Методичні поради щодо організації шкільного свята

Кожне свято має свою структуру, складовими елементами
якої є: пролог (вступна частина, під час якої в символічній
формі мотивується зміст, створюється відповідний святковий
настрій (соціально-психологічна основа), учасники налаштовуються на певне емоційне сприйняття); зав'язка (епізод, який запускає в рух сюжет); розвиток дії (логічний розвиток епізодів, дії - основа сценарної будови); фінал (має закріпити в душі кожного учасника те головне, що заключало в собі свято). У процесі підготовки пишеться сценарій його проведення за таким алгоритмом: тема, адресність (для учнів якого віку), мета, оформлення (наочне, музичне), дійові особи, використана література, хід свята. Якщо сценарій готовий, визначені ведучі та учасники свята, слід розпочинати проведення репетицій: окремих епізодів, їх об'єднання, усього дійства. Організовуючи репетиції, потрібно дотримуватися таких вимог: наявність чіткого графіку проведення (він дисциплінує, виховує відповідальність); цілеспрямованість (чітко уявляти очікуваний результат); створення ділової, сприятливої, доброзичливої атмосфери; стриманість у

спілкуванні.

Успіх свята забезпечується майстерним поєднанням слова, музики, художньо-декоративного оформлення та гри. Слово, як би воно не звучало, має бути почуте всіма. Феномен музики полягає в тому, що вона готує до сприйняття певних образів, подій, фактів, думок, викликає певні емоції тощо. Музика може звучати в урочисті моменти, як акомпанемент чи окремий музичний номер. Інтер'єр, колір, освітлення, зображувальні засоби, вдало розміщені плакати, атрибути, костюми чи їх елементи тощо також відіграють важливу роль у естетично-емоційному сприйнятті того, що відбувається на сцені, в залі. Свято має бути пронизане грою, вигадкою, адже дитина пізнає світ, граючи. Гра — це завжди радість, піднесений настрій, задоволення від успіху. Під час свята, як правило, проводяться масові ігри. Вони допомагають заповнити паузи й активізувати всіх учасників.

Шкільне свято надовго залишиться в дитячій пам'яті лише тоді, коли буде організовуватися з позицій педагогічної доцільності та з урахуванням методичних вимог.

Отже, дитяче свято потрібно розглядати: як відносно самостійну форму організації виховного процесу зі школярами; як цілісну структуру, всі компоненти якої тісно взаємозв'язані і взаємодіють. Необхідно розрізняти специфічні особливості функціонування свята, на відміну від інших форм і засобів виховання, виділяти закономірності його всебічного й цілісного впливу на інтелектуальну, емоційну і вольову сфери особистості дитини.

Дата добавления: 2014-01-05