П р о г р а м а

П р о г р а м а

Навчальних елементів другого змістового модуля

«Прикладні аспекти екології»

№ Навчальні елементи змістового модуля Форма занять,

К-ть год.

1. Тема: Антропогенний вплив на природне середовище:

Забруднення, їх класифікація, екологічна криза Лекції – 2 год.

і екологічна катастрофа, нормування і методи Практ. – 2 год.

визначення забруднень.

2. Тема: Екологічна безпека атмосфери: забруднення

атмосфери, їх класифікація, трансформація Індивід. – 1 год.

забруднень в атмосфері і їх вплив на довкілля. Самост. – 3 год.

3. Тема: Екологічна безпека гідросфери: забруднення

вод Світового океану, самоочищення води, Індивід. – 1 год.

вплив забруднень на живі організми. Самост. – 3 год.

Контроль і управління якістю води.

4. Тема: Екологічна безпека літосфери: забруднення

літосфери, види відходів антропогенної діяльності, Самостійна

їх вплив на довкілля. робота – 3 год.

5. Тема: Екологічні проблеми України: загальний

екологічний стан, стан окремих регіонів. Лекції – 2 год.

Нормативи оцінки забруднень, контроль Індивід. – 1 год.

і управління якістю довкілля.

В с ь о г о 18 годин

навчальних елементів третього змістового модуля

«Стратегія і тактика збереження та стабільного розвитку життя на Землі

№ Навчальні елементи змістового модуля Форма занять,

К-сть год.

1. Тема: Основні екологічні закони, правила, Практичні – 2 год.

принципи. Самостійна - 1 год.

2. Тема: Раціональне природокористування та охорона Самост. – 3 год.

природного середовища. Індивід. – 1 год.

3. Тема: Філософсько-екологічна методологія

збереження життя на Землі. Ноосфера і Лекції – 2 год.

стратегія гармонійного розвитку, сучасні Індивід. – 2 год.

розробки шляхів виходу з глобальної еколо- Самост. – 3 год.

гічної кризи. Проблеми гармонійного розвитку

України.

4. Тема: Екологічне право, юридичні аспекти взаємодії

суспільства та природи. Державне управління Лекції – 2 год.

в галузі охорони довкілля, національна і Самост. – 2 год.

глобальна екополітика. Екологічна освіта та

екологічне виховання.

В с ь о г о 18 годин

Навчальне навантаження студента

Вивчення курсу «Основи екології» передбачає лекційні і семінарські заняття, індивідуальну роботу викладача зі студентами і самостійну роботу студента з підручниками, основною та допоміжною науковою літературою, що допоможе їм отримати ґрунтовніші знання з екології.

Навчальний курс «Основи екології» розрахований на 54 години. Обсяг навчального навантаження студента з цієї дисципліни встановлюється в академічних кредитах. Ціна кредиту складає 36 академічних годин

На вивчення курсу навчальними планами факультетів відводиться 1,5 кредита (12 годин лекційних, 6 годин семінарських занять, 9 годин індивідуальної роботи викладача зі студентами - консультації і 27 годин самостійної роботи студента з підручниками, основною та допоміжною науковою літературою).

На вивчення кожного модуля відводиться 18 годин (4 години лекційних, 2 години семінарських занять, 3 години індивідуальної роботи викладача зі студентами і 9 годин самостійної роботи).

Враховуючи тематичний план курсу і програми навчальних елементів змістових модулів, самостійна робота стає основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу при вивченні курсу «Основи екології».

Критерії оцінювання успішності

Комплексна оцінка знань з основ екології здійснюється на основі результатів проведення поточного і підсумкового контролю. Завданням поточного контролю є систематична перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу. Завданням підсумкового контролю є підсумкова перевірка глибини засвоєння студентом матеріалу дисципліни, взаємозв’язків між окремими її розділами, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми, тощо.

Поточний контроль – це систематична перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу. Поточний контроль об’єднує модульний контроль і контроль систематичності та активності роботи студента.

Виконання студентом завдань поточного контролю є обов’язковим етапом вивчення основ екології.

