Господарський процес

Відповідно до статті 15 ГПК України,справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи

у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов’язаної за дого-

вором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Віднесені до підсудності господарського суду справи у спорах, що виникають із договору перевезення, в яких одним з відповідачів є орган транспорту, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням цього органу. Відповідно до статті 16 ГПК України, якою передбачаються випадки виключної підсудності, справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна. Справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення.

У вищенаведених нормах ГПК України підсудність справи конкретному місцевому суду пов’язується за загальним правилом із місце-

знаходженням сторони спору. У випадку, якщо стороною є іноземна юридична особа, таким місцезнаходженням є іноземна держава. Тобто виникає ситуація, відповідно до якої, згідно з Законом України ≪Про міжнародне приватне право≫, справа за участю іноземної юридичної особи підсудна судам України, а згідно з правилами підсудності ГПК України, справа повинна розглядатись за місцезнаходженням іноземної юридичної особи, тобто не в судах України. Така ситуація вирішується згідно з положеннями ГПК України, якщо у іноземної юридичної особи є філія чи представництво в Україні. Відповідно до ч. 4 ст. 15 ГПК України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої – третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу. Однак і в цьому випадку можуть виникати проблемні ситуації. Наприклад, якщо представництво нерезидента не уповноважене на представництво іноземної юридичної особи в судах України (в довіреності, виданій керівнику представництва, немає такого повноваження або його не передбачено у положенні про представництво). У цьому разі ніхто

не вправі змусити іноземну юридичну особу направити уповноважених представників для розгляду справи в суді України.

У випадку, якщо в іноземної юридичної особи немає представництва на території України та якщо підсудність спору залежить від місцезнаходження цієї юридичної особи, ми вважаємо, справа не може розглядатись господарським судом України. Адже місцезнаходженням юридичної особи, як вже вище відзначалось, відповідно до чинного ЦК України (стаття 93) є адреса органу або особи, які, відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону, виступають від її імені. Так само й у випадках виключної підсудності,

яка визначається за місцезнаходженням майна, можуть виникати проблемні ситуації, якщо майно знаходиться на території іноземної держави.

У такому разі спір за участю іноземної юридичної особи також не може розглядатись у судах України.

Дата добавления: 2014-01-05