Військові запаси матеріальних засобів, їх призначення, розміри, ешелонування та джерела поповнення

Важливою умовою (Слайд № 18) досягнення безперебійності у матеріальному забезпеченні з’єднань, частин, підрозділів і кожного військовослужбовця у ході бойових дій (пересування) є постійне поповнення витрати матеріальних засобів шляхом їх регулярного підвезення. Але у сучасній бойовій обстановці безперебійне підвезення не завжди можливе. Тому для (Слайд № 18) гарантованого матеріального забезпечення у з’єднаннях, частинах, підрозділах, при особовому складі, бойовій техніці і озброєнні утримуються військові запаси матеріальних засобів. Наявність запасів у військах дозволяє командирам з’єднань, частин і підрозділів впливати на боєздатність підпорядкованих частин і підрозділів та безперебійно забезпечувати їх за будь-яких умов обстановки.

З`єднання, частини та підрозділи повинні постійно мати в установлених розмірах військові запаси матеріальних засобів. (Слайд № 19) Вони утримуються та перевозяться в частинах і підрозділах матеріального забезпечення бригад, полків, батальйонів і дивізіонів, а також в бойових та інших машинах, при гарматах, мінометах, кулеметах, в ремонтних і медичних частинах (підрозділах) та при особовому складі. Розміри військових запасів за видами матеріальних засобів та їх ешелонування визначаються відповідними наказами Міністра оборони України.

Розміри військових запасів (Слайд № 19) матеріальних засобів установлюються з урахуванням забезпечення автономності дій з’єднань (частин), а також відповідно до можливостей і умов підвезення. При середній напруженості бойових дій у механізованих (танкових) бригадах вони, як правило, (Слайд № 20) повинні забезпечувати потребу у матеріальних засобах протягом 4 - 6 діб, а по продовольству - протягом 9 діб. Відповідно до обстановки та бойового завдання, що виконується, у з`єднанні (частині, підрозділі) рішенням вищого командуючого (командира) можуть створюватись додаткові запаси матеріальних засобів.

Норми запасів при підготовці до бойових дій (пересування) установлюються: для з’єднань - командуючим об’єднанням; для частин - командиром з’єднання; для підрозділів - командиром частини. Вони указуються: по боєприпасах - у бойовому наказі, по матеріальних засобах служб тилу - в розпорядженні по тилу з’єднання (частини), по інших матеріальних засобах - в розпорядженнях з видів забезпечення.

Успіх безперебійного матеріального забезпечення частин і підрозділів досягається не тільки створенням необхідних запасів, але і правильним їх ешелонуванням. Ешелонування запасів по глибині створює сприятливі умови для їх розосередження, підтримання рівня достатньої забезпеченості частин (підрозділів), ефективного використання транспортних засобів і збереження матеріальних засобів від одночасного знищення ударами противника.

Особливе значення ешелонування запасів матеріальних засобів набуває у сучасних умовах. З прийняттям оборонної доктрини необхідно вирішити питання розосередження запасів по всій глибині оборони, визначити, що утримувати у смузі забезпечення і т.д.

Військові запаси поділяються (Слайд № 21) на витратну частину та недоторканий (для пального - незнижуваний) запас. Витратна частина призначена для забезпечення бойових дій та задоволення поточних потреб військ. Недоторканий (незнижуваний) запас призначений для вирішення непередбачених завдань і витрачається з дозволу командира частини, а у випадках, які не терплять зволікання, - з дозволу командира батальйону (дивізіону) з подальшою доповіддю про це старшому начальнику. Цей запас складають: одна (три) добовидачі продовольства, які знаходяться у особового складу (в бойових машинах); частина боєприпасів, які знаходяться у солдат, сержантів, офіцерів, при кулеметах, мінометах, гарматах та бойових машинах (0,1 бк); 0,2 запр. пального у баках бойових та транспортних машин.

Витрачені чи знищені противником при підготовці та в ході бойових дій військові запаси матеріальних засобів повинні бути негайно поповнені.

Запаси матеріальних засобів з метою збереження їх від зараження радіоактивними, отруйними речовинами та бактеріальними (біологічними) засобами, зберігаються та перевозяться, як правило, в тарі або укритими.

У зв’язку з необхідністю підвищення автономності з’єднань і частин в бойових діях у сучасних умовах виявляється тенденція до зростання норм утримання запасів матеріальних засобів у різних ланках військового тилу.

Досвід командно-штабних навчань та навчань з військами показав, що установлені військові запаси з деяких видів матеріальних засобів не забезпечують необхідної автономності бойових дій військ.

