Природи

Середовища.

Мета: Ознайомити студентів з основними тенденціями природокористування,

сформувати розуміння необхідності раціонального природокористува-

ння і основних шляхів управління природоохоронною діяльністю.

1. Природокористування, визначення поняття, аспекти природокористува-

ння.

2. Ресурсокористування, тенденції в розвитку ресурсокористування.

3. Раціональне і нераціональне природокористування, причини нераціонального природокористування.

4. Економіка природокористування, основні завдання її.

5. Шляхи управління природоохоронною діяльністю об’єктів господарювання:

5.1. Адміністративний шлях управління.

5.2. Економічний механізм управління.

6. Основні задачі природоохоронної діяльності.

7. Природно-заповідна мережа України.

Тема: Філософсько-екологічна методологія збереження життя

на Землі.

Мета: Ознайомити студента з сутністю поняття «ноосфера» і необхідними

умовами її побудови, з сучасними поглядами вчених на ідею ноосфери,

а також з сучасними розробками шляхів виходу з глобальної екологіч-

ної кризи.

1. Ідея ноосфери В.І.Вернадського, його бачення перспектив майбуття

людства.

2. Критика ідеї ноосфери Л.Гумільовим.

3. Американський еколог Ю.Одум про можливість побудови ноосфери.

4. Відношення до ідеї ноосфери російських вчених Т.Акимової та

В.Хаскіна.

5. В.Горшков про неможливість керування біосферою і його теорія

біотичної регуляції та стабілізації навколишнього середовища

6. Результати експериментів «Біосфера – 2» і «Биос – 3», як докази

неспроможності керувати біосферою на сучасному етапі.

7. Концепція біотичної регуляції В.Данилова-Данильяна і К.Лосева.

8. Міжнародний екологічний форум 1992 р. в Ріо-де-Жанейро,

Концепція сталого розвитку «Порядок денний на 21 століття».

9. Перспективи розвитку людства в світі рішень Всесвітнього самиту

в Йоганнесбурзі (2002).

10. Проблеми гармонійного розвитку України.

Тема: Екологічне право, юридичні аспекти взаємодії суспільства та

Мета: Ознайомити студентів з системою природоохоронного законодавства

Украіни, державною системою управління природоохоронною

діяльністю, а також з задачами і організацією в Украіні екологічної

освіти і виховання.

1. Основні блоки законодавчого та підзаконного регулювання по використанню природних ресурсів і охорони природи.

2. Основні задачі екологічного законодавства.

3. Система екологічного законодавства Украіни і основні його вади.

4. Державна система управління охороною довкілля, трьохрівнева система реалізації державної політики, органи управління, що здійснюють реалізацію політики охорони довкілля.

5. Міжнародне співробітництво України в галузі охорони природи, державне і громадське.

6. Екологічна освіта і виховання, мета і задачі. Роль освіти і виховання в вирішені екологічних проблем. Система екологічноі освіти в Україні.

Особливості праці студента на лекції

Уміння слухати лекцію визначається умінням організувати себе на отримання, переробку і збереження необхідної інформації. Для підтримання активності сприйняття лекційного матеріалу необхідно пробудити в собі інтерес, зацікавленість.

Навіть при наявності навчальних підручників рекомендується конспектувати лекцію за слідуючих причин:

1. Лектор, як правило, не викладає той чи інший підручник, а висвітлює найбільш важливі проблеми.

2. Студент, який не пише, а тілки слухає, швидше втомлюється і починає відволікатися.

3. Коли лекція конспектується, матеріал запам’ятовується не тільки слуховою, а і зоровою пам'яттю.

4. Конспектування лекції вчить студента поєднувати різні види діяльності, що є основою формування культури наукового мислення.

Для першокурсника одночасно слухати і конспектувати лекцію доволі складна і важка річ. Але це необхідно робити, необхідно вчитися конспектувати з першого курсу і з часом прийде досвід хорошого конспектування, який знадобиться в подальшому навчанні і трудовій діяльності.

Конспектування лекції не означає дослівної її фіксації. Бажання записати все не дає студенту можливості аналізувати і осмислювати матеріал. Осмислений запис коротший і ясніший механічного. Під час слухання і конспектування важливо зуміти виділити основне від другорядного. Необхідно точно запам’ятовувати головну думку і осмислювати аргументи.

Для конспектування лекцій необхідно завести спеціальний зошит, на кожній сторінці якого повинно бути поле (3 – 4 см) для заміток, питань, власних міркувань, які виникають як по ходу лекції, так і при роботі з конспектом.

Найбільш важливі ідеї лекції бажано виділяти, підкреслюючи їх, або використовуючи різні знаки.

