Потреба з’єднань, частин та підрозділів у матеріальних засобах

Вступ

Матеріально-технічне забезпечення

Київ-2012

ФОНД МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Навчальна дисципліна: “Тактична та тактико-спеціальна підготовка”

Заняття: лекція № 10

  Тема №7. Тилове забезпечення військ.   Заняття № 2. Організація матеріального забезпечення військ.  

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Кафедра військової підготовки

ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедривійськової підготовки   А.О. ЕСАУЛОВ “____” ____________ 2012 року

ЛЕКЦІЯ

з навчальної дисципліни

“ТАКТИЧНА ТА ТАКТИКО-СПЕЦІАЛЬНА ПІДГОТОВКА”

Тема № 7: Тилове забезпечення військ. (Слайд № 1)

Заняття № 2: Організація матеріального забезпечення військ.

Навчальний час – 2 год.

Для студентів кафедри військової підготовки національного університету біоресурсів і природокористування України спеціальності 261000 “Застосування автомобільних з’єднань, військових частин і підрозділів”

Навчальна та виховна мета:

1. Дати студентам систематизовані основи наукових знань з матеріального забезпечення військ.

2. Виховувати у студентів почуття відповідальності за організацію тилового забезпечення, творчість та ініціативу.

Обговорено та схвалено на засіданні ПМГ-1 “___” _________ 2010 року Протокол №____

Київ-2012

Зміст

І. Вступ

ІІ. Навчальні питання: (Слайд № 2)

1. Потреба з’єднань, частин та підрозділів у матеріальних засобах.

2. Військові запаси матеріальних засобів, їх призначення, розміри, ешелонування та джерела поповнення.

3. Порядок забезпечення частин і підрозділів матеріальними засобами.

ІІІ. Заключна частина

Література: (Слайд № 3)

1. Керівництво щодо організації накопичення, утримання та використання непорушних запасів техніки тилу та інших матеріальних засобів у Збройних Силах України.

2. Боевой устав Сухопутных войск, часть 1 (Дивизия, бригада, полк) - М.: Воениздат, 1989, ст. 608-614, 625, 626.

3. Наставление по войсковому тылу (Дивизия, бригада)- М.: Воениздат, 1988, ст.14-49; 104-114.

4. Войсковой тыл. Учебник, ч. I - Л.: ВАТТ, 1986, гл. 2.

5. Військовий тил. Навчальний посібник, частина 1 – Київ.: НАОУ, 2000, гл. 3, гл. 7

Методичні матеріали.

Інтерактивна дошка.

Слайди по темі № 7/2 (№1-29)

Завдання на самостійну роботу: (Слайд № 28)

1. Вивчити рекомендовану літературу та доповнити конспект лекції записами в робочому зошитах з питань обчислення потреби в матеріальних засобах. Дати визначення РПО.

2. Отримати план семінару та підготувати конспективні відповіді в робочих зошитах.

Безперебійне (Слайд № 4) забезпечення частин і підрозділів матеріальними засобами - одне з найважливіших завдань військового тилу та одна з вирішальних умов досягнення перемоги у бою.

У зв’язку з якісними змінами зброї, технічного оснащення і способів ведення бойових дій значно зросла потреба військ у матеріальних засобах та істотно розширилась їх номенклатура.

Матеріальне забезпечення (Слайд № 4) у з`єднаннях і частинах організовується та здійснюється з метою своєчасного і повного задоволення потреб частин (підрозділів) у матеріальних засобах - усіх видах озброєння, бойової та іншої техніки, ракетах, боєприпасах, ракетному паливі, пальному, продовольстві, речовому, інженерному, хімічному, квартирному та іншому майні, матеріалах та спеціальних рідинах різного призначення, а також у воді.

Організація матеріального забезпечення у з’єднаннях, частинах і підрозділах полягає:

у прийнятті рішення на матеріальне забезпечення і його планування;

у визначенні порядку і черговості забезпечення частин і підрозділів матеріальними засобами та їх підвезення;

у постановці завдань на підвезення, виділенні транспортних засобів і засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт;

у підготовці складів до приймання і видачі вантажів, призначенні маршрутів транспортних засобів та їх супроводженні;

в установленні порядку передачі матеріальних засобів споживачам;

у призначенні і підготовці районів приймання - передачі матеріальних засобів та вирішенні інших організаційних питань.

Одне з головних завдань (Слайд № 5) матеріального забезпечення - підвезення озброєння, техніки, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів, які мають важливу роль у забезпеченні бойової готовності військ.

Несвоєчасне забезпечення матеріальними засобами набагато знижує бойові можливості частин і підрозділів. Тому як вид тилового забезпечення матеріальне забезпечення є основним.

Забезпечення частин (підрозділів) озброєнням, бойовою та іншою технікою, ракетами та боєприпасами одночасно є важливим завданням спеціально-технічного забезпечення.

Успіх матеріального забезпечення (Слайд № 5) частин і підрозділів у ході бойових дій досягається завчасним створенням та правильним ешелонуванням необхідних запасів матеріальних засобів, безперебійним поповненням їх витрати і втрат.

