Земельний фонд України і його характеристики. Економічні категорії земель

Спеціальні.

Поняття про абсолютні, відносні та середні величини.

Статистичні спостереження

Земельний фонд України і його характеристики. Економічні категорії земель.

Лекция № 10

План:

1. Основні види кадастрових обмежень:

1. Основні види кадастрових обмежень:

агрогосподарські;

Агрогосподарські – забезпечують одержання необхідних відомостей про якісний стан земель за зовнішніми ознаками і даними господарського використання.

Дають характеристики: за типом грунту, механічним складом, глибиною гумусного горизонту, ступенем кислотності, вмісту каміння, зволоженості, рівнем стояння грунтових вод, розвитком ерозії, крутизною схилів, придатністю до машино-тракторного обробітку та ін. показниками, які визначають родючість грунту і можливість більш раціонально використання земель (визначають можливість використання землі в сільському господарстві).

Спеціальні – доповнюють характеристику землеволодіння:

грунтові – визначають кількісно-якісні характеристики грунтів, які використовуються для бонітування і ін.

агрохімічні – характеризують грунт за забезпеченням поживними речовинами.

меліоративні – для характеристики земель за глибиною залягання грунтових вод і ступенем їх зволоженості.

геоботанічні – забезпечують характеристику природних природних кормових угідь за складом і якістю травостою.

Земельний фонд України (земельні ресурси) – вся територія держави в межах державного кордону, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, площею приблизно 60,36 млн. га, за обсягом займає друге місце у Європі.

Усі земельні ресурси за спільними об’єднувальними ознаками можна розподілити на 3 групи земель:

категорії земель – за економічними ознаками цільового використання;

земельні угіддя – за ознаками систематичного використання чи перебування у певному природному стані;

землеволодіння і землекористування – за ознаками фактичної зайнятості організаціями і особами.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на 9 категорій (економічні категорії):

• землі сільськогосподарського призначення;
• землі житлової та громадської забудови;
• землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
• землі оздоровчого призначення;
• землі рекреаційного призначення;
• землі історико-культурного призначення;
• землі лісового фонду;
• землі водного фонду;
• землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі. При цьому землі запасу не є окремою категорією земель на відміну від попереднього ЗКУ.

Статті 22-77 діючого ЗКУ визначають склад земель відповідного цільового призначення та порядок їх використання.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Землі сільськогосподарського призначення - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

• сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
• несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність (тільки громадянам України) та надаються у користування:

• громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
• сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
• сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;
• несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства.

Землі, що придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання. Для будівництва та інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

Землі житлової та громадської забудови - земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування (земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва; земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів; земельні ділянки багатоквартирних жилих будинків).

Вони за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність, надаватися в оренду громадянам України або в постійне користування - підприємствам, установам.

Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, а також земельні ділянки водно-болотних угідь, що не віднесені до земель лісового і водного фонду та земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність.

Землі природно-заповідного фонду (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва) можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Землі оздоровчого призначення - землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей (курорти).

Землі рекреаційного призначення - землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів (земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів та ін.).

Землі історико-культурного призначення - землі, на яких розташовані:

• історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки, меморіальні (цивільні та військові) кладовища, могили, садиби, будинки, споруди і пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями;
• городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури та мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів;
• архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, залишки стародавнього планування і забудови міст, споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси та ін.

Землі лісового фонду - землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

До цієї категорії не відносяться:

• зелені насадження у межах населених пунктів;

· полезахисні лісові смуги, захисні насадження на смугах відводу залізниць, автомобільних доріг, каналів, гідротехнічних споруд та водних об'єктів;

• окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Землі водного фонду належать землі, зайняті:

• морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами;
• прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;
• гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
• береговими смугами водних шляхів.

Також уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Вони можуть передаватися у постійне користування державним водогосподарським організаціям, громадянам та юридичним особам у оренду або безоплатно для рибальства, спорту, туризму та ін. робіт.

Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги, які є природоохоронною територією із режимом обмеженої господарської діяльності.

Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення - земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Землі промисловості - землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Землі транспорту – землі підприємств, установ та організацій залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту, надані для експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.

Землі зв'язку належать земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв'язку.

Землі енергетичної системи - землі, надані під електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об'єкти транспортування електроенергії до користувача.

Землі оборони - землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України.

Дата добавления: 2014-01-05