Монопольна влада

Монополіст регулює ціну так, щоб споживачі придбали весь обсяг товару, який він пропонує, визначаючого при цьому не тільки обсяг його пропозиції, але і його ціну. Таким чином монополіст отримує монопольну владу.

Монопольна влада має такі особливості:

q збільшення попиту не обов’язково веде до збільшення кількості товару, що пропонується. Замість цього монопольна фірма відповідає на збільшення попиту збільшенням ціни;

q зміна цінової еластичності попиту, що пов’язано з кожною даною ціною, приводить до утворення нової кривої граничного доходу;

q монопольна фірма не реагує на ціну як на задану зовні, а сама її визначає.

Показники монопольної влади:

Індекс, який розглядає високий прибуток як ознаку монополії є індекс Лернера.

Спосіб виміру монопольної влади – це визначення величини на яку ціна, що максимізує прибуток, перевищує граничні витрати.

IL=	(Pm – MC)	= 1 /Ed
Pm

де І_L – лернеровський індекс монопольної влади;

МС – граничні витрати;

Р_m – монопольна ціна;

Е_d – еластичність попиту на продукцію фірми.

В умовах досконалої конкуренції МС=Р. При цьому І_L=0. Якщо І_L є позитивною величиною (І_L>0) то фірма має монопольну владу. Чим вище І_L тим більше монопольна влада.

Для характеристики монопольної влади використовується показник, визначаючий ступінь концентрації ринку.

Це індекс Герфіндаля – який вимірює концентрацію ринку оцінюючи ринкову частку продажу фірми у відсотках сумуючи ці частки, піднесені до квадрату.

де І_Н - індекс Герфіндаля;

S₁ – питома вага випуску великої фірми;

S₂ - питома вага наступної по величині фірми;

S_n - питома вага найменшої фірми

Для чистої монополії (в галузі діє одна фірма) S₁ =100%, то І_Н =10 000.

Якщо у галузі діє 100 однакових фірм, то S₁ =1%, а І_Н = S₁² *100 =100.

Галузь вважається за галузь високої концентрації, якщо І_Н =1800 і більше.

2. Вибір монополістом ціни й обсягу виробництва

Спадний характер кривої попиту суттєво впливає на розробку моделі поведінки монополіста на ринку при виборі обсягів виробництва.

Ціна реалізації додаткової одиниці продукції для монополіста завжди перевищує додатковий дохід, отриманий від її продажу (граничний дохід).

Якщо в умовах досконалої конкуренції Р=М R то при монополії Р >МR.

	Р1 = 110 у.е. Р2 =100 у.е. Для збільшення обсягу продажу ціна знижається від Р1 до Р2 (110-100) (Q1) (Q2). При цьому попит виріс від 4 до 6 од. (Від Q1 до Q2)/ Збитки від зниження ціни дорівнюють (Р1 - Р2)*Q1 =(110-100)*4 =40 у.е. Прибуток буде дорівнювати (Q2- Q1) * Р2 = (6-4)*100 =200. Чистий прибуток буде 200-40 =160 у.е.
Рис. 10.1. Ціна та грошовий дохід в умовах “чистої” монополії

Цінова стратегія монополіста передбачає взаємозв’язок еластичності попиту по ціні, загального доходу та граничного доходу.

q Коли попит еластичний (Е >1), зниження ціни призведе до збільшення доходу;

q Коли попит нееластичний (Е <1), то зниження ціни призведе до зменшення загального доходу;

q Коли попит з одиничною еластичністю (Е =1), загальний доход максимальний, а грошовий доход дорівнює нулю.

    Максимум доходу монополіст досягає при одиничній еластичності попиту (ТR-max). Виробник,який намагається максимізувати прибуток, буде завжди намагатися уникнути нееластичної ділянки кривої попиту.

Рис. 10.2. Попит, граничний доход та загальний доход в умовах “чистої” монополії

   

Збільшення об’єму виробництва можливе тільки до такого рівня, при якому граничний доход дорівнює граничним витратам. Умови максимізації прибутку для монополії: МR = МС<P

Рис. 10.3. Максимізація економічного прибутку монополістом

  Рівновага для монополії настає в точці, де перетинаються криві граничного доходу і граничних витрат (МR = МС). Згідно з (рисунком 10.4.) монополіст виробляє обсяг продукції Q₁ та реалізовує його за ціною Р₁.

  Рис. 10.4. Збитки: як їх завдає монополія.

