Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Категорії діалектики




Читайте также:
  1. Базові категорії психології особистості: індивід, особистість, індивідуальність
  2. Генезис категорії фінансів
  3. Добро» і «зло» – вихідні етичні категорії
  4. Дози опромінення для різних груп критичних органів осіб категорії А та Б, мЗв/рік
  5. Земельний фонд України і його характеристики. Економічні категорії земель.
  6. Категорії машин та обладнання, що підлягають оцінці
  7. Категорії особливостей технічних систем
  8. Категорії та види стандартів
  9. Лекція 3. Етичні категорії
  10. Лекція 5. Предмет естетики. Основні категорії
  11. Модуль 2. Основні категорії економічного аналізу

Поняття, категорії, філософські категорії. Функції філософських категорій. Категорії –це найбільш загальні поняття, через які визначаються (у тій чи іншій області знання) окремі, більш конкретні поняття. Наприклад, у кібернетиці до категорій відносяться поняття “інформація”, “система”, “модель” та ін.; у фізиці – це поняття “маса”, “енергія”, “поле” і ін. У випадку ж філософських категорійдоводиться говорити не просто про високий ступінь загальності, а про усезагальність, тобто застосовність таких понять принаймні для трьох уже згадуваних сфер буття – природи, суспільства і духовної сфери (свідомості, пізнання і т.п.). Поняття, що мають значний ступінь узагальненості входять у концептуальну мову багатьох наукових дисциплін (але які не відносяться до філософських категорій), називають часто загальнонауковими поняттями(див. докладніше: [20]). Таким чином, поняття за ступенем узагальненості можна розділити на три групи: а) конкретно-наукові (“балки”, “ферма”; “баріонне число”, “кварк”, “глюон”); б) загальнонаукові (“система”, “модель”, “концепція”, “гіпотеза”) і в) філософські категорії (“світ”, “буття”, “рух”, “об'єкт”).

Серед різноманіття функцій філософських категорій виділимо три основні:

1) Логічна.У цьому випадку філософська категорія як поняття виступає формою мислення. Людина не може мислити, не використовуючи категорій (інша справа – усвідомлює вона це чи ні), тим більше якщо мова йде про філософські міркування.

2) Гносеологічна. У цьому випадку філософська категорія виступає свого роду “сходинками пізнання”: у змісті категорії акумульований духовний (пізнавальний у тому числі) досвід людства. Наприклад, те, що ми сьогодні знаємо про простір (з фізики, хімії, психології, математики і т.п. – що узагальнюється у філософії), істотно відрізняється від того трактування змісту категорії “простір”, що ми знайдемо, наприклад, у “Метафізиці” Аристотеля.

3) Онтологічна. У цьому випадку філософська категорія виступає як своєрідна “призма”, через яку суб'єкт, що її використовує, “дивиться на світ”. Іншими словами, за допомогою філософських категорій можна світ мов би “розчленувати” на окремі ділянки, упорядковуючи спосіб його освоєння. Таке “членування” світу іменують у філософії категоризацієюдійсності. У цьому плані зустрічається ще одна метафора, використовувана тими філософами, що будують системи категорій: у цьому випадку система категорій – це свого роду мережа, яка “накидається” філософом на дійсність.

Подібну процедуру філософи змушені проводити, якщо мають намір своїми концепціями відобразити навколишню дійсність якомога повніше, всебічно. При цьому свої концепції вони будують як системикатегорій, що покликані в остаточному підсумку відобразити єдність світу. Серед перших систем категорій відзначимо систему Платона, складену з таких базових категорій: “суще”, “рух”, “спокій”, “тотожність”, “відмінність”; систему Аристотеля, складену, відповідно, з категорій: “сутність”, “якість”, “кількість”, “відношення”, “місце”, “час”. Більш пізня система І. Канта складається з чотирьох взаємопов’язаних блоків (підсистем) категорій: а) “кількість” (“єдність”, “безліч”); б) “якість” (“реальність”, “заперечення”, “обмеження”); в) “відношення” (“субстанція”, “причина”, “взаємодія”); г) “модальність” (“можливість”, “дійсність”, “необхідність”).



