П Л А Н. 1. Доведення, його структура, різновиди і правила

1. Доведення, його структура, різновиди і правила

2. Спростування, його різновиди

3. Суперечка і дискусія як види аргументації

4. Логічні пастки, способи їх подолання

Теми ДОПОВІДЕЙ

1. Доведення як комплексна форма мислення, його структура

2. Види доведення

3. Правила доведення

4. Спростування, його різновиди

5. Принципова різниця між дискусією та суперечкою

6. Пастки логічного, психологічного, організаційного характеру (на вибір)

7. Стратегія подолання логічних пасток

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення доведенню

2. Окресліть структуру доказу

3. Перерахуйте способи доведення

4. Назвіть правила доказу (стосовно тези, аргументів та демонстрації)

5. Дайте визначення спростуванню

6. Які існують види спростування

7. Яка принципова різниця між суперечкою та дискусією?

8. Які логічні помилки можуть зустрічатися у доказі?

9. Яких логічних пасток може припускатися людина і як це її характеризує?

10. Як долати логічні пастки?

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ (пропонована форма - реферат)

1. Логічні пастки та способи їх подолання

2. Вимоги до сторін у дискусії

3. Роль доведення в повсякденній і професійній практиці

4. Непряме доведення

5. Парадокси

6. Тактика проведення суперечки

Основна ліература для самостійної роботи:

§ Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 219 - 245.

§ Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – С. 239 - 249

§ Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 257 – 267.

§ Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – С. 204 - 219.

§ Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: ЧеРо, 2000 – С. 179 - 194.

§ Войшвилло Е., Дегтярев М. Логика. – Москва: Владос, 2001- С.494 – 513.

Організація самостійної роботи студента

Відповідно до чинних положень про організацію навчального процессу у ДонНУ, самостійна робота студента (далі - СРС) є однією з форм організації навчання, основною формою оволодіння навчальним матеріалом, яка мусить протікати у вільний від навчальних занять час.

Зауважимо, що у даному посібнику (розділ «Модульне планування дисципліни») вже зазначена мінімальна кількість роботих годин студента, які повинні витрачатися на СРС – для повноцінного оволодіння матеріалом кожної з тем.

Автори цього навчально-методичного посібника рекомендують передбачати у СРС принаймні:

- оперативне і вчасне поглиблення теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу шляхом опрацювання відповідних глав базових підручників з логіки;

- вивчення питань, які передбачені для самостійного опрацювання (див. у попередньому розділі або у Програмі дисципліни);

- підготовку до доповіді на семінарському занятті;

- виконання індивідуальних завдань (пропонована форма за данною дисипліною - реферат).

Ця робота є необхідною тому, що для засвоєння курсу “Логіка” на семінарських заняттях потрібно аргументовано та змістовно обговорити питання за темами.

Крім мети отримання позитивних формальних оцінок, СРС поглиблює розуміння проблем, активізує самостійний пошук, систематизує накопичений досвід аналітико-синтетичної роботи, дає можливість підготовки наступних доповідей, повідомлень, рефератів.

Таким чином, для системного та цілісного засвоєння навчальної програми курсу “Логіка” студентові потрібно не лише засвоїти лекційний матеріал, але й:

1. Ознайомитися з планом поточного семінару та рекомендованою літературою до нього.

2. Приступити до підготовки доповіді або реферату.

3. При необхідності отримати консультації викладача з цих питань.

При самостійній роботі студентові необхідно пам’ятати, що семінарське заняття передбачатиме такі форми роботи:

1. Усна відповідь на контрольні питання (їх перелік наведено вище)

2. Письмова робота (самостійна, контрольна) - за завданням викладача

3. Усна доповідь за визначеною планом темою

4. Виступ з тезами реферату

5. Додаткове повідомлення (за попеднім узгодженням теми з викладачем)

6. Доповнення доповіді або відповіді іншого студента

Докладніше про деякі з цих форм роботи на семінарі.

Усна відповідь на контрольне запитання семінару обирається за бажанням викладача чи студента (останнє - за попередньою консультацією) і повинна стисло ввібрати всі головні аспекти проблеми (як теоретичні, так і практичні).

Доповідь – якомога більш ґрунтовне розкриття окремого контрольного питання. Оформлення тексту доповіді - довільне з мінімумом формальних вимог, але виступ перед аудиторією є обов’язковим. Час виступу не повинен перевищувати 7 хвилин. Обов’язковою вимогою, крім цього, є компетентність доповідача щодо матеріалу доповіді.

Доповнення – за бажанням студента більш глибоке роз’яснення певної грані контрольного запитання. Проводиться після базової доповіді.

Виконання індивідуального завдання (ІЗ). Це завершена теоретична або практична робота у межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, одержаних у процесі лекційних та семінарських занять, охоплює один або кілька змістових модулів (тем дисципліни).

ІЗ з логіки може найчастіше протікати шляхом написання реферативної роботи, але при бажанні студент може претендувати на написання статті, тез до виступу на конференції за запропонованою або узгодженою з викладачем тематикою. Орієнтовна тематика реферативних робіт надається (дивись Плани семінарських занять).

Мета ІЗ - самостійне вивчення студентами частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та визначення шляхів практичного застосовування знань з навчального курсу.

Стереотипна схема виконання ІЗ – студент, ознайомившись з переліком тем рефератів, запропонованих у даному посібнику або Програмі дисципліни, може обрати одну за кожним заліковим модулем (загалом – дві). Реферат здає на перевірку викладачеві, тези з нього заслухуються на семінарському занятті.

Щодо формальних вимог до реферативної роботи, то слід зазначити, що він має включати титульний аркуш, зміст, відбиту у ньому чітку структуру, висновки, список використаних джерел, Додатки (за потреби).

Вимоги оформлення посилань, цитат, таблиць, берегів і рисунків – загальнонаукові. Так верхні береги – по 2 см., праві – 1,5 см., ліві – 2,5 см. Розмір кеглю 14, шрифт Times New Roman, міжрядковий інтервал – одинарний.

Орієнтовний обсяг тексту – 15-20 аркушів А4. Чистовик реферату подається на перевірку у переплетеному стані – скажімо, швидкозшивачем.

Найбільш доцільною є побудова реферату з двох розділів – у першому студент має довести своє вміння опрацьовувати літературні джерела за даною темою, у другому – творчо мислити, виявляти аналітико-синтетичні якості мислення, наводити власні приклади тощо. Разом з цим однозначно доцільною є консультація з викладачем – стосвно особливостей структури роботи.

Потрібно добре усвідомити, що підготовка реферату – творча робота, побудована на власному креативному пошуці, внаслідок якої студент-дослідник формулює свої припущення, умовиводи тощо.

Ця робота не має нічого спільного з копіюванням чужого тексту з Інтернету, інших електронних (або будь-яких інших) носіїв інформації. У випадку підозри щодо такої несумлінності студента викладач буде змушений у співбесіді перевірити, чи вільно володіє студент матеріалом, який викладений у тексті під назвою “Реферат”, може його відтворити тощо. Якщо факт неосмисленого копіювання відбуде наочним, то такий текст оцінюватися не буде – це варто пам’ятати. До того ж плагіат з Інтернету легко перевірити за допомогою програми “Антиплаг” або найпростіших пошукових програм.

Дата добавления: 2014-01-05