Математичні методи в мовознавстві

Соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи.

Методи соціолінгвістики – синтез лінгвістичних і соціологічних процедур. Серед них виділяють методи польового дослідження (методика збирання матеріалу) і методи соціолінгвістичного аналізу зібраного матеріалу (обробка інформації). До перших належать різні форми опитування (анкетування, інтерн’ювання), а також безпосереднє спостереження, експериментування, вивчення документальних джерел (матеріали перепису населення, статистичних та інших довідників).

Суть психолінгвістичного методу полягає в тому, що з його допомогою передбачається обробка й аналіз тих мовних фактів, які можна одержати від інформантів у результаті спеціально організованих експериментів. В основі використання психолінгвістичної методики в дослідженні мовних явищ лежить розуміння мови як системи, наявної в свідомості людини, що уможливлює звернення до мовця як експерта, здатного оцінювати мовні факти. У сучасній лінгвістиці практикують два види психолінгвістичних досліджень: а) дослідження фізіологічних реакцій організму людини у процесі її мовленнєвої діяльності (породження й сприймання мовлення); б) аналіз мовленнєвих реакцій та оцінок мовних явищ інформантами в умовах впливу на них мимовільних або цілеспрямованих мовленнєвих стимулів.

Застосування кількісного критерію в мовознавчих дослідженнях відоме з давніх часів, але особливо активне використання математичних методів у вивченні мови почалося в середині ХХ ст. стимулом послужили перспективи машинного перекладу. У процесі обробки текстів для їх уведення в машину було одержано різноманітні кількісні оцінки окремих фактів мови, які згодом виявилися корисними не тільки для створення математичних моделей мови, а й для лінгвістичної теорії. Оскільки мова – це імовірнісна, а не жорстко детермінована система, то для її пізнання квантитативні методи, пов’язані з дослідженням частотних, імовірнісних, гра дуальних та інших нелогічних характеристик, не тільки бажані, але й необхідні.

Розрізняють кількісні й статистичні методи. Кількісні методи зводяться до простого підрахунку частоти вживання мовних одиниць. Статистичні методи передбачають використання різних формул для виявлення правил розподілу мовних одиниць у мовленні, для виміру зв’язків міжмовними елементами, для встановлення тенденцій у розвитку та функціонуванні мови для встановлення залежності між якісними й кількісними характеристиками мови.

Математичні методи мають самостійну цінність у дослідженні мови і, крім того, можуть входити як складова частина в інші методи. Останнім часом використання цих методів до вивчення мовного матеріалу значно зросло, і можна говорити, що в математичній лінгвістиці виокремилися два розділи, або напрями – лінгвостатистика і стилостатистика.

Основна увага лінгвостатистики звернена на дослідження того, що в мові визначається правом вибору мовця, а що зумовлено її іманентною структурою і як ці два параметри кількісно співвідносяться між собою. Виявляється, що одиниці будь-якого мовного рівня мають сталі для певного періоду кількісні показники їх використання.

Стилостатистика – це визначення і характеристика стилістичних особливостей окремих творів або авторів через кількісні відношення використаних мовних елементів. В основі статистичного підходу до дослідження стилістичних явищ лежить розуміння літературного стилю індивідуального способу володіння засобами мови.

Крім статистичних методів, у лінгвістиці застосовують методи теорії інформації, математичної логіки, теорії ймовірності й теорії множин.

Дані теорії інформації використовуються для най економнішої передачі інформації засобами мови. Кожна мова має значну кількість надлишкової інформації. Щоб переконатися в тому, варто звернутися до феномену телеграми: незважаючи на скорочення слів і усунення деяких службових слів, її зміст залишається зрозумілим.

З математичної логіки лінгвістика запозичила символічну мову. Так, зокрема, знак означає входження, – перетин, – поєднання,

– і, – або, + – функцію, а, в, с – змінні, > – більше, < – менше, ~ – подібно. Використання елементів математичної логіки вплинуло на збагачення прийомів дослідження мови – алгоритмізацію, графічні обчислення, матричне визначення істинності функцій складних висловлювань тощо. Застосування логіко-математичних методик і прийомів моделювання зумовило появу різних видів логіко-математичного моделювання мови, мисленого експерименту і гіпотетико-дедуктивного способу дослідження.

Усе в мові підпорядковується не жорстким, а імовірнісним закономірностям. Тому цілком природно, що в дослідженні мовних одиниць використовують теорію ймовірності. Під ймовірністю розуміють відношення в середньому спостережуваного числа вдалих результатів до загального числа експериментів (подій). Аспект мови, до якого застосовують теорію ймовірності, називається теоретико-ймовірнісним.

Теорію множин використовують для дослідження класів мовних елементів, які складають уже не мовленнєвий ланцюжок, а парадигма тику мови. Множину трактують як сукупність об’єктів, об’єднаних якоюсь спільною ознакою. Ознака, яка об’єднує об’єкти у складі множини, може бути якою завгодно. Так, усі фонеми певної мови, усі словоформи певного тексту можна інтерпретувати як окремі множини. Об’єкти, що складають дану множину, називають елементами. Позначають множину фігурними дужками. Так, запис А = { x, y,.., z } читається так: існує множина А, яка складається з елементів x, y,.., z. Аспект мови, до якого застосовують теорію множин, називають теоретико-множинним.

Отже, сучасна лінгвістики характеризується прагненням поєднати і розумно комбінувати різні загальнонаукові та спеціальні лінгвістичні методи. Це позитивно впливає на розвиток лінгвістики, оскільки різні методи доповнббть один одного і разом ефективніше допомагають вивчити такий складний феномен, як мову.

Дата добавления: 2014-01-06