Об’єктом поточного контролю знань студента є:

1.Систематичність та активність роботи студента над вивченням програмного матеріалу. Контроль систематичності та активності роботи студента передбачає оцінку систематичності відвідувань всіх навчальних занять та контрольних заходів, а також активності при їх проведенні. Систематичність та активність роботи студента оцінюється по його письмових коротких змістовних відповідях на контрольні питання по кожній темі. Для цього кожен студент повинен мати «Робочий зошит з екологіі», в якому до кінця вивчення кожного змістового модуля повинні бути опрацьовані теми модуля відповідно контрольним питанням за результатами лекційних занять, консультацій та самостійної роботи студента.

Загальна кількість балів по кожній темі першого та другого модуля – до 5, третього модуля – до 6.

2. Виконання студентом модульних контрольних робіт.

Модуль – задокументована завершена частина освітньо-професійної програми, що реалізується відповідними формами навчання. Модульний контроль передбачає оцінювання рівня засвоєння студентом частини навчального матеріалу.

Модульна контрольна робота складається із 2 блоків завдань:

- Закрита форма тестів, що пропонує до 4 варіантів відповідей на відповідність, Після незакінченого твердження, що наводиться, надається 4 відповіді. Необхідно позначити літеру (А, Б, В, Г), що відповідає вірній відповіді. Блок містить 5 завдань і оцінюється в 10 балів (2 бала кожне завдання).

- Другий блок містить п’ять питань, на які необхідно дати конкретні вірні відповіді і оцінюється в 15 балів (3 бала за кожну вірну відповідь).

Таким чином, при поточному контролі успішності студент може отримати до 50 балів по кожному модулю. Завдання поточного контролю вважається виконане студентом, якщо він набирає по кожному модулю не менше 30 балів. Після закінчення кожного модуля викладач записує результати модульного контролю у відомості обліку результатів успішності студентів групи. У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана факультету скласти їх до закінчення останнього семінарського заняття.

Кредит – є одиницею обсягу та вимірювання результатів навчання і складається із 2 модулів. Заліковий кредит (завершена задокументована частина навчання студента, що підлягає обов’язковому оцінюванню та зарахуванню) оцінюється сумою балів із 2 модулів. Максимальна кількість балів – 100. Кредит зараховується, якщо студент набирає не менше 50 балів.

Підсумковий контроль успішності – це контрольний захід у вигляді екзамену або заліку, призначений для перевірки засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремоі навчальної дисципліни.

Робочими навчальними планами факультетів університету для вивчення курсу

«Основи екології» визначено 1,5 кредита з підсумковим контролем – «залік».

Успішність студентів з курсу «Основи екології» оцінюється результатами поточного контролю трьох модулів. Студенту ставиться «зараховано» за умови, що за результатами поточного контролю знань він отримав 60 і більше балів з розрахунку на один кредит. Це визначається діленням суми балів трьох модульних контролів на 1,5. При цьому ні один із модульних контролів не повинен мати менше 30 балів.

Коли за результатами поточного контролю студент отримав менше 50 балів із розрахунку на один кредит, дана дисципліна йому не зараховується й розглядається як академічна заборгованість. Коли студент набирає з розрахунку на один кредит 35 – 49 балів, він може повторно скласти залік. При кількості балів менше 35 студент повинен пройти повторний курс.

Порядок перерахунку рейтингових показників

За 100 бальною шкалою За Національною шкалою За шкалою ECTS

90 – 100 балів відмінно А

80 – 89 дуже добре В

65 – 79 добре С

55 – 64 задовільно D

50 – 54 достатньо Е

35 – 49 незадовільно FX

1 – 34 неприйнятно F

Згідно порядку перерахунку рейтингових показників нормованої 100-бальної шкали кожному студенту встановлюється сума балів за роботу протягом семестру, яка формується за результатами поточного й проміжного контролю та дає право автоматично отримати залік без його складання.

Студент, який хотів би поліпшити суму балів, повинен пройти співбесіду на заліку.

Організація роботи студента з вивчення основ екології.

У вивченні курсу «Основи екології» серед усіх видів навчальної діяльності основне навантаження випадає на самостійну роботу студента.

Кожен студент повинен мати «Робочий зошит з екології», в якому він буде опрацьовувати кожну тему курсу відповідно контрольним питанням. Відповіді на контрольні питання повинні бути короткими і змістовними. По змістовності висвітлення контрольних питань викладач оцінює систематичність та активність роботи студента протягом семестру над вивченням матеріалу основ екології. В кінці кожної теми необхідно привести перелік літератури, використаної при опрацюванні теми.

Бали по кожній темі модуля разом з балами модульної контрольної роботи будуть складати загальну оцінку модульного контролю.