Відповідно до обстановки і бойового завдання з’єднання (частини, підрозділу) рішенням вищого командуючого (командира) можуть створюватись додаткові запаси (Слайд № 20) боєприпасів, пального, а інколи і інших матеріальних засобів. По пальному, наприклад, вони створюються у тарі на бойових і транспортних машинах, а у необхідних випадках - і в резервуарах (тарі) в транспортних засобах з’єднання, частини, підрозділу. Додаткові запаси боєприпасів створюються шляхом ущільненого завантаження тягачів і автомобільних підрозділів підвезення. Крім того, для артилерії і мінометів, які приймають участь у артилерійській підготовці, додаткові запаси боєприпасів викладаються на вогневих позиціях у розмірах, запланованих для витрати до зміни вогневих позицій. Додаткові запаси можуть створюватись і по інших видах матеріальних засобів.

Розміри додаткових запасів залежать від завдань, які виконуються з’єднанням (частиною, підрозділом), характеру можливих дій противника, можливостей транспортних засобів, а також від умов і місця утримання цих запасів. Досвід навчань з (Слайд № 20) військами показує, що додаткові запаси пального можуть утримуватись при машинах у розмірах: автомобільного бензину - 0,2 - 0,25 запр. і більше (у дрібній тарі), дизельного палива - 0,4 запр. (у бочках на танках, де це передбачено).

Додаткові запаси боєприпасів, які створюються при артилерійських системах шляхом ущільненого завантаження артилерійських тягачів, у середньому можуть складати 0,25 бк, а на вогневих позиціях артилерійських батарей - до 1,0 бк і більше.

Військові запаси матеріальних засобів, які витрачені при підготовці і в ході бою та знищені противником, поповнюються на підставі зведень по тилу, а також донесень і заявок, що подаються начальниками відповідних служб з’єднання (частини). Командири підрозділів про витрати, втрати і наявність матеріальних засобів, а також про потребу в них доповідають по команді.

В ході бойових дій важливу роль (Слайд № 22) у своєчасному і повному задоволенні потреби частин і підрозділів у матеріальних засобах буде грати маневр запасами матеріальних засобів. Основними формами маневру є: переадресування автомобільних підрозділів (колон) з матеріальними засобами, які знаходяться в дорозі; перерозподіл запасів між частинами (підрозділами); переключення всіх чи більшості транспортних засобів бригадної (полкової) ланки тилу на підвезення будь-якого одного, найбільш необхідного в даний момент виду матеріальних засобів (боєприпасів, пального тощо); тимчасове прикріплення частин, яким вкрай необхідні матеріальні засоби, на забезпечення із інших джерел.

Переадресування автомобільних підрозділів (колон) з матеріальними засобами, які знаходяться у дорозі, проводиться при різких змінах обстановки. Ця форма маневру запасами знаходить широке застосування у військовій ланці тилу, тому що вона дозволяє у короткі строки і ефективно впливати на поповнення запасів в частинах (підрозділах).

Перерозподіл запасів між частинами (підрозділами) у окремих випадках може бути єдино можливою і найбільш складною формою маневру запасами. Це пов’язано з вилученням і передачею матеріальних засобів з найбільш забезпечених частин (підрозділів) у ті, що забезпечені менше.

Переключення усіх або більшості транспортних засобів на підвезення якогось одного, найбільше необхідного у даний час виду матеріальних засобів, може бути викликане підвищеною потребою у ньому частин (підрозділів), великими втратами, перервою у підвезенні і т.п. Ця форма маневру запасами може знайти широке застосування при обмеженій кількості транспортних засобів.

Тимчасове прикріплення частин (підрозділів), яким необхідні матеріальні засоби, на забезпечення з інших джерел може здійснюватись у обстановці, що ускладнює чи виключає поповнення запасів матеріальних засобів раніше установленим порядком.

Централізовані поставки здійснюються через промислові підприємства всіх галузей господарства України, які виробляють необхідне озброєння, військову техніку та інші матеріальні засоби.

Матеріальні засоби доставляються на централізовані стаціонарні бази і склади, у бригади матеріального забезпечення центру, бригади матеріального забезпечення оперативного командування, корпусні бригади матеріального забезпечення, звідки вони розподіляються і підвозяться в окремі батальйони матеріального забезпечення з’єднань чи безпосередньо у роти, взводи матеріального забезпечення частин (взводи забезпечення підрозділів і на вогневі позиції артилерії).

У загальному обсязі матеріальних засобів, які витрачаються військами, централізовані поставки займають головне місце, тому вони є основним джерелом матеріального забезпечення.

