Відображення в обліку операцій за рахунком

36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
Дебет	Кредит
Реалізація продукції (робіт, послуг) покупцям	361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" 362 "Розрахунки з іноземними покупцями"	701 "Доход від реалізації готової продукції" 702 "Доход від реалізації товарів" 703 "Доход від реалізації робіт і послуг"
Повернута покупцями продукція, надання покупцям знижок, відмова покупців від оплати частини продукції та інші випадки відмови покупців від оплати	"Вирахування з доходу"	361 "Розрахунки з ВІТЧИЗНЯНИМИ покупцями" 362 "Розрахунки з іноземними виробниками"
На суму належних платежів із доходу від реалізації продукції (ПДВ, акцизи тощо)	701 "Доход від реалізації готової продукції" або 702,703	641 "Розрахунки з податків"
Перерахування покупцям невикористаних коштів	361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями"	31 "Рахунки в банках"
Бартерні операції: на суму отриманих матеріалів від покупця нашої продукції; на суму ПДВ; відвантажена покупцю замість отримання від нього матеріальних цінностей продукція; на суму реалізації	20 "Виробничі запаси" 28 "Товари" 22 "МШП" 641 "розрахунки з податками" 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями"	631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" 63 1 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" 26 "Готова 701 "Доход від реалізованої продукції" продукція"
Отримання готівки від покупця	30 "Каса" 31 "Рахунки в банках"	361 "Розрахунки з ВІТЧИЗНЯНИМИ покупцями"
Оплата покупцем заборгованості за рахунок передачі цінних паперів	35 "Поточні фінансові інвестиції"	361 "Розрахунки з ВІТЧИЗНЯНИМИ покупцями"
Погашення заборгованості векселями	51 "Довгострокові векселі видані" 62 "Короткострокові векселі видані"	361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями"
Списання боргів покупця в наслідок надзвичайних подій	99 "Надзвичайні витрати"	361 "Розрахунки з ВІТЧИЗ-НЯНИМИ покупцями"
Надходження коштів із заборгованості, яка була раніше списана на витрати	31 "Рахунки в банках"	716 "Відшкодування раніше списаних активів"
Одночасно стосується на цю суму резерв сумнівних боргів	944 "Сумнівні та безнадійні борги"	38 "Резерв сумнівних боргів

Зміни в розмірах поточної дебіторської заборгованості відображається у звіті про рух грошовий коштів підприємства.

Облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення, ведуть на рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів".

Рахунок контрактивний, балансовий, регулюючий, застосовуютья для уточнення оцінки дебіторської заборгованості покупців і замовників, яку обліковують на рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

За кредитом рахунку 38 у кореспонденції з рахунками обліку витрат відображають створення резерву сумнівних боргів, за дебетом в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості – списання сумнівної заборгованості, та в кореспонденції з рахунками обліку доходів – зменшення нарахованих резервів. Рахунок не закривають в кінці звітного періоду, тому сальдо – сума потенційної безнадійної заборгованості.

Аналітичний облік за рахунком 38 ведуть в розрізі боржників або за термінами непогашення дебіторської заборгованості залежно від того, за яким методом здійснюють нарахування резерву сумнівних боргів. Первинним документом для нарахування резерву є розрахунок бухгалтерії.

Сума резерву в момент його створення є іншими операційними витратами підприємства, відповідно, впливає на фінансові результати в бухгалтерському обліку.

Створення резерву сумнівних боргів відображається на рахунках бухгалтерського обліку записом:

Дт 944 "Сумнівні та безнадійні борги";

Кт 38 "Резерв сумнівних боргів".

Створений резерв відображається у Балансі за рядком 162 і дає змогу визначити чисту реалізаційну вартість дебіторської заборгованості, адже, у фінансових звітах дебіторську заборгованість визначають за чистою реалізаційною вартістю (рис.).

Рис.. Визначення чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості

Одночасно на суму створеного резерву зростають інші операційні витрати підприємства, що зменшує суму прибутку від операційної діяльності (або збільшує суму отриманого збитку). У цьому випадку повністю реалізується принцип обачності активи і доходи підприємства не будуть завищеними, а витрати заниженими.

Також нарахування резерву сумнівних боргів знаходить відображення у звіті форми № 3 "Звіт про фінансові результати" у складі статті "Інші операційні витрати" в рядку 090. В результаті сума дебіторської заборгованості, що списується з балансу, буде зменшувати не прибуток (або збільшувати збитки), а резерв сумнівних боргів. І тільки у випадку, якщо створеного резерву виявиться недостатньо, сума дебіторської заборгованості, що перевищує резерв, буде безпосередньо впливати на фінансові результати.

За рахунок створеного резерву сумнівних боргів списують безнадійну дебіторську заборгованість, тобто заборгованість щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником (наприклад, боржник визнаний банкрутом) або минув термін позовної давності (згідно П(С)БО 10).

Наявність безнадійного боргу обумовлює втрату доходу і зменшення прибутку, тому для достовірної оцінки поточної дебіторської заборгованості, що пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг на дату балансу, слід виключати безнадійну дебіторську заборгованість із складу поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги.

