Класифікація методів економіко-правового аналізу

В процесі економіко-правового аналізу, аналітичної обробки економічної інформації застосовуються різні способи, прийоми та методи.

Способи, прийоми та методи економіко-правового аналізу можна умовно розподілити на таки групи: традиційні; математичні; спеціальні методи, які використовуються у роботі правоохоронних органів.

Традиційні методи – це способи і прийоми економічного аналізу, які знаходили застосування з моменту виникнення економічного аналізу.

До основних традиційних способів і прийомів економічного аналізу можна віднести використання абсолютних, відносних та середніх величин; використання методів порівняння та групування, індексного методу, методу ланцюгових підставок, балансового методу та інші.

Аналіз тих чи інших показників економічних явищ і процесів починається із використання абсолютних величин (обсягу виробництва в грошовому або натуральному вимірнику, обсягу товарообігу, суми основних засобів, виробничих запасів, суми валового доходу та прибутку та ін.). Без застосування абсолютних величин в аналізі, як і в бухгалтерському обліку та статистиці неможливо обходитися.

Абсолютні величини характеризують стан признака явища чи процесу за відповідний час, або за відповідний період.

Абсолютні величини бувають індивідуальні та сумарні.

І ндивідуальні абсолютні величини – це показники, які відтворюють розміри кількісних ознак окремих одиниць сукупності, що вивчається (виробітка одного робітника, вартість одного верстата, потужність одного двигуна та ін.).

Сумарні абсолютні величини – це показники, які можна одержати як суму кількості одиниць сукупності, що вивчається, або значень усіх одиниць відповідної сукупності (загальний обсяг виробленої продукції на підприємстві, виробнича потужність підприємства, вартість основних виробничих фондів та інші.).

Якщо у бухгалтерському обліку абсолютні величини використовуються як основні вимірники, то в економічному та в економіко-правовому аналізі вони використовуються в значній мірі як база для розрахунків середніх і відносних величин.

Відносна величина – це показник, який характеризує кількісне співвідношення двох абсолютних величин, що порівнюються.

Величина, яка є основою для порівняння називається базисним показником, а величина до якої відноситься показник називається базою порівняння.

Відносні величини можуть бути виражені у коефіцієнтах, якщо база порівняння дорівнює 1, або у процентах, якщо база порівняння дорівнює 100, у промілях (‰), якщо база порівняння дорівнює 1000.

У залежності від змісту та значення відносні величини поділяються на: відносні величини виконання бізнес-плану (або планового рівня); відносна величина динаміки; відносна величина структури; відносна величина координації; відносна величина порівняння; відносна величина інтенсивності та інші.

Визначення цих відносних величин не складне і розглядається в курсах статистики.

Розрахунки деяких із відносних величин розглянемо нижче.

Відносна величина динаміки характеризує зміну показника у часі:

1. Порівняння послідуючого показника з попереднім дозволяє отримати відносну величину динаміки з перемінною базою, тобто ланцюгові показники.

Розраховуються вони як співвідношення значень послідуючого і попереднього показників динамічного ряду, помноженого на 100% за формулою:

Іл =

Ап+1 Ап

х 100%

(1.1)

де: Іл – відносна величина показника динамічного ряду зі змінною базою;

Ап+1 – абсолютне значення послідуючого показника динамічного ряду;

Ап – абсолютне значення попереднього показника динамічного ряду.

Наприклад. Обсяг реалізованої продукції на підприємстві «В» за ряд років наведено у таблиці 1.1. Необхідно визначити, як змінюються наведені показники відносно попереднього року (ланцюговий показник).

Таблиця 1.1.

Динаміка обсягу реалізованої продукції на підприємстві «В» та їх відносні показники з перемінною базою

Показники	Роки
1. Обсяг реалізованої продукції (тис. грн.)
2. Відносна величина обсягу реалізованої продукції з перемінною базою (ланцюговий показник), %			111,6	102,3	103,9

Згідно формули 2.1 відносна величина обсягу реалізованої продукції у послідуючому році у порівнянні з попереднім складе:

- для 2 року	Іл^2 =	268	х 100% = 114%
- для 3 року	Іл^3 =	299	х 100% = 111,6%
- і т.д.

Відносна величина динаміки зі змінною базою (ланцюговий показник) показує, як змінюється значення наступного показника відносно попереднього.

