Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Європейська валютна система




Ця система еволюціонувала від координації валютної політики країн ЄС через створення спільної розрахункової одиниці ЕКЮ (ECU – European currency unit) та спільне встановлення валютний курсів до єдиної грошової політики і єдиної європейської валюти євро

Європейська валютна система (European Monetary System) – створена у березні 1979 р. країнами-членами ЄС зона координованого плавання по відношенню до долара курсів національних валют з метою забезпечення їх більшої стабільності.

Основні параметри ЄВС:

- обмеження коливань курсів валют в межах 2,25% в кожен бік від узгодженого центрального курсу кожної валюти до екю. Великобританія приєдналася до ЄВС в жовтні 1990 р. за умови що фунт може коливатися в межах 6% від центрального курсу. На подібних умовах входи і іспанська песета. В серпні 1993 р. Великобританія та Італія вийшли з ЄВС, після чого межі коливань всіх валют розширили до 15%;

- створення екю – європейської розрахункової одиниці, курс якого визначався як середньозважений з курсів країн учасників;

- створення європейського фонду валютного співробітництва (European Monetary Cooperation Fund) для надання тимчасової фінансової підтримки країнам учасникам для фінансування дефіциту платіжного балансу та для здійснення розрахунків по валютних інтервенціях країн учасників з метою підтримання валютних курсів.

Європейський валютно-економічний союз (European Economic and Monetary Union) – стадія розвитку валютно-фінансової інтеграції країн ЄС, яка передбачає перехід до єдиної грошової політики, створення єдиного центрального банку і введення єдиної валюти (euro – євро).

Контрольні запитання

1. Що таке міжнародна валютна-фінансова система і які її ключові моменти?

2. Дайте визначення валюти і її різновидів з точки зору її належності.

3. Що робить валюту резервною. В яких основних валютах країни тримають свої валютні резерви?

4. Які валюти вважаються вільно використовуваними? У чому полягають основні передумови для широкого застосування валют у міжнародних платежах?

5. У чому схожість і різниця твердих і конвертованих валют?

6. У чому полягає конвертація за поточними операціями? Скільки країн має валюту, яка конвертується за такими операціями?

7. Чи достатня для повної конвертації валюти її конвертованість за поточними і капітальними операціями?

8. Які макроекономічні передумови переходу до конвертації національної валюти?

9. Чим відрізняється внутрішня і зовнішня конвертованість?

10.Чому виникає паралельний обіг валют і в чому його макроекономічний сенс?

11.Поясніть схожість і відмінність між поняттям доларизації і валютного заміщення?

12.В чому позитивні і негативні сторони паралельного обігу?

13.Дайте визначення золотого стандарту і коротко опишіть його історію?

14.Чим золотодевізний стандарт відрізняється від золотого?

15.Які ключові елементи Бреттон-Вудської угоди?

16.Дайте характеристику Ямайської валютної системи. Назвіть її основні елементи?

17.в чому полягає сенс європейської валютної системи (ЄВС) і які її основні параметри?

18.Охарактеризуйте механізм регулювання валютних курсів в рамках ЄВС?

19.Назвіть етапи руху країн ЄС до валютно-економічного союзу.

20.У чому полягає вимога конвергенції основних макроекономічних показників і які це показники?

21.В чому полягають функції Європейського валютного інституту в рамках переходу до валютно-економічного союзу?

22.Як здійснюється нагляд за використанням критеріїв конвергенції?

23.В чому полягають потенційні вигоди для країн, які користуються загальною валютою?

24.Як встановлюється курс євро?

25.На якому етапі знаходиться процес переходу до валютно-економічного союзу на даний момент?

26.Покажіть, як валютний ринок впливає на коротко-та довгострокові угоди.

27.Вкажіть шляхи використання операцій на валютних ринках у комерційних та фінансових операціях.

28.Чим відрізняється конвертована валюта від частково конвертованої валюти?

29.Як деякі уряди контролюють доступ до своєї валюти?

30.Поясніть існування чорного або паралельного ринку в багатьох країнах, які жорстко контролюють або регулюють конвертованість своїх валют.

31.Докладно поясніть, як дефіцит платіжного балансу буде урегульований в умовах дії: а)золотого стандарту; б)Бреттон-Вудзької системи; в)вільно плаваючих валютних курсів? Які переваги та недоліки кожної із систем?

