Додаток

Система оцінювання академічних досягнень студентів

Поточний контроль (max 100 балів)	Загальна кількість Балів (п.5+ п.10)
Зілаковий модуль 1	Сума балів за 1 заліковий модуль	Заліковий модуль 2	Сума балів за 2 заліковий модуль
Форма організації навчальної роботи в аудиторії	Максимальна оцінка ІЗ (одне ІЗ за заліковий модуль 1)	Максимальна оцінка СРС	Залікова модульна робота 1	Форма організації навчальної роботи в аудиторії	Максимальна оцінка ІЗ	Максимальна оцінка СРС	Залікова модульна робота 2
Семірнарське заняття №1 за Темою 1	max 50	max 11	Або відсутня або тестування з максимумом оцінки 50 балів	50 – за будь-якою формою оцінювання знань	Семірнарське заняття №5 за Темою 4	max 50	max 11	Або відсутня або тестування з максимумом оцінки 50 балів	50 – за будь-якою формою оцінювання знань
Семірнарське заняття №2 за Темою 2	max 11	Семірнарське заняття №6 за Темою 5	max 50	max 11
Семірнарське заняття №3 за Темою 3	max 11	Семірнарське заняття №7 за Темою 5	max 50	max 11
Семірнарське заняття №4 за Темою 3	max 11	Семірнарське заняття №8 за Темою 6	max 50	max 11
Примітка – 50 балів за 1 модуль досягається у тому числі за рахунок „бонусів” за присутність на заняттях	Семірнарське заняття №9 за Темою 6	max 50	max 11

Перелік типових задач за темами курсу

Стислий словник логічних термінів.............................................................. 75

Стислий словник логічних символів............................................................. 76

Література для самопідготовки:

1. Навчальна:

1. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. Підручник – К.: Золоті ворота, 1998. – 256 с.

2. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Четверта хвиля, 1998. – 392 с.

3. Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – 336 с.

4. Курбатов В.И. Логика. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. – 512 с.

5. Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – 272 с.

6. Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – 256 с.

7. Берков В.Ф. Логика. – Минск: Тетра Системс, 2001. – 416 с.

8. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: ЧеРо, 2000. – 304 с.

9. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика. – Москва: Владос, 2001. – 528 с.

10. Иванов Е.А. Логика. Учебник. – Москва: БЕК, 1998 – 309 с.

11. Гетманова А.Д. Логика: словарь и задачник. – Москва: Владос, 1998. – 336 с.

12. Мельников В.Н. Сборник задач по логике. – К.: ДонГУ, 1990. – 202 с.

2. Науково-популярна:

1. Ивин А.А. По законам логики. - Москва: Знание, 1983. – 56 с.

2. Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. – Москва: Наука, 1990. – 142 с.

3. Меськов В.С., Карпинская О.Ю. и др. Логика: наука и искусство. – Москва: Наука, 1992. - 254 с.

4. Кэролл Л. Логическая игра. – Москва: МГУ, 1991. – 374 с.

Питання до заліку з курСУ «Логіка»

(орієнтовний перелік)

1. Предмет і загальна характеристика формальної логіки як науки.

2. Пізнання, його види та форми.

3. Історичні умови виникнення формальної логіки, її розвиток.

4. Структура сучасної логіки.

5. Логічна форма думки. Істинність, хибність та правильність міркування.

6. Поняття як форма мислення. Об’єм та зміст поняття.

7. Види понять.

8. Взаємини між поняттями. Обмеження та узагальнення понять.

9. Визначення понять, його правила та види.

10. Прийоми, подібні до визначення понять.

11. Поділ понять, його правила та види.

12. Судження як форма мислення, види суджень.

13. Структура простого судження, його види.

14. Розподіл термінів у простому судженні.

15. Складне судження, його види та істинність

16. Модальні судження.

17. Взаємовідношення між судженнями. Логічний квадрат.

18. Поняття про закон мислення.

19. Закон тотожності, закон суперечності (несуперечності), закон виключеного третього, закон достатньої підстави.

20. Ознаки вірного мислення.

21. Умовивід як форма мислення, загальні особливості, істинність та хибність, види умовиводів.

22. Види дедуктивних умовиводів (силогізм, полісилогізм, ентимема).

23. Умовні та розподільні умовиводи.

24. Види індуктивних умовиводів.

25. Загальна характеристика традуктивних умовиводів.

26. Поняття доведення (доказу), його структура.

27. Види і різновиди доказів. Правила доказу.

28. Поняття спростування. Види спростування.

29. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації.

30. Логічні помилки у доказі, пастки у суперечці і способи їх подолання.

31. Інноваційне управління, роль у ньому логічного мислення.

СТИСЛИЙ Словник логічних термінів

Будь-яка наука має свій базовий категоріальний апарат, який відбиває її сутність у поняттях. Базовими поняттями логіки є такі терміни, які дають її загальну характеристику як науки, збагачують її сенс, розкривають окремі положення і сприяють аналізу та синтезу параметрів цієї науки. Зважаючи на те, що базових понять з логіки досить багато, зосередимось на найбільш важливих та вживаних поняттях формальної логіки. Для зручності тут вони подані у вигляді стислого тлумачного словника.

