Основнi поняття бухгалтерського облiку

Приклад. Припустимо, ми купили в постачальника 1000 дискет за ціною 1 гривня на загальну суму 1000 гривень. Потім ми відправили дискети в магазин і продали покупцям за ціною 1,2 гривень. Покупці внесли в касу суму 1200 гривень. Гроші з каси ми здали в банк і розрахувалися з постачальником.

Господарськi операцiї, якi проводяться бухгалтерiєю пiдприємства, записуються при допомозi бухгалтерських проводок, об’єктами яких є рахунки. Рахунок складається з двох чисел – код рахунка і код субрахунку.

Кожен квадратик на рис 2.1 у бухгалтерії називається рахунком і має свій код. Код є стандартним і належить плану рахунків, що затверджується державними органами. Так, наприклад, склад має код «28.1», каса «30.1» і т.д.

Продаж

Рис.2.1

Кожна стрілка на мал. 2.1 у бухгалтерії називається проводкою, і позначає факт переміщення коштів з рахунка на рахунок. Рахунок, з якого починається стрілка, називається кредитом, а рахунок, у який входить стрілка, називається дебетом проводки

Одна господарська операцiя може складатися з однiєї проводки, наприклад надходження грошей у касу (Дт31.1 / Кт36.1), а може складатися з двох i бiльш проводок, наприклад, продаж – товар списується зi складу за закупiвельною цiною (Дт90.2/Кт28.1), а вiдпускається покупцю за продажною цiною (Дт36.1/Дт70.2).

Якщо просумувати усi суми, що входять на рахунок i вiдняти всi суми, що виходять з рахунка, то ми одержимо залишок по рахунку, що у бухгалтерiї називається сальдо.

Усi рахунки подiляються на три види: активнi, пасивнi й активно-пасивнi. На активних рахунках сальдо завжди позитивне (там грошi накопичуються, наприклад, у касi на складi) чи дебетове. На пасивних рахунках сальдо завжди негативне (наприклад, реалiзацiя – продаємо ми за бiльшою цiною, чим одержуємо) чи кредитове. На активно-пасивних рахунках сальдо може бути як позитивним, так i негативним (наприклад, постачальники чи покупцi).

Якщо просумувати сальдо по всiх рахунках, то ми одержимо нуль. Це саме i є критерiй перевiрки бухгалтерського балансу: сума залишкiв по активних рахунках дорiвнює сумi залишкiв по пасивних рахунках.

У нашому прикладі на мал.2.1 після виконання всіх господарських операцій ми маємо нульове сальдо по всіх рахунках, крім банку і реалізації. В банку в нас залишилося 200 гривень по дебету, а в реалізації 200 гривень по кредиту. В результаті ми нікому нічого не винні, нам теж ніхто нічого не винен, на розрахунковому рахунку ми маємо 200 гривень чистого прибутку, джерело яких – торгова націнка в 200 гривень при реалізації товарів.

Рахунки дозволяють бачити картину в консолiдованому чи синтетичному видi, наприклад суму боргу по всiх постачальниках (кредитове сальдо по рахунку 63.1) чи суму всiх товарiв на складi (сальдо по рахунку 28.1). Однак не менш важливо вести i аналiтичний облiк, тобто по кожному постачальнику окремо, по кожному товару чи по кожному складу.

Для цього в системi 1С:Пiдприємство використовується поняття субконто, що фактично означає код аналiтичного облiку. При введеннi проводки ми повиннi вказати не тiльки кореспондуючi рахунки, але i субконто, наприклад, при надходженнi товарiв на склад, по кредиту ми повиннi вказати вiд кого ми одержали товар («СПАС»), а по дебету, – який товар («Дискети TDK») i на який склад («Основний») ми його помiстили.

У кожного рахунка може бути кiлька видiв субконто (у стандартнiй версiї – до трьох, у професiйній – до п'яти).

Дата добавления: 2014-01-06