Конспектуючи лекцію, студент може економити час і сили за рахунок осмислення і відбирання для запису тільки необхідного, а також за рахунок швидкості конспектування. Необхідно писати не відриваючи ручки від бумаги, пропускати голосні в дуже відомих словах, скорочувати і спрощувати слова. Кожному студенту бажано виробити свої індивідуальні скорочення, але при цьому необхідно знати міру, щоб конспект не перетворився в головоломку.

В конспекті між окремими думками необхідно робити інтервал, що дозволить потім вносити доповнення, уточнення та виправлення під час роботи з конспектом.

Конспект лекції необхідно перечитати в той же день, коли студент ще все пам’ятає. Перечитуючи конспект, необхідно розшифрувати скорочені слова і вставити пропущені. Особливу увагу необхідно звернути на основні ідеї та висновки лекції.

Під час роботи над конспектом важливо вияснити все незрозуміле. Для цього необхідно користуватися підручниками, які допоможуть не тільки уточнити записане, а і доповнити конспект новим матеріалом. Бажано при опрацюванні конспекта користуватися і рекомендованою допоміжною літературою, що дасть змогу студенту ознайомитися і з другими точками зору з тих чи інших питань, критично їх оцінити та виробити свою точку зору.

Навчальними планами факультетів для вивчення курсу «Основи екології» заплановано 12 годин лекційних занять. Виходячи із цього робоча програма передбачає по 4 години лекційних занять по кожному модулю, тобто по 2 лекції. В зв’язку з цим лекції кожного модуля будуть об’єднувати по декілька споріднених тем.

Підготовка і робота студента на семінарському занятті

Найбільш важливий і складний лекційний матеріал повинен бути розвинутий і конкретизований на семінарських заняттях. Підготовка до семінарських занять складає одно із центральних напрямків самостійної роботи студента і вона повинна починатися з вивчення теми і плану семінару. Після цього необхідно розібратися з переліком основної та допоміжної літератури, щоб скласти уяву щодо повного об’єму матеріалу з окремих питань теми. Коли список має як основну так і допоміжну літературу, спочатку необхідно перечитати конспект лекції і ознайомитися з текстом основної літератури. Це забезпечить більш правильне розуміння змісту допоміжної літератури.

Для підготовки до активного і більш вільного обговорення, які виносяться на семінарські заняття, мало прочитати та законспектувати матеріал. Тільки після самостійного розміркування, прийдуть узагальнення, визначиться своя точка зору, сформується особисте переконання.

Підготовка до семінарського заняття повинна закінчуватися складанням плану усного виступу. Хороше враження складають виступи, які відрізняються чіткістю структури, аргументованістю, переконливістю, ясною і грамотною мовою. Студенти, які виступають із співдоповіддю, доповненнями, не повинні повторюватися.

Всім студентам необхідно бути уважними до вступного і заключного слова викладача. У вступному слові викладач дає загальний напрямок обговорення теми, а в заключному підводяться підсумки обговорення, співставляються різні точки зору і узагальнюється основна ідея теми.

Для підготовки до семінарських занять студент повинен мати окремий зошит, в якому він готує виступи по окремих питаннях семінарського заняття.

Навчальними планами факультетів на кожен модуль заплановано по 2 години семінарських занять. В зв’язку з цим в кожному модулі передбачається по одному семінарському занятті, тематика якого повинна охоплювати найбільш складні і найбільш важливі питання модуля. В першому модулі це можуть бути найбільш важливі, узагальнюючі питання основ теоретичної екології, в другому - питання, що розкривають основні причини і закономірності негативного впливу на довкілля виробничої діяльності людського суспільства. В третьому модулі ми рекомендуємо розглянути основні екологічні закони, правила, принципи, що діють в природі і якими людство не повинно нехтувати.

Які питання на якому семінарському занятті необхідно розглянути має вирішувати викладач, враховуючи необхідність поглиблення знань студентів з окремих тем модуля.

Пропонується така тематика семінарських занять.

Семінарське заняття «Основи теоретичної екології»

1. Біосфера, поняття, структура її, головні типи речовин Біосфери по

В.І.Вернадському.

2. Джерела потоку енергії на Земній Кулі. Сонячна енергія, потік її в

Біосфері і в живій природі.

3. Біогенна міграція хімічних елементів, біогеохімічні цикли, їх значення в колообігу біогенних елементів. Біогенні хімічні елементи.

4. Поняття «середовище», основні середовища живих організмів. Екологічні чинники, види їх. Абіотичні чинники, розподіл їх за призначенням, дія на живі організми (зона оптимуму, зона песимуму, діапазон стійкості). Закон обмежувальних чинників.

5. Найбільш важливі фактори з погляду життєдіяльності організмів

(територія, температура, сонячна радіація, газовий склад повітря), їх значення для Біосфери і для живих організмів.

