Краткий конспект лекций

Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення.

Модифікація висновку незалежного аудитора.

Модифіковані висновки - це такі висновки, що мають не безумовно-позитивне висловлення думки аудитора, тобто висновки, відмінні від безумовно-позитивних.

МСА 701 "Модифікація висновку незалежного аудитора" встановлює стандарти та надає рекомендації щодо модифікацій висновку (пояснювального параграфу, умовно-позитивного висновку, відмови від висловлення думки, негативного висновку).

Текст аудиторського висновку модифікується для таких випадків, як:

1. Питання, що не впливають на думку аудитора:(пояснюючий параграф

2. Питання, що впливають на думку аудитора: умовно-позитивна думка; відмова від висловлення думки;негативна думка.

Виконання завдань з аудиту спеціального призначення регулюється МСА 800 "Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення".

До завдань з аудиту спеціального призначення відносяться завдання з аудиту:

· повного пакету фінансових звітів, складених відповідно до іншої всеохопної основи бухгалтерського обліку;

· компоненту повного пакету фінансових звітів загального або спеціального призначення, наприклад, окремого фінансового звіту, конкретних рахунків, елементів рахунків або статей у фінансовому звіті

· виконання контрактних угод;

· узагальнених фінансових звітів.

Перед тим, як почати виконувати аудиторське завдання спеціального призначення, аудитор повинен переконатись, що угода із замовником визначає точний характер завдання, а також форму і зміст висновку, який буде наданий.

Плануючи аудиторську роботу, аудитор повинен чітко розуміти мету використання інформації, що міститься у висновку, а також те, хто, ймовірно користуватиметься цією інформацією. Щоб уникнути використання аудиторського висновку в непередбачених цілях, аудитор може зазначити у висновку, з якою метою він надається, і викласти будь-які обмеження щодо його розповсюдження та використання.

Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення має стандартну структуру (за винятком висновку про узагальнені фінансові звіти).

В аудиторському висновку доцільно зазначити мету, з якою він надається та обмеження щодо його розповсюдження та використання (для уникнення використання його в непередбачених цілях).

по дисциплине «Введение в общую и сравнительную психологию»

Термин «психология» образован от греческих слов psyche - душа, психика и loqos - знание, осмысление, изучение.

Психика есть форма активного отображения субъектом объективной реальности, возникающая в процессе взаимодействия высокоорганизованных живых существ с внешним миром и осуществляющая в их поведении(деятельности) регулятивную функцию. Психика – это свойство высокоорганизованной животной материи головного мозга отражать окружающую действительность, строить на этой основе неотчуждаемый от субъекта образ этого мира, с помощью которого происходит регуляция поведения и деятельности человека.

Сознанием обычно называют свойственный человеку способ отношения к объективной действительности, опосредованный всеобщими формами деятельности людей.

В системе наукпсихологии должно быть отведено совершенно особое место, т.к., во-первых, это наука о самом сложном, что пока известно человечеству, - о психике. Во-вторых, психология находится в особом положении потому, что в ней сливаются объект и субъект познания. Задачи психологии неизмеримо сложнее задач любой другой науки, ибо только в ней мысль совершает поворот на себя. Только в ней научное сознание человека становится его научным самосознанием. В-третьих, особенность психологии заключается в ее уникальных практических следствиях: познавая себя, человек себя изменяет.

Наиболее существенными критериями научного познания в психологии являются: 1) объективность, т.е. стремление к получению объективной истины (истины, не зависящей от субъектив­ных желаний и предпочтений исследователя; ранее даже го­ворили: "истины, не зависимой от сознания ученого"); 2) детерминизм как стремление вскрыть и исследовать закономерную взаимообусловленность изучаемых в науке яв­лений.

Детерминизм - причинная обусловленность, всеобщая закономерная связь природы, общества, мышления, закономерная и необходимая зависимость психических явлений от порождающих их факторов.

В психологии отчетливо пред­ставлены два вида детерминизма: причинный и целевой де­терминизм.

Дата добавления: 2014-01-05