Правові основи банківської діяльності в Україні

Банківська діяльність в Україні регулюється Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про Націо­нальний банк України".

Банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцен­зії Національного банку України здійснювати у сукупності такі опера­ції: залучення до вкладів грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізич­них та юридичних осіб.

Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що створені і діють на території України відповідно до положень чинного законодавства.

Банки в Україні створюють у формі:

- акціонерного товариства;

- товариства з обмеженою відповідальністю;

- кооперативного банку.

Зазначимо, що законодавство про господарські товариства поши­рюється у частині, що не суперечить і не врегульована Законом Укра­їни "Про банки і банківську діяльність".

Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спе­ціалізовані. За спеціалізацією банки бувають:

-ощадними;

-інвестиційними;

- іпотечними;,

- розрахунковими (кліринговими).

Банки можуть провадити: операції з валютними цінностями, емі­сію власних цінних паперів, організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів, надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їхнє виконання у грошовій формі; лізинг, послуги з відповідального зберігання та на­дання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів тощо. Крім того, отримання письмового дозволу Національного банку Украї­ни дає можливість банкам здійснювати інвестиції у статутні фонди та акції інших юридичних осіб, випуск, обіг погашення (розповсюджен­ня) державної та іншої грошової лотереї та ін.

Учасниками банку можуть бути юридичні та фізичні особи, ре­зиденти і нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Разом з тим встановлені обмеження щодо юридичних осіб, у яких банк має істотну участь, об'єднань громадян, релігійних та благодійних організацій. Управлін­ня банком здійснюють загальні збори учасників, спостережна рада, правління (рада директорів) банку. Банки створюють органи конт­ролю: ревізійна комісія та внутрішній аудит банку.

Банки мають право створювати банківські об'єднання таких типів:

- банківська корпорація;

- банківська холдингова група;

- фінансова холдингова група, а також можуть бути учасниками
промислово-фінансових груп із дотриманням вимог антимонопольного законодавства України. З метою захисту та представлення інтересів
своїх членів, розвитку міжрегіональних та міжнародних зв'язків, за­безпечення наукового та інформаційного обміну і професійних інте­ресів, розробки рекомендацій щодо банківської діяльності банки ма­ють право створювати неприбуткові спілки та асоціації. Останні не
мають права займатися банківською чи підприємницькою діяльністю
і не можуть бути створені з метою отримання прибутку.

Національний банк України є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затверд­женого кошторису, а у визначених цим Законом випадках - також за рахунок Державного бюджету України. Національний банк є юридич­ною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права держав­ної власності і перебуває у його повному господарському віданні. На­ціональний банк не відповідає за зобов'язаннями органів державної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання. Також Національний банк не відповідає за зобов'язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов'язаннями Національного банку.

Національний банк може відкривати свої установи, філії та пред­ставництва в Україні, а також представництва за її межами. Одержан­ня прибутку не є метою діяльності Національного банку.

Відповідно до Конституції України основною функцією Націо­нального банку є забезпечення стабільності грошової одиниці Укра­їни. На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, - цінової стабільності.

Національний банк виконує такі функції:

- визначає та проводить грошово-кредитну політику;

- монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг;

- є кредитором останньої інстанції для банків і організовує систе­му рефінансування;

- встановлює для банків правила проведення банківських опера­
цій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та
майна;

- здійснює банківське регулювання та нагляд;

- веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банків­ської діяльності та операцій у передбачених законами випадках;

- представляє інтереси України в центральних банках інших дер­
жав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співро­бітництво здійснюється на рівні центральних банків;

- здійснює валютне регулювання, визначає порядок здійснення
операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний конт­роль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали
ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій;

- забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів
та здійснення операцій з ними та банківськими металами; аналізує
стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин;

- організовує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших
цінностей, видає ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і
монет та інших цінностей;

- реалізує державну політику з питань захисту державних секретів
у системі Національного банк}';

- бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України;

- здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї
компетенції.

Керівними органами Національного банку є Рада Національного банку України та Правління Національного банку України.

До складу Ради Національного банку входять члени Ради Націо­нального банку, призначені Президентом України та Верховною Ра­дою України. Голова Національного банку, який призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України, входить до складу Ради Національного банку за посадою.

Членом Ради Національного банку може бути громадянин України, який має вищу економічну чи фінансову освіту або науковий ступінь у галузі економіки та фінансів і при цьому має досвід постійної робо­ти в органах законодавчої влади, або на керівних посадах центральної виконавчої влади України, або в банківській установі чи наукової ро­боти за фінансовою чи економічною тематикою. Президент України призначає сім членів Ради Національного банку шляхом прийняття відповідного Указу. Верховна Рада України призначає сім членів Ра­ди Національного банку шляхом прийняття відповідної Постанови. Строк повноважень членів Ради Національного банку - сім років, крім Голови Національного банку, який входить до складу Ради На­ціонального банку на строк здійснення ним повноважень за посадою. Члени Ради Національного банку здійснюють свої функції на громад­ських засадах.

Голову Ради Національного банку обирає Рада Національного бан­ку строком на три роки.

Правління Національного банку забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, організовує виконання інших функцій та здій­снює управління діяльністю Національного банку. Очолює Правлін­ня Національного банку Голова Національного банку. Кількісний та персональний склад Правління Національного банку затверджує Рада Національного банку за поданням Голови Національного банку.

Голову Національного банку призначає на посаду Верховна Рада України за поданням Президента України більшістю від конститу­ційного складу Верховної Ради України строком на п'ять років, а звільняє з посади Верховна Рада України за поданням Президента України.

Структура Національного банку будується за принципом цен­тралізації з вертикальним підпорядкуванням. До системи Національ­ного банку входять центральний апарат, філії (територіальні управ­ління), розрахункові палати, Банкнотно-монетний двір, фабрика бан­кнотного паперу, Державна скарбниця України, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади й інші структурні одиниці та підрозділи, необхідні для забезпечення діяль­ності Національного банку.

З метою відшкодування коштів вкладникам банків, відповідно до Указу Президента України від 10 вересня 1998 року № 996 "Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб — вкладників комерційних банків України", створено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, функціонування якого регулюється одноіменним Законом України. Згідно з цим Законом, вкладники набувають права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в грошовій одиниці України в готівковій або безго­тівковій формі з дня настання недоступності вкладів. Порядок від­шкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб затверджує адміністративна рада Фонду. Виплата Фондом гарантованої суми відшкодування через визначені банки-агенти здійснюється протягом трьох місяців з дня настання недоступності вкладів. У разі ліквіда­ції системоутворюючого банку цей строк може бути продовжено до шести місяців.

Дата добавления: 2014-01-05