Визначення чисельності окремих категорій персоналу піддприємства

Визначення чисельності персоналу залежить від специфіки підприємства, особливостей його функціонування, належності до певної галузі економіки. Ці розрахунки будуть різними для підприємств масового і серійного виробництва та підприємств одиничного й дослідного виробництва. Крім того, на підпри­ємстві, яке докорінно диверсифікує свою діяльність, такі розра­хунки будуть складнішими, ніж на підприємстві, що тільки розширює обсяги виробництва.

Планування чисельності персоналу на промисловому під­приємстві починається з оцінювання, що передбачає інвента­ризацію робочих місць, виявлення кількості працівників, задіяних у кожній операції, що забезпечує реалізацію кінцевої мети (створення продукції, надання послуг). Аналіз і подальші роз­рахунки проводять за категоріями працівників (робітники, спеціалісти, службовці, керівники), а для кожної з них — за професіями, спеціальностями, кваліфікацією.

До працівників розумової діяльності можна застосувати систему інвентаризації трудових навичок або спеціальностей, тобто реєстрацію про­фесійних навичок службовців із зазначенням кількості праців­ників, які володіють ними.

Розрахунки чисельності спираються не лише на кількісну та якісну оцінку персоналу, але й на можливий рівень його використання та аналіз чинників, що впливають на цей рівень (технічних, організаційних, соціально-економічних).

Об'єктами аналізу в такому разі стають:

· номенклатура виготовлюваної продукції та надання послуг;

· втрати робочого часу та їх причини;

· характер та порівняння технологічних процесів і устаткування;

· прогресивність і відповідність сучасним вимогам організації праці та виробництва;

· рівень мотивації трудової діяльності;

· норми обслуговування та виробітку, рівень фактичного виконання норм тощо.

Таким чином, планову чисельність персоналу окремих кате­горій працівників визначають конкретною специфікою їхньої професійної діяльності та галузевими особливостями функціонування того чи іншого підприємства. Але у всіх випадках вона має базуватися на врахуванні можливої економії витрат праці за чинниками.

Для визначення загальної чисельності промислово-виробничого персоналу на плановий період використовують метод ко­ригування базової чисельності:

де Чпл — загальна чисельність промислово-виробничого персо­налу, необхідна для забезпечення планового обсягу виробництва, осіб;

Чб — чисельність промислово-виробничого персоналу за ба­зовий період, осіб;

AV — плановий темп зростання обсягу виробництва про­дукції, %;

АЧ — сумарна зміна чисельності за факторним розрахунком можливого зростання продуктивності праці, осіб.

Точнішим є метод розрахунку планової чисельності за тру­домісткістю виробничої програми:

де Гсум — сумарна трудомісткість виробничої програми плане

вого року, нормо-год;

Грп — розрахунковий ефективний фонд робочого часу одне

го працівника, год (табл. 4.1);

Кви — середній коефіцієнт виконання норм на підприємстві Планову чисельність основних робітників (Чшл р) за нормам]

виробітку можна обчислити за такою формулою:

де NnJl — обсяг продукції на плановий період, од.;

Нвіір — годинна норма виробітку одного робітника, од.

Планову чисельність основних робітників, зайнятих контролем технологічного процесу, управлінням апаратами, маши­нами, розраховують за нормами обслуговування:

де т0 — кількість одиниць устаткування, що обслуговується;

пзм — кількість змін роботи устаткування на добу;

Но6 — норма обслуговування одиниці устаткування (маши­ни), тобто кількість об'єктів на одного робітника, од.;

Дата добавления: 2014-01-05