Публіцистичний

Публіцистичний стиль – це стиль, що призначений інформувати суспільство про факти, явища і формувати громадську думку.

Сфера використання - громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність.

Основне призначення:

- -інформаційно-пропагандистськими методами вирішувати важливі актуальні, злободенні суспільно-політичні проблеми;

- активний вплив на читача (слухача), спонукання його до діяльності, до необхідності зайняти певну громадську позицію, змінити погляди чи сформувати нові;

- пропаганда певних думок, переконань, ідей, теорій та активна агітація за втілення їх у повсякдення.

Жанри реалізації – виступи, нариси, публіцистичні статті, памфлети (твори сатиричного х-ру), фейлетони (статті критичного х-ру), есе (короткі нариси).

Основні мовні засоби:

- синтез елементів наукового, офіційно-ділового, художнього й розмовного стилів;

- лексика насичена суспільно-політичними та соціально-економічними термінами, закликами, гаслами (електорат, багатопартійність, приватизація, демократія);

- використовується багатозначна образна лексика, емоційно-оцінні слова (політична еліта, епохальний вибір), експресивні сталі словосполучення (інтелектуальний потенціал, одностайний вибір, рекордний рубіж, юність епохи), перифрази (чорне золото - вугілля, нафта; легені планети - ліси);

- широко використовуються прислів’я, приказки, фразеологізми (з хворої голови на здорову);

- уживання в переносному значенні наукових, спортивних, музичних, військових та інших термінів (орбіти співробітництва, президентський старт);

- із морфологічних засобів часто використовується іншомовні суфікси -іст (-ист), -атор, -ація та ін. (полеміст, реваншист, провокатор); префікси псевдо-, нео-, супер-, інтер- та ін. (псевдотеорія, неоколоніалізм, супердержава, інтернаціональний);

- синтаксисові публіцистичного стилю властиві різні типи питальних, окличних та спонукальних речень, зворотний порядок слів, складні речення ускладненого типу з повторюваними сполучниками; ключове, вирішальне значення мають влучні, інтригуючі заголовки;

Основні ознаки:

- доступність мови й формулювань (орієнтація на широкий загал);

- поєднання логічності доказів і полемічності викладу;

- сплав точних найменувань, дат, подій, місцевості, учасників;

- висловлювання наукових положень і фактів емоційно-експресивною образністю;

- наявність низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення, яке має здебільшого тенденційний характер;

- пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, активний вплив на слухача, спонукання до дії.

Публіцистичний стиль за жанрами, мовними особливостями та способом подачі інформації поділяється на такі підстилі:

- стиль ЗМІ (газет, радіо, телебачення тощо);

- художньо-публіцистичний стиль (памфлети, фейлетони, політичні доповіді, есе (короткі нариси вишуканої форми);

- науково-публіцистичний стиль (літературно-критичні статті, огляди, рецензії тощо).

ПРИКЛАД:

Учасники пленуму правління Київської письменницької організації закликають усіх літераторів, незалежно від їхніх політичних поглядів і естетичних переконань, до єдності та взаєморозуміння в ім'я розвитку українського письменства, подальшого поступу національно-культурного відродження.

(„Літературна Україна").

Дата добавления: 2014-01-06