Офіційно-діловий стиль

Офіційно-діловий стиль – це прийоми використання мовних засобів під час оформлення ділових паперів (розпоряджень, постанов, актів, наказів, резюме, характеристик тощо).

Сфера використання – офіційно-ділові відносини, спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю.

Основне призначення - регулювати ділові стосунки в зазначених вище сферах, обслуговувати громадські потреби людей у типових ситуаціях.

Жанри реалізації – ділова документація (закони, укази, статути, довідки, звіти, службові листи); виступи на зборах, нарадах, засіданнях, прес-конференціях; бесіди з діловими партнерами, телефонні розмови.

Основні мовні засоби:

- стандартна канцелярська лексика: суспільно-політична, професійно-виробнича, науково-термінологічна (бланк, штамп, підпис, віза, апелювати, інцидент, бюджет);

- відсутність емоційно забарвленої лексики (величезні, колосальні, грандіозні плани);

- уживання мовних штампів, стійких сполук (що діє на підставі, доводити до відома, зважаючи на викладене вище, згідно з наказом);

- специфічні фразеологічні компоненти (круглий стіл, тримати курс, впливові кола, супровідна нота);

- наявність безособових та наказових форм дієслів, дієслів теперішнього часу із значенням постійності дії (було проаналізовано, вжити заходів, рішення приймається, має місце);

- широке використання простих поширених речень з однорідними підметами, присудками, додатками (Директор вказав на проблему ретельної підготовки звітів і заповнення таблиць.);

- використання складних речень із сурядним та підрядним зв’язком (МЗС України вважає, що ухвалений за результатами обговорення документ, не відображає реальної ситуації в Україні.).

Основні ознаки:

- офіційний характер (спілкування між установами, закладами, підприємствами, службовими особами);

- адресність (офіційний автор та адресат завжди відомі);

- повторність дій та ситуацій (регулярне використання однакових мовних засобів);

- тематична обмеженість кола завдань, що вирішує організація;

- нейтральний тон викладу змісту лише у прямому значенні;

- точність та ясність (поєднуються з лаконічністю, стислістю й послідовністю викладу фактів);

- документальність (кожний офіційний папір повинен мати характер документа), наявність реквізитів, розташованих у певній послідовності, що дозволяє довго зберігати традиційні стабільні форми;

- висока стандартизація вислову та сувора регламентація тексту (для чіткої організації текст поділяється на параграфи, підпункти,абзаци).

Підстилі:

- законодавчий (закони, укази, постанови, статути) – регламентує та обслуговує офіційно-ділові стосунки між приватними та службовими особами;

- дипломатичний (міжнародні угоди, конвенції, комюніке (повідомлення), протоколи, звернення, меморандуми (дипломатичні листи) – використовується у сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків;

- -адміністративно-канцелярський (накази, розпорядження, довідки, доручення, акти) – використовується у професійно-виробничій сфері, правових відносинах, діловодстві.

ПРИКЛАД:

У ст. 11. “Закону про мови ” записано: “Мовою роботи, діловодства й документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів підприємств, установ. організацій є українська мова”.

Дата добавления: 2014-01-06