Охорона праці. Загальне положення

Конспект лекцій

Конспект лекцій

з дисципліни «Основи охорони праці»

(для студентів всіх спеціальностей)

Горлівка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСІТЕТ

проф. Воробйов Є.О.

доц. Ніколенко М.О.

з дисципліни «Основи охорони праці»

(для студентів всіх спеціальностей)

Затверджено: Затверджено:

на засіданні кафедри на засіданні навчально-

«Екологія та безпека методичної комісії

життєдіяльності» кафедри «Екологія та

Протокол №6 від 21.01.2007р. безпека життєдіяльності»

Протокол №3 від 5.02.2007р.

Горлівка

УДК 656.13.004 (071)

Конспект лекцій з дисципліни «Основи охорони праці» (для студентів всіх спеціальностей) / Укл.: Є.О. Воробйов, М.О. Ніколенко. – Горлівка: АДІ ДВНЗ ДонНТУ, 2007. – 104с.

Курс лекцій складений на підставі освітньої професійної програми відповідно до навчального плану всіх спеціальностей інституту, вказівок АДІ ДВНЗ ДонНТУ №4 від 25 грудня 2004 р., а також існуючих матеріалів.

Рецензент:

Висоцький С.П. – завідуючий кафедрою «Екологія та БЖД» АДІ ДВНЗ ДонНТУ, доктор технічних наук, професор.

Укладачі: Воробйов Є.О., професор, Ніколенко М.О., доцент.

Відповідний за випуск: Воробйов Є.О., професор.

Комп’ютерний набір: Іванова Т.М., Новіков С.О., Алексєєва О.Б.,

Биковський М.В., студенти

ЗМІСТ

Лекція№1. Охорона праці. Загальне положення……………………………….4

Лекція№2. Гарантія прав громадян на охорону праці………………………...9

Лекція№3. Організація охорони праці на підприємстві………………………12

Лекція№4. Розслідування і облік нещасних випадків, аварій,

професійних захворювань………………………………………….16

Лекція№5. Повідомлення про нещасні випадки, їхнє

розслідування і облік……………………………………………….19

Лекція№6. Розслідування і облік професійних хронічних захворювань,

отруєнь і аварій……………………………………………………...24

Лекція№7. Стимулювання і державне управління охороною праці……….....29

Лекція№8. Психологія ризику і трудові взаємовідносини……………………34

Лекція№9. Метеорологічні умови виробничого середовища………………...39

Лекція№10. Виробничий пил і отрути. Іонізуюче випромінювання…………44

Лекція№11. Вентиляція і опалення……………………………………………..49

Лекція№12. Промислове освітлення…………………………………………....54

Лекція№13. Виробничий шум і вібрація……………………………………….61

Лекція№14. Безпека експлуатації машин і механізмів………………………..66

Лекція№15А. Безпечна експлуатація автомобілів…………………………….71

Лекція№15Б. Безпека праці при будівництві доріг……………………………76

Лекція№16. Електробезпека. Дія струму на організм людини……………….82

Лекція№17. Електробезпека. Класифікація виробничих приміщень

і дорожньо-будівельних робіт за електробезпекою……………..89

Лекція№18. Пожежна безпека………………………………………………….95

Список літератури……………………………………………………………...103

ЛЕКЦІЯ №1

Комплекс заходів щодо підвищення ефективності і якості дорожнього будівництва, автомобілебудування й обслуговування автомобільного транспорту вимагає фахівців, підготовлених в області сучасних технологічних прийомів і методів організації праці, у тому числі й з охорони праці.

У нашій країні діє єдиний «Закон про охорону праці», затверджений Президентом 14.10.92 р. Він визначає основні положення по реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя й здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює при участі відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи, організації або уповноваженими ним органами й працівником з питань безпеки, гігієни праці й виробничого середовища й установлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я й працездатності людини в процесі праці.

Це прикладна наукова соціально-технічна дисципліна, що займається рішенням завдань полегшення й оздоровлення праці, забезпечення безпеки, попередження виробничого травматизму й професійної захворюваності, профілактики аварій і пожеж. Тільки при досить високій теоретичній підготовці як за фахом, так і з охорони праці інженерно-технічні працівники, працюючи на будівництвах, підприємствах, проектних і науково-дослідних організаціях, зуміють забезпечити ефективність заходів щодо збереження здоров'я й безпечних умов праці.