Сучасні філософи в основному відмовилися від спроб побудови універсальних систем категорій, які (системи) претендували б на абсолютний статус як єдино правильно відображаючі об'єктивну дійсність. Діалектичні концепції відображають не тільки єдність світу, але й – це особливо важливо – його суперечливість, що знаходить своє вираження, наприклад, у таких “парних” категоріях, як: “одиничне і загальне”, “зміст і форма”, “явище і сутність”, “причина і наслідок”, “необхідність і випадковість”, “можливість і дійсність”.

Категорії діалектики, про які піде мова, головним чином відносяться до концептуальної мови детермінізму, тому що сама діалектика може розглядатися як одна з його версій. Проте почнемо з категорій, що до зв'язків (як ключового поняття детермінізму) прямого відношення не мають.

Одиничне і загальне. Під одиничниму предметі (чи об'єкті; тут обидва ці поняття можна вживати як синоніми) звичайно мають на увазі те, що притаманне тільки йому й відсутнє в інших предметах. Відповідно, під загальниму предметі мається на увазі те, що притаманне не тільки йому одному, але що можна знайти й в інших предметів, що, у свою чергу, можуть утворити певний клас. Область застосовності категорії “одиничне” – це, наприклад, унікальні аспекти буття людини, будь-які подробиці і деталі в якому-небудь описі і т.д. Область же застосовності категорії “загальне” охоплює, наприклад, предметну область будь-якого природничонаукового закону чи теорії.

У міркуваннях про співвідношення загального й одиничного з погляду діалектики часто використовується і категорія “особливе”, що займає мов би проміжне положення між ними. Стосовно загального вона може виконувати роль одиничного, а стосовно одиничного – відповідно, роль загального. Те загальне, котре не може бути особливим, називають загальним. Візьмемо, наприклад, дану книгу, що має зараз перед собою читач. Вона, як матеріальний об'єкт, є частказагальногосвіту матеріальних об'єктів, але в той же час це не просто матеріальний об'єкт, а особливийоб'єкт – елемент підкласу книг. Однак ця книга – одинична, навіть унікальна в тому розумінні, що має, наприклад, на даній сторінці саме таку кількість букв і інших символів, чого, може бути, не можна сказати про якусь іншу книгу.

Зміст і форма. Ця пара категорій виражає, так би мовити, “складеність” об'єкта (предмета), його організацію і будову. Хоча в історії філософії таке трактування було далеко не єдиним. Наприклад, Аристотель розглядав форму як організуючий фактор буття, як активну силу, яка упорядковує пасивну матерію за аналогією із ситуаціями людської творчості (вплив гончара на глину, скульптора на мармур і т.д.). В даний час під змістомоб'єкта мається на увазі сукупність його елементів і зв'язків між ними. Формоюж об'єкта називають спосіб організації його змісту.

Явище і сутність. Функціональна значимість цієї пари категорій відноситься головним чином до області теорії пізнання і епістемології, і вони використовуються частіше при розгляді пізнавальних ситуацій. Явищамизвичайно називають те, що безпосередньо дається суб'єкту, для збагнення чого досить чуттєвого ступеня пізнання. Явище – це, як правило, зовнішня сторона об'єкта, пізнавана органами чуття. Сутністьже – це найчастіше внутрішня сторона об'єкта, для пізнання якої чуттєвого ступеня вже недостатньо. Більш того, у філософії (онтології) уже з часів античності було усвідомлено, що сутність змінюється не так, як змінюються явища. Слідом за Платоном її стали поміщати в особливий, надматеріальний світ.

Діалектика розглядає співвідношення явища і сутності об'єкта як суперечливу єдність його природи (адже саме в даному випадку слово “природа” позначає походження і сутність чогось), нерозривну єдність протилежних його сторін. Недіалектичний підхід до співвідношення явища і сутності можна знайти в таких філософських концепціях, як кантівске вчення про “речі в собі” (абсолютний розрив зв'язку між явищем і сутністю і протиставлення сутності явищам), емпіризм і феноменологія (абсолютизація гносеологічного статусу явищ), платонізм і ессенціалізм (абсолютизація гносеологічного статусу сутності).

