Земельно-кадастрова інвентаризація земель

Головним завданням інвентаризації земель є визначення їх кількісного складу.

У 1997 році Держкомзем розробив “Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів”, що регламентує порядок проведення цього важливого забезпечувального заходу.

Метою проведення інвентаризації земель населених пунктів є створення вихідної інформаційної бази для ведення державного земельного кадастру, регулювання земельних відносин, раціонального використання і охорони земельних ресурсів, оподаткування.

Задачі інвентаризації:

• визначення кількісного складу земель;
• отримання даних для виготовлення технічної документації по оформленню документів, що посвідчують право власності або право користування земельними ділянками, які раніше були надані юридичним та фізичним особам;
• одержання достовірної інформації для вирішення питань щодо припинення права користування земельними ділянками, які використовуються не за цільовим призначенням, з порушенням земельного законодавства і встановлених вимог або ж нераціонально;
• вирішення питань щодо розбіжності місцеположення, форми або розміру ділянки, яка фактично знаходиться у користуванні, та ділянки, яка раніше була надана у користування;
• аналіз фактичного використання земельних ресурсів;
• одержання інших даних, необхідних для ведення державного земельного кадастру;
• надання інформації для обчислення земельного податку та орендної плати.

Замовниками робіт по інвентаризації земель є виконавчі органи міських, селищних рад.

Всі роботи по інвентаризації земель поділяються на підготовчий і виробничий етапи:

Підготовчий етап виконується підрядчиком за участю замовника і полягає у:

• збиранні, вивченні й оцінці забезпечення топографо-геодезичними, планово-картографічними матеріалами району робіт;
• підготовці висновків про необхідність обстеження і згущення планово-висотної опори та виготовлення планової топографічної основи;
• розробці технічного завдання;
• підготовці робочого інвентаризаційного плану (схеми);
• аналізі технічної, методичної і технологічної забезпеченості робіт по інвентаризації земель;
• складанні схеми розбивки населеного пункту на райони, квартали і масиви;
• аналізі наявних матеріалів геодезичних, землевпорядних, облікових, топографічних робіт, що виконувались на даній території;
• аналізі та оцінці наявних матеріалів містобудівної документації, даних про розміри санітарно-захисних, охоронних та захисних зон, державних будівельних норм;
• аналізі технічних звітів про встановлення зовнішніх меж землекористувань;
• аналізі матеріалів щодо внутрігосподарського землевпорядкування.

При наявності необхідних матеріалів інвентаризація земель проводиться в наступному порядку:

1) на планово-картографічний матеріал переносяться межі кварталів, розбивочних масивів, мікрорайонів, їх коди (нумерація), а також межі населеного пункту;

2) схематично наносяться межі землекористування в середині кожного кварталу (масиву).

Основним фактором, що визначає усі параметри земельно-кадастрових зйомок, є вимоги до точності та детальності відображення кадастрових об'єктів. Ці вимоги, у свою чергу, визначаються цільовим призначенням, якістю земель і максимальними можливостями відображення в плані облікової одиниці площі. Такими обліковими одиницями повинні бути:

- у містах республіканського і обласного підпорядкування - 1 кв. м (0,0001 га);

- для ділянок садово-городніх товариств - 2,5 кв. м (0,00025 га);

- у містах районного підпорядкування і селищах - 15 кв. м (0,0015 га);

- у селах - 100 кв. м (0,010 га).

Рекомендовані масштаби створення земельно-кадастрових карт (планів):

• у містах республіканського і обласного підпорядкування - не дрібніше 1:500;
• у містах районного підпорядкування і селищах - не дрібніше 1:1000;
• у селах - 1:2000.

Для забезпечення необхідної точності відображення прийнятої облікової одиниці площі похибка (гранична) точок знімального обґрунтування і межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі не повинна перевищувати:

- у містах республіканського і обласного підпорядкування - 10 см;

- у містах районного підпорядкування, в селищах - 20 см;

- у селах - 40 см.

Помилка взаємного положення суміжних точок межі не повинна перевищувати 0,1 мм у масштабі плану.

Виробничий етап виконується підрядником і включає:

• складання списку власників землі (землекористувачів);
• польове обстеження об'єктів інвентаризації з уточненням меж землекористувань (пошук, виявлення та розпізнавання поворотних точок, поновлення втрачених знаків).

Після цього необхідне обов'язкове координування меж кварталів, масивів, мікрорайонів для подальшого аналітичного вирахування площ.

Камеральні роботи - це роботи по опрацюванню результатів натурних топографо-геодезичних та землевпорядних робіт (вирахування площ усіх землекористувань) і формуванню документації по кварталу (масиву).

Дата добавления: 2014-01-05