Становлення характеру

Структура характеру

Виокремити структуру характеру означає виявити його основні компоненти в їх взаємовідношеннях та взаємодії. Виділяють чотири симптомокомплекси в структурі характеру, які виражають ставлення особистості:

- відношення до самої себе: самокритичність, самоповага, вимогливість, суворість, зарозумілість, гордість, хвастливість.

- відношення до інших людей, колективу, суспільства: товариськість, колективізм, ввічливість, чуйність, тактовність, доброзичливість, щирість, повага, замкнутість, безтактність, грубість, жорстокість, брехливість, безцеремонність.

- відношення до праці: працездатність, працьовитість, старанність, сумлінність, упертість, лінь, безвідповідальність, схильність до творчості.

- відношення до речей: акуратність, бережливість, неохайність, недбайливість.

Сенситивний період життя для становлення характеру можна вважати вік від 2 – 3 років до 9 – 10 років. Коли діти багато і активно спілкуються з дорослими, які знаходяться поряд з ними, вони відкриті для впливу з їх сторони, повторюючи їх всім і у всьому. Дорослі в цей момент користуються безмежною довірою дитини, мають можливість впливати на неї і словом і дією. Потім у дітей формуються риси, які позитивно закріплюються дорослими, тобто схвалюються. В школі також іде велика підтримка розвитку певних рис. Головне щоб сімейне виховання не йшло в супереч шкільним постулатам. До закінчення школи характер людини можна вважати в основному сформованими.

6. Акцентуації характеру: це риси характеру, які мають занадто високий ступінь виразності, при цьому спостерігається відхилення в психології і в поведінці людини, які не виходять за межі норми, але знаходяться на межі цієї норми.

Такі акцентуації, як тимчасові стани найчастіше спостерігаються в підлітковому та юнацькому віці. Під дією психологічних факторів можуть наставати тимчасові порушення адаптації, відхилення в поведінці. Коли дитина стає дорослою особливості її характеру втрачають свою гостроту, хоча зостаються достатньо вираженими.

Акцентуації характеру.

Гіпертимний тип акцентуації

Підвищений фон настрою у поєднанні з жадобою діяльності, оптимізмом, підприємливістю і високою активністю. Характерна тенденція – не доводити розпочате до кінця. Надмірна контактність, балакучість, виразність жестів і міміки. Самооцінка трохи завищена, легко прощає свої помилки і недоліки, свою провину перекладає на інших. Не злопам’ятні. Не дуже надійні, багато обіцяють мало роблять. Мають веселу вдачу, люблять зміну місць, широке коло спілкування, нові враження. Навколо них «кипить життя», повно задумів та ідей. Погано переносять самотність, монотонну роботу, умови жорсткої дисципліни. Їх бажано залучати до організаторської діяльності, професій орієнтованих на спілкування.

посмішка, блиск очей.

Дистимічний тип акцентуації

Протилежний гіпертимному, характеризується зниженням основного фону настрою, песимізмом, фіксацією на сумних сторонах життя, емоційною загальмованістю, низьким рівнем контактності, небагатослівністю. Ситуації, які вимагають бурхливої діяльності порушують життєвий ритм такої людини. Ведуть відлюдний спосіб життя, рідко конфліктують. Вони серйозні, сумлінні, віддані у дружбі, одначе занадто пасивні. Одначе занадто пасивні. Оптимальною є трудова діяльність, яка вимагає широкого кола спілкування.

Циклоїдний тип акцентуації

Характеризується зміною гіпертимних і дистимічних фаз, тобто фази гарного і поганого настрою змінюють одна одну з різними періодами. Вони гостро сприймають невдачі у трудовій діяльності. У відносинах з представниками цього типу слід бути надзвичайно тактовними та витриманими, бо вони схильні до маніакально – депресивних психозів, суїциду. Надзвичайно вразливі до корінної зміни життєвих стереотипів (зміни місця проживання, навчання, втрата близьких, друзів). Оптимальний варіант трудової діяльності є сфера «людина – природа». Протипоказана діяльність пов’язана з керівництвом людьми та прийняттям відповідальних рішень.

Демонстративний тип акцентуації

Люди, які схильні привертати до себе увагу, удавати, схильні до авантюризму. Характеризуються швидкістю встановлення контактів, прагнуть бути в центрі подій, егоїстичністю. Підвищена здатність до витиснення з свідомості неприємних фактів і подій, власних помилок і недоліків. Наділені великою фантазією. Надмірна демонстрація зовнішніх якостей. Ці особи прагнуть зазвичай постійно уваги до себе, часто видають бажане за дійсне, лукаві, легко пристосовуються, артистичні, схильні до істерії, посилення і нестійкості емоційних реакцій. Їх пригнічує замкнене коло спілкування, монотонна робота. Бажана трудова діяльність, пов’язана із змінними, короткочасними контактами.

Емотивний тип акцентуації

Відрізняються особливою чутливістю і глибиною переживань, схильні до невротичних депресій. Їх характерна риса сензитивність (чуттєвість), що має прояв у підвищеній чутливості до подій, які з ними трапляються. Добре розуміють і відчувають ставлення до них оточення, схильні до емпатії. Їх поведінка характеризується мінливістю настрою, невдачі у трудовій діяльності призводять до пригніченого стану. Люди легко піддаються впливу інших, не схильні до лідерства. Відчувають особливу радість від спілкування з природою, з творами мистецтва. Представники емфатичного типу – прекрасні сестри милосердя, вихователі дітей, соціальні представники.