6. Літосфера, грунт як біокосний елемент екосистеми, головні фактори

утворення грунту, структура і екосистемні функції його.

7. Біотичні чинники.Живі організми в екосистемах, види структур біоценозу,

Правило формування видового складу біоценозу.

8. Основні форми зв’язків між організмами в біоценозі. Трофічні ланцюги (продуценти, консументи, редуценти), значення їх в потоці енергії в Біосфері. Трофічні рівні та екологічні піраміди.

9. Екологічний і ценотичний контроль продуктивності, їх вплив на біологічну продуктивність. Забезпечення стійкості екосистем (біотичний потенціал та опір середовища)ю

10. Принципи функціонування екосистем. Порушення цих принципів людиною. Стабільність та стійкість біосистем, основні категорії біологічного різноманіття, екологічний резерв екосистеми.

11. Популяціїя її ознаки, структура популяцій. Значення внутріпопуляційної структури.

12. Місце людини в Біосфері та популяційні аспекти розвитку людства.

Семінарське заняття «Прикладні аспекти екології»

1. Забруднення, визначення цього поняття, класифікація забруднень з позиції теорії перешкод та за походженням. Екологічна криза та екологічна катастрофа, визначення цих понять.

2. Причини антропогенного забруднення довкілля і основні джерела. Класифікація антропогенних забруднень за походженням.

3. Механічні забруднення, їх джерела і впливи на навколишнє середовище і живі організми.

4. Хімічні забруднення довкілля, джерела їх і основні забруднюючі речовини. Поведінка хімічних забруднень в навколишньому середовищі, вплив на живі організми і стан навколишнього середовища.

5. Фізичні забруднення біосфери, основні види їх і джерела. Вплив на живі організми.

6. Забруднення середовища пестицидами, особливості їх впливу на довкілля і живі організми.

7. Біологічне забруднення, природнє і антропогенне.

8. Якість середовища: нормування забруднень (ГДК, ГДР), принципи нормування, особливості нормування забруднень в різних середовищах.

9. Визначення забруднень в навколишньому середовищі, якісні і кількісні методи дослідження.

10. Характеристика регіонів України з найбільш забрудненим довкіллям.

11. Основні напрями заходів щодо попередження забруднень довкілля.

12. Нормативні вимоги до якості води відкритих водойм різних категорій, Визначення необхідного ступеня очистки стічних вод і умови скидання їх у водойму.

13. Екологічний моніторинг і якість природного середовища.

Під час вивчення третього модуля рекомендується провести семінарське заняття на тему «Основні екологічні закони, правила, принципи», на якому у формі жвавого активного обговорення розглянути екологічні закони, правила, принципи, приведені в переліку питань аналогічної теми.

Самостійна робота студента

Самостійна робота студента – це різноманіття типів навчальних завдань, які виконують студенти з метою засвоєння різних знань, умінь, навичок та формування системи поведінки. Самостійна робота розширює і поглиблює знання, в ній студент формує свої погляди та переконання. Вона має і виховне значення, так як виконання її виховує вольові якості, організованість, планомірність в роботі.

Самостійна робота удосконалюється головним чином як форма поза аудиторних занять, але початок її, формування позитивної установки на неї повинно відбуватися в процесі аудиторних занять, і перед усім на лекціях. Вона не повинна зводитися до виконання домашніх завдань, а повинна носити творчий характер.

До самостійної роботи відноситься і підготовка до семінарського заняття, і робота з підручником та допоміжною літературою з кожної теми. Але в останній час, в зв’язку з скороченням аудиторних годин і з метою розвитку навичок самостійного творчого мислення студента, на самостійну роботу виносяться не тільки окремі питання теми, а і цілі теми програмного матеріалу.

Навчальними планами факультетів і робочою програмою курсу «Основи екології» із загальних 54 годин передбачено 27 годин самостійної роботи студента. Кожна тема курсу вивчається з застосуванням різних видів навчальної діяльності, в тому числі і самостійної роботи.

Самостійна робота у вивчені основ екології займає половину навчального часу і є складовою вивчення усіх тем курсу. Оцінюється самостійна робота студента поряд з другими видами навчальної діяльності по повноті і якості висвітлення контрольних питань з кожної теми в робочому зошиті з екології.

Індивідуальна робота викладача зі студентом є однією із форм навчального процесу і на неї відводиться шоста частина всього навчального часу. На молодших курсах індивідуальні заняття спрямовуються на поглиблення вивчення студентом дисципліни. Індивідуальні заняття з вивчення основ екології проводяться у вигляді консультацій з метою отримання студентом відповіді на окремі питання та для пояснення певних теоретичних положень. Консультації з основ екології проводяться за графіком кафедри біології.