Потреба з`єднань (частин, підрозділів) (Слайд № 6) у матеріальних засобах на бойові дії та пересування визначається з урахуванням встановлених їх витрат та необхідних запасів на кінець періоду бойових дій (пересування).

Обчислення (Слайд № 7) потреби і облік забезпеченості військ матеріальними засобами здійснюється у розрахунково-постачальних одиницях (РПО), а також у інших одиницях виміру (масі, об`ємі, штуках та інших).

Під розрахунково-постачальною одиницею (Слайд № 7) розуміють умовно прийняту величину, яка застосовується для визначення забезпеченості військ матеріальними засобами, обчислення потреби у них, а також при установленні норм витрати і запасів.

У Збройних Силах (Слайд № 8) розрахунково-постачальними одиницями умовно прийняті: по боєприпасах - бойовий комплект; по пальному і рідкому ракетному паливі - заправка; по продовольству - добова видача; по хімічному майну - комплект і зарядка; по інших матеріальних засобах - комплект.

Бойовий комплект - (Слайд № 9) встановлена кількість боєприпасів на одиницю озброєння (автомат, карабін, гвинтівку, пістолет, кулемет, міномет, гармату та інші) чи на бойову машину (танк, бойову машину піхоти, бронетранспортер тощо). Бойовий комплект з`єднання (частини, підрозділу) обчислюється на все озброєння.

Заправка пального - (Слайд № 9) його кількість, що вміщується у паливну систему машини (агрегату) або забезпечує встановлений запас її ходу (час роботи). Заправка визначається: для гусеничних машин, колісної військово-інженерної техніки та вертольотів - місткістю основних баків та додаткових ємностей, які конструктивно входять у їхні паливні системи; для колісних машин (крім військово-інженерних) - кількістю пального, яке забезпечує запас ходу їх на встановлені наказом Міністра Оборони України відстані (які визначаються за основними нормами витрати), а для агрегатів - встановленою кількістю часу їх роботи. Заправка пальним з`єднання (частини, підрозділу) нараховується на всю наявну за обліком техніку.

Добова видача - (Слайд № 10) кількість продуктів, яка належить за встановленими нормами для харчування однієї особи на добу. Добова видача з`єднання (частини, підрозділу) нараховується на його обліковий склад.

Комплект - (Слайд № 10) набір приладдя (інструментів, запасних частин, предметів речового та іншого майна), складений за визначеним переліком та у встановлених кількостях.

Зарядка - (Слайд № 10) кількість спеціальних речовин (твердих, рідких, розчинів тощо), які вміщуються в основні ємності спеціальних машин та приладів.

Кількісні показники (Слайд № 11) розрахунково-постачальних одиниць на одного військовослужбовця, на одиницю озброєння і військової техніки є величиною постійною і установлюються постановами Кабінету Міністрів і наказами Міністра Оборони України, а на військові формування (з’єднання, частину, підрозділ) - перемінною величиною, яка залежить від ступеню укомплектованості особовим складом, технікою і озброєнням.

Обчислення потреби (Слайд № 12) у матеріальних засобах, здійснюється: у наступі - на день бою; в обороні - на весь період оборони з подальшим уточненням по днях бою; при здійсненні пересування - на всю його протяжність з подальшим уточненням на кожний добовий період.

Потреба у матеріальних засобах, (Слайд № 13) як правило, визначається по двох періодах: на підготовку до бойових дій (здійснення пересування) і на ведення бойових дій (здійснення пересування).

Вихідними даними (Слайд № 14) для визначення потреби у матеріальних засобах на бій (пересування) є установлені для з’єднання - командуючим армійським корпусом, для частини - командиром з’єднання, для підрозділу - командиром частини (з’єднання) норми витрати і запаси на початок та кінець дня (періоду) бою (пересування). Крім того, необхідно мати дані про наявність матеріальних засобів у з’єднаннях, частинах, підрозділах на час проведення розрахунків.

Формула для розрахунку потреби у виді матеріальних засобів на один із періодів може бути викладена як: (Слайд № 15)

,

де: - потреба у матеріальних засобах, т;

- установлена норма витрати матеріальних засобів, РПО;

- запаси на кінець періоду, РПО;

- наявність на початок періоду, РПО;

- маса РПО даного виду матеріальних засобів, т.

Потреба у матеріальних засобах визначається: в пальному, продовольстві і речовому майні - начальниками відповідних служб тилу з’єднання (частини); в боєприпасах до наземної артилерії, мінометів і ПТКР - штабом ракетних військ і артилерії з’єднання (начальником артилерії частини); в боєприпасах до танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів і стрілецької зброї - штабом з’єднання (частини); в зенітних боєприпасах і ракетах - начальником ППО з’єднання (частини); в інших матеріальних засобах - начальниками відповідних служб з’єднання (частини).

Основним фактором, який визначає потребу в матеріальних засобах на день бою, є установлені їх витрати. Норми витрат матеріальних засобів для кожного з’єднання, частин, підрозділу установлюється вищим командуючим об’єднанням (командиром з’єднання, частини) з урахуванням завдань, які виконуються та відпущених ресурсів.