Збудливий тип акцентуації

Характерна підвищена імпульсивність, конфліктність, послаблений контроль за бажаннями і збудженнями. Дратівливі, постійно уникають труднощів, часто гніваються і лютують. На вигляд – похмурі, в розмові обговорюють лише те, що лежить на поверхні, відповідаючи сухо. Схильні до проявів збудливо – нудотного настрою, нетерпимість до інших, інколи можуть проявляти жорстокість і піддаватися потягам, відкрито заявляють про свої вимоги. Можуть позитивно проявити себе в фізичній праці, атлетичних видах спорту, в сферах «людина – техніка», «людина – природа».

Ригідний тип акцентуації.

Характеризується надмірною стійкістю до афекту зі схильністю до формування пара лояльних ідей. Характерні також підвищена підозріливість, образливість, стійкість негативних переживань, прагнення домінувати над іншими, відторгнення чужих думок і як наслідок – конфліктність. Акуратні, цілеспрямовані, самолюбиві, докладають значні вольові зусилля задля досягнення намічених цілей, прагнуть до авторитету і влади. Люди такого типу не схильні до зміни місця роботи. Їх краще пристосувати до паперових функцій: діловодства, бухгалтерії, професій, які потребують точних вимірювань.

Педантичний тип акцентуації.

Люди цього типу надзвичайно вимогливі до себе і оточуючих, до якості роботи, до дотримання слова. Часто страждають під тягарем відповідальності. Завжди вагаються, недовірливі, підозріливі, турбуються про своє здоров’я. цим людям притаманні акуратність, сумлінність, надійність у справах, але вони можуть дратувати інших формалізмом і занудством. Небалакучі, тихі, легко бентежаться і червоніють, довго переживають невдачу. Поважають логіку, раціоналізм, систематизацію, навіть на шкоду інтуїції, почуттям. Люблять прискіпливо аналізувати свої думки, почуття, вчинки, що інколи призводить до неадекватного сприйняття реальності. «педанти» чудово виконують функції архівних працівників, бібліотекарів, бухгалтерів і т. д.

Тривожний тип акцентуації

Схильність до страхів, підвищена боязкість і полохливість, висока самокритичність, низька комунікабельність, сором’язливість. Для таких людей характерна, також висока вразливість, загострене почуття власної неповноцінності, нерішучість, схильність до «само занурення», постійні сумніви і тривалі розміркування. Вони часто очікують будь – яких неприємностей, навіть у звичних обставинах, рівень само оцінювання дещо занижений. Протипоказаними є професії, які вимагають прийняття відповідальних та швидких рішень.

Екзальтований тип акцентуації

Це тип «тривоги і щастя». Особи цього типу легко переходять у захоплення від радісних подій і у відчай – від сумних. Їм до смаку розваги, життєва насолода. Почуття обов’язку і вищі цінності формуються важко. Уникають самотніх роздумів, потребують підтримки й визначення людей, охоче розважаються, схильні до непродуманих вчинків. Їм потрібен систематичний, але не жорсткий контроль протягом усього життя. Можуть чудово проявити себе у сфері мистецтва, художніх видах спорту, в професіях типу «людина – природа», «людина – художній образ».

Ми охарактеризували так звані "чисті" типи, в житті ж частіше зустрічаються змішані типи акцентуацій характеру. Акцентуації характеру людини можуть спричинити напруженість у її взаємовідносинах з колегами, привести до виникнення конфліктних ситуацій і конфліктів. Безперечно, спілкування з такими, в певній мірі психологічно “важкими”, людьми вимагає індивідуального підходу.

Пропонуємо декілька порад, які допоможуть Вам оптимізувати взаємодію з ними.

1. Усвідомте, що людина “важка” у спілкуванні і визначіть до якого типу акцентуйованих особистостей вона належить.

2. Конструюйте взаємодію з такою людиною з урахуванням її індивідуальних властивостей.

3. Не підкоряйтесь впливу цієї людини, спокійно аналізуйте її точку зору, світогляд, позицію. Намагайтесь у любому випадку зберігати спокій і нейтралітет.

4. Якщо Ви не маєте наміру ухилитися від спілкування, то намагайтесь спокійно проаналізувати причини особливостей поведінки акцентуйованої особистості (агресивність, замкненість, брутальність тощо). Бажано цей аналіз здійснювати сумісно з вашим “важким” партнером.

5. Якщо вимоги цієї людини на Ваш погляд справедливі, знайдіть засоби їх задоволення. Якщо вимоги виконати неможливо, в залежності від ситуації, поясніть це партнеру відразу або через деякий відстрочений період.

6. Намагайтесь не сприймати на свій рахунок слова і дії іншої людини. Можливо, що для задоволення своїх потреб “важка” особистість поводить себе аналогічно зі всіма іншими. Нагадайте про це собі з метою уникнення негативних емоцій.

7. Проаналізуйте, чи не віднесли ви когось із своїх колег до категорії акцентуйованих особистостей, “важких” людей тільки тому, що він (чи вона) нагадує Вам когось, з ким у Вас в минулому були складні взаємовідносини. Якщо це дійсно так, то відокремте сприйняття цієї людини від тих почуттів, які Ви раніше відчували.

Усе розмаїття людських характерів важко охопити детальною типологією. Відтак ознайомлення з типологією характерів дає змогу глибше пізнати оточуючих і себе, долати помічені недоліки у процесі цілеспрямованої роботи над собою. Слід пам’ятати, що характер - продукт тривалого і наполегливого самовиховання. Тому самоосвіта і самовдосконалення повинні бути невід’ємною частиною життєдіяльності особистості.

Дата добавления: 2014-01-05