Заходи щодо збільшення продуктивності праці розглядаються в тісному взаємозв'язку з поліпшенням умов праці, її полегшенням, боротьбою з виробничим травматизмом і професійною захворюваністю.

Державна політика в області охорони праці базується на принципах:

1. Пріоритету життя й здоров'я працівників стосовно результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

2. Комплексне рішення завдань охорони праці на основі національних програм із цих питань, з урахуванням інших напрямків економічної й соціальної політики, досягнень у галузі науки й техніки й охорони навколишнього середовища;

3. Соціального захисту працівників, повного відшкодування збитку особам, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях;

4. Встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності й видів діяльності;

5. Використання економічних методів керування охороною праці, проведення політики пільгового оподатковування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;

6. Здійснення навчання населення, професійної підготовки й підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

7. Забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій і об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми охорони здоров'я, гігієни й безпеки праці, а також співробітництва й проведення консультацій між власниками й працівниками (їхніми представниками), між всіма соціальними групами при прийнятті рішень по охороні праці на місцевих і державних рівнях;

8. Міжнародного співробітництва в області охорони праці, використання світового досвіду організації роботи з поліпшення умов і підвищення безпеки праці.

У дотриманні «Закону України про охорону праці» беруть участь профспілкові організації. Вони представляють інтереси робітників та службовців в області виробництва, праці, побуту й культури, їм надане право нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства, правил і норм з охорони праці.

Одним з основних нормативних актів є: «Законодавство України про охорону праці», «Правила охорони праці на автомобільному транспорті», «Правила захисту від статичної електрики», «Правила безпеки під час експлуатації електроустановок» тощо.

Норми й правила техніки безпеки й виробничої санітарії розробляють на основі чинного законодавства й з урахуванням досвіду будівництва, роботи виробничих підприємств тощо.

Вони містять вимоги безпеки до будівництва в цілому, окремих підприємств, будівельних майданчиків, виробничих приміщень, технологічних процесів і операцій, будівельних машин, механізмів, устаткування, інструментів. У них відображаються вимоги, з погляду гігієни праці й збереження здоров'я, до території будівництва й підприємства, до допоміжних і побутових приміщень, до виробничих процесів і робочих місць.

Норми й правила техніки безпеки й виробничої санітарії готують міністерства й відомства. Правила й норми з сфери застосування можуть бути загальними (єдиними), галузевими й відомчими.

Загальні правила й норми поширюються на всі галузі промисловості, обов'язкові для всіх організацій.

Галузеві правила відносяться тільки до певної галузі, відбиваючи специфіку її виробництва.

Відомчі правила розробляються кожним міністерством і відомством і затверджуються або узгоджуються з галузевими профспілками. Для транспортного будівництва на підставі загальних правил для окремих професій розроблені типові інструкції з техніки безпеки. По них у будівельних організаціях і виробничих підприємствах розробляють місцеві інструкції на професії або робочі місця. У правилах приводять загальні вказівки, що ставляться, наприклад, до однотипного встаткування. В інструкції конкретно вказують, у який час, де і які профілактичні заходи повинні бути виконані.

Посадові особи, винні в порушенні законодавства про працю, у невиконанні зобов'язань по колективних договорах і угодах з охорони праці, в інших випадках порушень несуть дисциплінарну, адміністративну, карну й матеріальну відповідальність.

До дисциплінарної відповідальності залучаються робітники та службовці, що порушили трудову дисципліну. До винного можуть бути застосовні наступні заходи стягнень: зауваження, догана, сувора догана, переведення на іншу роботу з меншою заробітною платою на строк до 3 місяців або зсув на нижчу посаду на той же строк незалежно від спеціальності й кваліфікації працівника. Також передбачено, як надзвичайний захід покарання, звільнення за систематичне порушення дисципліни й за прогул.

