Сутність, предмет, об’єкти, задачі аудиту

ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ ЗА ТЕМОЮ № 4

Додаткова

Основна

Питання з теми

АУДИТ ЯК НЕЗАЛЕЖНА ПЕРЕВІРКА. ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

ТЕМА № 4

4.1. Сутність, предмет, об’єкти, задачі аудиту

4.2. Правові основи і нормативне регулювання аудиторської діяльності

4.3. Організація аудиторської діяльності в Україні

4.4. Види аудиту і аудиторської діяльності. Загальні методичні підходи до аудиторських перевірок

4.5. Прийоми, методи, аудиторські докази. Види аудиторських висновків

Контрольні запитання з теми

ЛІТЕРАТУРА

1. Бабицький А. Ф. Методологія аналізу економічних процесів і управління: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2003 – 128 с.

2. Бандурка А.М., Червяков И. М., Посылкина О. В. Финансово-экономический анализ. Учебник. 1999.

3. Шеремет А.Д. Негашев Е.В. Методика финансового анализа._М. ИНФРА-М, 1999.-208 с.

4. Конспект лекции

1. Атенесян Г.А., Голубятников С.П. Судебная бухгалтерия. – М.: Юридическая література, 1989.

2. Камлик М.І. Судова бухгалтерія. Учебник.-К.: Атика. 2003. 336 с.

3. Куликов А. В., Червяков И. М. Анализ хозяйственной деятельности. – Харьков, 1989.

4. Судебная бухгалтерия: Учебник/ Бандурко А.М., Лукин В.А.(кол. авт.) – Харьков: Изд-во ХНУВД, 2007. – 448 с.

Перехід України до ринкової економіки, розвиток підприємницької діяльності, виникнення нових організаційно-правових форм суб’єктів господарювання і різних форм власності, докорінно вплинули на механізм системи фінансово-господарського контролю.

Поряд з реорганізацією системи державного контролю значного розвитку набув аудит – як незалежна перевірка фінансової діяльності підприємств, установ. На відміну від державного контролю, аудит виконує роль радника, консультанта, помічника. Він не тільки оцінює достовірність фінансової звітності підприємств, установ, законність здійснених господарських операцій, але й допомагає виявити допущені помилки, зловживання, виявити, виправити їх, надати конкретні пропозиції щодо їх попередження.

Поняття аудит (ayditing) у перекладі з латинської означає «слухати», а аудитор – «слухає».

Аудит виник у давні часи (13-17 ст.), як контроль на приватному рівні. Найбільшого розвитку він набув у Стародавній Греції та Римі, на державному – у Вавилоні, Єгипті, Китаї. Згадки про аудиторів у Великобританії містяться в документах, датованих початком 13 ст. (1299 р.).

Офіційно у Великобританії аудит з’явився в середині 19 століття (1853 р.). В Англії закон про обов’язковий аудит було прийнято у 1862 році, у Франції – у 1867 р., в США – у 1937 році.

В Росії аудит з’явився за Петра Першого. Інститут аудиторів був уведений в армії, де аудитори вивчали майнові питання та різного роду конфліктні ситуації.

Починаючи з 1990 років набуває розвитку аудит в країнах СНД. У Російській Федерації, республіці Білорусь, Казахстані, країнах Прибалтики прийнято ряд законодавчих актів про аудиторську діяльність. Основні положення цих документів зводяться до визначення аудиторської діяльності, організаційного та методичного забезпечення аудиту.

Значного розвитку аудит набув в першій половині 20 ст. у зв’язку з розподілом інтересів тих, хто керує підприємством і тих, хто вкладає кошти у його діяльність (власники, акціонери, інвестори). Тобто виникнення і розвиток аудиту, як незалежного органу, пов’язане з необхідністю об’єктивної оцінки звітності акціонерних товариств, холдінгових і страхових компаній, корпорацій, фірм та ін., отримання достовірних даних про їх фінансове положення.

В усіх країнах світу з ринковою економікою існує громадській інститут аудиту зі своїм правовим статусом і організаційним забезпеченням.

В останнє десятиріччя широкий розвиток отримали міжнародні інвестиційні установи, банки, що сприяло розвитку транснаціональних компаній, спільних підприємств, та визвало необхідність створення міжнародних аудиторських фірм, таких як «Ернет і Янг», представництва якої знаходяться у 179 країнах, «Прайс Уотеркаус Куперс» - у 110 країнах, «Артур Андерсон» - більш ніж у 100 країнах світу та інші.