В порівнянні з конкурентною галуззю монополія, яка максимізуючи прибуток, намагається виробити менший обсяг продукції, та встановити більш високу ціну на свій товар. Збитки від монополії зазнаються як збитки для суспільства. Монополіст перерозподіляє частину доходів споживачів на свою користь, яка дорівнює площі прямокутника Р₁ А К Р₂. чисті збитки для суспільства від монополії це площа трикутника АВF (їх називають величиною мертвого вантажу монополії, або «мертвими збитками»).

Ціни монопольного ринку вище конкурентних, разом з тим ми повинні пам’ятати, що монополіст прагне до максимізації сукупного прибутку, а не прибутку на одиницю продукції.

Рівновага монополіста в довгостроковому періоді

Монополія, яка максимізує прибуток у довгостроковому періоді збільшує обсяг виробництва до тих пір, поки не буде випускати таку кількість товару, при якій би досягалась рівність МR = LMC (граничного доходу довгострокових граничних витрат)

	МR – граничний дохід; LMC – довгострокові граничні витрати; LАC – довгострокові середні витрати; MC - короткострокові граничні витрати; АС - короткострокові середні витрати.
Рис. 10.5. Довгострокова монопольна рівновага.

Утримання монопольної позиції фірмою на протязі тривалого періоду можливо тому, що вільний вхід на ринок відсутній. Якщо монопольна фірма прибуткова, вона може сподіватися на прибутки як у короткостроковому, так і в довгостроковому періодах.

У довгостроковому періоді прибутку монополістів загрожує розробка товарів – субститутів. Поступово монополіст може прийти до нульового економічного прибутку. У; цьому стані він досягає довгострокової рівноваги. Максимізація прибутку або мінімізація витрат у довгостроковому інтервалі передбачає обсяг випуску, за якого граничні витрати дорівнюють граничному доходу. Маючи можливість контролювати одночасно і випуск, і ціну, монополія завищує ціни, скорочуючи при цьому обсяги виробництва.

Цінова дискримінація

q Цінова дискримінація – це практика встановлених різних цін одні і ті ж товари для різних покупців.

q Цінова дискримінація здійснюється тільки на ринках нечесної конкуренції і її проведення передбачає наявність суттєвої різниці в еластичності попиту по ціні в окремих групах споживачів.

q Якщо монополія встановлює різну ціну кожному покупцеві, це буде означати, що вона здійснює досконалу цінову дискримінацію, або впроваджує ідеальну диверсифікацію цін.

q Здійснюючи цінову дискримінацію, монополія виправляє основний недолік монополізації – зменшення пропозиції. З одного боку зменшується прибуток фірми, з іншого – росте обсяг пропозиції товару і попиту на нього.

3.Особливості функціонування монопольних ринків.

Порівняльна оцінка конкурентного та монопольного ринків

q Вирішальна відмінність між чистою конкуренцією та чистою монополією полягає у своєрідності кривої попиту: якщо для конкурентної фірми вона має абсолютно еластичний характер (пряма лінія), то для чистого монополіста – спадний характер.

q Вплив монополії на суспільний добробут можна розглядати як у контексті часткової так і загальної рівноваги. Ефект у випадку аналізу часткової рівноваги вимірюється величиною витрат “мертвого вантажу”.

а) Конкурентний ринок.

Рис. 10.6. Конкурентний ринок

б) Монополія.

Рис. 10.7. Монопольний ринок

Антимонопольна політика

Антимонопольне законодавство – законодавство, що спрямовано проти утворення в суспільстві монопольної влади.

Причини антимонопольної політики:

q вивчення ринків, виявлення серед них конкурентних та монопольних. Використовуються показники ступені монопольної влади або концентрація ринку;

q ступінь перевершення на ринку однієї або декількох великих фірм;

q диференційний підхід до монопольних ринків. Мета політики держави – залишити в економіці тільки зону природної монополії;

q виявлення зони природної монополії яка не належить до демонополізації;

q виявлення монополії у визначенні яких держава проводить жорстоку антимонопольну політику;

q сполучення антимонопольної політики, правових норм та організаційного механізму, забезпечуючи їх реалізацію.

Питання для самоконтролю:

1. Чому монополіст не може призначити будь яку ціну та виробити ту кількість товару, яку запланує?

2. Які методи ціноутворення можна розглядати як найбільш “ефективні” з точки зору монополіста.

3. У чому виявляється антимонопольна політика держави?

4. У чому полягає суть цінової дискримінації?

5. У чому полягає монопольна влада?

Дата добавления: 2014-01-06