 

 

Тема 13. Вартість валюти і валютний курс

13.1. Валютний курс та його різновиди

Основним елементом валютної системи кожної країни є її національна валюта. Валюта є специфічним товаром, вона має ціну, але цю ціну не можна виразити у тій же валюті.

Валютний (обмінний) курс (exchange rate) – ціна одиниці національної валюти, яка виражена в одиницях іноземної валюти.

Валютний курс як базове співвідношення цін двох валют може встановлюватися законодавчо або визначатися в процесі їх взаємної котировки.

Валютна котировка (currency quotation) – визначення валютного курсу на основі вибраних ринкових механізмів.

Існує три види котировки:

- пряма – визначення валютного курсу одиниці іноземної валюти через певну кількість одиниць національної валюти; 1$=5,3 грн.

- непряма – визначення валютного курсу одиниці національної валюти через певну кількість одиниць іноземної валюти; 1 грн.=0,1887$.

- крос-котировка – визначення курсів двох валют одна до одної через курс кожної з них відносно третьої валюти, переважно до долара США. 1$=5,3 грн., 1$=28,5 руб. 1грн.=28,5/5,3=5,3774 руб. (непряма котировка гривні) або 1руб.=5,3/28,5=0,186грн. (пряма котировка гривні). Як бачимо пряма і непряма котировка є оберненими величинами.

Види валютного курсу:

1. За часом здійснення обміну валюти:

спот-курс (spot rate) – курс, за яким обмінюються валюти протягом не більше двох робочих днів з моменту досягнення угоди про курс (для угод по обміну доларів США і канадських доларів – 1 день);

форвардний курс (forward rate) – узгоджений курс, за яким обмінюються валюти в певний момент в майбутньому, більше ніж через три дні після досягнення угоди про курс.

2. За способом розрахунку:

номінальний валютний курс (nominal exchange rate) – курс між двома валютами, ціна одиниці національної валюти, визначена в одиницях іноземної валюти:

En=Cf/Cd, (13.1)

де En - номінальний валютний курс;

Сf - іноземна валюта;

Cd - національна валюта;

реальний валютний курс (real exchange rate) – номінальний валютний курс, перерахований з врахуванням змін рівня цін в своїй країні і в тій країні, до валюти якої котирується національна валюта:

, (13.2)

де Er - реальний валютний курс;

Рf - індекс цін іноземної країни;

Рd - індекс цін своєї країни;

номінальний ефективний валютний курс (НЕВК) (nominal effective exchange rate (NEER)) – індекс валютного курсу, розрахований як співвідношення між національною валютою і валютами інших країн, зваженими відповідно до питомої ваги цих країн у валютних операціях даної країни:

, (13.3)

де - номінальний ефективний валютний курс;

- знак суми показників по i країнах;

i – країна-торговий партнер;

= Е10 - індекс номінального валютного курсу поточного року (Е1) у порівнянні з базовим роком (Е0) кожної країни - торгового партнера;

Wі=(Xi+IMi)/(Xtotal+IMtotal) - питома вага кожної країни (Xi+IMi) у торговому обороті даної країни з тими країнами, що вважаються головними торговими партнерами;

реальний ефективний валютний курс (РЕВК) (real effective exchange rate (REER)) – номінальний ефективний валютний курс з поправкою на зміну рівня цін або інших показників витрат виробництва, який показує динаміку реального валютного курсу даної країни до валют країн – основних торгових партнерів:

, (13.4)

де - реальний ефективний валютний курс;

- знак суми показників по і країнах;

і – країна – торговий партнер;

=Er/E0 - індекс реального валютного курсу поточного року в порівнянні з базовим роком кожної країни торгового партнера;

Wі=(Xi+IMi)/(Xtotal+IMtotal) - питома вага кожної країни в торговому обороті даної країни з тими країнами, що вважаються головними торговими партнерами;

3. За ступенем гнучкості:

фіксований валютний курс (pegged/fixed exchange rate) – офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, яке допускає тимчасове відхилення від нього в той чи іншій бік не більше ніж на 2,25%;

плаваючий валютний курс (flexibile/floating exchange rate) – курс, який вільно змінюється під дією попиту і пропозиції, на котрий держава може за певних умов впливати шляхом валютних інтервенцій;

4. За механізмом курсоутворення:

чисте плавання (clean floating) – курсоутворення без втручання центрального банку у валютний ринок;

брудне (кероване) плавання (dirty (managed) floating) – ціноутворення при активних інтервенціях центрального банку на валютному ринку;

оптимальний валютний простір (optimum currency area) – підтримка фіксованого валютного курсу між обмеженою групою країн і плаваючого валютного курсу з іншими країнами.