Якість висвітлення питань означатиме ступінь оволодіння навчальним матеріалом в результаті всіх передбачених робочою програмою для цієї теми видів навчальної діяльності студента (лекції, семінари, консультації та самостійна робота).

Для орієнтації студента при вивченні тем курсу «Основи екології» і його самоконтролю по кожній темі розроблені контрольні питання.

Контрольні питання з курсу «Основи екологіі»

Модуль перший «Основи теоретичної екології»

Тема: Вступ, визначення, становлення екології як науки, завдання і методи

дослідження.

Мета теми: Досягнути розуміння студентами задач екологічної науки, сфер вивчення різними блоками, основних напрямів і методів екологічних досліджень.

1. Екологія, визначення і предмет дослідження.

2. Завдання екологічної науки.

3. Біоекологія.

4. Техноекологія.

5. Агроекологія.

6. Екологія природних сфер.

7. Соціальна екологія.

8. Аутекологія.

9. Демекологія.

10. Синекологія.

11.Основні напрями екологічних досліджень.

12. Методи екологічних досліджень.

Тема: Біосфера.

Мета теми: Досягнути розуміння студентами поняття «Біосфера», потоку енергії в ній і ефективності перенесення, біогеохімічних циклів,факторів навколишнього середовища і принципів їх дії, місця людини в Біосфері.

1. Біосфера, поняття, структура її, основна відмінність від других сфер Землі.

2. Газова частина Біосфери, її роль.

3. Гідросфера, її значення в Біосфері.

4. Літосфера, грунт і його значення.

5. Джерела потоку енергії на Земній Кулі.

6. Сонячна енергія, потік енергії в Біосфері, ефективність перенесення енергії в живій речовині.

7. Біогенна міграція хімічних елементів, біогеохімічні цикли, їх значення в колообігу біогенних елементів.

8. Біогенні хімічні елементи.

9. Основні типи міграції речовин в межах геосфер, їх значення.

10. Поняття «середовище», основні середовища живих організмів.

11. Екологічні чинники, види їх.

12. Абіотичні чинники, дія їх на живі організми: зона оптимуму, зона песимуму, діапазон стійкості. Закон обмежувальних чинників

13. Температура, розподіл тепла на землі. Види температурних змін у середовищі, критерії для оцінки температурного режиму.

14. Вода, значення для Біосфери і для живих організмів.

15. Світло, значення для рослин і тварин.

16. Хімічні чинники.

17. Комплексні чинники: кліматичні, орографічні (рельєф), елфічні (грунтові).

18. Біотичні чинники: фітогенні, мікробогенні, зоогенні, антропогенні.

19. Місце людини в Біосфері.

Тема: Екологічні системи та біогеоценози.

Мета: Пізнання студентами функціональних систем біосфери, їх ознак, усвідомлення всезагальних взаємозвязків і взаємодії живих і неживих компонентів, принципів функціонування екосистем і забезпечення їх стійкості.

1. Екосистеми і біогеоценоз, поняття, компоненти біогеоценозу. Ознаки

для характеристики екосистем.

2. Абіотичні фактори екосистем, їх розподіл за призначенням, типи дії їх.

3. Найбільш важливі фактори з погляду життєдіяльності організмів

(територія, температура, сонячна радіація, газовий склад повітря). Ї х

значення для функціонування екосистем.

4. Грунт як біокосний елемент екосистеми: головні фактори утворення

грунту, структура і екосистемні функції його.

5. Життя в грунті, механізми добування рослинами поживних речовин.

6. Живі організми в екосистемах, види структур біоценозу, правило

Формування видового складу біоценозу.

7. Основні форми зв’язків між організмами в біоценозі.

8. Принципи функціонування екосистем. Порушення цих принципів

людиною.

9. Забезпечення стійкості екосистем (біотичний потенціал та опір

середовища).

10. Сукцесія – окремий випадок еволюції екосистем. Первинна та

вторинна сукцесії.

11.Основні природні екосистеми Землі (суходоли і екосистеми водойм).

Розподіл екосистем за продуктивністю.

Тема: Біологічна продуктивність.

Мета: Досягнути розуміння студентами головної функції живої речовини, значимості харчових зв’язків і форм взаємодії живих організмів для забезпечення стабільності і стійкості біосистем.

1. Автотрофне та гетеротрофне живлення. Біохімічні процеси автотрофного живлення.