Дані табл. 2.1 свідчать, що у другому році обсяг реалізованої продукції, у порівнянні з першим, зріс на 114%; у третьому році, у порівнянні з другим, значення цього показника склало 111,6%. Зріс обсяг реалізованої продукції на 102,3% у четвертому році, відповідно значення третього року; у п’ятому році темп росту реалізованої продукції відносно його значення у четвертому році склав 103,9%. Ці дані свідчать про те, що у 2 і 3 роках темпи росту обсягу реалізованої продукції і відносно до їх значення у попередніх роках були більш високими ніж таких же показників у 4 і 5 роках.

2. Порівняння кожного наступного показника динамічного ряду із початковим (або середнім за ряд років) дозволяє отримати відносну величину динаміки із постійною базою. Цей показник розраховується, як співвідношення послідуючого показника динамічного ряду і його початкового значення (або іншого показника, що прийнято за базу порівняння), помноженого на 100%.

Показник відносної величини динаміки із постійною базою (Іб) розраховується, як:

Іб =

Ап+1 Апб

х 100%

(1.2)

де: Іб – відносна величина показника динамічного ряду з постійною базою;

Апб – абсолютне значення показника, який приймається за базу порівняння.

Наприклад. Обсяг реалізованої продукції на підприємстві «В» за ряд років наведено у таблиці 1.2. Необхідно визначити, як зміняться величини цього показника відносно його значення у першому році, який прийнято за базу порівняння.

Так, відносна величина обсягу реалізованої продукції відповідно значення першого року динамічного ряду складе:

- для другого року	Іб^2 =	235	х 100% = 118,6%
- для третього року	Іб^3 =	248	х 100% = 125,3%
- і т.д.

Таблиця 1.2.

Динаміка обсягу реалізованої продукції на підприємстві «В» та їх відносні показники відповідно показника першого року

(постійної бази)

Показники	Роки
1. Обсяг реалізованої продукції (тис. грн.)
2. Відносна величина обсягу реалізованої продукції відповідно значення цього показника у першому році динамічного ряду (%)		118,6	125,3	134,8	138,4

Розраховані показники свідчать про те, що темп росту обсягу реалізованої продукції на підприємстві у другому, третьому, четвертому та п’ятому роках порівняно з показником першого року динамічного ряду склав відповідно: 118,6%, 125,3%, 134,8%, 138,4%, тобто спостерігається стійка тенденція до збільшення обсягу реалізованої продукції за ці роки.

Відносна величина структури – характеризує склад сукупності, яка вивчається і показує яку питому вагу у загальному показнику складає кожна його частина. Цей показник визначається як співвідношення частки цілого і його загальної величини, помноженого на 100%. У статистиці дані відносні величини називаються питомою вагою.

Відносна величина структури визначається за формулою:

Вс =

Ач Ац

х 100%

(1.3)

де: Вс – відносна величина структури;

Ач – абсолютне значення частки цілого показника;

Ац – абсолютне значення цілого показника.

Наприклад. В державі за рік зареєстровано 617,3 тис. випадків злочинів (дані табл. 1.3. умовні). Необхідно визначити відносні величини структури скоєних злочинів.

Таблиця 1.3.

Види злочинів та їх структура в державі за рік (дані умовні)

Види злочинів	Злочини
Тисяч випадків	У % до загальної кількості
1. Розкрадання державного або колективного майна	130,4	21,1
2. Злочини, які скоєні проти приватної власності громадян	253,4	41,0
3. Грабежі та розбої	32,5	5,3
4. Наймані вбивства	4,9	0,8
5. Зґвалтування	1,8	0,3
6. Інші злочини	194,3	31,5
Усього	617,3

Розраховані дані свідчать про те, що найбільшу питому вагу серед випадків злочинів, які зареєстровано за рік в державі займають злочини, що скоєні проти приватної власності громадян і становлять 41%. Частка злочинів, що пов’язана із розкраданням державного або колективного майна за цей час склала більш як 21% від загальної кількості злочинів, які зареєстровано за рік.

Поряд із розглянутими відносними величинами визначаються і використовуються у економіко-правовому аналізі та аудиті такі відносні величини, як:

- відносні величини координації;

- відносні величини інтенсивності;

- середні величини (середня арифметична, середня гармонічна, середня геометрична);

- розподільчі середні (мода, медіана).

Дата добавления: 2014-01-05