Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття – форма мислення, у якій відображені істотні ознаки предметів та явищ, узяті в єдності




Загальна характеристика поняття як форми мислення

План

2.1. Загальна характеристика поняття як форми мислення.

2.2. Зміст та обсяг понять.

2.3. Види понять.

2.4. Відношення між поняттями.

2.5. Операції над поняттями, їх класами.

2.5.1. Узагальнення та обмеження понять.

2.5.2. Визначення понять.

2.5.3. Поділ понять.

Необхідність вивчення цієї теми зумовлюється тим, що мислення сучасної людини носить переважно понятійний характер, тобто, як ми пам’ятаємо, перехід від чуттєвого пізнання до абстрактного мислення відбувається у формі понять. Але також ми переконалися, що відбувається в нас цей процес більшою частиною стихійно-неусвідомлено. Мистецтво оперування поняттями не дане людині від народження. Воно формується та розвивається лише у практиці мислення. Значення логіки тут у тому, що вона допомагає зробити цей процес усвідомленим, а отже, більш стислим, інтенсивним та плідним.

Нагадаємо визначення поняття.

Для утворення поняття необхідно виділити істотні ознаки предмета. Це досягається за допомогою логічних прийомів: порівняння, аналізу, синтезу, абстрагування й узагальнення.

Щоб скласти поняття про предмет, треба перш за все порівняти даний предмет з іншими предметами, знайти ознаки, які роблять його схожими з одними та відрізняють від інших предметів. Наприклад, ручка буде мати істотну загальну ознаку з олівцем (предмети для письма), але не з блокнотом.

Таким чином, логічний прийом, що встановлює схожість або відмінність предметів дійсності, називається порівнянням. Порівнюючи ряд предметів, ми встановлюємо наявність у них певних спільних ознак, що притаманні певній групі предметів.

Щоб виділити ознаки предмета, треба у думці розчленувати предмет на його складові частини, елементи, сторони. Уявне розчленування предмета на складові частини називається аналізом. Це може бути у прямому сенсі розбір на частини – взяли, розібрали ручку, впевнилися, що головна її частина – стержень, який пише, значить, це й є істотна ознака. Але це може бути просто аналіз різних сторін для знаходження істотних ознак. Наприклад, якщо взяти ряд предметів – барабан, кашкета, парасольку та пістолет, і почати виділяти в них різні спільні ознаки. Так, перші три предмети – кругле, натягнуте. Йдемо далі. Перший, другий і четвертий можуть бути пов’язані з військовою службою. Не зупиняємося, пробуємо виділити ще які-небудь сторони. Третя спроба: кашкет, парасолька та пістолет – засоби захисту. Ми бачимо, що ця ознака – істотна, оскільки описує призначення цих предметів у всіх випадках, тому саме вона дозволяє їх об’єднати в одне поняття.

Вивчивши окремі деталі, необхідно відновити у мисленні предмет у цілому. Уявне поєднання частин предмета, розчленованого аналізом, називається синтезом. Синтез – прийом, протилежний аналізу. Разом із тим обидва прийоми передбачають і доповнюють один одного. Після того, як ми виділили істотні ознаки та здійснили синтез, ті самі предмети сприймаються зовсім в іншій якості.

Виділивши за допомогою аналізу ознаки предмета, ми з’ясували, що одні з цих ознак мають істотне значення, інші такого значення не мають. Зосереджуючи свою увагу на істотному, ми абстрагуємося від неістотного. У нашому прикладі ми змогли абстрагуватися від таких зовнішніх ознак предметів, як круглість, натягнутість і т. д.

Уявне виділення окремих ознак предмета і відволікання від інших ознак називається абстрагуванням. Розглянути який-небудь предмет абстрактно – значить відволіктися (абстрагуватися) від інших ознак.