А тепер звернімося до філософських категорій, що безпосередньо виражають своїм змістом зв'язкиу світі. Про ці зв'язки ми вже вели мову в п. 6.2., де розглядали їхнє різноманіття в рамках концепції детермінізму; однак тепер ми звернемося до категоріального статусу цих зв'язків, тобто репрезентації їх за допомогою відповідних категорій (у даному випадку – категорії діалектики).

Розглядаючи тут причинність (тобто взаємодію причиниі наслідку), ми будемо мати на увазі не стільки особливості причинно-наслідкових зв'язків як таких, а їхній діалектичний характер і його вираження в категоріях діалектики. Діалектичність зв'язку будь-яких двох явищ чи подій полягає в тому, що: 1) одне (наприклад, причина) не може існувати без іншого (тобто причинно-наслідковий зв'язок – нерозривний, не має “пустоти”); 2) зв'язок цих явищ – суперечливий (тобто одне і те ж явище чи подія може бути і причиною, і наслідком); 3) їхній зв'язок – нелінійний (тобто одна причина може привести до декількох наслідків, а наслідок може бути результатом дії декількох причин). Однак ті істотні особливості причинних зв'язків, про які йшла мова в п. 6.2., залишаються в силі. Категорія “причина” означає таке явище чи подію, що: а) передує іншому явищу чи події (називаному наслідком) і б) породжує інше явище чи подію. Діалектика причини і наслідку полягає в тому, що, по-перше, причина обов'язково породжує якийсь наслідок, і останній зовсім не обов'язково єдиний; по-друге, будь-який наслідок є результатом дії якоїсь причини, і остання зовсім не обов'язково єдина і, по-третє, наслідок може впливати на причину, що його породила, (тобто має місце так званий зворотний зв'язок).

Необхідність і випадковість –так само, як і причина та наслідок, є парними категоріями діалектики. Категорія “необхідність” виражає в об'єктах і зв'язках їхній стійкий, істотний, закономірний характер. Категорія “випадковість” виражає в об'єктах і зв'язках їх нестійкість, яка обумовлена частіше зовнішніми обставинами від перетинання незалежних причинних рядів. Діалектика необхідності і випадковості полягає в нерозривному зв'язку між ними (у відсутності, наприклад, “чистої” необхідності, абсолютно ізольованої від випадковості). Будь-яке явище в одній системі відносин може розглядатися як необхідне, а в іншій – як випадкове (див. [23]).

Можливість і дійсність –співвідносні філософські категорії, що характеризують два основних ступеня становлення і розвитку об'єкта чи явища. Категорія “можливість” виражає об'єктивну тенденцію становлення предмета чи явища, а “дійсність” – відповідно, виражає реально (як то кажуть, “насправді”) існуючий предмет чи явище як результат реалізації якоїсь можливості. Діалектичність зв'язку можливості і дійсності не допускає розглядати їх ізольовано один від одного. Можливість за певних умов неодмінно переходить у дійсність; остання ж не може розглядатися інакше, як реалізована можливість. Розрізняють абстрактну (формальну) і реальну (конкретну) можливості. Абстрактна можливість характеризує відсутність принципових перешкод для становлення предмета (“усе можливо, що не суперечить собі”), однак для її здійснення немає всіх необхідних умов. Реальна можливість має для своєї реалізації всі необхідні умови: прихована в дійсності, вона за певних умов стає новою дійсністю. Зміна сукупності умов визначає перехід абстрактної можливості в реальну, а остання перетворюється в дійсність.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

Що таке діалектика? Як вона зв'язана з концепцією детермінізму?

Що Ви можете сказати про розвиток уявлень про діалектику?

Які особливості античної діалектики?

Що таке а) об'єктивна діалектика? б) суб'єктивна діалектика?

Який внесок Г.Гегеля в розробку діалектики?

У чому специфіка підходу К.Маркса і Ф.Енгельса до діалектики?