Відповідно до П(С)БО 10 в Україні облік безнадійної бухгалтерської заборгованості, що пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, здійснюють за методом створення резерву сумнівних боргів на підставі балансу.

При використанні створеного резерву сумнівних боргів складають бухгалтерський запис:

Дт 38 "Резерв сумнівних боргів"

Кт 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

Якщо списана сума безнадійної дебіторської заборгованості більша, ніж сальдо резервів, роблять додаткову регулюючу проводку:

Дт 949 "Інші витрати операційної діяльності"

Кт 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

Суму списаної дебіторської заборгованості облікують за дебетом забалансового субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість" протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового становища боржника.

У разі надходження сум в порядку відшкодування раніше списаної безнадійної заборгованості від дебітора або закінчення строку обліку такої заборгованості робиться за балансом запис:

Кт 071 "Списана дебіторська заборгованість".

Погашення раніше списаної дебіторської безнадійної заборгованості дебітором супроводжується отриманням грошових коштів чи інших активів, що відображаються таким записом:

Дт 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках", 10 "Основні засоби", 12 "Нематеріальні активи", 20 "Виробничі запаси", 28 "Товари" та інші рахунки обліку активів.

Кт 716 "Відшкодування раніше описаних активів".

У результаті зміни фінансового стану покупця його сума заборгованості, раніше визнана безнадійного, може бути відновлена. При цьому в бухгалтерському обліку здійснюється наступний запис:

Дт 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"

Кт 716 "Відшкодування раніше списаних активів".

3.1. Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після на­стання відповідного терміну визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Векселі є прості та переказні (рис. 7.1).

	ВЕКСЕЛЬ
ПРОСТИЙ	ПЕРЕКАЗНИЙ
Реквізити простого векселя
Ø найменування – „вексель”;	Ø найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений
Ø проста і нічим необумовлена обіцянка сплатити визначену суму;	Ø дата і місце складання векселя
Ø зазначення терміну платежу;	Ø підпис того, хто видає документ (векселедавця)
Ø зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж	Ø
Переказний вексель, крім зазначених вище реквізитів, повинен містити просту і нічим не обумовлену пропозицію сплатити певну суму та найменування того, хто повинен платити (платника)

Рис.7.1. Види векселів

Основні характеристики векселів та визначення терміна «вексель» наведено у Законі України «Про цінні папери і фондову біржу від 18.06.91 р. №1201-ХІІ.

Вексель, у якому відсутній будь-який з обов'язкових реквізитів, не має сили простого або переказного вексе­ля, за винятком таких випадків:

а) вексель, термін платежу за яким не вказано, роз­глядають як такий, що підлягає оплаті після пред'яв­лення;

б) при відсутності особливого зазначення місця, по­значеного поруч з найменуванням платника (місце скла­дання - для простого векселя), вважається місцем пла­тежу й одночасно місцем проживання платника (вексе­ледавця - для простого векселя);

в) вексель, у якому не вказано місце його складання, визнається підписаним у місці, позначеному поруч з най­менуванням векселедавця.

Простий вексель – просте і нічим не зумовлене зобов'язання векселедавця сплатити власнику векселя певну суму грошей у визначеному місці у визначений час.

Спочатку векселедавець виписує вексель векселедержателю. Через обумовлений час останній пред'яв­ляє його до оплати. Після цього век­селедавець проводить оплату. Останній крок – вручення погашеного век­селя векселедержателем векселедавцю з обов'язковою роз­пискою про отримання платежу (рис.7.2).

Рис .7 .2. Обіг простого векселя

Переказний вексель – це письмовий наказ век­селедавця платнику (трасату) про сплату векселедержателю певної суми грошей у визначеному місці у визначений час. Причому отримувачем коштів може виступати як перший векселедержатель (ремітент), так і кожний з наступних векселедержателів (індосат).

Схема застосування переказного векселя показана на рисунку 7.3.

Рис. 7 .3. Застосування переказного векселя

Векселедавець виписує переказний век­сель векселедержателю; за цим векселем платник пови­нен сплатити індосату визначену суму грошей. Після цього векселедержатель здійснює пред'явлення векселя до ак­цепту (презентацію). Платник може відмовитись від ак­цепту. У цьому випадку ремітент вимагає від трасанта оп­лати виданого векселя. Якщо ж платник здійснив підтвер­дження акцепту, то вексель вважають акцептованим. У визначений час вексель пред'являють до оплати (рис. 7.4).

Т Е Р М І Н		За пред'явленням
Переказний вексель строком за пред'явленням оплачується при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явленим до оплати протягом одного року від дня його складання
У такий-то час пред'явлення
Строк платежу за переказним векселем, складеним у той-то час від пред'явлення, визначається або датою акцепту, або датою протесту. При відсутності протесту недатований акцепт вважається стосовно акцептанта зробленим в останній день строку, призначеного для пред'явлення акцепту.
У такий-то час складання
Термін платежу за переказним векселем, виданим строком на один або кілька місяців від складання або від пред'явлення, настає у відповідний день того місяця, в якому платіж повинен бути здійснений
	На визначений день
Держатель переказного векселя строком на визначений день або у такий-то час складання або пред'явлення повинен пред'явити переказний вексель до платежу або в день, коли він має бути оплачений, або в один із двох наступних робочих днів

Рис.7.4.Терміни пред’явлення переказних векселів

Якщо трасат не здійснює відмови від платежу за векселем (мож­ливе й таке), проводять погашення векселя (оплата) з подальшим врученням погашеного векселя з розпискою про отримання платежу.