2. Біологічна продуктивність, міра її, первинна та вторинна біологічна продукція, біомаса.

3. Трофічні ланцюги (продуценти, консументи, редуценти), значення їх в потоці енергіі в Біосфері.

4. Трофічні рівні, екологічні піраміди, види їх.

5. Екологічний контроль продуктивності, вплив абіотичних факторів на біологічну продуктивність.

6. Ценотичний контроль продуктивності, форми взаємодії між живими організмами.

7. Стабільність та стійкість екосистем, основні категорії біологічного різноманіття, екологічний резерв екосистеми.

8. Стратегії виживання живих організмів: уникнення (ухилення) та адаптація,

значення їх.

Тема: Популяції та навколишнє середовище.

Мета: Ознайомити студентів з поняттям «популяція»,

внутрішньопопуляційна структура, екологічна ніша, ареал популяції.

1. Поняття популяції, її ознаки.

2. Просторова структура популяцій, популяційне поле, три основні типи розподілу живих організмів у популяційному полі. Територіальні взаємовідносини вищих тварин, типи заселення територій.

3. Внутрішньопопуляційна структура: статева, вікова, розмірна. Значення внутрішньопопуляційної структури.

4.Екологічна ніша, поняття, фундаментальна і реалізована екологічна ніша. Ареал популяції.

5. Динамічні показники популяції. Криві виживання.

6. Концепція демоцену і поняття виду.

7. Популяція як об’єкт використання, моніторингу та управління.

8. Популяційні аспекти розвитку людства.

Модуль другий: Прикладні аспекти екології.

Тема: Антропогенний вплив на біосферу.

Мета: Сформувати у студентів вірне розуміння основних причин

негативного антропогенного впливу на Біосферу, розуміння поняття

«забруднення», видів його і можливих наслідків впливу на Біосферу

1. Етапи виробничої діяльності людства з погляду впливу їх на довкілля

2. Забруднення, визначення цього поняття, класифікація забруднень з

позиції теорії перешкод і за походженням.

3. Екологічна криза і екологічна катастрофа, поняття, різниця між ними.

4. Природне забруднення біосфери, види їх за походженням і за значенням для біосфери.

5. Причини антропогенного забруднення довкілля і основні джерела антропогенного забруднення.

6. Класифікація антропогенних забруднень за походженням. Механічні забруднення, джерела їх і вплив на біосферу.

7. Хімічні забруднення, джерела їх і найпоширеніші хімічні забруднювальні речовини.

8. Фізичні забруднення біосфери, основні види їх, вплив на навколишнє середовище і живі організми.

9. Забруднення біосфери пестицидами, особливості поведінки їх у навколишньому середовищу і впливу на живі організми.

10. Біологічне забруднення.

11. Нормування забруднень, принципи нормування, ГДК, ГДР, їх визначення

12. Особливості нормування забруднень в різних середовищах.

13. Визначення забруднень в навколишньому середовищі, якісні і кількісні методи досліджень.

14. Екологічне навантаження, модуль техногенного навантаження.

15. Екологічний моніторинг і якість природного середовища.

Тема: Екологічна безпека атмосфери.

Мета: Ознайомити студентів з основними забруднювачами і

забруднювальними речовинами, які забруднюють повітря, негативним

впливом на довкілля і живі організми. Дати уяву студентам про

нормування забруднень атмосфери, а також про основні заходи щодо

попередження забруднень атмосфери.

1. Класифікація забруднень атмосфери, основні забруднювачі.

2. Вплив забруднень атмосфери на довкілля і живі організми.

3. Трансформація забруднень в атмосфері.

4. Парниковий ефект, кислотні дощі

5. Руйнування озонового шару, ядерна зима.

6. Нормування якості повітря, визначення концентрацій забрудників в

атмосферному повітрі.

7. Основні напрями заходів щодо попередження забруднення

атмосферного повітря.

8. Очищення газодимових викидів, методи і принципи дії їх.

Тема: Екологічна безпека гідросфери.

Мета: Ознайомити студентів з основними забруднювачами і забрудненнями

вод Світового океану, поведінкою забруднень у воді, впливом їх на

процеси самоочищення води. Ознайомити з вимогами до якості

води, з принципами визначення необхідного ступеня очистки стічних

вод.

1. Користувачі і споживачі води, їх роль в забрудненні води.

2. Основні забруднювачі і забруднювальні речовини, що забруднюють води Світового океану.