Джерелами поповнення матеріальних засобів у з’єднаннях, частинах, підрозділах, крім централізованого постачання, можуть бути заготівля з місцевих ресурсів та трофеї, а також зняття встановленим порядком придатних агрегатів, вузлів та деталей із списаних з обліку вітчизняних та трофейних машин, які не підлягають відновленню.

Заготівля з місцевих ресурсів проводиться за вказівкою вищого командування рішенням командирів з’єднань (частин) через місцеві органи влади.

Матеріальні засоби, які заготовляються, перевіряються на зараженість (продовольство та фураж, крім того, підлягає ветеринарно-санітарній експертизі), обліковуються та витрачаються в рахунок планового забезпечення за встановленими нормами. При необхідності використання для потреб з’єднань (частин) продовольчих тварин, вони повинні підлягати ветеринарному обстеженню.

Як показав досвід Великої Вітчизняної війни, у низці операцій багато з’єднань інколи повністю або частково задовольняли свої потреби у фуражі, м’ясі, овочах та інших продуктах за рахунок заготівель з місцевих ресурсів. Так у жовтні - грудні 1944 року 63 сд 4 А було заготовлено та відпущено на забезпечення частин: зерна - 25 т, картоплі і овочів - 176 т. З 13 січня 1945 року дивізійною групою заготівель 32 сд цієї ж армії було заготовлено: зерна - 315 т, картоплі - 71 т, сіна - 128 т, великої рогатої худоби - 566 голів. У цілому в роки минулої війни з виходом наших військ на територію інших держав, потреба з’єднань і частин у продовольстві за рахунок заготівель з місцевих ресурсів і трофеїв задовольнялась в середньому на 77 - 79%. В сучасних умовах це джерело матеріального забезпечення також може зберегти своє значення.

Трофеї, захоплені у противника, можуть по деяких видах матеріальних засобів бути значним джерелом забезпечення части (підрозділів). Так, 4 АК за період бойових дій у відриві від основних сил армії з 19 по 23 листопада 1942 року захопив у противника чотири продовольчих склади, чотири склади пального, п’ять складів речового майна і 950 автомобілів. Це дозволило корпусу провести заправлення техніки пальним і одночасно дещо полегшило роботу тилу армії. За період Вітебсько-Віленської операції з 23 червня по 21 липня 1944 року трофейним відділенням 277 сд 5А у лісі південніше Вільно було виявлено 94 т продовольства, 800 бочок і 400 бачків під пальне.

Збирання трофейних матеріальних засобів проводиться призначеними для цього командами, які створюються за розпорядженнями командирів з`єднань, (частин). За необхідності до їх складу виділяються спеціалісти від родів військ та служб. Діями команд керують заступники командирів з`єднань (частин) з тилу.

Трофейні матеріальні засоби, які придатні до використання, обліковуються в з`єднаннях (частинах) і витрачаються в рахунок планового забезпечення з дозволу старших начальників. Допускається використання без дозволу старших начальників тільки тих трофейних озброєння, техніки і майна, які можуть бути негайно спрямовані проти ворога чи для задоволення інших невідкладних потреб частини (підрозділу), про що їх командири доповідають по команді. Трофеї, які не можуть бути використані на місці, підлягають евакуації і передачі за призначенням.

Перед використанням і евакуацією трофейні матеріальні засоби перевіряються на вибуховонебезпечність і зараженість (тварини - щодо благополуччя відносно заразних захворювань). Продовольство, пальне, медикаменти і фураж використовуються для забезпечення з`єднань (частин) тільки після лабораторних аналізів і отримання висновків про придатність цих матеріальних засобів і порядок їх використання, а тварини - за висновками фахівців ветеринарної служби.

В період Великої Вітчизняної війни в ремонтних частинах (підрозділах) з’єднань (частин) у значних кількостях використовувались агрегати, вузли і різні деталі, зняті із списаних танків, автомобілів та іншої техніки. Це джерело забезпечення буде використовуватись і в сучасних умовах.

Придатні агрегати, вузли і деталі із списаної з обліку техніки знімаються і оприбутковуються в ремонтно-евакуаційних частинах, з`єднання; в окремих випадках зняття і використання їх може здійснюватись безпосередньо в частинах з дозволу відповідного вищого начальника служби.

Крім того з’єднання (частини) можуть своїми силами і засобами виготовляти деякі матеріальні засоби. У період Великої Вітчизняної війни силами військових ремонтних частин і підрозділів у значному обсязі виготовлялись різні деталі, запасні частини для техніки, а також предмети речового майна.

Раціональне використання кожного з перелічених джерел забезпечення, збереження і економні витрати матеріальних засобів дають можливість безперебійно, своєчасно і повністю забезпечувати ними частини і підрозділи.

Дата добавления: 2014-01-05