валютний коридор (exchange rate band) – встановлені межі коливання валютного курсу, котрі держава зобов’язується підтримувати.

повзуча фіксація (crawling peg) – механізм встановлення валютного курсу як відсотка коливання навколо центрального паритету, що передбачає регулярну його зміну на певну величину.

13.2. Валютний ринок та його рівновага

Валютний курс є основною зв’язуючою ланкою між економікою кожної країни та рештою кран. На зміну валютних курсів впливають різні чинники. Загальна закономірність може бути виражена так:

(13.5)

де r – валютний курс

Md, Mf – обсяг грошової маси, національної та іноземної відповідно;

GDPd, GDPf – обсяг ВВП, національного та іноземного відповідно;

Rd, Rf – відсоткова ставка вдома та за кордоном;

Id, If – темп інфляції дома та за кордоном

T – зміна сальдо торгового балансу

Рівноважний валютний курс (equilibrium exchange rate) – курс валюти, що забезпечує досягнення рівноваги платіжного балансу за умови відсутності обмежень на міжнародну торгівлю, спеціальних мотивів для припливу чи відпливу капіталу та надмірного безробіття.

Знецінення валюти (currency depreciation) – зниження вартості валюти при режимі плаваючого валютного курсу.

Подорожчання валюти (currency appreciation) – збільшення вартості валюти при режимі плаваючого валютного курсу.

Спекулятивна атака (speculative attack) – різке зростання пропозиції валюти на ринку в період послаблення її курсу, що призводить до втрати валютних резервів країни у випадку спроб підтримати валютний курс, який падає.

Девальвація валюти (currency devaluation) – законодавче зниження курсу валюти або центрального паритету при режимі фіксованого валютного курсу.

Ревальвація валюти (currency revaluation) - законодавче підвищення курсу валюти або центрального паритету при режимі фіксованого валютного курсу.

Реальна девальвація (real devaluation) – зниження реального курсу національної валюти при режимі фіксованого валютного курсу, яке відбулося з врахуванням зміни рівня цін у своїй країні та в тій країні, до валюти якої котирується національна валюта.

13.3. Еластичність попиту та пропозиції іноземної валюти

Зниження вартості національної валюти приводить до таких економічних ефектів:

- збільшує обсяги національного експорту;

- знижує фізичні обсяги імпорту;

- збільшує валютні доходи від національного експорту, якщо попит нерезидентів на нього еластичний, і знижує ці доходи, якщо попит нееластичний.

Еластичність попиту і пропозиції на валюту (elasticity of currency demand) – співвідношення зміни в обсягах попиту та пропозиції валюти з процентною зміною валютного курсу.

Для практичних цілей для вимірювання еластичності використовують аркову еластичність – зміну показників в проміжку між двома усередненими показниками обсягів валюти та її курсу:

(13.6)

Якщо не враховувати міжнародного руху капіталу, то найбільше значення для еластичності попиту і пропозиції валюти мають такі види еластичності:

З боку попиту:

- еластичність попиту з боку іноземних країн на національний експорт;

- еластичність національного попиту на імпорт з-за кордону.

З боку пропозиції:

- еластичність іноземної пропозиції імпорту з боку іноземних країн;

- еластичність пропозиції національного експорту іноземними країнам.

