Спосіб життя неандертальців

Зовнішній вигляд неандертальців.

Для неандертальців характерні-при загальному наближені за виглядом до сучасної людини-низький скошений лоб, низька потилиця суцільний надочний валик, велике обличчя з широко розставленими очима звичайно слабкий розвиток підборідного виступу. великі зуби. Зовніш­ній вигляд цієї істоти доповнюється короткою масивною шиєю, порів­няно невеликим ростом (І55-Іб5см), пропорціями тіла, близькими до пропорцій тіла сучасної людини, руками з широкими кистями, дуже широкими кінцевими фалангами і нігтями ширшими, товщими й міцнішими, ніж у сучасної людини.

Варті уваги особливості, характеризували мозок неандертальців. По-перше, розміри мозку досягли розмірів мозку сучасних людей і часто становили близько 1500г. По-друге, судячи з ендокранів, значного розвитку набули відділи, пов'язані з мовою.

На всіх стоянках палеоантропів знаходять сліди великих вогнищ, велику кількість кісткових залишків великих тварин; кістики звичайно розбиті, очевидно, для виєдання мозку. Багато кісток, вуглин, що свідчить про широке застосування вогню для приготування їжі. Кісток тварин, що містяться у таких "кухонних купах". часто трапляються кістки й самих неандертальців, оскільки і в цей період для люди­ни канібалізм був звичайним. Об'єктами полювання були великі ссавці! зубри на Кубані; печерні ведмеді у верхів'ях Рейну і на Балканах; гірські козли теки в горах Середньої Азії; кабани, олені, тапіри; сучасної провінції Гуандун у Китаї; плямисті олені на Яві; жирафи, буйволи, антилопи в Африці та ін.

Знаряддя неандертальців були досконалішими, ніж примітивні
оброблені гальки, що служили як ручні рубила. Такими більш досконалими
знаряддями були гостроконечники й скребла.

Людина сучасного типу виникла десь у Східному Середземномор’ї і Передній Азії. Саме тут знаходять найповніші роміжні між неандертальцями і ранніми викопними формами Людини розумної кісткові залишки. Численні проміжні між палеонтопами (такою збірною назвою об’єднують усі форми викопних людей сучасного типу) форми знаходять також на південному сході Європи. У ті часи всі ці території були вкриті густими лісами, населеними різноманітними Тваринами. Тут і було зроб­лено останній крок на шляху до Людини розумної.

На цій останній стадії у фізичному розвитку людини відбу­лися помітні зміни. Постать людини стала стрункішою, дещо збільшився зріст, будова скелету виявилась трохи граціальнішою, лицева частина черепа почала займати менше місця на голові, відсунута сильною моз­ковою частиною. Вміст черепа і, відповідно, величина головного мозку загалом змінилась, проте в будові мозку відбулися деякі знаменні зміни: вкоротились дзьобоподібні частки, великого розвитку набули лобні частки і ті зони їх, які пов’язані з розвитком мови і складної конструктивної діяльності. Очевидно на цьому етапи людина втратила частину волосся, що залишилося ще подекуди на поверхні тіла.

Після цього почалося широке й активне розселення неоантропів що виникли, на планеті. Розселяючись, люди сучасного типу широко змішувалися з палеоантропами (неандертальцями), що жили порівняно осіло. Процес змішування був складним і суперечливим. Очевидно, до того змішування виявились підготовленними тільки ті фор­ми неандертальці;, які не повністю пішли по "звіриній" лінії розвит­ку. Три основні етапи розвитку Людини розумної. Не розглядаючи детально багатьох знаменита технічних і культурних досягнень, характерних для наших безпосередні:: предків зупинимося на трьох етапах.

Перший з цих етапів небувалий духовний, психічний розви­ток людини розумної, що найяскравіше відбився у створені, вперше в історії Землі, мистецтва як своєрідної форми відображення світу. Тільки Людина розумна досягла такого розуміння природи, такого рівня самопізнання, що зробило можливе створення мистецтва.

Перші твори мистецтва люди створили маючи на меті ті або інші практичні потреби, передусім успішне полювання; зобра­ження тварин мало відігравали магічну роль. Поява мистецтва тільки на стадії Людини розумної с переконливим доказом якісно нового й глибоких відмінностей форм-палеоантропів.

Другим великим етапом еволюції Людини розумної була так Звана неолітична еволюція»- одомашнення тварин і окультурювання рослин. Ці епохальні події були, слід гадати, найбільшими подіями на шляху оволодіння Людиною розумною навколишнім середовищем. Досі людина була повністю залежною від середовища під час добування їжі й одягу. Після цих Відкриють залежність набула іншого характеру-вона почала здійснюватися через контроль на деякими сторонами середовища проживання людини. Масштаби цієї неолітичної революції нині часто недооцінюються. Можна хоча б нагадати, що практично всі без винятку свійські тварини і культурні рослини створено для нас на­шими далекими предками багато тисяч років тому.

Обминаючи далі цілий ряд проміжних етапів, пов'язаних з розвитком людства, ми зупинимося тільки на такому знаменному етапі історії людства-другій в історії сучасної людини революції-революції науково-технічної, що розпочалася з епохи Відродження і триває досі. В результаті цієї революції залежність людини від природи набула нової форми - форми влади над природою. Технічна сила людства нині така, що вона може за бажанням людини змінювати умови існування у багатьох великих районах нашої планети, забезпечувати умови для життя людини в районах, в минулому зовсім неприступних, і в умовах що раніше зовсім виключали присутність людини (Арктика, Антарктика, повітря і вода, нарешті, близький космос).

Виділені найголовніші віхи в розвитку Людини розумної не пов'язані із змінами фізичної будови людини. Як уже зазначалося вище, перші викопні форми Людини розумної кроманьйонці не відрізня­лися жодною з важливих ознак будови тіла від пізніших людей. Можна сказати. що відмінності між кроманьйонцями і сучасними людьми набагато менші, ніж відмінності між окремими сучасними етнічними групами і расами. Відсутність помітних тенденцій у зміні будови тіла людини за кілька останніх десятків тисяч років свідчить, що еволюція людини вийшла з-під провідного контролю біологічних факторів і йде під впливом інших, соціальних сил.

Людина розумна виникла внаслідок процесу біологічної еволюції від однієї з гілок філогенетичного дерева ряду приматів. При цьому особливості, що нині характеризують людину і виділяють ії з тваринного світу, виникли не від разу й одночасно, а протягом м мільйонів років.

Література:

Дата добавления: 2014-01-06