В Україні аудиторська діяльність набула розвитку починаючи з 1993 року, коли було прийнято Закон «Про аудиторську діяльність». Цим законом визначаються організаційні і методичні засади аудиту, порядок проведення аудиторських перевірок (аудиту) і надання інших видів аудиторських послуг, вимоги до аудиторських висновків та офіційних документів та ін.

В економічній літературі є багато визначень аудиту. Так, наприклад, аудит розглядається як процес, під час якого компетентна незалежна особа збирає і оцінює дані про кількісну інформацію, що стосується конкретного суб’єкта, з метою встановлення і відображення у звіті ступеня відповідності наданої інформації нормативним і законодавчим вимогам.

Аудит визначається як незалежна експертиза фінансових звітів та іншої інформації про господарсько-фінансову діяльність суб’єктів господарювання з метою формування висновків про його реальний фінансовий стан.

Аудит розглядається як підприємницька діяльність незалежних перевірок бухгалтерської звітності, платіжно-розрахункової документації і податкових декларацій та інших фінансових зобов’язань і вимог економічних суб’єктів з метою установлення достовірності їх бухгалтерської звітності і відповідності здійснених ними фінансових і господарських операцій нормативним актам, діючих в країні.

Таким чином, сутність аудиту полягає у перевірці бухгалтерської звітності, обліку, первинних бухгалтерських документів та іншої інформації, що стосується фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність і відповідність вимогам законів України та національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку і фінансовій звітності або іншим нормативним документам.

Предметом аудиту є господарські процеси, виражені кількісними і якісними показниками, відповідність і достовірність яких відображена в бухгалтерському обліку і звітності згідно чинного законодавства і нормативних вимог.

Об’єктом аудиту є окремі чи взаємопов’язані економічні, організаційні та інші сторони функціонування господарюючого суб’єкту, стан якого може бути оцінений кількісно і якісно.

Основними видами об’єктів аудиту є:

- економічні результати діяльності: фінансові та техніко-економічні показники (прибуток, рентабельність, платоспроможність, фінансова стійкість, фондовіддача, матеріаловіддача та ін.);

- ресурси: засоби праці (будівлі, споруди, обладнання, їх вартість та використання); предмети праці (сировина, матеріали, напівфабрикати, запасні частини, енергоносії); трудові ресурси, фінансові ресурси, нематеріальні активи та ін.;

- господарські процеси: основне та допоміжне виробництво продукції (послуг), матеріально-технічне забезпечення, збут і реалізація продукції (робіт, послуг), забезпечення фінансовими ресурсами;

- організаційно-правова форма управління: форма власності, сфера діяльності, організаційна структура управління, організаційна структура виробництва і управління;

- методи і функції управління: планування, нормування, облік, контроль, економічний аналіз, регулювання, система стимулювання.

Під час підготовки і проведення аудиту об’єкти дослідження конкретизуються.

Наприклад, аудиторська оцінка стану і ефективності використання матеріальних ресурсів передбачає вивчення всієї їх сукупності: перевірка окремих груп і підгруп ресурсів, одної із сфер діяльності, вимагає вивчення матеріально-технічного забезпечення чи операцій з одним видом матеріалів або його постачальником.

При вивченні ресурсів на стадії зберігання, виробництва і реалізації особлива увага надається дослідженню їх кількості, якості та відповідності нормам витрат, відхиленням від них тощо.

У зв’язку з цим, основними задачами аудиторської діяльності є:

- підтвердження достовірності звітів або констатація їх недостовірності;

- контроль за додержанням законодавства і нормативних документів, що регламентують правила ведення обліку і складання звітності, методології оцінки активів, зобов’язань і власного капіталу;

- підтвердження повноти, достовірності і точності відображення в обліку і звітності витрат, доходів і фінансових результатів діяльності підприємства за період, який перевіряється;

- виявлення резервів раціонального використання власних основних і обігових коштів, фінансових резервів та позикових коштів;

- перевірка відповідності облікової політики, яка прийнята на підприємстві діючому законодавству і нормативним актам.

Аудит як складова економічного контролю дозволяє виявити і розкрити нові можливості підприємницької діяльності, об’єктивно визначити їх ефективність та відповідність чинному законодавству, нормативним вимогам, дослідити організацію виробництва, цільового використання фінансових ресурсів, дотримання технологічної дисципліни і трудових відносин, оцінити достовірність відображення фінансово-господарських операцій в обліку та звітності.

Базуючись на даних аудиторських перевірок, методах і прийомах їх здійснення, проведення економіко-правового аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства і окремих його господарських процесів дасть змогу своєчасно виявити ознаки зловживань, причини злочинів та умови, які сприяють злочинним намірам, розробити пропозиції щодо їх попередження в сфері економіки.

Дата добавления: 2014-01-05