3. Класифікація забруднювальних речовин.

4. Поведінка забруднень у водоймах та вплив їх на організми гідросфери і людей. Самоочищення води.

5. Контроль і управління якістю води.

6. Нормативні вимоги до якості води відкритих водойм різних категорій.

7. Визначення необхідного ступеня очистки стічних вод і умови скидання їх у водойму.

8. Основні напрямки шляхів попередження забруднення відкритих водойм та підземних вод.

9. Очищення стічних вод, методи.

Тема: Екологічна безпека літосфери.

Мета: Ознайомити студентів з основними джерелами забруднення літосфери

і можливими змінами забруднень в грунті, особливості забруднень

грунту пестицидами, виховати бережливе ставлення до земної поверхні.

1. Забруднення літосфери: основні джерела і забруднювальні речовини.

2. Поведінка забруднень в грунті і вплив їх на живі організми. Самоочищення грунтів.

3. Особливості забруднення грунтів пестицидами та мінеральними добривами.

4. Нормування забруднень в грунті, контроль і управління якістю грунтів.

5.Деградація грунтів, основні причини. Рекультивація земель.

6. Бережливе ставлення до надр і земноі поверхні. Охорона ландшафтів.

Тема: Екологічні проблеми України.

Мета: Дати уяву студентам щодо екологічного стану довкілля України і

окремих регіонів, залежності екологічного стану від господарської

діяльності, про основні критерії оцінки стану довкілля в нашій країні І

принципи нормування якості довкілля.

1. Основні джерела забруднення атмосферного повітря України, їх

характеристика.

2. Характеристика регіонів України з найбільш забрудненим атмосферним

Повітрям.

3. Основні нормативи оцінки забруднення повітря, їх значення (ГДК, ГДР).

4. Основні напрями заходів щодо попередження забруднення атмосфери.

5. Екологічний стан основних рік України (Дніпро, Дністер, Дунай),

основні забруднювачі їх.

6. Стан малих річок України. Екологічний стан Азовського і Чорного морів.

7. Основні принципи нормування якості води відкритих водойм в нашій країні.

Контроль і управління якістю води.

8. Стан земельного фонду України, основні джерела забруднення грунтів,

Поведінка забруднень в грунті.

9. Стан лісів України.

10. Проблеми відходів людської діяльності в Україні (промислові відходи)

11. Проблеми житлово-комунальних відходів в Україні.

12. Стан природного середовища Миколаєва та області.

Модуль третій. «Стратегія і тактика збереження та стабільного

розвитку життя на Землі.

Тема: Основні екологічні закони, правила, принципи.

Мета: Допомогти студенту зрозуміти сутність і значення основних

екологічних законів, правил і принципів, які діють в природі і виховати

відповідне ставлення до довкілля в повсякденній діяльності і побуті.

1. Закон константності живої речовини в біосфері (В.І.Вернадський).

2. Закон обмежувальних чинників (закон Лібіха).

3. Закон мінімуму.

4.Закон максимізації енергії та інформації в еволюції.

5.Закон необоротності еволюції.

6.Закон оптимальності.

7. Закон толерантності (В.Шелфорд).

8. Закон розвитку системи за рахунок довкілля.

9. Закон біогенної міграції атомів (В.І.Вернадський).

10. Закон максимуму.

11. Закон послідовності проходження фаз розвитку.

12. Закон фізико-хімічної єдності живої речовини (В.І.Вернадський).

Чотири аксіоми Б.Коммонера: все пов’язано з усім, все повинно кудись

діватися, ніщо не дається задарма, природа знає краще.

Закони охорони природи П.Ерліха.

Чотири основні принципи (Д.Чирас) функціонування і розвитку природи:

а. рециклічність;

б. постійне відновлення ресурсів;

в. консервативне споживання;

г. популяційний контроль.

Основні екологічні правила:

1. Правило 1%.

2. Правило 10%.

3. Правило внутрішньої несуперечливості.

4. Правило харчової кореляції.

5. Правило генетичної пристосованості.

6. Правило взаємопристосованості.

7. Правило Ле Шательє (при зовнішньому впливі, який виводить систему зі

стану стійкої рівноваги, ця рівновага зміщується в напрямі, за якого ефект

зовнішнього впливу слабшає).

Тема: Раціональне природокористування та охорона навколишнього

Дата добавления: 2014-01-06