Ознаки предметів, що вивчаються, ми можемо поширити на всі схожі предмети. Ця операція здійснюється шляхом узагальнення, тобто прийому, за допомогою якого окремі предмети на основі притаманних їм однакових властивостей об’єднуються у групи однорідних предметів. Завдяки узагальненню істотні ознаки, виявлені в окремих предметів, розглядаються як ознаки всіх предметів, до яких можна застосувати дане поняття. Так, ознака «захисний засіб», виявлена в названих вище предметів, може бути розповсюджена й на інші предмети – зварювальну маску, акваланг і т. д.

Таким чином, встановлюючи схожість (або відмінність) між предметами (порівняння), розчленовуючи схожі предмети на елементи (аналіз), виділяючи істотні ознаки й відволікаючись від неістотних (абстрагування), з’єднуючи істотні ознаки (синтез) та поширюючи їх на всі однорідні предмети (узагальнення), ми утворюємо одну з основних форм абстрактного мислення – поняття. Поняття виконують дві основні функції.

1) Пізнавальна. Будучи результатом попереднього пізнання, вони служать потім засобом подальшого пізнання. Це здійснюється на основі такої операції, як застосування поняття або підведення під поняття. Наприклад, виробивши поняття «речовина» шляхом узагальнення твердих тіл, рідин та газів, ми поширюємо його на нові види речовин, наприклад, на плазму.

2) Комунікативна. Поняття – засіб спілкування.

Тепер, коли ми узнали, як утворюються поняття, можна приступати до їх вивчення.

2.2. Зміст та обсяг понять

Зміст поняття – це ознаки поняття, складові елементи поняття. Ознаки – це те, чим одне поняття відрізняється від іншого. Ознаки бувають істотними й неістотними. Істотні ознаки – це ті ознаки, без яких поняття не може існувати. Істотних ознак усього дві – ознака роду та видова відмінність.

Родова ознака є поняття класу, до якого ми вводимо інше поняття. Видова відмінність – ознака, яка виділяє поняття з ряду йому подібних. Годинник: родова ознака – «вимірювальний прилад», видова відмінність – «показує час».

Неістотні ознаки бувають двох видів: власні та невласні (випадкові).

Власна ознака – це така ознака, котра властива всім речам даного класу й може бути виведена з істотної. Шкала відліку часу – це власна ознака поняття «годинник». Будь-який годинник має шкалу відліку. Невласна (випадкова) ознака – це така ознака, котра спостерігається у деяких речей даного класу й не може бути виведена з істотних. Наприклад, жовтий колір корпуса годинника – ознака випадкова.

Звичайно, все це може здатися дуже нудним. Але той, хто зможе розібратися в ознаках предметів та явищ, відділити істотне від неістотного, той розуміє, що слід боятися не грому, а блискавки, і йому якось спокійніше живеться. Легше відділити видимість від суті.

Обсяг поняття – це сукупність предметів та явищ, на котрі воно поширюється. Сукупність предметів (явищ), що входять до обсягу поняття, називається логічним класом. Так, до класу дерев входять усі дерева, які росли, ростуть і будуть рости на нашій планеті.

Окремі, одиничні предмети класу називаються індивідами або елементами класу (множини). Наприклад, «місто Київ» – елемент класу міст. Для того, щоб визначити, чи входить той чи інший елемент до певного логічного класу (множини), необхідно виходити зі змісту поняття.

Множина (клас) включає в себе не лише окремі елементи, але й їхні сполучення, що мають спільні істотні ознаки, яких немає в інших елементів того самого класу (множини). Ці сполучення називаються підмножинами множин або підкласами. Наприклад, клас договорів складається з окремих конкретних договорів, які є його елементами. З цих елементів можна скласти підкласи договорів підряду, постачання, позики і т. д.

Будь-який елемент може стати класом по відношенню до поняття з меншим обсягом, і будь-який клас може стати елементом (або підкласом) по відношенню до поняття з більшим обсягом.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 1076; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.