Рекомендації з написання реферату

При вивчені курсу «Основи екології кожен студент має написати два реферата на теми третього модуля.

Рекомендовані теми рефератів

1. В.І.Вернадський і його вклад в розвиток ідеї ноосфери.

2. Сучасні підходи до ідеї ноосфери.

3. Сучасні розробки шляхів виходу із глобальної екологічної кризи.

4. Перспективи розвитку людства в світі рішень Всесвітнього екологічного

форуму в Ріо-де-Жанейро (1992) та всесвітнього саміту в Йоганнесбурзі

5. Проблеми сталого розвитку України..

6. Роль та завдання екологічної освіти в подоланні глобальної екологічної

кризи.

7. Державне управління в галузі охорони навколишнього середовища в

Україні і його ефективність.

8. Основні міжнародні та національні державні і громадські екологічні

організації і їх вклад в вирішенні екологічних проблем.

Реферат – це відносно невелика праця, яка містить більш-менш ґрунтовне висвітлення того чи іншого питання із навчальної програми. Як простіша форма дослідницької роботи, реферат передбачає більш глибоке вивчення студентом однієї із тем курсу, породжує у нього підвищену зацікавленість до цієї теми.

Робота над рефератом повинна бути творчим перетворенням отриманої інформації відповідно до мети. Вибравши тему реферату, необхідно перш за все скласти план і підібрати необхідну літературу. Літературних джерел повинно бути декілька (не менше 3-5).Отриману із різних літературних джерел інформацію необхідно осмислити, критично оцінити, узагальнити. Якщо в літературі будуть викладені різні погляди на деякі питання, необхідно їх записати, протиставити, проаналізувати і скласти свою думку на це питання.. В рефераті повинні бути ясно сформульовані тези по кожному пункту плану, а також приведені обґрунтовані докази кожної тези.

Перед написанням реферату рекомендується зробити його ескіз, а потім наповнити його ідеями, отриманими із літературних джерел, але так, щоб в певній мірі зберегти самостійність.

В структурному відношенні реферат включає вступ, основний зміст, висновок і список використаної літератури. Саму велику і трудомістку частину реферату складає основний зміст. Текст матеріалу необхідно розміщувати в логічній послідовності відповідно плану реферату. Писати бажано на одній сторінці аркушу, а другу залишати чистою для доповнень та змін. У варіанті чернетки можна користуватися скороченнями або різними символами. Викладати свої думки слід коротко, аргументовано, образно, спокійно та розсудливо. Робота повинна закінчитися узагальненим висновком.

Технічне оформлення реферату

Чистовий варіант реферату необхідно писати чітким розбірливим почерком, або набирати з допомогою технічних засобів на стандартних білих аркушах. Текст розміщується на одному боці аркуша з полями: ліве – 30 мм, праве – 10, верхнє – 20 і нижнє – 25 мм. На кожній сторінці повинно бути 29 – 30 рядків. Нумерація сторінок наскрізна, слід пам’ятати, що першою сторінкою вважається титульна (вона не нумерується). Номер сторінки необхідно ставити посередині верхнього або нижнього поля. На кожній сторінці повинно бути 29-30 рядків.

Назви розділів виконуються більшими або жирнішими літерами, нумеруються римськими цифрами, назви підрозділів нумеруються арабськими цифрами. Кожну структурну частину (вступ, основний зміст, висновок, перелік літератури) слід розпочинати з нової сторінки.

Титульна сторінка повинна бути не тільки правильно, а і естетично оформлена. Написи на титулі слід розміщати так, як показано у зразку. Найбільшими і найжирнішими літерами необхідно писати тему роботи і меншими, але різними за розміром – усі інші написи. На титульній сторінці реферату необхідно повністю зазначити прізвище, ім’я та по-батькові автора.

Щодо розмірів реферату, то оптимальним можна вважати 10-12 сторінок. Тут важливо пам’ятати, що не варто бездумно гнатися за великою кількістю сторінок. Треба постаратися знайти найдоцільнішу для реалізації вибраної теми структуру роботи і лаконічно написати її текст.

Список використаної літератури – це перелік усіх праць, як друкованих так і рукописних, використаних автором для написання свого реферату. Розміщуються вони у переліку строго за алфавітом і нумеруються арабськими цифрами.

Зразок оформлення титульної сторінки реферату

Міністерство освіти і науки України

Миколаївський державний університет

ім.. В.О.Сухомлинського

Фізико-математичний факультет

Сучасні розробки шляхів виходу

із глобальної екологічної кризи

Реферат з екології

Прізвище, ім’я, по-батькові

Дата добавления: 2014-01-06