Обмеження та узагальнення обсягу понять

У повсякденному житті, у спілкуванні ми не завжди маємо на увазі весь обсяг понять, скажімо, коли говоримо «місто», «держава», «наука», «людина», «закон», «товар», «гроші», «зупинка». Ми маємо на увазі, як правило лише частину об’єму цих понять – конкретні і адекватні обставинам різновиди: місто Київ, наука логіка, продовольчий товар, гроші- гривні, певна зупинка.

Таким чином ми подумки здійснюємо перехід від поняття з більшим обсягом (родового) до поняття з меншим обсягом (видового). Ця дія має назву обмеження обсягу поняття. Вона відбувається за рахунок того, що ми до родового поняття додаємо певну видоутворюючу ознаку.

Схематично зображена операція обмеження. Так, скажімо, фахівець-фінансист вирізняє окремий різновид цінних паперів (скажімо, акцію).

Протилежна логічна операція має назву узагальнення – це перехід від видового поняття до родового шляхом відкидання від нього видоутворюючої ознаки.

Наприклад: Студент ДонНУ ® студент; Місто Донецьк ® місто; облігація ® цінні папери; юрист ® адвокат; викладач®людина тощо.

Схематичне зображення показує процес узагальнення поняття «ромб» до найближчого родового «паралелограм».

Ґраничною межею узагальнення є філософські категорії – найбільш загальні універсальні поняття, які відбивають найбільш істотні, закономірні зв’язки і відношення дійсності і пізнання – «матерія», «рух», «простір», «час», «істота», «ідеальне», «свідомість» і т.ін. Теоретична межа обмеження обсягу – одиничний і унікальний представник поняття.

Зауважимо, що як обмеження, так і узагальнення обсягу можна, звісно, здійснювати послідовно до певної межі. Наприклад: людина ® примат ® тварина ® жива істота ® істота.

Дата добавления: 2014-01-05