Психоаналітичне консультування

План

2.1. Підходи до консультування.

2.2. Інтеграція теорій та навички проведення консультування.

2.3. Оцінювання, тестування та діагностика.

І. Підходи, орієнтовані на інсайт:

Теорія - інтегрована сукупність принципів, які пояснюють та предвіщують спостерігаємі явища; модель, що забезпечує послідовність дій.

Кожна терапія - це окрема спроба пояснити психотерапевтичний процес, зі своїми цінностями, акцентами, слабкими та сильними сторонами.

- це робочі гіпотези, які змінюються при появі нової інформації про світ, наших клієнтів та нас самих.

1. Клієнт-центроване консультування (недирективне, особистісно - центроване, гуманістичне, роджеріанське; консультування, засноване на теорії «Я»).

Характеристики:

- сильний акцент на значенні інстинктивних бажань, ігноруючи вплив соціальних та культурних факторів + гендерні стереотипи;

- некорисний при роботі з людьми в кризовому стані.

Техніки: інтерпретація сновидінь та подій, гіпноз, техніка вільних асоціацій.

Особливості:

Недирективний характер; клієнт стає більш автономним і несе більшу
відповідальність за процес лікування.

Основні положення:

- Люди тягнуться до зростання та самоактуалізації.

- Кожна людина живе в постійно мінливому світі переживань, центром яких вона є.

- Психотерапевтичні відносини, що характеризуються довірою, відкритістю,
прийняттям, дозволеністю та теплотою є необхідною та достатньою умовою для змін.

- Основний зміст консультування - вивчення емоційних реакцій та досконале дослідження почуттів.

- Універсальні цілі консультування: допомогти людині стати більш вільною,
усвідомленою, мислячою та людяною. Консультант допомагає клієнту
досліджувати цінності та особистісні особливості.

- Відповідальність за хід лікування /навчання покладена, в першу чергу, на клієнта, який сам визначає його зміст та успішність.

- Всі люди визначально добрі та заслуговують довіри.

- Безвідповідальна поведінка сприймається як механізм захисту.

Техніки: Активне слухання з позиції емпатичного розуміння консультант приділяє більше уваги вербальним і невербальним повідомленням клієнта.

ПРИКЛАД

Клієнт: Я не розумію, що зі мною трапилось. Чим більше я думаю про цю ситуацію... Я просто не розумію..

Консультант: Наскільки я зрозумів, Ви дійсно заплутались.

Критика клієнт- центрованого консультування:

- На клієнта покладається дуже велика відповідальність, зменшення ролі
консультанта. Клієнти рідко знають що вони насправді відчувають.

- Наївно гадати, що клієнтові властивий спонтанний розвиток і потяг до високих цілей, які можуть бути просто недоступними.

- Цей підхід не сприяє подоланню труднощів, пов'язаних з переводом почуттів в дії.

- Робота в основному базується на дослідженнях емоційних реакцій, а думки і дії залишаються в стороні.

- Збільшується значущість психотерапевтичних відносин.

- Цей підхід абсолютно не підходить для роботи з клієнтом, який знаходиться в кризовому стані.

Підхід корисний для людей з добре розвиненою вербальною сферою, але не
підходить для людей, які мають складнощі з самовираженням.

2. Екзистенціальне консультування

(гуманістичне, феноменологічне, консультування на основі досвіду) В.Франкл. Екзистенціалізм - цікава, але складна теорія, оскільки пов'язана з багатьма дисциплінами.

Завдання консультанта - допомогти людям знайти сенс у своїх стражданнях;

- допомогти зробити в своєму житті вибори, які призводять до більшої свободи;

- навчити клієнта брати на себе відповідальність за вибір, навчити керувати своєю свободою та жити більш аутентично.

Аутентичність - здатність бути щирим і чесним у відношенні власних почуттів.

- здатність надати сенс будь - якому переживанню.

Принципи екзистенціального консультування

1. Мінімум уваги психотерапевтичним технологіям або втручанням;

2. основна мета: допомогти клієнту знайти сенс у своїх діях, житті та стражданнях;

3. допомогти усвідомити якомога більше виборів, які він може зробити, щоб отримати більшу свободу;

4. особлива увага до питань, пов'язаних з поняттям свободи;

5. зіткнення віч-на-віч зі своїм страхом смерті, самотності та відчуженості;

6. особливий акцент на прийняття відповідальності за власне життя;

7. цей підхід добре поєднується з іншими, більш орієнтованих на дії;

8. потяг знайти сенс, що постає за вчинками та діями;

9. пошук власної філософії, що допомогає краще контролювати своє повсякденне життя

Екзистенціалізм - насамперед, особливе ставлення до життя, тому він відводить особливу роль розумінню іншої людини та інсайту. Техніка -парадоксальна, інтенція - засіб зниження тривожності у людей з неврозами, нав'язливих станів, при якому розривається порочне коло, коли людина побоюється власного страху: клієнту пропонують зробити те, що він боїться.

Критика екзистенціального підходу:

- Екзистенціалізм немає емпіричного характеру, а наукове дослідження до нього не застосовується, тобто підхід не піддається науковим дослідженням.

