Аудит кредитних операцій

Кредитні операції банків підрозділяють на активні та пасивні.

Активні кредитні операції – це операції з кредитування клієнтів і надання кредитів іншим банкам (міжбанківський кредит).

Пасивні кредитні операції – це операції з одержання міжбанківського кредиту в НБУ і в інших банках.

Аудит активних операцій здійснюється з метою:

– перевірки законності здійснюваних банком операцій;

– аналізу й оцінки ризику кредитних операцій;

– оцінки якості управління активними операціями.

Інформаційними джерелами для перевірки кредитних операцій є:

– нормативні документи Національного банку України;

– угоди про надання кредиту;

– угоди і документи про забезпечення зобов'язань з кредитування;

– угоди про заставу майна;

– кредитні справи клієнтів;

– регістри бухгалтерського обліку (меморіальні ордери, особисті рахунки, обігово-сальдові відомості);

– баланси клієнтів і банку.

Як механізм (програма) здійснення аудиту кредитних операцій рекомендується використовувати таблицю 3.3.

Таблиця 3.3

Приблизна програма аудиту кредитних операцій

Аудитором перевіряється	Повинно бути встановлено
Повнота поданих клієнтом документів - одержання кредиту	Наявність необхідних документів згідно вимог
Обгрунтованість відачі кредитів (забезпеченість): – бланкових; банків; – під гарантії страхових компаній; – під заставу Рівні (ступені) ризику	1. Наявність протоколу засідання кредитної комісії з надання позички
2. Наявність розрахунків ступенів ризику
3. Юридична відповідність кредитних угод або документів, що забезпечують виконання зобов'язань з кредитування
Дотримання визначеного нормативними документами НБУ порядку відкриття, ведення і закриття позичкових рахунків	1. Наявність необхідних документів на відкриття позичкових рахунків
2. Наявність розпорядження керівника банку
Правильність нарахування, оформлення і утримання відсотків за позичками	Відповідність нормативним (рекомендаційним) документам і листам НБУ
Наявність простроченої заборгованості з кредитів; правильність її обліку	1. Дотримання строків пролонгування
2. Своєчасне віднесення до простроченої заборгованості
3. Нарахування відсотків за заборгованістю; чи віднесені вони за рахунок власного прибутку
Оцінка стану і реальності простроченої заборгованості	Правильність віднесення простроченої заборгованості до: – сумнівної; – небезпечної; – безнадійної
Наявність і своєчасність створення і використання резерву витрат за позичками	1. Можливість
2. Своєчасність
3. Достатність розмірів
Оцінка виданих кредитів за ступенем ризику	1. Проведення розрахунків за
2. Оцінка ризику видачі кредиту
Своєчасність і правильність списання на результати діяльності безнадійно виданих кредитів	1. За рахунок резерву втрат за позичками
2. За рахунок власного прибутку, що залишається в розпорядженні банку (спецфондів)

Найбільш типовими порушеннями, що можуть бути виявлені при перевірці кредитних операцій, є:

– недостатнє обгрунтування виданих позичок;

– невірне нарахування відсотків;

– несвоєчасне віднесення прострочених позичок на призначений для цього рахунок;

– відсутність або недостатній розмір резерву на можливі збитки за позичками;

– юридична неправомірність кредитних і заставних угод і відносин і т. ін.

Як свідчить практика, у кредитних справах найчастіше відсутні:

– документи, що підтверджують цільове використання кредитних коштів;

– акти перевірки цільового використання;

– акти перевірки стану забезпечення;

– акти перевірки фінансового стану позичальника у період кредитування;

– актуальна фінансова звітність позичальника.

Дата добавления: 2014-01-05