+ акме – найвища точка – стосовно розвитку особистості, науки, культури, цивілізації тощо;

+ аналіз – розумовий розподіл предмета на складові з виділення окремих його ознак;

+ антиномія – «суперечність в законі» (грецькою) – наявність двох протилежних суджень щодо предмета;

+ антитеза – судження, що суперечить тезі;

+ аргументація – спосіб розмірковування, який включає в себе доведення і спростування, в процесі якого формується переконання в істинності тези або хибності антитези, як в самого доповідача, так і в його опонентів;

+ архе – субстанція, першооснова;

+ дедукція – спосіб мислення від загальної тенденції до часткового випадку;

+ екзистенція – «існування» (лат.);

+ есенція – «сутність» (лат.);

+ індукція – спосіб мислення, що йде від часткової до загальної закономірності;

+ логіка – наука про закони і форми правильного мислення;

+ логос – від грецького «слово» – най частіше - «поняття», «розум», «наука»;

+ поняття – форма мислення, яка відбиває предмети в їх головних і суттєвих властивостях;

+ предикат – поняття щодо ознаки, властивості суб’єкта;

+ предмет – з позицій логіки – матеріальний об’єкт живої та неживої природи, природні явища;

+ синтез – розумове з’єднання складових частин предмета в єдине ціле;

+ суб’єкт – поняття щодо предмету судження;

+ судження – форма мислення, в якій відображені зв’язки предметів та явищ, яка показує наявність чи відсутність предмета як такого, взаємозв’язок між предметами;

+ теза – судження, що утверджує певну думку;

Завершуючи вступ до формальної логіки, мусимо зазначити, що наступні розділи є взаємопов’язаними і відбивають структуру герменевтичного кола – взаємозв’язок цілого і частини.

СТИСЛИЙ СПИСОК ЛОГІЧНИХ СИМВОЛІВ

у символічній (математичній) логіці

а Λ b; a · b; a & b; «а і b»	Кон’юнкція
а V b; а b, «а або b»	Диз’юнкція
а ® b; а É b; «а імплікує b», «якщо а, то b»	Імплікація
а º b; а «b; а» b; «а еквівалентно b», «а, якщо і тільки якщо b»	Еквіваленція
Ø а; «не-а»	Заперечення
($ х), «існує х, яке...»	Квантор існування
(" х), «для всіх х»	Квантор спільності
a, b, c,..., p, q...	Логічні змінні
Є	«належить»

ПІСЛЯМОВА

Отже, підсумовуючи лекційний курс, ми вже разом з читачем можемо ствердно наголосити, що логіка є однією з найбільш значимих дисциплін теоретичного гуманітарного циклу. Наряду з своєю простотою і доступністю, формальна логіка вимагає поваги до раціональних засад мислення. Саме ці якості автори лекційного курсу намагаються закріпити серед студентів і переконати читача в тому, що логіка потрібна не лише на теоретичному рівні, але і на широкому практичному, світоглядному рівні, на рівні повсякденної практики свідомої розвиненої людини.

Так менеджерам і маркетологам знання логіки стануть у пригоді, скажімо, при аналізові товарів за їх суттєвими ознаками, при кваліфікованому доведенні клієнтові переваг тієї чи іншої продукції, при впровадженні інновацій в управлінні. У свою чергу правознавці широко застосовуватимуть отримані знання, зокрема, при спростуванні думок опонента, у дискусії, доведенні, формуванні версій. Соціологи зможуть вірно і точно класифікувати демографічні показники за їх параметральними ознаками.

Іншими словами, ми сподіваємося, що, активно застосовуючи здобуті знання логіки, сучасні студенти і майбутні фахівці зможуть «оживити» будь-яку професійну чи повсякденну практику, перевести її на високий кваліфікаційний рівень майстерності.

Досягнення саме такого стану було базовою метою для колективу авторів даного посібника, який намагався синтезувати класичні творчі доробки фундаторів формальної логіки з певною специфікою економічних, управлінських, правознавчих та гуманітарних спеціальностей. Автори також прагнули використати власний досвід викладання логіки, а також залучити кращі надбання лекційних курсів, прочитаних у інших знаних вузах України.

Чи вдалося нам вирішити це завдання? Очевидно, що на це питання краще можуть відповісти читачі-студенти, яким і адресується наша робота.

Сподіваємося на те, що прочитання цих лекцій сприятиме обговоренню учбових та професійних питань і формуванню гармонійної особистості студента, фахівця-економіста, управлінця, громадянина України.

список методичної літератури

Основна:

13. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. Підручник – К.: Золоті ворота, 1998. – 256 с.

14. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Четверта хвиля, 1998. – 392 с.

15. Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – 336 с.

16. Курбатов В.И. Логика. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. – 512 с.

17. Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – 272 с.

18. Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – 256 с.

19. Берков В.Ф. Логика. – Минск: Тетра Системс, 2001. – 416 с.

20. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: ЧеРо, 2000 – 304 с.

21. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика. – Москва: Владос, 2001 – 528 с.

22. Иванов Е.А. Логика. Учебник. – Москва: БЕК, 1998 – 309 с.

23. Гетманова А.Д. Логика: словарь и задачник. – Москва: Владос, 1998 – 336 с.

24. Мельников В.Н. Сборник задач по логике. – К.: ДонГУ, 1990 – 202 с.

25. Бурега В.В., Пасько Я.І., Білецький В.В., Савенкова М.Є. Логіка: курс лекцій. – Донецьк: ДДУУ, 2004. – 65 с.

26. Методические материалы и практикум по курсу «Логика»/ Составитель В.В.Волошин. – Донецк, ДонНУ, 2006. – 137 с.

Додаткова:

1. Горский Д.П. и др. Краткий словарь по логике. - Москва, 1991.

2. Ивин А.А. Популярная логика. – Москва, 1995.

3. Ивлев Ю.В. Логика. - Москва, 1999.

4. Кириллов В.И., Тарченко А.А. Логика. - Москва, 1987.

5. Светлов В.А. Практическая логика. – Санкт-Петербург., 1995.

6. Яшин Б.Л. Задачи и упражнения по логике. - Москва, 1997.

7. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. - Москва, 1975.

8. Аристотель. Сочинения в 4-х томах. Т.2. Москва, Мысль, 1978 – 687 с.

Дата добавления: 2014-01-05