Проте попит країни на валюту іноземної держави є по суті її пропозицією з боку цієї держави. Точно так само попит іноземної держави на валюту даної країни еквівалентний пропозиції національної валюти цією країною. Тому якщо відомий попит на валюту в даній країні й в іноземній країні, то відома і її пропозиція. Отже, для визначення параметрів попиту і пропозиції валюти достатньо знати тільки попит на її в кожній із країн, що у свою чергу, визначається попитом на імпорт товарів і іноземні активи

Попит на валюту вважається еластичним, якщо r>1, тобто процентна зміна в обсязі попиту на валюту перевершує процентну зміну її курсу. Попит на валюту вважається нееластичним, якщо r<1, тобто процентна зміна в обсязі попиту на валюту менше процентної зміни її курсу. Якщо r=1, то процентна зміна попиту дорівнює процентній зміні курсу валюти. Графічно чим ближче попит і пропозиція іноземної валюти до горизонтальної лінії на рис. 13.4., тим вища їх еластичність. Якщо вони зливаються з горизонтальною прямою, то попит і пропозиція валюти вважаються нескінченно еластичними: будь-яка, навіть незначна зміну курсу призводить до нескінченно великих змін у попиті і пропозиції валюти. Чим ближче попит і пропозиція іноземної валюти до вертикальної лінії на рис. 13.4, тим нижча їх еластичність. Якщо вони зливаються з вертикальною прямою, то попит і пропозиція валюти вважаються нескінченно нееластичними: будь-яка, навіть значна, зміна курсу не призводить до яких-небудь змін у попиті і пропозиції валюти.

Контрольні запитання

1. Що таке валютний (обмінний) курс, спот-курс, форвард-курс?

2. Які види валютних котировок вам відомі? В чому їх відмінності?

3. Чим відрізняються номінальний і реальний валютний курси?

4. Як розраховуються номінальний ефективний і реальний ефективний валютні курси?

5. В чому причини виникнення множинної валютної практики і в яких формах вона проявляється?

6. Які основні способи фіксації валютного курсу?

7. Якими основними способами встановлюється обмежено гнучкий валютний курс?

8. Які різновиди плаваючого валютного курсу вам відомі?

9. В яких випадках і в яких формах здійснюється політика гібридних валютних курсів?

10.Які основні параметри валютного коридору?

11.Як здійснюється політика повзучої фіксації валютного курсу?

12.Що визначає попит і пропозицію на іноземну валюту?

13.Як визначається рівноважний валютний курс?

14.Як відбувається адаптація валютного курсу в умовах плаваючого валютного курсу?

15.Як відбувається адаптація валютного курсу в умовах фіксованого валютного курсу?

16.Як називаються зміни вартості валюти при фіксованому і плаваючому валютному курсі?

17.Як зростання або падіння валютного курсу впливає на ціни вітчизняних та іноземних товарів?

18.Як вимірюється еластичність попиту і пропозиції іноземної валюти і чому вона важлива для економічної політики?

19.В якому випадку девальвація призводить до покращення торгового балансу? Сформулюйте і поясніть умову Маршалла-Лернера.

20.Які параметри стабільного і нестабільного валютного ринку?

21.Що показує джей-крива?

 

 

Тема 14. Теорії валютного курсу

14.1. Теорія загальної рівноваги

Макроекономічний баланс

Теорія макроекономічного балансу як основи рівноважного валютного курсу бере свій початок з досліджень 60-х років. Він визначається як курс, що виникає в результаті досягнення економікою внутрішнього і зовнішнього балансу в середньостроковій перспективі. Теорія макроекономічного балансу встановлює залежність між внутрішнім реальним попитом (Dd) і реальним обмінним курсом (Еr). Рівноважний валютний курс (Еq) визначається точкою перетину (А) кривих внутрішньої (YY) і зовнішньої (ВР) рівноваги (див. рис.14.1). Рух від нульової точки нагору по осі ординат як завжди означає падіння курсу національної валюти (зростання курсу іноземної валюти), вниз - зростання курсу національної валюти (падіння курсу іноземної валюти). Найскладнішою стороною теорії є формалізація понять внутрішнього і зовнішнього балансу.

Внутрішній баланс (internal balance, YY) - такий рівень виробництва всередині країни, що забезпечує повну зайнятість і стійко низький рівень інфляції.

Крива внутрішнього балансу показує обернену залежність між змінними реального попиту і реального валютного курсу, оскільки в міру зростання реального валютного курсу все більша частка реального внутрішнього попиту переключається з імпортних товарів, що дорожчають на внутрішньому ринку, на місцеві.

