строк. Переказний вексель - це письмове розпорядження векселедавця іншій особі сплатити власнику векселя визначену суму грошей у зумовлений строк.

Заставна - борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основними зобов'язаннями, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання - право отримати стягнення предмета іпотеки. Заставна має оформлюватися, якщо її випуск передбачений іпотечним договором.

Ощадний сертифікат - письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право власника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів за ним.

Іпотечний сертифікат - це цінний папір, який випускається компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвідчує право власності інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді.

Казначейські зобов'язання - це вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

Пайов і - це цінні папери, які засвідчують участь у капіталі, надають їх власнику право власності на частку капіталу підприємства (до них належать акції, іпотечні сертифікати).

Акція - це цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Похідні цінні папери:

- опціони (права, варанти, опціони "пут" і "колл") - фінансові інструменти, які надають власникові право купити або продати фіксовану кількість відповідних цінних паперів, фінансових або товарних ресурсів за встановленою ціною протягом конкретного періоду. Часто опціони купуються у розрахунку на гру на очікуваному зростанні або зниженні курсової вартості акцій. Наприклад, інвестор може сплатити за опціон на право на купівлю 3 % частки в капіталі підприємства "В" за ціною ЗО тис. грн у період до 31 грудня 2004 р.;

- товарні та фінансові ф'ючерси - це зобов'язання, що мають юридичну силу та полягають в тому, що продавці таких контрактів поставлять, а покупці придбають певний товар, іноземну валюту або фінансовий інструмент на певну дату в майбутньому;

- депозитарні розписки - це похідний цінний папір, що засвідчує право власності інвестора-резидента на визначену кількість цінних паперів іноземного емітента, загальний обсяг емісії яких обліковується в іноземній депозитарній установі.

Товаророзпорядчі - це цінні папери, що надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у документах.

Дата добавления: 2014-01-05