Виявіть основний зміст закономірностей діалектичних зв'язків (законів діалектики). У чому специфіка кожної (кожного) з них?

Які основні функції філософських категорій?

Яке співвідношення філософських категорій і загальнонаукових понять?

Які Ви знаєте спроби систематизації філософських категорій.

Розкрийте діалектику причини і наслідку. Які ознаки причинного зв'язку?

Розкрийте зміст категорій, що безпосередньо відносяться до зв'язків.

 

ЛІТЕРАТУРА

Філософія. Підручник для ВУЗів (ред. Г.А. Заїченко). – К., 1995, розд. 6.

Введение в философию. Учебник для ВУЗов (ред. И.Т.Фролов). Часть 2. – М., 1989, С. 96-114, 119-123; глава 7, пп.5,6,7

Філософія. Підручник (ред. М.І.Горлач та ін.). 2-е вид. – Харків, 2000, розділ 5

Философия. Учебное пособие (ред. Е.В.Осичнюк). – К., 1994, разд. 6,7.

Енгельс Ф. Діалектика природи. // Маркс К., Енгельс Ф. Твори, 2-е вид. – Т. 20, С. 128-136.

 

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ, ТЕСТИ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

7. 1. Проаналізуйте співвідношення концепцій детермінізму і діалектики.

7. 2. Що є предметом діалектики? Зіставте його

а) із предметом детермінізму;

б) із предметом якої-небудь конкретної наукової дисципліни.

7. 3. Які особливості античної діалектики?

7. 4. Сформулюйте одним умовним (імплікативным) реченням суть:

а) закону єдності і взаємодії протилежностей;

б) закону взаємного переходу кількісних і якісних змін;

в) закону заперечення заперечення.

7. 5. Роз'ясніть світоглядне і методологічне значення закону взаємного переходу кількісних і якісних змін.

7. 6. Як Ви розумієте співвідношення кількісних і якісних змін у розвитку суспільства? Аргументуйте свою відповідь, у тому числі конкретним прикладом.

7. 7. Роз'ясніть світоглядне і методологічне значення закону єдності і взаємодії протилежностей.

7. 8. У чому полягає відмінність логічних протиріч від протиріч об'єктивної дійсності?

7. 9. Чи існують протиріччя в мисленні людини? Якщо так, то які саме протиріччя мають місце? Яку роль вони грають і як вирішуються?

7. 10. Поясніть специфіку діалектичних протиріч у суспільстві. Яку роль вони грають – позитивну чи негативну? Чи сприяють вони прогресу суспільства?

7.11. Як Ви думаєте, чому закон єдності і взаємодії протилежностей часто називають ядром діалектики?

7.12. Роз'ясніть світоглядне і методологічне значення закону заперечення заперечення.

7.13. Як Ви розумієте зміст гегелівських тріад?

7.14. Виявіть специфіку прояву законів діалектики в розвитку суспільства. Як ця специфіка виявляється в реаліях сучасної України?

7.15. Що значить бути діалектиком? Які принципи діалектичного мислення Ви знаєте? Приведіть приклад діалектичного підходу до якого-небудь явища чи процесу.

7.16. Поясніть, яке співвідношення понять “розвиток” і “прогрес”? [варіанти відповіді: а) збігаються; б) не мають нічого спільного; в) збігаються частково; г) одне з них є окремим випадком іншого]. Проілюструйте прикладами з історії.

7.17. Які функції категорій діалектики? Чи може людина обійтися без категорій?

7.18. Приведіть приклади і зіставте дві альтернативні позиції з питання про природу загального (загальних понять).

7.19. .Які недіалектичні концепції співвідношення одиничного і загального Ви знаєте? Поясніть, у чому їхня суть?

7.20. Поясніть, що таке зворотний зв'язок і в чому його специфіка? До яких категорій діалектики він має відношення?

7.21. Приведіть приклад ситуації, у якій те саме явище може виступати і як причина, і як наслідок.