Передбачувані витрати матеріальних засобів на бій (пересування) можуть змінюватись у значних межах. Основними факторами, які впливають на витрати матеріальних засобів є: (Слайд № 16) бойовий і чисельний склад з’єднання, частини, підрозділу; вид на напруженість бойових дій; глибина бойового завдання (протяжність маршу); масштаби застосування високоточної та інших видів зброї; роль і місце з’єднання, частини, підрозділу у бою (похідному порядку); бойові якості та характер дій противника; умови місцевості, пора року, характер погоди; ступінь підготовленості розрахунків, екіпажів, стан озброєння, техніки та інші фактори.

Бойовий і чисельний склад з’єднань і частин, наявність і якість озброєння і техніки визначають кількісні показники розрахунково-постачальних одиниць (бойового комплекту, заправки, добової видачі та інших), таким чином впливають на потребу у матеріальних засобах, яка відображена масою.

Вид та напруженість (Слайд № 17) бойових дій безпосередньо впливають на інтенсивність застосування озброєння і техніки. Наприклад, при подоланні підготовлених оборонних рубежів противника, або при наступі у високих темпах, на значну глибину, військами витрачаються у великих кількостях всі види матеріальних засобів, особливо пальне і боєприпаси. Потреба у пальному на витрати при цьому в середньому за добу може досягати 0,35-0,64 запр, у боєприпасах - від 0,4 до 2,0 бк і більше. Витрати боєприпасів у наступі на противника, який відходить, зменшується на 35 - 45%.

У обороні війська ведуть у більшості випадків боротьбу з противником, який наступає. Війська використовують інженерні споруди, у менших масштабах здійснюють переміщення. Тому витрати пального і деяких інших видів матеріальних засобів, а також зношування і вихід з ладу техніки, можуть бути меншими ніж у наступі. Разом з тим значно зростає потреба у інженерному майні, що необхідно враховувати при плануванні підвезення.

Витрати пального визначаються напруженістю роботи машин, яка у свою чергу прямо залежить від глибини бойового завдання з’єднання, частини, підрозділу, з урахуванням додаткових коефіцієнтів (маневрування, умов руху, допоміжних елементів маршу), які впливають на витрату пального.

Для забезпечення особового складу з’єднання, частини, підрозділу їжею кожен день витрачається одна добова видача продовольства.

Крім боєприпасів, пального та продовольства, у сучасному бою витрачається значна кількість інших матеріальних засобів, зокрема інженерного, хімічного, бронетанкового, автомобільного майна і майна зв’язку. Загальна потреба у цих матеріальних засобах механізованої (танкової) бригади за день напруженого бою, як показують розрахунки і досвід навчань, може досягати у наступі до 10 %, у обороні - до 20 % від маси витрати боєприпасів і пального.

При обчисленні потреби пальному, продовольстві, речовому та іншому майні, необхідно враховувати наявність матеріальних засобів у з’єднаннях, частинах і підрозділах на розрахунковий час, їх витрати при підготовці та в ході бою і установлені запаси на початок і на кінець дня (періоду) бою (пересування).

Визначення потреби з’єднань (частин, підрозділів) у матеріальних засобах з урахуванням запасів на кінець кожного дня бою (пересування) викликане необхідністю виконувати бойові завдання вночі та у наступні дні бойових дій. При визначенні норм утримання запасів матеріальних засобів у з’єднаннях, частинах та підрозділах враховуються передусім інтереси автономності військ у тиловому відношенні. Так, при діях з’єднань, частин і підрозділів на ізольованих напрямках, на островах і в інших складних умовах розміри запасів, як правило, підвищуються.

Наявність матеріальних засобів у військах на кінець кожного дня бою, як правило, повинна відповідати нормам утримання військових запасів. При цьому норми запасів на кінець бою (пересування), залежно від конкретних умов, можуть не відповідати тим нормам, які установлені на початок бойових дій (пересування).

Бойові втрати (Слайд № 17) боєприпасів, пального, продовольства та інших матеріальних засобів у сучасному бою можуть досягати 25 - 30 % і більше від витрати. Ці втрати виникають при знищенні противником бойової техніки і транспортних засобів підрозділів і частин матеріального забезпечення з запасами матеріальних засобів. Бойові втрати матеріальних засобів приблизно пропорційні втратам з’єднань, частин, підрозділів у особовому складі, озброєнні, бойовій та іншій техніці. І все ж втрати матеріальних засобів необхідно враховувати. Це викликане необхідністю постійно мати у розпорядженні командирів резерв матеріальних засобів для своєчасного поповнення можливих їх втрат та вирішення завдань, які раптово виникають. Необхідно зазначити, що приведені дані про втрати орієнтовні, їх величина у різних умовах обстановки може бути різна. Величина втрат залежить від завдань, які виконуються військами, впливу противника, характеру його дій та масштабів застосування різних видів зброї.

Дата добавления: 2014-01-05