Правовий режим дивідендів

- врегульований правом колективної власності порядок визначення розміру, оголошення та виплати акціонерам доходів по акціям з чистого прибутку АТ (ст. 4 „Основні характеристики акцій”, ст. 9 „Виплата доходу по акціям” Закону України „Про цінні папери і фондову біржу”, ст. 15 „Прибуток товариства”, Закону України „Про господарські товариства”...)

! Дивіденд (лат. Quot dividendum est – те, що розподіляється) – (закон) – частина прибутку АТ, яку має отримати власник акції (ст. 4, 5, 9 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу”) (теорія) – це частина чистого прибутку АТ, яка підлягає розподілу і привласненню акціонерами пропорційно вартості належних їм акцій, це сума доходу акціонера на одну акцію

Окреме законодавче визначення дивіденду акціонера – частина прибутку на долю державного майна у статутному фонді АТ.

За правовим режимом дивіденд відрізняється від інших виплат (дистрибуцій) товариства, зокрема від проценту на облігації, так як процент завжди є боргом товариства. Дивіденд стає боргом товариства лише після його оголошення і виплачується тільки з чистого прибутку.

АТ не має права сплачувати дивіденди зі статутного фонду і іншого капіталізованого майна підприємства (ст. 9 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу”, ст. 15 Закону України „Про господарські товариства”).

Юридичною підставою отримання дивідендів є купонні листи на виплату дивідендів (ст. 4 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу”) прикладені до акцій.

в) Управління АТ

Господарські функції і права АТ як суб’єкта права реалізують органи управління. Так як АТ є об’єктом і суб’єктом колективної власності одночасно і є організмом з дуже складною управлінською структурою, то існують:

Функції і повноваження 3-х влад нормативно розмінювані (методом виключення)

Перша влада Загальні збори (врегульовані ст. 41-46 Закону України „Про господарські товариства”) залежно від змісту їх функції кваліфікується на організаційну та фінансово-господарську функції.

Друга влада Правління – орган управління АТ, що здійснює оперативне управління товариством (підзвітний зборам). Збори визначають персональний склад правління, стратегію діяльності. Вирішує будь які питання, крім компетенції зборів та спостережної ради (діє за ст. 23 Закону України „Про господарські товариства”)

Члени правління не можуть бути:

· бути на виборних посадах громадських організацій

· військовими

· МБС

· СБУ

· прокуратури

· суду

· господарського суду

· державного нотаріату

· органів державної влади і управління, які контролюють діяльність товариства

У голови є відповідні представницькі функції, їх можуть надати і членам правління (їх призначають або обирають згідно статуту).

Третя влада Спостережна (наглядова) рада – орган, що реалізує законодавчі та статутні контрольні функції та повноваження акціонерів, як колективного власника.

Мета органу – захист інтересів акціонерів або держави, регламентуючий документ.

(„Положення про спостережну раду”, Кабінету Міністрів України від 19 липня 1993 року (державний інформаційний бюлетень про приватизацію 1993 р. №8 ст. 19))

Ним визначено: склад ради (представники засновників, акціонерів (крім правління), представники обслуговуючих банків + представники трудового колективу для державних власників). Якщо АТ - монополія + представники антимонопольного комітету. Склад формується за рішенням засновників до перших загальних зборів.

Дата добавления: 2014-01-05