Адміністративна відповідальність виникає у випадках порушень посадовими особами загальнообов'язкових норм і правил. Адміністративна провина може полягати як у протиправній дії, так і в протиправній бездіяльності.

Адміністративні міри впливів: попередження, штраф, виправні роботи, адміністративний арешт, конфіскація, позбавлення спеціальних прав.

На підприємствах власником або уповноваженим ним органом створюється служба охорони праці незалежно від форм власності й видів їхньої діяльності.

Служба охорони праці залежно від чисельності працюючих може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у вигляді групи фахівців або одного фахівця, у тому числі за сумісництвом.

Служба охорони праці комплектується спеціальними, що мають вищу освіту й стаж роботи із профілю виробництва не менш 3 років. Обмеження за виробничим стажем не стосуються осіб, що мають фахову освіту з охорони праці.

Працівники служби охорони праці мають право видавати керівникам підприємств, установ, організацій і їхніх структурних підрозділів приписання по усуненню виявлених недоліків.

Служба охорони праці підкоряється безпосередньо керівникові підприємства.

Служба охорони праці виконує безпосередньо такі основні функції:

1. Розробляє ефективну цілісну систему керування охороною праці.

2. Проводить оперативно-методичне керівництво всією роботою з охорони праці.

3. Становить разом зі структурними підрозділами підприємства комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці й виробничого середовища.

4. Проводить працівникам вступний інструктаж з питань охорони праці.

Служба охорони праці організує:

1. Забезпечення працюючими правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями тощо.

2. Паспортизацію цехів, ділянок, робочих місць на відповідність їхнім вимогам охорони праці.

3. Облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також збиток від цих подій.

4. Підготовку статистичних звітів.

5. Розробку перспективних і поточних планів.

6. Роботу методичного кабінету.

7. Допомогу комісії з питань охорони праці.

8. Підвищення кваліфікації й перевірку знань посадових осіб.

Служба охорони праці бере участь в:

1. Розслідуванні нещасних випадків.

2. Формуванні фонду охорони праці й розподілі його засобів.

3. Роботі комісії з охорони праці.

4. Роботі комісії з уведення в експлуатацію закінчених будівництв, реконструкцією або технічним переозброєнням об'єктів виробничого або соціального призначення.

5. Розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці, що діють у межах підприємства.

6. Роботі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місць.

7. Сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки й техніки.

8. Розглядає листи, заяви й скарги трудящих.

9. Надає методичну допомогу керівникам структурних підрозділів.

10. Готує проекти наказів і розпоряджень.

Служба охорони праці контролює:

1. Дотримання чинного законодавства.

2. Виконання приписань органів державного нагляду тощо.

3. Відповідність нормативним актам машин, механізмів, наявність технологічної документації на робочих місцях тощо.

4. Своєчасне проведення навчань і інструктажу працюючих.

5. Забезпечення працюючими засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним живленням, мийними засобами, санітарно-побутовими приміщеннями, подання працівникам пільг і компенсацій.

6. Використання праці неповнолітніх, жінок і інвалідів.

7. Проходження медоглядів.

8. Виконання наказів, заходів, розпоряджень.

Ефективність розроблювальних заходів оцінюється показниками, що характеризують рівень виробничого травматизму.

Показник частоти означає кількість нещасних випадків, що доводяться в середньому на 1000 працюючих:

(1.1)

де Т – кількість нещасних випадків за певний час (місяць, рік);

Р – середньооблікова кількість працюючих.

Показник ваги означає середню кількість днів непрацездатності, що доводиться на один нещасний випадок:

(1.2)

де Д – загальна кількість людино-днів непрацездатності у всіх потерпілих;

Т^/ - сумарна кількість нещасних випадків зі смертельним і інвалідним результатом.

Для одержання більш об'єктивної характеристики стану охорони праці вводиться загальний показник травматизму:

(1.3)

Для випадків зі смертельним результатом К_СМ і важким результатом К_ТЯЖ:

(1.4)

(1.5)

де Т_СМ – кількість випадків зі смертельним результатом;

Т_ТЯЖ – з важким результатом.

ЛЕКЦІЯ №2

Дата добавления: 2014-01-06