Техніки:

1. Пародоксальна інтенція. Клієнту пропонують зробити те, що він більш за все боїться.

2. Вправи «Стукіт серця»

«Лінія життя» - Народження ______________________________смерть.

Де Ви? Що досягли? Чого ще треба? Тощо.

«Зустріч з Життям і Смертю»

Напис «Посмертної промови про себе».

«Я і мій життєвий шлях» - більш для індивідуальної терапії.

1. Коротко описати події свого життя.(час народження, місце, сім'я, національність, тощо). Як ці зовнішні обставини вплинули на Ваше життя?

2. Письмовий виклад біографії. Поток свідомості.

3. При описі треба бути відвертим і неупередженим, не бійтеся виглядати у невигідному світі. Зверніть увагу на ті моменти життя, яких Ви соромитеся, їх осмислення допоможе багато чого зрозуміти, усвідомити своє життя і знайти конструктивні способи взаємин з собою та іншими, стати більш успішними. Така робота дозволить краще побачити власні стереотипи.

1. Яким Ви були в різні періоди життя?

2. В який бік змінилися з тих пір?

3. Чи сприймало оточення Вас так же, як Ви сприймали себе?

4. Які маски Ви носили? Як викривили свою істину натуру, щоб бути прийнятими оточуючими? Щоб захиститися від них?

Завдання:

1. Опишіть зворотні моменти під час яких відбувалися зміни у Вашій свідомості або ставленні до неї. Такі події часто сприймаються як випробування або ініціація і можуть проходити як криза або перевірка на міцність.

2. Опишіть відмічені Вами стерео пити або конфлікти, які повторювалися у різних життєвих ситуаціях, а також уроки, які Ви винесли із свого життєвого досвіду.

3. Опишіть самі ранні спогади.

4. Відмітьте події, які травмували Вас. (хвилювання, нещасні випадки, смерті, розтавання, тощо). Як вони вплинули на Вас?

5. Розкажіть про своє життя, подумайте, як би Ви назвали книгу про своє життя, якби її написали. Придумайте міф або казку про своє життя та проеллюструйте її малюнком.

Підсумкові питання:

1. Ви приймаєте свій життєвий досвід або ставитись до нього негативно?

2. У чому, на Ваш погляд, складається більш глибоке значення і призначення Вашого життя?

Вправа «Похвальне слово»

Підходить, як для групового, так і індивідуального консультування.

Мета: допомогти підвести підсумки пережитого, усвідомити важливе і цінне, що вона здійснила.

Інструкція: Протягом 10 хвилин із закритими очима згадуйте своє життя, починаючи з ранніх спогадів. Згадайте кожне Ваше досягнення, кожну заслугу, кожну здійснену справу, якими Ви можете пишатися.

Відмовтесь від скромних і занижених вашої чесноти зауважень. Зверніть увагу на події, які без Вашої участі прийняли би інший оборот. І вчинки, які можуть здатися легкими, але для Вас були важкими.

Вправа «Рівень щастя»

Мета: допомогти клієнту побачити існуючі у житті джерела радості, які він не помічає, показати, що щастя – це стан душі і не супроводжується швидким задоволенням усіх потреб.

Інструкція: Скласти список всього того, за що Ви можете бути вдячні долі на сьогодні. Прослідкуйте, щоб у нього увійшло все те, що вартує вдячності – сонячний день, збереження, здоров'я, їжа, краса тощо.

Якщо робота з підведення підсумків і знаходження джерел радості, щастя наразі проведена досить ретельно, можна перейти до пошуків нових можливостей, шляхів, що надаються кризою.

(Психоаналіз, фройдизм, психотерапія, психодинамічний підхід)

- терапія З.Фройда, що робить акцент на застосуванні вільної асоціації, інтерпритації сновидінь, опору та переносу з метою виявлення неусвідомлених конфліктів.

Фрейд вивчав стадії розвитку дитинства та вплив дитинства на все життя.

За Фрейдом здорова особистістгь складається з 3-х частин, які гармонійно

функціонують та взаємодіють один з одним, дозволяючи людям задовольняти базові потреби та бажання.

Ід - джерело своєї енергії та інстинктивних потягів. Психологічна функція - позбавити людину від напруження, дискомфорту та страждань.

ід - нетерпляче, імпульсивне, інфантильне і, коли справа стосується бажань, воно не замислюється про наслідки.

Его - посередник між ід (неконтрольованою енергією) та реальним світом. Его намагається раціонально, розумно та логічно спрямовувати сліпі дії. Его виступає в ролі інтегратора, миротворця, посередника, що тягнеться знайти соціально прийнятні засоби задоволення потреб.

Суперего – насамперед, пов'язане з моральними питаннями. Це наше «Я» -ідеальне, на відміну від двох попередніх частин, які живуть за принципом задоволення та реальності - совість, суперего постійно тягнеться до удосконалення та цнотливості.

Механізми захисту - це методи, які Его використовує для того, щоб подолати тривожність. Ці механізми тягнуться до відкидання, приховування чи викривлення реальності та слугують перешкодою для нормального психічного розвитку.

Дата добавления: 2014-01-06