Рис. 14.1. Макроекономічний баланс як основа валютного курсу

 

Сегменти II і III, що знаходяться справа від кривої внутрішнього балансу, показують, що обсяг виробництва знаходиться на рівні нижче оптимального, що призводить до зайвого агрегованого попиту і виражається в зростанні інфляції. Сегменти I і IV, що знаходяться зліва від кривої внутрішнього балансу, показують, що обсяг виробництва знаходиться на рівні вище оптимального, агрегований попит недостатній, що виявляється в зростанні безробіття.

Зовнішній баланс (external balance, ВР) – чистий приплив капіталу, що забезпечує баланс національних заощаджень і інвестицій у середньостроковій перспективі.

Зовнішній баланс у моделі загальної рівноваги нерідко зводять до балансу поточних операцій (балансу торгівлі товарами і послугами), що не цілком правомірно, оскільки міжнародні перекачування капіталу безпосередньо впливають на рівень валютного курсу. У той же час таке вузьке трактування зовнішнього балансу виправдано з погляду здійснення конкретних розрахунків, тому що встановити математично точно рівноважний рівень зовнішнього балансу з врахуванням переливів капіталу не є можливим.

 

Підхід платіжного балансу

Випливаюча з моделі загальної рівноваги більш спрощена теорія валютного курсу виходить із того, що він виникає на перетині сукупного попиту і сукупної пропозиції на валюту, фактично збігаючись із визначенням рівноважного валютного курсу, даним раніше. Сукупний попит на валюту пред’являється як резидентами, так і нерезидентами, як мінімум, по двох напрямках - для оплати товарного імпорту і для придбання іноземних активів. Це означає, що для визначення рівня рівноважного валютного курсу треба просто знати поточні і точно спрогнозувати майбутні міжкраїнні потоки капіталу, тобто чітко визначити нахили кривої сукупного попиту і пропозиції на іноземну валюту на рис. 14.2.

Підхід платіжного балансу (balance of payments approach) - валютний курс визначається сукупним попитом і пропозицією валюти.

Іноземна валюта

Рис. 14.2. Валютний курс і платіжний баланс

 

В аналітичних цілях сукупний попит і сукупна пропозиція розбиваються на дві частини (рис. 14.2) у відповідності зі стандартною композицією платіжного балансу: рух капіталу, пов'язаний з торговим балансом (торговими операціями), і рух капіталу, пов'язаний з балансом руху капіталу в чистій формі (прямі і портфельні інвестиції, кредити тощо). Якщо припустити, що, як і колись, рух капіталу в чистому виді відсутній, то графік створення рівноважного валютного курсу цілком повторює рис. 14.2. Проблема прогнозування курсу зведеться до визначення обрисів і куту нахилу, що свідчить про ступінь еластичності попиту і пропозиції валюти, кривих S1, і D1. Наприклад, на рис. 14.2 рівноважний курс складає 5 грн./дол., по якому продається і купується 4 млн.дол. Якщо курс долара падає до 4 грн./дол., то виникає дефіцит доларів у розмірі [ВР] - пропозиція складає 3 дол., а попит - 5 дол., і курс знову збільшується до рівноважного значення. Попит на валюту буде приблизно дорівнювати імпорту товарів і послуг, а її пропозиція - їхньому експорту. Тому, якщо знати поточні розміри експорту й імпорту і прогноз їхнього розвитку, можна приблизно визначити динаміку валютного курсу.

14.2. Теорія паритету купівельної спроможності

Закон однієї ціни

Теорія виходила з ідеї, що валютні курси обов'язково повинні бути якось пов'язані з рівнями внутрішніх цін. При цьому чітко фіксувався лише факт існування такого співвідношення, із якого могло випливати як прямий вплив рівнів внутрішніх цін на валютні курси, так і обернений вплив курсів на внутрішні ціни.

Паритет купівельної спроможності, ПКС (purchasing power parity, РРР) - рівність купівельної спроможності різноманітних валют при незмінному рівні цін у кожній із країн.

Закон однієї ціни (law of one price) - в умовах досконалої конкуренції той самий товар у різних країнах має однакову ціну, якщо вона виражена в одній і тій же валюті.

Якщо - ціна товару всередині країни, - ціна того ж товару за кордоном, - валютний курс, то закон однієї ціни виражається такою формулою:

, (14.1)

відкіля валютний курс виражається як:

, (14.2)




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 1448; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.085 сек.