Невралгія трійчастого нерва

ХВОРОБИ ПЕРИФЕРІЙНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Основні принципи догляду за неврологічними хворими.

Основні принципи лікування неврологічних хворих.

1. Максимально індивідуалізований підхід до пацієнта.

2. Етіологічна терапія (спрямована на ліквідацію причини захворювання).

3. Патогенетична терапія (спрямована на механізм розвитку хвороби).

4. Симптоматична терапія (спрямована на ліквідацію певних симптомів захворювання).

Основними причинами, внаслідок яких хворі не можуть обслуговувати себе, є рухові порушення, розлади функцій тазових органів, порушення мови та інших функцій кори великого мозку, а також порушення свідомості.

Завданням медичної сестри є повне обслуговування хворих, які не можуть самостійно пересуватись. Комплекс заходів з догляду за ними містить:

· Виконання призначень лікаря (роздача ліків, ін’єкції, профілактика пролежнів, катетеризація сечового міхура, банки, гірчичники тощо).

· Здійснення гігієнічних заходів (умивання хворих, зміна білизни тощо).

· Годування хворих.

· Санітарно-освітня робота.

Доглядаючи за неврологічними хворими, потрібно дотримуватися деонтологічних принципів. Деонтологія (від гр. deon – необхідність, обов’язок) – наука про належне поводження медичного працівника в процесі виконання ним своїх професійних обов’язків. Середні медичні працівники повинні бути завжди ввічливими, уважними, чуйними до хворого, не повинні залишати без уваги жодної скарги і жодного прохання хворого. Виконуючи призначення лікаря, середній медичний працівник має вміти пояснити хворому доцільність лікування, зміцнюючи його віру в лікування і повагу до лікаря.

До периферійної нервової системи відносяться передні й задні корінці спинного мозку, спінальні та черепно-мозкові нерви, сплетення та вузли.

Найчастішими хворобами периферійної нервової системи є неврити і невралгії. При невриті завжди є випадіння функції нерва (рухової, чутливої, вегетативної), тоді як при невралгії функції нерва збережені, а є лише біль.

Причини: інфекційні захворювання, хвороби додаткових пазух носа, зубів, кісток черепа, травми обличчя тощо.

Симптоми: головна ознака – приступ гострого болю в ділянці обличчя. Приступ розвивається раптово і триває від кількох секунд до 1-2 хв. Спочатку біль з’являється в ділянці іннервації однієї з гілок трійчастого нерву, далі він може поширюватися на все обличчя. Інколи він іррадіює у вухо, потилицю, шию, око, зуб. Біль нестерпний.

Під час приступу з’являється гіперемія і набряк відповідної половини обличчя, сльозотеча, гіперсекреція слизу з носа.

При пальпації відмічається болючість у точках виходу гілок трійчастого нерва. Біль провокують дотик до обличчя (в ділянці куркових зон), голосна розмова, холод, жування твердої їжі тощо.

Частота приступів буває різною. Іноді вони повторюються один за одним. При особливо тяжкому перебігу процесу на обличчі можуть з’явитися герпетичні висипи. У таких випадках біль стає пекучим. Герпетичні висипи іноді з’являються на рогівці ока, що викликає зниження зору.

Лікування:

1. Протизапальні засоби.

2. Знеболюючі засоби.

3. Препарати карбамазепінового ряду (фінлепсин, тегретол).

4. Дегідратаційні (лазікс, фуросемід).

5. Вітамінотерапія.

6. Фізіотерапія (голкотерапія, маска Бергоньє).

Догляд за хворими: слід враховувати, що негативні емоції, незручне положення тіла, шум, яскраве освітлення підсилюють біль. Хворі нерідко не можуть розмовляти і жувати (це провокує біль). Під час пароксизму болю з такими хворими краще спілкуватися письмово, годувати рідкою їжею, яка не потребує жувальних рухів.

Дата добавления: 2014-01-05