Векселі загалом застосовують у випадках; коли необхідно провести відстрочення платежу або коли є потреба оперативно провести фінансову операцію. У торговельних операціях часто переказний вексель ви­писує продавець – клієнт певного банку, де він брав кредит для здійснення операції (трасант) на покуп­ця-контрагента (трасат) на користь банку-кредитора (ремітент).

Будь-який переказний вексель може бути переданий шляхом індосаменту, тобто передавального напису на век­селі. Індосамент має бути простим і нічим не обумовле­ним. Індосамент має бути написаний на переказному век­селі або на приєднаному до нього аркуші та підписаний особою, що володіє векселем на підставі індосаменту (індо­сантом). Особа, в якої знаходиться переказний вексель, вважається законним векселедержателем.

Переказний вексель може до настання терміну пла­тежу бути пред'явлений векселедержателем для акцеп­ту платнику за місцем його проживання. Акцепт – це згода платника на оплату переказного векселя.

Кожен індосант (особа, що володіє векселем на підставі індосаменту) може обумовити, що вексель по­винен бути пред'явлений до акцепту з призначенням терміну або без його призначення, якщо тільки вексель не оголошений векселедавцем як такий, що не підля­гає акцепту. Акцепт має бути простим і нічим не обу­мовленим. Платник через акцепт бере на себе зобов'язан­ня оплатити переказний вексель у визначений термін.

Платіж за переказним векселем може бути забез­печений повністю або в частині вексельної суми че­резаваль. Аваль – це вексельне поручительство, яке гарантує оплату векселя.

Аваль дають на переказному векселі або на додатко­вому аркуші, проте його можуть дати і на окремому ар­куші з зазначенням місця його видачі. Його виражають сло­вами «вважати за аваль» або будь-якою іншою рівнознач­ною формулою і підписом того, хто дає аваль. Для авалю достатньо лише підпису аваліста на лицьо­вому боці переказного векселя, якщо тільки цей підпис не поставили платник або векселедавець. У авалі повин­но бути вказано, за кого він виданий. У разі відсутності та­кої вказівки його вважають виданим за векселедавця.

Аваліст відповідає так само, як і той, за кого він дав аваль. Оплачуючи переказний вексель, аваліст на­буває прав, що випливають з переказного векселя, про­ти того, за кого він дав гарантію.

Платник може, оплачуючи переказний вексель, ви­магати, щоб він був вручений йому векселедержателем з розпискою про одержання платежу.

Векселедержатель може обернути свій позов проти індосантів, векселедавця та інших зобов'язаних осіб, якщо при настанні терміну платіж не був здійснений, а також у разі повної або часткової відмови від акцепту.

Усі ті, хто видали, акцептували, індосували пере­казний вексель або поставили на ньому аваль, є солідарно зобов'язаними перед векселедержателем.

До простого векселя застосовуються, оскільки вони не є несумісними з природою цього документа, пост­анови, які стосуються переказного векселя.

Використання підприємствами, які мають податко­ву заборгованість, переказних векселів для розрахунків з постачальниками матеріальних цінностей, дозволяє таким підприємствам, як і при звичайному бартері, ухи­лятись від сплати нарахованих податків і зборів.

Опротестування векселів.

Відмова від акцепту або платежу повинна бути засвідчена актом, складеним у прилюдному порядку (про­тест у неакцепті або в неплатежі).

Протест у неакцепті має бути здійснений у терміни, встановлені для пред'явлення до акцепту. Протест у не­платежі переказного векселя строком на визначений день або у такий-то час від складання або пред'явлення пови­нен бути здійснений в один з двох робочих днів, які на­стають за днем, у який переказний вексель підлягає оп­латі.

Відповідно до статті 92 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси провадять протест векселів про неспла­ту, неакцепт або не датування акцепту.

Указом Президента України від 23.08.98 р. №932/98 “Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні”, який набрав чинності з 01.10.98 р., встановлено, що векселі, опротестовані нотаріусами в установленому порядку, є виконавчими документами.

Національний банк України листом від 30.10.98 р. №18-211/2347-7882 зобов'язав банківські установи України приймати для стягнення коштів лише ті векселі, які опротестовані з дня набрання чинності Указом.

Поточну дебіторську заборгованість, яка забезпечена векселем, обліковують на рахунку 34 "Короткострокові векселі одержані", який має такі субрахунки:

341 "Короткострокові векселі, одержані в національній валюті";

342 "Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті".

За дебетом рахунка 34 "Короткострокові векселі одержані" відображають отри­мання векселя за продані товари (роботи, послуги) та за іншими операціями, а за кредитом – отримання коштів у погашення векселів, погашення отриманим век­селем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій стороні тощо.

Дата добавления: 2014-01-05