7.22. Роз'ясніть діалектику необхідності і випадковості в таких явищах: а) розпад Радянського Союзу; б) транспортна аварія; в) травматизм на виробництві; г) обрання народних депутатів; д) радіоактивний розпад.

7.23. Чи завжди можливість необхідним чином переходить у дійсність? Аргументуйте свою відповідь.

7.24. Приведіть приклад і поясніть зміст недіалектичного підходу до співвідношення сутності і явища.

7.25. Розкрийте діалектику форми і змісту в процесі розвитку. Поясніть чи можуть різні змісти мати одну форму. Чи може один і той же зміст мати різні форми? Приведіть приклади.

7.26. Приведіть приклад і поясніть зміст недіалектичного підходу до співвідношення змісту і форми.

7.27. До яких практичних наслідків приводить визнання існування в природі і суспільстві:

а) тільки необхідності;

б) тільки випадковості?

7.28.* В одному з філософських трактатів читаємо: «Процес зворотного зв'язку носить характер «подвійного заперечення». Каузальний фактор вторинної системи «заперечує» наслідок, викликаний каузальним фактором первинної системи; а наслідок вторинної системи заперечує дія каузального фактора первинної системи, тобто коректує його так, щоб нейтралізувати перше заперечення» [21]. Дайте філософський коментар цьому тексту. З якими філософськими категоріями діалектики асоціюється зміст цього фрагменту? Спробуйте проілюструвати міркування автора на конкретному прикладі зворотного зв'язку.

7.29.* Проаналізуйте засобами діалектики (наприклад, за допомогою категорії діалектичного заперечення) міркування про нігілізм із роману І.С.Тургенєва “Батьки і діти” (розділ 5).

7.30.* Приведіть приклад ситуації, у якій теж саме явище в одній системі відносин виступає як необхідність, а в іншій – як випадковість.

7.31.* Дайте філософський коментар (з огляду на діалектичну традицію) такому фрагменту зі знаменитого твору класика природознавства Ч. Дарвіна “Походження видів”: «Природний добір щодня, щогодини розсіює по усьому світу дрібні зміни, відкидаючи хибні, зберігаючи і складаючи гарні, працюючи нечутно, невидимо, де б і коли б тільки не випала нагода, над удосконаленням кожної органічної істоти відносно умов її життя, органічних і неорганічних» [22].

7.32.* Якщо організм – це цілісна єдність, то в якому смислі складові властивості суть його частини?

7.33.* Ознайомтесь із фрагментом “Науки логіки” [Мир философии, ч.1. - М., 1991. – С. 395-397] і дайте відповіді на такі питання:

а) що таке діалектичний метод з точки зору Гегеля;

б) як Гегель оцінював діалектичну думку в історії філософії і чому; чи погоджуєтесь Ви з такою оцінкою;

в) як Ви розумієте зміст останнього речення із цього фрагменту.

 

ТЕМИ ДЛЯ РЕФЕРАТІВ, ДОПОВІДЕЙ І КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Розвиток уявлень про діалектику

Об'єктивна і суб'єктивна діалектика: їхнє трактування в історії філософії

Діалектика як форма детермінізму

Ідеї діалектики у філософії Нового часу

Діалектика в німецькій класичній філософії

Розвиток як предмет діалектики

Діалектика і конкретні науки про розвиток

Ідеалістична і матеріалістична діалектика

Закономірності діалектичних зв'язків

Г. Гегель і К. Маркс про закони діалектики

Ідеї діалектики після К. Маркса: негативні і позитивні концепції

 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Аверьянов А.Н. Системное познание мира. – М.,1985

Кедров Б.М. Беседы о диалектике. – М.,1984

Необходимость и случайность. – К.,1988

Сущность и явление. – К.,1987

Спор о диалектике // Вопросы философии, – 1995. – № 1. С. 118-158 (статьи К. Поппера, В. Н. Садовского, В. А. Смирнова, В. С. Швырева)

Проблемы диалектики // Вестник МГУ, серия: Философия, – 1998.– №№ 3,4 (статьи А. М. Ковалева, В. А. Яковлева, Л. В. Бабаковой)

 





Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 1918; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2019) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.012 сек.